Умови, при яких надається медична допомога.

Оптимальними умовами щодо цього є реанімаційні відділення лікарень, однак при виникненні шоку спонтанно, невідкладну допомогу повинні надавати медичні працівники любого фаху, в будь-яких умовах.

Лікувальні заходи при анафілактичному шоці будь-якого походження повинні базуватися на основних механізмах його патогенезу.

 

 

Лікувальні заходи повинні включати:

Припинення надходження алергену (АГ) до організму хворого.

У випадку надходження АГ парентерально (лікарський препарат, отрута комах при укусах) слід накласти джгут вище місця введення АГ на 25 хв. (кожні 10 хв. слід послабляти джгут на 1-2 хв.), прикладати до цього місця лід на 15 хв.; обколоти місце 0,3 - 0,5 мл 0,1% розчину адреналіну з 4,5 мл ізотонічного розчину хлориду натрію.

При пероральному надходженні АГ доцільно спробувати його видалити чи зв”язати (промивання шлунку, введення сорбенту – активованого вугілля, полісорбу, поліфепану, каопектату), в подальшому, призначити послаблюючі, очисні клізми.

Заходи, що спрямовані на відновлення гострих порушень функції м

Кровообігу і дихання.

Підшкірно вводиться 0,1% розчин адреналіну в дозі 0,1 - 0,5 мл (при необхідності повторити введення через 20-40 хв. під контролем рівня артеріального тиску). При нестабільній геодинаміці, з безпосередньою загрозою для життя, можливе внутрішньовенне введення адреналіну. При цьому 1 мл 0,1% розчину адреналіну розчиняється в 100 мл ізотонічного розчину хлориду натрію і вводиться з початковою швидкістю 1 мкг/хв.. (1 мл в хв.). При необхідності, швидкість введення може бути збільшеною до 2-10 мкг/хв. Внутрішньовенне введення адреналіну проводиться під контролем артеріального тиску.

.

 

П Р О Т О К О Л

Надання медичної допомоги при інсектній алергії.

Код МКХ-10 - L.50.8. Інша кропив’янка.

 

1 .Ознаки та критерії діагностики.

Інсектна алергія (ІА) - алергічна реакція, що виникає на контакт з комахами чи продуктами їх життєдіяльності (укуси, вдихання частинок тіла комах, попадання до шлунково-кишкового тракту тощо).

Згідно класифікації U.R Muller (1990), алергічні реакції на укуси можуть бути місцевими і системними. Системна реакція на укуси комахами може мати легкий, середньо-важкий і важкий перебіг, а також проявлятися у вигляді анафілактичного шоку.

Крім того, за часом виникнення і механізмом розвитку виділяють ранні та пізні реакції на укуси.

Для системних алергічних реакцій на укуси комах характерні чотири ступеня важкості.

 

 

Перебіг Характеристика

Легкий І ступінь важкості – генералізований свербіж,

кропив’янка, загальна слабкість, відчуття

страху

Середньо-важкий ІІ ступінь важкості – додатково приєднуються

такі симптоми, як ангіоневротичний набряк, нудота,

блювота, діарея, запаморочення, біль в животі і серці.

Важкий Ш ступінь важкості – крім перерахованих ви-

ще симптомів виникає диспноє, охриплість го-

лосу, стридор, ядуха, дисфагія, серцебиття.

Анафілактичний IV ступінь важкості – крім вищевказаних симп-

шок томів виникають ціаноз, гіпотензія, колапс,

втрата свідомості.

Діагностика.

Обов’язкові обстеження.

1.Збирання анамнезу.

2.Обстеження алерголога (має відрізнити звичайну або посилену реакцію на укуси комах від алергічної реакції).

3.Шкірне тестування (прик-тест) з інсектними алергенами.

Додаткові обстеження.

1. Визначення рівня загального IgE.

2. При неможливості постановки тестів in vivo, постановка тестів in vitro – визначення рівня IgE та IgG антитіл до алергенів із тіла та отрути бджіл та ос.

2.ПРОФІЛАКТИЧНО-ЛІКУВАЛЬНІ ЗАХОДИ

А. Елімінаційні заходи. Комплекс заходів, спрямованих на усунення чи обмеження контакту з відповідними алергенами осіб, що є контингентом ризику з виникнення інсектної алергії (ІА). В місцях, де можливий контакт з відповідними комахами, необхідно:

- прикривати більшу частину тіла одягом, взуттям, рукавичками;

- не вживати їжу на відкритому повітрі;

- не користуватися ароматизованим милом, шампунями, іншою косметикою;

- в присутності комах не робити різких рухів;

- триматися подалі від пасік;

- не проводити курси апітерапії;

- не приймати продукти бджолярства;

- закривати вікна та двері спеціальними сітками;

- постійно при собі мати аптечку швидкої допомоги з протишоковим набором.

Б.Лікування.

Гостра алергічна реакція

1.1. Місцева алергічна реакція:

- накласти джгут на кінцівку вище місця укусу;

- жало, що залишилося в шкірі хворого, необхідно видалити, без травмування мішечка з отрутою;

- на місце укусу прикласти лід;

- місце укусу рекомендовано обколоти 0,1% розчином адреналіну в дозі 0,3-0,5 мл на 4,5 мл фізіологічного розчину;

- при значній місцевій і загальній реакції підшкірно вводять 0,2-0,5 мл 0,1% розчину адреналіну;

- антигістамінні препарати першого покоління вводять внутрішньом’язово (при нормальному артеріального тиску);

- показані антигістамінні препарати другого (лоратадин по 1 таблетці на добу) і третього поколінь (телфаст 180 мг 1 раз на добу) протягом 2-3 днів;

- місцево рекомендовано мазі з вмістом глюкокортикостероїдів (целестодерм, метилпреднізолон, мометазон тощо), феністіл-гель 2-4 рази на добу.

Системні алергічні реакції.

Лікування проводиться в терапевтичному або алергологічному відділенні на протязі 5-10 днів.

- при зниженому артеріальному тиску – в/в введення адреналіну, мезатону;

- в/в введення глюкокортикостероїдів (дексаметазон 4-8 мг, преднізолон 30-60 мг);

- в/в введення антигістамінних препаратів (тавегіл 2 мл 0,1% розчину, супрастин 1мл 2,5%) – при нормальному артеріальному тиску;

- антигістамінні препарати першого покоління (тавегіл 0,001г 2-3 рази на добу, супрастин 0,25 г 3-4 рази на добу), другого або третього покоління (лоратадин, фексофенадин 1 раз на добу) протягом 7 днів;

- при виникненні бронхообстуктивного синдрому - еуфілін 2,4% розчину 10 мл на фізіологічному розчину в/в.