Перспективні типи дощувальної техніки для земель періодичного зрошення

У радянські часи дощування на землях періодичного зрошення здійснювалося різноманітною дощувальною технікою: дощувальними агрегатами типу ДДН, пересувними шлейфами, іригаційними пересувними й переносними комплектами з швидкорозбірними трубопроводами (наприклад, КИ-50), стаціонарними дощувальними системами, іноді - ДДА-100М и т.под. Деякі з модернізованих різновидів цієї дощувальної техніки продовжують випускатися й сьогодні в країнах колишнього СРСР. Так, наприклад, Росія на базі сучасних тракторів і насосно-силового встаткування виробляє, продає й надає в лізинг далекоструйні дощувачі ДД-70ВН, ДД-100ВН, ДДК-30, а також двоконсольний агрегат ДДА-100У (машина, що є вдосконаленою модифікацією загальновідомої дощувальної машини ДДА-100М).

Світовий досвід дощування земель періодичного зрошення свідчить про те, що найбільше доцільно їх зрошувати дощувальними машинами двох типів - установками шлангобарабанного типу й самохідними машинами фермової конструкції із забором води з відкритого каналу. Сьогодні перелік виробників дощувальних установок шлангобарабанного типу має досить вражаючий вид: Irrimec, Beinlich, Irrigations Pump, Ocmis, Beinlich, Irriland, Bauer, Nettuno, Mirandi, Irtec, Idrofolgia, Irrifrance, TL, I2E, RKD, Valmont Valley, Huedig, Агрос і ін.. Саморушні машини фермової конструкції із забором води з відкритого каналу представлені, переважно, двома конструкціями фірми Bauer: Monostar і Quadrostar.

До основних переваг установок шлангобарабанного типу варто віднести простоту їхньої конструкції, можливість поливу полів різної (у тому числі складної) конфігурації, високий ступінь автоматизації (відповідно, невеликі витрати людської праці) і високу мобільність (машини можна досить легко транспортувати у віддалені поля). Крім того, існуючий ряд модифікацій цих машин охоплює значний інтервал площ зрошення (від 1...2 га до 25...30га).

До недоліків цих машин варто віднести необхідність для їхньої роботи досить високого тиску (0,6...0,7 Мпа), а для переміщення з позиції на позицію - трактора потужністю 40...45 кВт. Вони мають також високу інтенсивність (більш ніж 1,5 мм/хв.) і значний діаметр крапель дощу (2...3мм), що викликає істотну залежність рівномірності розподілу дощу від швидкості вітру. При використанні консолей довжиною 50-75м замість далекоструйного дощувального апарата, якість розподілу дощу установок шлангобарабанного типу значно поліпшується.

Установки шлангобарабанного типу можуть широко використовуватися в невеликих фермерських господарствах, а також для зрошення площ складної конфігурації у всіх природно-кліматичних зонах як на землях постійного зрошення, так і на землях періодичного зрошення. При цьому варто враховувати, що зрошення цими машинами вимагає створення закритої трубопровідної мережі для подачі до них води. Така мережа може бути виконана зі стаціонарних підземних трубопроводів або швидкорозбірних трубопроводів, що прокладаються по поверхні землі.

Слід зазначити, що необхідність високого тиску й закритої трубопровідної мережі для роботи установок шлангобарабанного типу разом з невеликими сезонними навантаженнями на машину (до 30га), приводить до того, що питомі витрати на зрошення цими машинами істотно перевищують аналогічні показники при зрошенні широкозахватними дощувальними машинами. Зменшити питомі витрати на дощування земель як регулярного, так і періодичного зрошення можна шляхом застосування відкритої мережі подачі води до дощувальних машин.

У системах із широкозахватними дощувальними машинами це питання вирішується шляхом створення спеціальної модифікації машини із силовим візком (системи «дизель-генератор»), насосно-силовою установкою й системою навігації для забезпечення руху машини уздовж постійного каналу. Для земель періодичного зрошення такими машинами можуть бути аналоги згаданих вище дощувальних машин Monostar і Quadrostar, а також ДДА-100У. Ці три машини мають схожу між собою технологію роботи. Принциповою різницею є те, що дощувальні машини Monostar і Quadrostar постійно агрегатовані із приводним силовим візком і забирають воду з відкритого каналу, а ферма ДДА-100МВ навішується на трактор і машина забирає воду з тимчасового зрошувача. Трактор у неполивний період може використовуватися й по інших призначеннях.

Створений у ВНІІГіМ в 30-і роки минулого століття широкозахватний двоконсольний дощувальний агрегат ДДА-100М, незважаючи на значну витрату палива (до 16 кг/годин), по строку використання не має рівних у Світі. Його основними перевагами є простота й дешевина конструкції при значній продуктивності (площа сезонного навантаження в умовах півдня Росії становить близько 130 га). В 90-і роки минулого століття частка поливних площ, що поливалася цими машинами була найбільшою, у порівнянні із площами, які зрошувалися іншими дощувальними машинами й установками.

За час тривалої експлуатації дощувальна машина ДДА-100М була істотно поліпшена. Ці поліпшення стосувалися як гідравліки водопровідного пояса ферми машини, так і якості дощу. Сьогодні на машині використовуються сучасні дефлекторні насадки кругової й секторної дії, які дозволили при середній інтенсивності дощу близько 2,6 мм / хв, досягти коефіцієнта рівномірності дощу 0,86. Однак, конструкція машини й технологія її роботи залишаються незмінною. Більше того, створена фірмою Bauer дощувальна машина Quadrostar у значній мірі копіює конструкцію й технологію роботи ДДА-100М. Слід також зазначити, що зрошення дощувальними машинами фронтальної дії із забором води з відкритих каналів можливо тільки на ретельно вирівняних поверхнях і спричиняє збільшення втрат води на фільтрацію й випаровування.

Викладене свідчить, що на землях періодичного зрошення й полях складної конфігурації земель постійного зрошення доцільно застосовувати дощувальні установки шлангобарабанного типу різних модифікацій і дощувальні машини фронтальної дії із забором води з відкритих каналів.