Строки виконання курсової роботи

5.1. Курсова робота виконується протягом семестру. Рекомендованим останнім строком передачи курсової роботи на кафедру є не пізніше, ніж за 2 тижні до завершення навчального семестру. Не дотримання студентом цього строку, не дає підстави кафедрі не приймати курсову роботу студента.

5.2. Передана на кафедру студентом курсова робота (у зброшурованому вигляді) реєструється в спеціальному журналі секретарем кафедри. Секретар кафедри вказує на титульній сторінці курсової роботи дату її отримання, ставить підпис та передає керівнику для рецензування.

5.3. Рецензування курсової роботи викладачем здійснюється протягом 5(п’яти) календарних днів з дня реєстрації поданої роботи на кафедрі. За результатами рецензування на титульному лісті курсової роботи рецензент робить напис: “ Рецензування – ___(кількість балів). До захисту. Дата. Підпис ” aбо “Рецензування – на доопрацювання. Дата. Підпис”. Свої зауваження щодо курсової роботи рецензент викладає на зворотній сторінці титульного листа. У випадку. Коли ставиться оцінка в диапазоні 35-40 балів, рецензент може не вказувати ніяких письмових зауважень по роботі.

Курсова робота, шо неотримала позитивної оцінкі рецензента, секретарем кафедри повертається студенту на доопрацювання. Після чого повторно представляється на кафедру. Перед передачею такої роботи рецензенту секретар кафедри робить на титульному листі позначку “ Після доопрацювання”, проставляє дату її отримання та ставить свій підпис.

Захист курсової роботи

 

6.1. Захист курсової роботи проводиться при наявності позитивної оцінки за результатами її рецензування. Дата захисту визначається керівником курсової роботи за погодженням з лектором. Останній визначає склад комісії для проведення захисту.

6.2. Захист курсових робіт проводиться до складання екзамену з дисципліни (як правило, до початку сесії). Студенти, які не захистили курсові роботи, не допускаються до складанняекзамену по даній дисципліні.

6.3. Процедура захисту передбачає постановку питань студенту за темою його курсової роботи. Головне завдання захисту – виявити дійсну ступінь самостійності студентта у виконанні курсової роботи та глибину його розуміння тих питань, які викладени у курсової роботі.

6.4. Після проведення захисту курсових робіт викладач передає їх секретарю кафедри, який робить відповідні записи в журнал реєстрації.

ОЦІНЮВАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ

 

7.1. Максимальна кількість балів, якою оцінюється курсова робота, складає 100 балів. Із них:

- за своєчасне подання курсової роботи на кафедру – максимум 20 балів;

- оцінка за результатами рецензування – максимум 40 балів (при повторному представленні роботи після доопрацювання – максимум 2 0 балів);

- оцінка за результатами захисту – максимум 40 балів.

Рекомендується використовувати таку шкалу відповідності 40-бальної системи оцінки 4-бальній: 0, 10, 19 балів – «незадовільно»; 20, 26 – «задовільно»; 27, 34 – «добре»; 35, 40 – «відмінно».

7.2. Своєчасним вважається подання курсової роботи на кафедру відповідно до терміну, визначеному викладачем-лектором (з урахуванням вимог п. 4.1.). У цьому випадку студент отримує 20 балів.

При запізненні з представленням курсової роботи не більше, ніж на 7 (сім) днів студент отримує 10 балів. В інших випадках – 0 балів.

 

Переведенням результатів 100-бальної шкали в 4-бальну здійснюється таким чином:

- 85-100 балів – «відмінно»;

- 65-84 балів – «добре»;

- 50-64 балів – «задовільно»;

- менше 50 балів – «незадовільно».

До відомості викладач заносить дві оцінки – за 100-бальною та 4-бально системами.

Студент повинен повторно виконати курсову роботу за новою темою:

а) при загальній підсумковій оцінці «незадовільно»;

б) при отриманні за результатами захисту 0 або 10 балів.

Студент повинен пройти повторний захист курсової роботи, якщо його оцінка за результатами захисту дорівнює 19 балам. При цьому повторний захист не може бути оцінений викладачем більше ніж на 26 балів.

 

Рекомендована Література

 

 

1. Аджиев В. MineSet — визуальный инструмент аналитика // Открытые системы. — 1997. — № 3, С. 72—77.

2. Аналитические технологии для прогнозирования и анализа данных. Wysiwyg://content.11/http://www.neuroproject.ru/database/genealg.html.

3. Архипенков С. Я. Аналитические системы на базе Oracle Express OLAP. — М.: ДИАЛОГ-МИФИ, 2000. — 320с.

4. Брошюра по Lotus Notes. Wysiwyg://72/http://www.novosoft.ru/
lotus/pdf9.html.

5. Буров К. Обнаружение знаний в хранилище данных // Открытые системы. — 1999. — № 5—6.

6. Вилкас Э. И., Майминас Е. З. Решения: Теория, информация, моделирование. — М.: Радио и связь, 1981. — 328 с.

7. Вопросы анализа и процедуры принятия решений / Под ред. И. Ф. Шахнова. — М.: Мир, 1976. — 250 с.

8. Галузинський Г. П., Гордієнко І. В. Сучасні технологічні засоби обробки інформації: Навч. посіб. —К.: КНЕУ, 1998. — 224 с.

9. Дюк В. А. Data Mining — состояние проблемы, новые решения. Wysiwyg://38/http://www.inftech.webservis.ru/database/datamining/ar1.html.

10. Дюк В.А. Data Mining — интеллектуальный анализ данных. Wysiwyg://18/http://www.olap.ru/basic/dm2.asp.

11. Евланов Л. Г. Основы теории принятия решений. — М.: Наука, 1979.— 212 с.

12. Евланов Л. Г. Теория и практика принятия решений. — М.: Эко­номика, 1984. — 176 с.

13. Емельянов С В., Ларичев О. И. Многокритериальные методы принятия решений. — М.: Знание, 1985. — 32 с.

14. Єрьоміна Н. В. Проектування баз даних: Навч. посіб. — К.: КНЕУ, 1998. — 208 с.

15. Кастелани К. Автоматизация задач управления. — М.: Мир, 1982. — 472 с.

16. Кігель В.Р. Методи і моделі підтримки прийняття рішень у ринкової економіці: монографія. К.: ЦУЛ, 2003. — 202 с.

17. Конноли Е., Бегг К., Страчан А. Базы данных: проектирование, реализация и сопровождение. Теория и практика, 2-е изд. / Пер. с англ.: Учеб. пособие. — М.: Вильямс, 2000. — 1120 с.

18. Корнеев В. В. и др. Базы данных. Интеллектуальная обработка информации.—М.: Нолидж, 2000. — 352 с.

19. Ларичев О. И. Теория и методы принятия решений: Учебник. — М.: Логос, 2000.—296 с.

20. Лескин А. А., Мальцев В. Н. Системы поддержки управленче­ских и проектных решений. — Л.: Машиностроение. Ленингр. отд-е, 1990. — 167 с.

21. Лопатников Л. И. Экономико-математический словарь. — М.: Издательство ДЕЛО, 2003.— 519 с.

22. Петровский А. Б., Стернин М. Ю., Моргоев В. К. Системы под­держки принятия решений.— М.: ВНИИ системных исследований, 1987.—42 с.

23. Поспелов Г. С. Искусственный интеллект — основа новой информационной технологии. — М.: Наука, 1988. — 280 с.

24. Саати Т., Кернс. Аналитическое планирование. Организация систем. М.: Радио и связь, 1991. — 224 с.

25. Ситник В. Ф. та ін. Основи інформаційних систем: Навч. посіб. — Вид. 2-ге, перероб. і доп. —К.: КНЕУ, 2001. — 420 с.

26. Ситник В. Ф. Системи підтримки прийняття рішень: Навч. посіб. — К.: КНЕУ, 2004. — 614 с.

27. Ситник В. Ф., Краєва О. С. Технологія автоматизованої обробки економічної інформації: Навч. посіб. —К.: КНЕУ, 1998. — 200 с.

28. Ситник В. Ф., Орленко Н. С. Імітаційне моделювання: Навч. посіб. — К.: КНЕУ, 1998. — 232 с.

29. Ситник В. Ф. Засоби дейтамайнінгу для аналізу бізнесових рішень // Науково-технічна інформація, 2002. — № 3, С. 60—64.

30. Ситник В. Ф., Дубровіна А. В. Проблеми моделювання рішень у групових СППР // Моделювання та інформаційні системи в економіці. Вип. 68, 2002. — С. 9—14.

31. Словарь по кибернетике / Под ред. В. С. Михалевича. — К.: гл. ред. УСЭ, 1989. — 751 с.

32. Спирли Э. Корпоративные хранилища данных. Планирование, разработка, реализация. Том. 1 / Пер. с англ. — М.: Вильямс, 2001. — 400 с.

33. Сытник В. Ф., Пинчук Н. С. Автоматизация расчетов по материально-техническому обеспечению производства. — К.: Техніка, 1990. — 190 с.

 

Додаток 1