Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Види послуг, що надаються підопічним стаціонарними інтернатними установами
1. Соціально-побутове обслуговування підопічних. Серед послуг, що надаються підопічним будинків-інтернатів, основним є соціально-побутове обслуговування, на другому місці — медичне і, нарешті, соціально-культурне обслуговування. Глава 7 Умови проживання підопічних, перш за все, залежать від того, в який вони потраплять будинок-інтернат. Найкращі умови в інтернатних установах, збудованих за типовими проектами. Таких в Україні лише 105, або менше 40 %, але проживає в них більше 65 % мешканців. Інші розміщені в пристосованих реконструйованих приміщеннях. Під спальні відводяться сухі, світлі й теплі приміщення, що добре провітрюються, із розрахунку 7 кв. м на одного мешканця. Найчастіше підопічні живуть у кімнатах на двоє мешканців площею 16—17 кв. м. У кожній кімнаті бажана наявність шафи, столу, графину з кип'яченою водою, а на кожного мешканця — ліжка, тумбочки, стільця тощо. Кімнати радіофіковані та електрифіковані. Крім казенного майна, підопічні можуть мати в кімнатах і власні речі: килими, меблі, телевізори та ін. У принципі з дозволу адміністрації можна користуватися будь-якими предметами, що пройшли санітарну обробку і користування якими не шкодить іншим мешканцям. Це пов'язує підопічних з минулим життям та поліпшує побутові умови їх проживання. В інтернатах є кімнати денного перебування, бібліотеки-чи-тальні, кімнати настільних ігор, світлиці. Вони відповідають санітарно-гігієнічним вимогам та належним чином оформлені, що дає можливість з приємністю проводити там дозвілля. Умивальники обладнуються окремо для чоловіків і жінок з розрахунку один кран (умивальник) на 10 осіб. Перед умивальником повинно бути дзеркало і поличка для туалетного приладдя. Туалети влаштовуються із розрахунку одна кабінка на 15 чоловіків або 10 жінок. Окремо для жінок облаштовуються кімнати гігієни. Зміна натільної та постільної білизни здійснюється регулярно, але не рідше одного разу на тиждень (7 днів), а в окремих випадках (при потовиділенні, неотриманні сечі тощо) за необхідності. Гігієнічний душ або ванни підопічні приймають не рідше одного разу на тиждень, а лежачі хворі обробляються у такі самі строки, якщо не має показань для частіших гігієнічних процедур.
Для продуктів, що підопічні самі собі купують і які швидко псуються, за необхідності встановлюються холодильники.
Соціальне обслуговування осіб похилого віку та інвалідів Кожному підопічному для особистої гігієни видається туалетне і господарське мило, зубний порошок або паста, зубна щітка, мильниця, гребінець. Чоловіків двічі на тиждень бриють (лежачих). За необхідності проводиться стрижка волосся. У банні дні здійснюється стрижка нігтів на руках і ногах. Для чистки одягу і взуття відводяться спеціальні місця. На кожну кімнату видається крем для взуття і щітки для одягу і взуття. Біля входу до приміщення встановлюються скребки та решітки для очищення взуття від бруду. Щоденно проводиться вологе прибирання кімнат: витирання ліжок, підвіконь, батарей центрального опалення, підлоги, про-вітрення приміщення. Матраци і подушки лежачих хворих ретельно розправляються, а простирадла витрушуються. Підопічні забезпечуються м'яким інвентарем, що складається з кількох десятків предметів: пальто зимове і демісезонне, шерстяні й бавовняні костюми, піжами, сорочки, білизна, взуття літнє, зимове, кімнатне тощо. Встановлені норми їх носіння. Особлива увага приділяється харчуванню підопічних. Вони забезпечуються раціональним чотириразовим (діти — п'ятиразовим) харчуванням. Практикується приготування їжі за замовною системою, коли підопічні за день або два замовляють собі першу і другу страви. Особи з кишково-шлунковими захворюваннями, цукровим діабетом та іншими хворобами забезпечуються дієтичним харчуванням. Адміністрація будинків-інтернатів звертає постійну увагу на поліпшення побутових умов проживання підопічних. За першої можливості проводиться реконструкція наявних приміщень, робляться прибудови, підводиться газ, організовуються підсобні господарства. Особливо активізується їх діяльність у період підготовки до роботи в осінньо-зимовий період, щоб підопічним було затишно, тепло і ситно. 2. Медичне обслуговування підопічних. Підопічні будинків-інтернатів як громадяни України відповідно до ст. 6 Основ законодавства України про охорону здоров'я мають право на охорону здоров'я. Для забезпечення цього права дуже ретельно підходять до вибору місць розташування інтернатних установ. У більшості випадків це території з безпечним для життя і здоров'я навколишнім природним середовищем та санітарно-епідемічним благополуччям. Це право передбачає для підопічного забез-
Глава 7 Соціальне обслуговування осіб похилого віку та інвалідів
печення такого життєвого рівня, включаючи їжу, одяг, житло, медичний догляд та соціальне обслуговування, необхідні для підтримання здоров'я людини. Воно також передбачає надання мешканцям інтернатів кваліфікованої медично-санітарної допомоги як в самих будинках-інтернатах, так і в закладах охорони здоров'я. На підопічних лежить обов'язок піклуватися про своє здоров'я та проходити профілактичні медичні огляди. Якщо підопічний через психічний стан не може розуміти значення своїх дій або керувати ними, то обов'язок піклуватися про його здоров'я лежить на адміністрації будинків-інтернатів. Медичне обслуговування в кожному будинку-інтернаті організовується з урахуванням профілю інтернатної установи, контингенту мешканців та кількості ліжок. Воно включає в себе: 1) постійне спостереження за станом здоров'я підопічних; 2) регулярні обходи медичним персоналом усіх кімнат, де проживають мешканці будинку-інтернату; 3) медичний огляд підопічних, що звернулися за допомогою; 4) проведення необхідного лікування із забезпеченням підопічних життєво необхідними ліками; 5) організацію консультативної допомоги фахівцями лікувально-профілактичних закладів охорони здоров'я; 6) лікувальне харчування; 7) трудову терапію тощо. Більшість будинків-інтернатів мають медичні відділення, в яких обладнані кабінети лікарського прийому, маніпуляційні, фізіотерапевтичні, стоматологічні кабінети, ізолятори, прийомно-карантинні кімнати. Відділення оснащені необхідним діагностичним та лікувальним обладнанням, інвентарем, лікарськими засобами. Майже всі інтернатні установи забезпечені санітарним транспортом. Підопічні мають змогу цілодобово отримувати кваліфіковану медичну допомогу. їх медичне обслуговування в інтернатних установах України здійснюють понад 600 лікарів і 2400 медичних сестер, а також майже 13 000 молодшого медичного персоналу. Середній вік тих, хто проживає у будинках-інтернатах сягає 75—80 років, з них 75 % — хворі з постільним режимом. Вони вже не можуть обходитись без сторонньої допомоги, в тому числі медичної. Не кращий стан здоров'я і в решти підопічних, більшість з яких страждають від різних хвороб. Через це підопічні з моменту влаштування до будинку-інтернату і до кінця своїх днів перебувають під постійною опікою медичних працівників. Із трьох видів лікувально-профілактичної допомоги у будинках-інтернатах надається доступна первинна допомога, як основна складова медико-санітарної допомоги населенню. Первинна лікувально-профілактична допомога передбачає консультацію лікаря, просту діагностику та лікування основних найпоширеніших захворювань, травм та отруєнь, профілактичні заходи, направлення підопічного для надання спеціалізованої і високоспеціалізованої допомоги.
Особи, які приймаються до будинку-інтернату, проходять протягом 14 днів карантин у приймально-карантинному відділенні, де проводиться реєстрація новоприбулих та їх медичний огляд. Після обстеження на педикульоз і дослідження на холеру за вказівкою лікаря проводиться санітарна обробка. Після проходження двотижневого карантину підопічні розміщуються у відділеннях та кімнатах з урахуванням їх стану здоров'я, віку, особливостей характеру і, за можливості, відповідно до їх побажань. Хворі, які потребують ліжкового режиму утримання і медичного нагляду, розміщуються у спеціально відведених для них приміщеннях (відділеннях). Відносини медичних працівників з підопічними є цілком індивідуальними. Крім карантинного відділення, в інтернаті є ізолятор, куди поміщуються хворі з підозрою на інфекційне захворювання до встановлення діагнозу, а у випадку їх нетранспортабельності — для лікування на місці. Для обслуговування хворих, які знаходяться в ізоляторі, організовується тимчасовий пост медичної сестри. При підтвердженні діагнозу інфекційного захворювання хворий в обов'язковому порядку госпіталізується до лікувально-профілактичного закладу органів охорони здоров'я. В інтернатній установі є медичний блок з такими приміщеннями: кабінети лікаря, чергової медичної сестри, процедурний, фізіотерапевтичний, отоларингологічний, гінекологічний, електрокардіографії, лікувальної гімнастики і масажу, а також лабораторія та аптека. Відповідно до нормативів усі приміщення обладнуються і забезпечуються медикаментами для надання підопічним необхідної медичної допомоги. Перелік приміщень медичних блоків, їх обладнання та обслуговування медичними працівниками в будинках-інтернатах неоднакова, адже залежить від їх профілю та кількості мешканців. Глава 7 Соціальне обслуговування осіб похилого віку та інвалідів
3 метою запобігання інфекційним захворюванням у будин-ках-інтернатах проводяться протиепідемічні та санітарно-гігієнічні заходи. Вони включають: 1) виявлення, облік та ізоляцію всіх інфекційних та з лихоманкою хворих, з неясним діагнозом з наступною госпіталізацією їх у спеціальний лікувальний заклад, а також спостереження за особами, які були у контакті з хворими; 2) проведення заходів з попередження поширення інфекційних захворювань і обробка інфекційного вогнища, санація бацилоносіїв; 3) поточну дезінфекцію; 4) санітарну обробку підопічних при прийнятті їх у будинок-інтернат, дезінфекцію всіх речей і предметів особистого користування; 5) здійснення додаткових санітарно-протиепідемічних заходів, які пропонує санітарно-протиепідемічна станція, після госпіталізації хворого на інфекційну хворобу; 6) проведення профілактичних щеплень (за вказівкою санітарно-протиепідемічної станції); 7) забезпечення будинку-інтернату повним комплектом дезінфіку-ючих засобів, їх правильне зберігання і використання; 8) контроль за проходженням працівниками кухні, продовольчих складів, їдальні, бані, пральні перевірки на бацилоносіння відповідно до Інструкції з проведення обов'язкових медичних обстежень осіб.
Медична допомога надається не тільки медичними працівниками будинку-інтернату, але й фахівцями лікувально-профілактичних закладів органів охорони здоров'я. Спеціалізована (вторинна) лікувально-профілактична допомога надається лікарями, які мають відповідну спеціалізацію і можуть забезпечити більш кваліфіковане консультування, діагностику, профілактику і лікування, ніж лікарі загальної практики. Висо-коспеціалізована (третинна) лікувально-профілактична допомога надається лікарем або групою лікарів, які мають відповідну підготовку в галузі складних для діагностики і лікування захворювань, у разі лікування хвороб, що потребують спеціальних методів діагностики та лікування, а також з метою встановлення діагнозу і проведення лікування захворювань, що рідко трапляються (ч. 2—3 ст. 35 Основ законодавства України про охорону здоров'я). Один раз на рік проводиться поглиблений медичний огляд усіх підопічних із залученням лікарів-спеціалістів: окуліста, отоларинголога, невропатолога, терапевта, хірурга, гінеколога, стоматолога, проведення електрокардіограми, флюорографії та лабораторного дослідження крові, сечі, калу. Один раз на квартал здійснюється профілактичний огляд громадян похилого віку та інвалідів із залученням за необхідності лікарів вузьких спеціальностей, що супроводжується детальним записом в історії хвороби. Виявлені під час огляду хворі беруться на диспансерний облік і за ними встановлюється відповідне спостереження. План спостереження і лікування встановлює лікар будинку-інтернату спільно з відповідними спеціалістами. Є певні особливості проведення диспансерного огляду в психоневрологічних та дитячих будинках-інтернатах, що пов'язано з профілем цих закладів. Медичне обслуговування включає організацію лікувального харчування. Воно є складовою комплексної терапії і застосовується на сучасному науковому рівні в усіх інтернатних установах. Лікувальне харчування організовується за номенклатурою дієт, розробленою спеціалізованим інститутом (дієтичні раціони мають номери від 1 до 15). Для окремих груп хворих, які за медичними показаннями потребують частішого харчування, ніж чотириразове, призначається особливий індивідуальний режим харчування.
У будинках-інтернатах ведуться такі медичні документи: 1) книга обліку новоприбулих до будинку-інтернату; 2) історії хвороб; 3) журнал передачі постовими медичними сестрами чергувань; 4) журнал (лист) обліку медичних процедур; 5) контрольна карта диспансерного хворого або журнал обліку диспансерних хворих; 6) журнал надходження і витрачання медикаментів; 7) журнал обліку забезпечення інвалідів протезно-ортопедичними виробами; 8) журнал обліку фізіотерапевтичних процедур; 9) журнал обліку приймально-карантинного відділення; 10) журнал для реєстрації померлих. 3. Забезпечення підопічних санаторно-курортними путівками та технічними засобами реабілітації. Згідно з підпунктом 1.4 Інструкції про порядок обліку, зберігання, розподілу та видачі путівок до санаторно-курортних та інших лікувально-оздоровчих установ в органах праці та соціального захисту населення України інваліди і пенсіонери, які проживають в інтернатних установах системи соціального захисту населення санаторно-курортними путівками і путівками до пансіонатів та будинків Глава 7 відпочинку забезпечуються органами праці та соціального захисту населення в порядку, передбаченому цією Інструкцією. Для отримання путівки необхідні такі юридичні факти: 1) належність заявника до відповідної категорії громадян; 2) наявність медичного висновку; 3) дотримання строків звернення за путівкою; 4) взяття на облік для отримання путівки; 5) прийняття рішення про виділення путівки. Коштів на оздоровлення непрацюючих пенсіонерів та інвалідів органам соціального захисту населення виділяється мало, тому задовольнити всі заявки осіб, які мають на це право, важко. Через це встановлене позачергове, першочергове, переважне та в порядку черги забезпечення бажаючих путівками до санаторіїв, пансіонатів та будинків відпочинку. Адміністрація будинків-інтернатів, яка виконує за законом обов'язки опікуна (піклувальника) стосовно підопічних, надає останнім допомогу в отриманні путівок або грошових компенсацій. Практика свідчить, що підопічні мало звертаються за путівками, але в певних випадках грошова компенсація за них для мешканців не зайва і тому працівникам інтернатних установ бажано роз'яснювати їх право на це і порядок його реалізації. Будинки-інтернати здебільшого розміщуються на мальовничих околицях населених пунктів. У них підопічних непогано годують, медичну допомогу надають висококваліфіковані фахівці. Вони мають можливість отримувати ті самі лікувальні процедури, що і в санаторіях. Тому гострої потреби в їх санаторно-курортному оздоровленні немає. Водночас багато з них мають потребу в технічних засобах реабілітації. Забезпечення підопічних технічними засобами реабілітації (протезно-ортопедичними виробами, в тому числі ортопедичним взуттям, засобами пересування, допоміжними засобами особистого захисту, догляду та для ходіння) здійснюється відповідно до Інструкції про порядок забезпечення населення України технічними засобами реабілітації (див., наприклад, підпункти 2.1,3.2). Підопічні будинків-інтернатів забезпечуються технічними засобами реабілітації за рахунок коштів державного бюджету через органи праці та соціального захисту населення за місцем знаходження інтернатної установи, де вони проживають.
Соціальне обслуговування осіб похилого віку та інвалідів Заяви підопічних про надання технічних засобів реабілітації беруться на облік районними управліннями праці та соціального захисту населення (через них оформляється вся необхідна документація). Виготовлення технічних засобів реабілітації часто пов'язане з необхідністю огляду підопічних для оформлення відповідного замовлення. Уся турбота, пов'язана з доставкою підопічних в обумовлені місця (туди і назад) лягає на адміністрацію будинків-інтернатів. Вона повинна дбати про своєчасну заміну підопічним технічних засобів реабілітації та вирішувати всі питання, пов'язані з цим. 4. Соціально-культурне обслуговування підопічних. Будинки-інтернати ні соціальними працівниками, ні їх мешканцями ніколи не розглядались як хоспіси, куди звозять помирати немічних людей. Це установи, де люди живуть повноцінним життям. У вільний час вони читають книги, газети і журнали, слухають радіо, дивляться телевізор, переглядають художні кінострічки, ходять на вечори відпочинку, зустрічаються з цікавими людьми, беруть участь у художній самодіяльності тощо. Для них організовують екскурсії по пам'ятних місцях, у музеї та театри, читають лекції та проводять інші заходи, що роблять їх життя більш змістовним. Культурно-масова робота в інтернатних установах є складовою єдиної системи реабілітації та соціальної адаптації підопічних. Вона включає комплекс активізуючих та соціально-віднов-лювальних заходів, спрямованих на формування або підтримання у них активного ставлення до життя. При плануванні культурно-масових заходів враховуються фізіологічні та психологічні вікові особливості підопічних, їх побажання й інтереси, щоб максимально задовольнити запити мешканців, сприяти збереженню та підвищенню їх активності. Культурно-масова робота проводиться за планами, що складаються щомісяця і доводяться до відома всіх підопічних. У більшості випадків до них включають такі заходи, як лекції і концерти, виїзди в театри і заміські зони відпочинку, випуски стінгазет, демонстрація кінофільмів, проведення шахо-шашкових турнірів, обговорення книг, вшанування ювілейних дат, святкування "Днів урожаю", "Днів народження" та ін. До проведення й участі в них залучається якомога більше мешканців інтернатної установи. Глава 7 Соціальне обслуговування осіб похилого віку та інвалідів
У складі культурно-побутової комісії функціонує культурно-масова секція, члени якої проводять систематичну і планомірну роботу з виявлення побажань та інтересів мешканців інтернату. У будинках-інтернатах діє художня самодіяльність, учасниками якої є як підопічні, так і співробітники інтернатів. Виступи самодіяльності готують до державних й інтернатських свят, а також для показу в інших установах (інших будинках-інтернатах, підшефних організаціях). Оскільки в інтернатних закладах проживає багато підопічних, прикутих до ліжка, то велику роль в організації культурно-масової роботи відіграє радіо. Жилі кімнати будинків-інтерна-тів радіофіковані, а в частині з них є місцеві радіовузли. У кімнатах є не тільки радіоприймачі, але й навушники для індивідуального користування. Практикуються радіогазети, задопогою яких мешканці ознайомлюються із життям інтернату (інформація про роботу культурно-побутової комісії та її секцій, виробничо-фінансову діяльність підсобних господарств, вітання з днем народження, пісні на замовлення тощо). В окремих будинках-інтернатах діють "Клуби цікавих зустрічей". Засідання проводяться раз на місяць. Підопічні в рамках цього клубу зустрічаються з людьми рідкісних професій, письменниками, поетами, композиторами та іншими діячами культури. Центром культурно-масової роботи в будинку-інтернаті є його бібліотека. Працівники бібліотеки разом з активом з числа підопічних підбирають літературу для читання, організовують читання газет і журналів уголос та прослуховування записаних на магнітофонну плівку, дискету, книг (для тих, хто погано бачить), а також платівок, касет, дискет, проводять читацькі конференції, бесіди, лекції, тематичні вечори, оформлюють монтажі з газет та виконують іншу таку потрібну для громадян похилого віку та інвалідів роботу. Невід'ємною частиною культурно-масової роботи є проведення лекцій як фахівцями зі сторони, так і працівниками будинку-інтернату. Особливо цікавими для підопічних є лекції на медичні теми, які проводять медпрацівники інтернатної установи. Цікавою формою роботи з підопічними є тематичні вечори, які проводяться напередодні державних свят або готуються за певною тематикою. Форми проведення таких вечорів різнома- нітні. їх проведення багато в чому залежить від активності самих підопічних. У вихідні дні в інтернатних установах часто організовують вечори відпочинку, що проводяться практично за тією самою програмою, що і в санаторіях та будинках відпочинку. їх успіх, перш за все, залежить від зацікавленості та активності самих підопічних у проведенні таких заходів. Систематично проводять святкування днів народження, зустрічей з рідними та колишніми друзями, співробітниками підопічних. Екскурсії проводяться з урахуванням місцезнаходження бу-динку-інтернату, наявності закладів культури, контингенту підопічних та інших факторів. Будинки-інтернати мають автобуси, які слід використовувати для цих цілей. Підопічні люблять дивитися телевізор, переглядати кінофільми (це теж слід враховувати у роботі з ними). З урахуванням фінансових можливостей та спонсорської допомоги бажано придбати максимально необхідну кількість телевізорів, забезпечивши ними всі холи будинку-інтернату. Доцільно мати комплект спортивних ігор (наприклад, шахи, шашки), тренажери для заняття спортом, музикальні інструменти тощо. Духовне життя підопічних, особливо насичене цікавими справами, продовжує їх фізичне життя, сприяє соціальній реабілітації. Вказані вище форми культурного обслуговування широко застосовуються в будинках-інтернатах загального типу. У психоневрологічних інтернатах таке обслуговування має свою специфіку, пов'язану з психічними захворюваннями підопічних. Глава 7 Соціальне обслуговування осіб похилого віку та інвалідів
Контрольні питання 1. Які питання вирішують головні управління праці та соціального захисту населення облдержадміністрацій щодо соціального обслуговування фізичних осіб у стаціонарних інтернатних установах? 2. Кому надаються соціальні послуги в інтернатних установах системи Міністерства праці та соціальної політики України? 3. Які типи інтернатних установ є у системі Міністерства праці та соціальної політики України? 4. Кого відносять до категорії громадян похилого віку та інвалідів, що мають право бути влаштованими до будинку-ін-тернату? 5. Назвіть умови прийому громадян похилого віку та інвалідів у стаціонарні установи. 6. Назвіть права підопічних стаціонарних установ. 7. Які послуги надаються підопічним у стаціонарних установах? 8. Який порядок тимчасового вибуття із стаціонарної установи? 9. Назвіть види трудової діяльності, які можуть виконувати підопічні будинків-інтернатів.
10. Розкажіть про порядок збереження речей і цінностей підопічних. 11. Розкажіть про порядок поховання підопічних. 12. У чому полягає соціально-побутове обслуговування підопічних? 13. У чому полягає медичне обслуговування підопічних? 14. Розкажіть про забезпечення підопічних санаторно-курортними путівками та технічними засобами реабілітації. 15. У чому полягає соціально-культурне обслуговування підопічних? Нормативні акти та література 1. Закон України "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам" від 18 травня 2004 р. № 1727-IV. 2. Закон України "Про соціальну адаптацію осіб, які відбували покарання у вигляді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк" від 10 липня 2003 p. № 1104-IV. 3. Закон України "Про поховання та похоронну справу" від 10 липня 2003 p. № 1102-IV. 4. Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 p. № 1058-IV. 5. Закон України "Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні" від 16 грудня 1993 р. № 3721-ХІІ. 6. Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22 жовтня 1993 р. № 3551-ХП. 7. Закон України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" від 9 квітня 1992 р. № 2262-ХП. 8. Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в результаті Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 р. № 796-ХІІ. 9. Про оплату праці підопічних будинків-інтернату для престарілих та інвалідів: Постанова Ради Міністрів УРСР від 5 лютого 1991 р. № 24.
10. Натуральні добові норми харчування в інтернатних установах для громадян похилого віку та інвалідів, вищих навчальних закладів І—II рівня акредитації сфери управління Міністерства праці та соціальної політики України: Затв. пост. Кабінету Міністрів України від 13 березня 2002 р. № 324. 11. Порядок та межі норм надання послуг з утримання осіб у будинках-інтернатах для громадян похилого віку та інвалідів, операції з яких звільняються від оподаткування на додану вартість: Затв. пост. Кабінету Міністрів України від 28 липня 1997 р. №803. Глава 7
12. Положення про спеціальний будинок-інтернат для престарілих та інвалідів: Затв. пост. Ради Міністрів УРСР від 2 березня 1990 р. № 49. 13. Інструкція про порядок забезпечення населення України технічними засобами реабілітації: Затв. наказом Міністерства праці та соціальної політики України 8 грудня 2003 р. № 331. 14. Типове положення про будинок-інтернат для громадян похилого віку та інвалідів, геріатричний пансіонат, пансіонат для ветеранів війни і праці: Затв. наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 29 грудня 2001 р. № 549.
15. Типове положення про психоневрологічний інтернат: Затв. наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 29 грудня 2001 р. № 549. 16. Типове положення про дитячий будинок-інтернат: Затв. наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 29 грудня 2001 р. № 549. 17. Положення про підсобне господарство та промислові виробництва стаціонарних установ соціального обслуговування населення: Затв. наказом Міністерства соціального захисту населення України від 1 квітня 1997 р. № 42. 18. Інструкція про порядок обліку, зберігання, розподілу та видачі путівок до санаторно-курортних та інших лікувально-оздоровчих установ в органах соціального захисту населення України: Затв. наказом Міністерства праці та соціальної політики України 25 грудня 1997 р. № 42. 19. Норми харчування для вихованців інтернатних закладів різного профілю незалежно від їх відомчого підпорядкування: Затв. наказом Міністерства соціального захисту населення України від 1 березня 1996 р. № 34. 20. Інструкція про медичні показання та протипоказання щодо прийому до стаціонарних установ сфери соціального захисту населення: Затв. Міністерством соціального захисту населення України 20 лютого 1997 р. Глава 8
|
|||||||||||||
Последнее изменение этой страницы: 2017-01-19; просмотров: 680; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 13.59.34.87 (0.071 с.) |