Визначити резус-належність експрес-методом.

Послідовність	Зміст	Примітка
Місце виконання.	Маніпуляційна	Оцінка результату: - якщо відбулася аглютинація (наявні видимі на око зерна) -резус-фактор позитивний (Rh+); - якщо аглютинація відсутня- резус-фактор негативний (Rh-). На станціях переливання крові резус негативну кров додатково досліджують стандартним реагентом - антирезус Rh(DC). Тільки негативна реакція з реагентами анти-D і анти-DC дає право віднести досліджувану кров до резус-негативної. У тих випадках, коли у хворого кров рідкісної антигенної структури, для індивідуального підбору донорів резус-належність визначають за допомогою анти-D IgM, а також непрямим антиглобуліновим тестом (непряма проба Кумбса) за допомогою IgG (неповних) анти-D антитіл.   .
Підготувати необхідне.	1. Антирезус сироватка D (IV групи), 2. пробірка, 3. піпетка (капіляр), 4. голка-скарифікатор, 5. вата, спирт, 6. фізіологічний розчин, 7. гумові рукавички, 8. посудина з дез.розчином.
Алгоритм виконання.	1. Одягають гумові рукавички. 2. Відкривають кришку флакона з сироваткою, беруть 1краплю піпеткою і вносять у пробірку. 3. Обробляють ватою, змоченою спиртом, IV палець лівої кисті пацієнта, проколюють голкою, першу краплю стирають сухою ваткою, а іншу беруть піпеткою (капіляром) і вносять у пробірку. Крапля крові повинна опуститись на дно пробірки по її стінці. Співвідношення сироватки і крові 1:10. 4. Через 3хв додають у пробірку 2-3мл 0,9 % розчину натрію хлориду, розмішують, погойдуючи пробіркою, і читають результат. 5. Занурюють інструменти і матеріал, який стикався з кров'ю, в дезінфекційний розчин.

3. Кровозамінники - це фізично однорідні трансфузійні речовини

з цілеспрямованою дією на організм, що здатні замінити або

нормалізувати певну функцію крові шляхом впливу на морфологічний

або хімічний склад внутрішньосудинної рідини. Завдання інфузійної

терапії: поповнення об’єму циркулюючої крові при крововтраті,

поповнення інтра- та екстрацелюлярного об’єму рідини при

дегідратації, поліпшення мікроциркуляції, відновлення осмотичного,

електролітного, кислотно-лужного балансу, дезінтоксикаційна

терапія. Інфузійна терапія має волемічний, реологічний,

гемодилюційний, симпатоадреналовий ефект та діють на системи

дихання і гемостазу.

Кровозамінники, які використовуються в практиці, за своєю

дією поділяються на чотири групи.

1. Кровозамінники гемодинамічної (протишокової) дії - препарати

декстрану (поліглюкін, реополіглюкін, макродекс, декстран,

реомакродекс), желатину (желатиноль, плазможель, гелофузин),

гідроксиетилкрохмалю (венофундин, рефортан, стабізол),

поліетиленгліколю (поліоксидин).

2. Дезінтоксикаційні - препарати полівінілпіролідону (перистон,

неокомпенсан), полівінілового спирту (полідез, неогемодез).

3. Препарати для парентерального живлення поділяються на

білкові гідролізати (аміноплазмоль, гідролізин, амінопептид,

амінозол), суміші амінокислот (інфезол, аміноплазмаль, амінофузин),

вуглеводні препарати (глюкоза, фруктоза), жирові емульсії

(інтраліпід, ліпофундин, емульсан).

4. Регулятори водно-електролітного та кислотно-лужного ба-

лансу – сольові розчини (ізотонічний розчин хлориду натрію,

Рінгера, Рінгера-Локка), коректори електролітного і кислотно-лужного

балансу (лактосол, рінгер-лактат), осмодіуретики (манітол, сорбітол).

5.Переносники кисню – емульсії фторовуглеців.

 

№ 30

Хворий звернувся через дві доби після появи почервоніння і припухлості на передній поверхні правої гомілки. Температура тіла підвищилась до 39,5ºС. При огляді виявлено набряк всієї правої гомілки та гомілково-ступневого суглобу, значне почервоніння з чіткими краями, яке доходить до колінного суглобу. При пальпації відчуває різкий біль.

1. Визначте проблеми пацієнта.

2. Обробити руки стериліумом та іншими сучасними препаратами.

3. Уявлення про некроз. Причини. Суха та волога гангрена. Місцеві й загальні прояви. Профілактика та лікування, догляд за хворими після операції.

 

Відповідь.

1. Проблеми пацієнта: почервоніння і припухлість на передній поверхні правої гомілки. Гіпертермія 39,5°С, набряк всієї правої гомілки і правого гомілково-ступневого суглобу. Почервоніння з чіткими краями, яке доходить до колінного суглобу, різкий біль в ділянці правої гомілки, що посилюється при пальпації.. У пацієнта бешихове запалення правої гомілки. Лікування в хірургічному відділенні бензилпеніциліном, УФО.