Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Робоча класифікація хронічних ентеритів
1. Етіологія: 1.1. Інфекційні 1.2. Паразитарні 1.3. Токсичні 1.4. Медикаментозні 1.5. Аліментарні 1.6. Радіаційні' 1.7. Після операції на тонкій кишці 1.8. Вроджені аномалії тонкої кишки та ензимопатії 1.9. При недостатності ілеоцекального клапана 1.10. Вторинні (при інших захворюваннях) 2. Переважна локалізація: 2.1. Хронічний єюніт 2.2. Хронічний ілеїт 2.3. Хронічний тотальний ентерит 3.Характер морфологічних змін: 3.1. Єюніт без атрофії 3.2. Єюніт з помірною парціальною ворсинчастою атрофією 3.3. Єюніт з субтотальною ворсинчастою атрофією 4. За клінічним перебігом: 4.1. Легкий перебіг (переважають місцеві кишкові симптоми, підвищена втомлюваність, дефіцит маси тіла не більше 5 кг) 4.2. Середньої важкості (відмічається більш виражена втрата маси тіла в умовах повноцінного харчування (до 10 кг), з'являються трофічні та електролітні зрушення) 4.3. Важкий перебіг (прогресуюча втрата маси тіла більше 10 кг, дистрофічні зміни шкіри, нігтів, волосся, симптоми гіповітамінозу, біль у литкових м'язах, кістках, гіпопротеїнемія, анемія, гіпотензія, набряки, порушення менструального циклу у жінок, статева слабкість у чоловіків) 5. Фази захворювання: 5.1. Загострення 5.2. Ремісія 6. За характером порушення функції тонкої кишки: 6.1. Синдром недостатності травлення (мальдигестії) 6.2. Синдром недостатності кишкового всмоктування (мальабсорбція) 6.3. Синдром ексудативної ентеропатії 6.4. Синдром багатофункціональної недостатності тонкої кишки (ентераль-на недостатність) 7. За ступенем втягнення в процес товстої кишки: 7.1. Без супутнього коліту 7.2. З супутнім колітом 8. Екстраінтестинальні розлади 9. Ускладнення захворювання: 9.1. Псевдомембранозний ентероколіт 9.2. Жовчокам'яна хвороба 9.3. Залізодефіцитна анемія 9.4. Рак, лімфома тонкої кишки Приклад формулювання діагнозу: Хронічний аутоімунний гастрит у фазі загострення. Місцевий ентеральний синдром, обумовлений порушенням процесів пристінкового (мембранозного) і порожнинного травлення. Клініка і діагностика захворювання наведені в алгоритмі 4.10. Алгоритм 4.10. Стандарти діагностики хронічного ентериту [12] Клінічні критерії синдромів: /. Місцевий ентеральний синдром: (проноси, метеоризм, біль у животі, бурчання, переливання, стеаторея з великою кількістю калових мас — полі-фекалія, діарея після вживання молока (непереносимість лактози), крохмалю і мучних виробів (мальтози). Симптом Боргеса — болючість у середній частині живота і зліва вище пупка на рівні XII грудного - І поперекового хребця, симптом Образцова — шум плеску при пальпації живота
2. Загальний ентеральний синдром характеризується в першу чергу розладами білкового метаболізму (втрата маси тіла до 20 кг, гіпопротеїнемія, гі-поальбумінемія з синдромом ексудативної ентеропатії), вуглеводного (здуття живота, бурчання, переливання в животі, проноси) та жирового обміну (зниження синтезу холестерину і фосфоліпідів у сироватці, падіння вмісту ліпідів у жовчі, стеаторея) 3. Синдром недостатнього кишкового всмоктування (мальабсорб-ції) характеризується періодичним або постійним проносом, метеоризмом, відходженням газів з неприємним запахом, сонливістю, апатією, втратою працездатності, облисінням, глоситом, стоматитом, гіпокальціємією, судомами, остеомаляцією 4. Синдром порушення водно-сольового обміну характеризується загальною слабкістю, швидкою втомлюваністю, гіподинамією, болем у м'язах, зниженням м'язового тонусу, нудотою, блювотою, артеріальною гіпотензією, екстрасистолією, зниженням секреторної функції шлунка, залізодефіцитною анемією 5. Синдром гіповітамінозу (вітамінів С, В2, В6, В12) характеризується кровоточивістю ясен, носовими кровотечами, кератозом шкіри ніг, глоситом, випадінням волосся, кон'юнктивітом, блефаритом, а пізніше — куря- чою сліпотою, сухістю шкіри та слизових оболонок 6. Ендокринний синдром характеризується поліурією, гіпоізостенурі-єю, полідипсією, кахексією, ознаками адисонізму (слабкість, адинамія, гіпотензія, гіперпігментація шкіри), гіпофізарно-наднирниковою недостатністю (слабкість, аритмії, сплощена цукрова крива після навантаження глюкозою), порушеннями функції статевих залоз (зниження потенції у чоловіків, зміна менструального циклу у жінок), пригніченням функції щитоподібної залози (зниження працездатності, брадикардія, набряклість обличчя, блідість шкіри) Лабораторно-біохімічні критерії:
1. В копрограмі визначається стеаторея (наявність крапель жиру, жирних кислот і мил), креаторея (багато м'язових волокон), амілорея (багато крохмалю) 2. Підвищення виділення з калом ентерокінази (норма від 0 до 20 ОД/г) та лужної фосфатази (норма 40-420 ОД/г) 3. Проба з навантаженням лактозою (глюкозою), коли при недостатності лактози рівень глюкози в крові перевищує базальний не більше, ніж на 20% 4. Визначення індикану в сечі з метою виявлення процесів гниття 5. Зміна мікрофлори в кишечнику (в нормі біфідобактерії — більше 10 в 1 г, загальна кількість кишкової палички — 200 млн/г, кишечна паличка до 3%>, кокові форми в загальній сумі мікробів — до 12%>, гемолізуюча кишечна паличка — до 6%, протей — 0%, гриби роду Candida — 0%, гемолізуючий стафілокок — 0%) Виділяють 4 фази дисбактеріозу: I фаза — зменшення кількості біфідобактерій і лактобактерій; II фаза — зменшення кількості кишечної палички, ентерококів, поява неповноцінних штамів; III фаза — інтенсивний розвиток умовно-патогенної мікрофлори (гемолітичних кишечних паличок, стафілококів, стрептококів); IV фаза — подальше збільшення умовно-патогенної флори і поява патогенних мікроорганізмів (протея, синьогнійної палички) Інструментальні критерії: — Рентгенологічні критерії: сповільнюється швидкість надходження контрастних мас у сліпу кишку, порушується рівномірність заповнення кишечних петель, складки слизової оболонки деформовані, потовщені за рахунок запальної інфільтрації — Ендоскопічні критерії усіх відділів тонкого кишечника з біопсією: вираженість дистрофічних, дисрегенераторних і атрофічних змін у тонкій кишці, запальна інфільтрація, потовщення крипт, зменшення кількості камбіальних клітин За характером перебігу виділяють 3 ступені тяжкості захворювання. Легкий перебіг — відсутні виражені порушення процесів перетравлювання і всмоктування їжі. Випорожнення спостерігаються 2-3 рази на день або з'являються після порушення дієти. Загострення захворювання швидко минає, загальний стан хворих не порушується. Перебіг середньої тяжкості — часті випорожнення (4-6 разів на день і більше). У копрограмі постійно виявляють стеоторею, амілорею, креаторею. У хворого знижується маса тіла, визначаються трофічні зміни шкіри, нігтів, волосся, гіповітаміноз. Загострення хронічного ентериту швидко піддається лікуванню, однак ремісії нестійкі. Тяжкий перебіг супроводжується втратою маси тіла понад 10 кг. Загострення дуже часті. Виникають виражені симптоми гіповітамінозу, трофічних розладів. Різко виражені процеси перевтомлювання та всмоктування, виникає не-переносимість молока. Розвивається остеопороз, анемія, порушення білкового, жирового та вуглеводного обмінів. Перебіг захворювання носить циклічний характер. Важкий перебіг захворювання часто обумовлений глютеновою ентеропатією, загальним варіабельним імунодефіцитом, хворобою Віппла [5, 17, 40]. Для лікування хронічного ентериту застосовують раціон дієти № 4, який включає 80-100 г білків, 80 г жирів і 250-300 г вуглеводів. Після зниження диспепсичних явищ, нормалізації випорожнень, поліпшення процесів травлення і всмоктування переходять на стіл № 4 б (1-2 міс), що містить 120-140 г білка, 100 г жирів і 300 г вуглеводів. Потім переходять на дієту № 15. Якщо це призводить до нового загострення, то призначають дієту № 4 в, яку використовують протягом кількох місяців.
Рекомендують супи неконцентровані, приготовлені на знежиреному м'ясному та рибному бульйоні з добре розвареними крупами. М'ясні страви готують відвареними або паровими, краще подрібненими з яловичини, телятини, курки, кролика. Рибні страви готують так само з використанням риби нежирних сортів (щука, судак, короп, лящ, хек, тріска, минтай). Фрукти і ягоди вживають у киселях, перетертими, у компотах, варення у невеликій кількості. Дієту призначають з урахуванням наявності бродильної чи гнильної диспепсії. Хворим з бродильною диспепсією обмежують кількість вуглеводів до 100 г/добу, кількість білка залишають нормальною. При гнильній диспепсії обмежують білок до 0,3-0,5 г/кг маси тіла протягом 3-5 днів. Позитивний ефект дає яблучна дієта протягом 2-3 днів (використовують печені і сирі яблука). Лікування хронічного ентериту в фазі загострення наведено в алгоритмі 4.11. Алгоритм 4.11. Стандарти лікування хронічного ентериту в фазі загострення [12] Крок 1 Диференційоване проведення антибактеріальної терапії: 1. При сальмонельозі, ієрсініозі, криптоспоридіозі, мікроспоридіозі за- — тетрациклін по 250 мг 4 рази на день 5-7 днів; — левоміцетин по 0,5 г 4 рази на день 5-7 днів; — еритроміцин по 200 000 ОД 4 рази на день (при стафілококовому дисбактеріозі), а при його недостатній ефективності — сигмаміцин (тетраолеан); — кларитроміцин по 0,5 г 1-2 рази на день 2. При протейному дисбактеріозі застосовують похідні 8-оксихіноліну: — інтестопан по 1 табл. З рази на день упродовж 7-10 днів; — ентеросептол, мексаза, мексаформ, ентероседив по 1 табл. З рази на день протягом 7-10 днів 3. При крипто-, мікроспоридіозі показане лікування ципрофлоксацином по 0,4 г 2 рази на день протягом 5-7 днів 4. Для лікування мікроспоридіозу, жіардіозу слід застосовувати левоміцетин по 0,5 г 3 рази на день протягом 5-7 днів 5. При стійкій діареї — невіграмон (неграм) по 0,5 г 4 рази на день упродовж 5 днів з тижневою перервою та повторними курсами 6. При ієрсиніозі — левоміцетин до 0,5 г 3 рази протягом 5-7 днів 7. У випадку кандидозу — ністатин або леворин по 500 000 ОД 3 рази на день протягом 7-14 днів, флуконазол по 150 мг/тиж 8. У випадку виділення кампілобактерій необхідно застосовувати кларитроміцин, тетрациклін, амоксицилін, метронідазол, амікацин в оптимальних дозах упродовж 5-7 днів
9. При синьогнійній паличці слід застосовувати поліміксин-М сульфат в таблетках по 500 000 ОД 6 разів на день протягом 7-10 днів чи амікацин по 15 мг/кг маси тіла/добу в 1-3 введення 2-3 рази на день в/м 10. Для лікування лямбліозного ентериту слід призначати метронідазол (трихопол) по 0,25 г 4 рази на день протягом 7 днів 11. При шистоматозах і трематодозах застосовують празиквантель по 75-80 мг/кг протягом 2 днів 12. При хронічному ентериті досить ефективними є препарати нітро-фуранового ряду (фуразолідон, фурагін, фуразонал, фурапролід по 0,1 г 4 рази на день протягом 7-10 днів), які мають перевагу над антибіотиками 13. Серед оксихінолінових антисептиків перевагу надають інтетриксу по 2 капсули 2 рази на день упродовж 10 днів або ерсефурилу по 1 капсулі 4 рази на день теж упродовж 5-7 днів Крок 2 Протидіарейне лікування: А. Протидіарейні засоби: — лоперамід (імодіум) по 1 капсулі або 1 краплі на 2 кг маси тіла 3 рази на день (максимальна добова доза — 6 мг); — реасек по 2,5-3 мг (1-2 табл.) 1 раз на день (у випадку профузної діареї застосовують 4 табл. відразу); — кодеїну фосфат по 0,015 г 3 рази на день протягом 3-5 днів; — при відсутності ефекту застосовують опіати; — при діареї на фоні демпінг-синдрому, хвороби Крона, цукрового діабету рекомендують застосовувати сандостатин по 100 мг 2-3 рази на день п/ш упродовж 5-7 днів (сандостатин також стимулює процеси всмоктування і гальмує кишкову секрецію) [8] Б. Одночасно можна застосовувати в'яжучі засоби: — вісмуту субнітрат по 0,5 г 4 рази на день за 30 хв до їди; — смекта по 1 пакетику 3-4 рази на день; — кальцію карбонат по 0,5-1 г 3 рази на день за 30 хв до їди; — танальбін по 1 табл. З рази надень; — відвари та настої кори дуба, вільхових бруньок, трави звіробою, плодів чорної смородини, шкірки граната, алтею, кореневища змійовика, лапчатки, чорниці В. Застосування ентеросорбентіві — активоване вугілля (карболен) по 2-3 табл. З рази на день протягом 5-7 днів; — ентеросгель по 1 пакетику (розчинити в 1/2 склянки води) 3-4 рази на день упродовж 5-7 днів; — силард П по 2 г 3 рази на день (розчинити в 1/2 склянки води)
Крок З Протибольова терапія: — спазмомен (отілонію бромід) по 40-80 мг (1-2 табл.) 2-3 рази на добу протягом 5-7 днів, дицител; — но-шпа по 40 мг 3-4 рази або но-шиа форте по 1 табл. 2 рази на день; — фенікаберан, галідор, атропін, бускопан, екстракт беладони, метацин, платифілін в оптимальних дозах чи відвари лікарських рослин (ромашка, м'ята, звіробій, деревій, шавлія, календула) в оптимальних дозах; — дуспаталін (мебеверину гідрохлорид) по 200 мг — 1 табл. 1-2 рази на добу Крок 4 Реімплантація нормальної кишкової флори: 1. Застосовують такі реімплантанти кишкової флори: — лактобактерин по 5-6 доз 3 рази на день перорально; — ентероседив по 1-2 табл. З рази на день протягом 10 днів 2. При дефіциті нормальної кишкової палички — колібактерин по 2-4 дози 4 рази на день 3. При дефіциті біфідобактерій — біфідумбактерин по 1-2 ампули розчинити в 2 ложках кип'яченої води і приймати всередину;
— ліофілізовану культуру ацидофільних паличок по 2 дози 3 рази на день 4. При неможливості ідентифікації типу дисбактеріозу показані — ацилак, біфіцид, аципол, омніфлор, омніфлорал по 10-12 доз, розділивши їх на два прийоми, протягом 14-21 дня; — бактисубтил по 0,2 г 3 рази на день протягом ЗО днів; — бактисиорин по 1-2 капсули 2-3 рази на день упродовж 21-28 днів; — ентерол по 1-4 табл. чи пакетики за 1-4 прийоми протягом 14-21 дня; — хілак-форте по 60 крапель 2-3 рази на день Крок 5
|
|||||||||
Последнее изменение этой страницы: 2017-01-19; просмотров: 166; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.134.104.173 (0.033 с.) |