Витривалість на уроках фізичної культури у 7 класів

В VII класах необхідне подальше підвищення рівня розвитку рухових якостей в комплексі: витривалості до роботи в зонах помірної і великої потужності (аеробного характеру), гнучкості, швидкісно-силових якостей і спритності шляхом розширення діапазону рухових умінь і навиків, вдосконалення власне силових якостей. Підвищується працездатність в окремих видах фізичних вправ і цілях підготовки виконанні нормативів комплексу. У цьому віці удосконалюється виконання придбаних раніше рухів, вивчаються нові, підготовчі і спеціальні вправи, технічні прийоми видів спорту, передбачених учбовою програмою. Продовжується коригуюча дія на поставу. Визначається схильність до занять тим чи іншим видом спорту. У старшому віці забезпечується достатньо високий ступінь усестороннього розвитку рухових якостей – витривалості в різних її проявах (швидкісний і силовий), швидкості руху, силових якостей. На уроках доводиться до певного ступеня вдосконалення в техніці виконання рухових дій, розширюється круг спортивних і прикладних рухових навиків і умінь, необхідних в повсякденному житті, трудовій і спортивній діяльності. Все це повинно гарантувати можливість успішної здачі норм і забезпечити високу загальну працездатність, а також виконання (за умови позаурочних занять) розрядних нормативів по вибраному виду спорту.

Зупинимося небагато на питаннях розвитку основних фізичних якостей. Закономірність їх становлення і розвитку найповніше і обґрунтовано представлені в працях Присяжнюк С. В. [10].

Витривалість – здатність людини тривало і напружено виконати роботу в процесі спортивної діяльності – одна з найважливіших якостей рухової функції організму людей. Витривалість ділиться на загальну і спеціальну. Загальна витривалість – це здатність виконувати відносний тривалий час будь-яку м’язову роботу. На основі обший розвивається спеціальна витривалість. Спеціальна витривалість – це здатність протистояти стомленню, що розвивається в процесі певної фізкультурно-спортивної діяльності.

Загальна витривалість отримується тривалим і, як правило, неінтенсивною дією фізичних вправі на організм того, що займається. Спеціальна витривалість розвивається шляхом багатократного виконання основної (змагання) вправи, в якій спеціалізуються спортсмени, а також шляхом виконання спеціальних вправ. Найбільш поширеними методами виховання спеціальної витривалості є: змінний, повторний, інтервальний. Як і інші якості, її потрібно розвивати на кожному уроці, оскільки вона має величезне значення для життєдіяльності, працездатності організму, оптимального рівня продуктивності праці. Для вироблення витривалості особливо ефективні бігових вправи, пересування па лижах і ковзанах, плавання, рухомі і спортивні ігри.

Починаючи з IV класу учні навчаються правильній техніці виконання рухових дії в довільному, найбільш доступному для них темпі. При постановці конкретних, в міру носильних цілей учні добиваються вищих результатів. Тому в кожному класі вчитель планує послідовне підвищення навантаження з урахуванням її доступності. V-VІ класах із самого початку збільшується загальний час до 3-4 хв. Тривалість багатократних стрибків без перерви – на початку 15-20 сек., відпочинок – 5 сек. (темп максимальний). Починаючи з жовтня такі завдання чергуються з багатократними стрибками без відпочинку 1 і 2 хв. у максимальному темпі (відпочинок – залежно від підготовленості учнів, активності їх роботи). [15].

У VII класах загальний час стрибків – 3 хв. Виконуються вони із змінним темпом: першу хвилину в максимальному без підрахунку, в другу – в заданому (залежно від учнів), і третю – в максимальному з підрахунком стрибків партнером. Такі, завдання чергуються із стрибками з максимально високим підскоком (без підрахунку, на заданий час, до сигналу вчителя «Стоп»); із стрибками із зміною прямих ніг; із стрибками на одній нозі. Для кращої організації зручніше використовувати скакалки без ручок.

Стрибки виконуються фронтально. Клас шикується в одну шеренгу при виконанні нетривалих стрибків, у міру диференціювання завдання вони виконуються в парах при побудові в дві протистоячі шеренги чи довільно. Досвід показує, що така організація ефективніша, діти правильніше вважають, наочно бачать свої успіхи або відставання, це активізує їх і кінець кінцем сприяє досягненню вищих результатів. Залежно від досягнутого результату виставляються відмітки.

Для хлопців 7 класів розвиток витривалості є одним з головних завдань. Найбільш ефективні такі види вправі, як єдиноборство, підняття гантелей, гирі (16 кг), штанги з невеликими вагами, підтягання, вихід впритул силою на щаблині.

Пропонуємо комплекс загальнорозвиваючих вправ з гантелями для учнів VII класу (маса гантелі – 3 кг):

– З основної стійки, гантелі внизу дугами назовні – гантелі вгору, піднімаючись на носочках, дугами вперед – гантелі вниз (5 разів).

– В.п. – те ж. 1 – присід на носочках, гантелі до плечей; 2 – встати, гантелі вниз (15 разів).

– В.п. – вузька стійка ноги нарізно, гантелі вперед. 1-2 – нахил, гантелі назад; 3-4 – випрямитися, гантелі вперед (15 разів).

4. В.п. – стопка ніг нарізно, гантелі вниз. Нахили в сторони з
підтяганням гантелей до пахв (15 разів) в кожну сторону.

– В.п. – вузька стопка ноги нарізно, гантелі перед грудьми в зігнутих руках. Імітація прямих ударів боксера. По 20 разів обома руками.

– В.п. – сидячи, заборонивши ступні, гантелі до плечей 1-2 нахил назад; 3-4 – в.п. (10 разів).

7. В.п. – лежачи на стегнах на лавці, закріпивши ступні, гантелі
притиснуті до грудей. Опускання і підняття тулуба (10 разів).

– В.п. – стопка ноги нарізно, гантелі за голову. Кругові рухи тулуба (6 разів в кожну сторону).

– Стрибки: ноги нарізно – гантелі в сторони, ноги разом – гантелі вниз (20 разів).

Для дівчат використовуються вправи, сприяючі зміцненню м’язів живота, спини, малого тазу. Силові вправи не повинні викликати сильного натуження, що утрудняє нормальне дихання.[3].