Проект національно-патріотичного виховання

МИ – НАДІЯ УКРАЇНИ!

Виконала:

учениця 10 класу

Ковальова Аліса

Куратор:

Ковтун Т.В.,

вчитель музичного мистецтва

 

 

 

ЗМІСТ

ПАСПОРТ ПРОЕКТУ……….………………………………………………….. 3

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА ……………………………………………….. 5

ОПИС ПРОЕКТУ...……………………………………………………………....7

РОЗДІЛ І. НАЦІОНАЛЬНО-ПАТРІОТИЧНЕ ВИХОВАННЯ.

Аналіз поняття «патріотичне виховання», «патріотичне почуття»,

«патріотизм» у філософії, соціології, психології....................................................10

1.2Змістова структура патріотичного виховання...........................................13

РОЗДІЛ ІІ. ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА ПРОЕКТУ.

2.1. Національно-патріотичне виховання в нашій школі................................18

2.3. Сценарії виступів агітбригад, позакласних заходів та

виховних годин......................................................................................................20 ВИСНОВКИ……………………………………………………..……………….45

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………....………………………….46

ДОДАТКИ………………………………………………………………………..47

 

ПАСПОРТ ПРОЕКТУ

Назва: Ми – надія України!

Автор: Ковальова Аліса Віталіївна, учениця 10 класу Української ЗОШ І-ІІІ ступенів №12 Селидівської міської ради Донецької області.

Куратор: Ковтун Т.В., учитель музичного мистецтва Української ЗОШ І-ІІІ ступенів №12 Селидівської міської ради Донецької області.

 

Тип проекту:

· За кінцевим результатом: теоретико-практичний.

· За змістом: міжпредметний.

· За кількістю учасників: індивідуально-колективний.

· За тривалістю: довготривалий.

· За ступенем самостійності: виконується учнями разом із учителем.

· За характером контактів: внутрішній.

Учасники проекту: учні школи, вчитель української мови, вчитель музики, організатор, класні керівники, працівники міської та шкільної бібліотек.

Термін реалізації проекту: 2015 – 2018 роки

 

Очікуваний результат:

- підвищення освітньо-виховних, розвивальних можливостей в школі в контексті забезпечення гармонійного розвитку особистості з високим патріотичним духом;

- сформованість у вихованців високих моральних цінностей, патріотизму, етнічної та національної свідомості, любові до рідної землі, родини, народу, бажання сприяти історико-культурному розвитку України; виховання дисциплінованості, сумлінності та чесності, поваги до Конституції України, Законів України, державної символіки; формування здорового способу життя, прагнення фізичного саморозвитку, сприяння протидії негативним впливам і явищам, які існують у сучасному суспільстві;

- поширення серед дітей та молоді знань про рідний край, сприяння виявам поваги до його історії, турботи про сучасне і майбутнє; використання позашкільного освітньо-виховного простору для духовного, інтелектуального й фізичного розвитку дітей та молоді;

- розроблення презентаційних і просвітницьких заходів для учнів.

- проведення традиційних вечорів афганської пісні, української пісні «Пісня жива душа народу», козацьких забав, сезонних свят «Зустріч зі Св. Миколаєм», Святкування день народження Т.Г.Шевченка, участь в міських заходах: «Як паросток виноградної лози плекайте мову», інсценування військової пісні і т.п.

Ресурси: людські, матеріально-технологічні, інформаційні.

 

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Той, хто не любить своєї країни, нічого любити не може.

Д. Байрон

Патріотичне виховання молоді сьогодні є одним з найголовніших пріоритетів гуманітарної політики в Україні, важливою складовою національної безпеки України. Ставлення владної еліти до виховання молоді на кращих зразках історії рідного народу, його досвіду, традицій, освіти та культури, вищих християнських ідеалів у будівництві соборної самостійної держави національного типу.

В умовах розбудови незалежної держави на перший план виходить проблема відродження національної системи освіти як передумови виховання нового покоління українців.

В умовах економічної кризи, спотвореного переходу до ринкових відносин, відбувається інтенсивний процес соціальної та моральної деградації значної частини учнівської молоді, тому притупляються природні потреби в пізнанні й творчості, втрачається інтерес до чесної праці, знецінюються духовні ідеали. Певна частина сучасної молоді байдуже ставиться до ідеї незалежності України.

Впровадження національної системи виховання в нашій школі реалізовується єдиним комплексом цілеспрямованої дії родини, школи, позашкільних установ. Успіх виховного процесу залежить від того, наскільки самі вихователі, батьки, вчителі глибоко усвідомлюють «національну істоту свою», збагнули суть народних методів виховання, закарбували в пам’яті попередній досвід своїх предків, збагатилися найновішими дослідженнями.

Глибокий та системний аналіз філософської, психолого-педагогічної літератури доводить, що сучасне виховання, зокрема патріотичне, має здійснюватися в умовах національного виховання. Патріотичне виховання вчені розуміють як «формування гармонійної, розвиненої, високоосвіченої, соціально активної й національно свідомої людини, наділеної глибокою громадянською відповідальністю, здоровими інтелектуально-творчими й духовними якостями, родинними й патріотичними почуттями, працьовитістю, господарською кмітливістю, підприємливістю й ініціативністю»

Мета проекту: виховання справжнього громадянина, патріота своєї Батьківщини, формування ціннісного ставлення до держави; формування в учнів незалежно від національності національної свідомісті, історичної пам’яті, національного характеру, світогляду, гуманістичних ідей; прищеплення учням поваги до прав і свобод людини і забезпечення знаннями та виконанням законів України учнями.

Загальні завдання проекту:

- формування національної свідомості і відповідальності за долю України;

- виховання любові до рідної землі, її історії, відновлення і збереження історичної пам’яті;

- виховання громадянського обов’язку перед країною, суспільством;

- виховання бережливого ставлення до національного багатства країни, мови, культури, традицій;

- прищеплення поваги до прав і свобод людини та громадянина;

- виховання поваги до Конституції, законів України, державних символів;

- формування правової та політичної культури учнів;

- попередження адиктивної, асоціальної, аморальної поведінки школярів.

Практична значимість проектуполягає в тому, що будь-яка людина може удосконалити свої знання про побут і традиції України, національний одяг, історію, використовувати готові розробки виступів агітбригад, виховних заходів.

ОПИС ПРОЕКТУ

Проект складається із шести етапів, кожен має свій зміст та алгоритм реалізації.

Перший етап – пошуковий. На цьому етапі вчитель знайомить учнів з участю в проекті, оголошує тему проекту, проводить анкетування для виявлення рівня зацікавленості учнів для поділу на групи. Вчитель зазначає, що протягом роботи кожен учасник групи має слідкувати за рівнем своєї роботи, зазначати те, що не зрозуміло, що викликало труднощі в таблицю самоаналізу. Протягом всієї роботи учень слідкує за власним зростанням, самостійно оцінює власну діяльність та роботу інших.

На другому – інформативному етапі вчитель разом з утвореними групами розробляє план роботи над реалізацією проекту. Для цього учні 7-11 класів об’єднуються в групи: 1) група «Дослідники-відкривачі» – створення кутка цікавих історій ветеранів «Знай і перемагай!»; 2) група «Письменники-поети» – складання віршів, статей, написання сценаріїв; 3) група «Художники-декоратори» – естетичне оформлення кабінетів, актової зали під час виступів; 4) група «Митці» – робота над творчими завданнями з теми. Причому кожна з груп учнів може бути розподілена за ролями, за виконуваними завданнями. Наприклад, хтось збирає теоретичну інформацію та працює з додатковими джерелами, інші учні відповідають за музичний супровід, інші – за декорації, іще інші – за написання сценарію тощо.

Вчитель визначає строк, протягом якого кожна група має виконати певну частину роботи. Незважаючи на те, що кожна група працює самостійно, учасники обов’язково мають обмінюватися результатами зібраної інформації, оскільки кожна група працює для того, щоб реалізувати поставлену мету проекту. Працюючи в групах, кожен учасник має змогу проявити свої здібності, поділ на групи сприяє тому, що учень має змогу вибрати та продемонструвати свої вміння там, де він може, а не там, де цього хоче та вимагає вчитель. Крім цього кожен учасник вчиться відповідати за свою діяльність, оцінює роботу інших, а також прагне не підвести команду. Робота кожної групи має супроводжуватися допомогою та контролем учителя-предметника.

На аналітичному етапі роботи над проектом, коли вже групи мають зібраний матеріал, слід обговорити труднощі в підготовці проекту. Учасники обмінюються враженнями, говорять про те, що змогли зробити, що не виходить, над чим планують працювати надалі. Всі зміни в роботі кожен учень позначає в таблиці самоаналізу, за ефективністю роботи групи слідкує, користуючись таблицею форм оцінювання. На цьому етапі роботи над проектом слід повідомити про результативність адміністрацію школи.

Четвертий етап роботи – практичний. Він є передостаннім перед результативним етапом, коли учні мають завершити свою роботу та показати досягнуті результати. Тому для того, що проект був повним та правильним, насиченим та цікавим, учасники груп співпрацюють із шкільними та міськими бібліотекарями, які надають їм методичну та наукову допомогу, а також потребують допомоги вчителя інформатики, який має допомогти з інтернет-ресурсами. По завершенню роботи певні завдання та елементи проекту доцільно апробувати на уроках та виховних годинах, щоб побачити недоліки або, навпаки, відчути плюси від виконаної роботи. Це робиться для того, щоб на презентаційному етапі уникнути негараздів.

Презентаційний етап – вирішальний, оскільки саме тут учні та вчитель звітують перед адміністрацією та колегами школи про виконану роботу, демонструють результати роботи – фотозвіти, виступи агітбригад. Кінцевий результат говорить про те, що навчально-виховний процес повинен спрямовувати учнів на усвідомлення необхідності знати історію свого міста, країни, співпереживати зі своїми громадянами, відстоювати свої права, знати конституцію України, традиції свого народу. Даний проект сприяє фор­муванню особистості, яка розуміє життя як най­вищу цінність, може свідомо оцінити й розв’язати проблеми, що постають перед конкретною люди­ною й людством у цілому.

На рефлексивному етапі варто провести аналіз виконаної роботи, де учень зможе, користуючись заповненими таблицями, може зробити самоаналіз та взаємоаналіз роботи учасників проекту. Разом із вчителем необхідно визначити те, що вдалося реалізувати, а що потребує корекції. По закінченню необхідно визначити перспективи роботи.

Проект цікавий для всіх, бо для його реалізації кожен може обрати те, що йому до душі.

Проект дає учням можливіть самореалізуватися, продемонструвати свої творчі здібності, комунікабельність, артистичність, виробити навички критичного мислення, а найголовніше – виховує справжнього громадянина, патріота своєї Батьківщини.