Рефератів, курсових, бакалаврських та дипломних робіт у горлівському державному педагогічному інституті іноземних мов

Вченою радою ГДПІІМ

Протокол № 9 від «23» березня 2011 р.

___________________В.М. Докашенко

ПОЛОЖЕННЯ

ПРО НАПИСАННЯ ТА ЗАХИСТ

РЕФЕРАТІВ, КУРСОВИХ, БАКАЛАВРСЬКИХ ТА ДИПЛОМНИХ РОБІТ У горлівському державному педагогічному інституті іноземних мов

(зі змінами та доповненнями)

ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

Вимогидовиконання творчих студентських робіт (рефератів, курсових, бакалаврських та дипломних досліджень) ґрунтуються на законах України «Про освіту», «Про вищу освіту», на Указах Президента «Про основні напрямки реформування вищої освіти в Україні», на Державних Програмах «Освіта, ХХІ ст.», «Учитель»; забезпечується Положеннями «Про вищий навчальний заклад», «Про організацію навчального процесу у ВНЗ» (Наказ МОН Україні № 161 від 02.06.93 р.), «Щодо Рекомендацій про порядок створення, організацію й роботу державної екзаменаційної (кваліфікаційної) комісії у вищих навчальних закладах України» (лист МОН України N 83-5/1259 від 29.12.93) та Наказом МОН Україні № 450 від 07.08.2002 р. «Про затвердження норм часу для планування та обліку навчальної роботи у ВНЗ», Основні вимоги до дисертацій та авторефератів дисертацій («Бюлетень ВАК України». – 2007. – № 6. – С. 9-17).

Одним із цільових напрямків підготовки фахівців з вищою освітою є підготовка студентів до науково-дослідної роботи. Науково-дослідна робота студента, найголовнішим виявом якої є підготовка і написання курсових, бакалаврських, дипломних праць, є важливою, невід’ємною від інших складових частиною цілісного навчального процесу й однією з головних підстав отримання відповідної кваліфікації (бакалавр, спеціаліст). Вона відбувається як у межах навчального процесу (курсові, бакалаврські та дипломні роботи), так і поза ними (діяльність наукових студентських товариств, наукових гуртків, науково-дослідних груп тощо). У всіх своїх виявах названа діяльність спрямована на підготовку майбутніх науковців. Така робота студентів у навчальному процесі визначається навчальним планом і відповідними робочими програмами й відбувається поетапно: 1-2 курси – виконуються реферати, 3-4 курси – курсова робота, 4 курс – кваліфікаційна робота бакалавра, 5 курс – дипломна робота спеціаліста.

 

Реферат – це короткий систематизований виклад матеріалу з обраної проблеми за літературними джерелами. Його призначення полягає в змістовному узагальненні певної теми й засвоєнні вимог до написання та оформлення наукової роботи. Особливих наукових досягнень ця робота не передбачає, вона вчить грамотно викладати вже відоме. Виконуючи реферати, студенти повинні навчитись виділяти головне, аналізувати, порівнювати, систематизувати матеріал в межах обраних напрямків, висловлювати та аргументовано доводити свою позицію щодо використаної інформації. Цим зумовлюється авторство реферату. Виконуючи реферати, всі студенти повинні засвоїти механізм письмової презентації певної інформації. Кращі роботи, якщо їх тема відповідає плану навчального заняття, як зразок, можуть бути презентовані усно.

Обсяг реферату – до 10 -ти друкованих сторінок.

 

Курсова робота – це самостійне навчально-наукове дослідження, що виконується з метою закріплення, поглиблення та узагальнення знань, отриманих студентами під час навчання, та їх застосування для комплексного вирішення конкретного фахового завдання, з одного боку, та оволодіння первинними уміннями проведення сучасних досліджень, з іншого. Виконання курсової роботи потребує формування умінь самостійно виділити проблему та критично її розглянути; вміння збирати, аналізувати та систематизувати літературні (архівні) джерела; здатність застосовувати отримані знання при розв’язанні практичних завдань; формулювати висновки, пропозиції та рекомендації з предмета дослідження. Виконання курсової роботи передбачає її презентацію (захист) перед студентською групою та комісією з викладачів провідної кафедри.

Обсяг курсової роботи – 25-30 друкованих сторінок без урахування списку літератури та додатків.

Кваліфікаційна робота бакалавра є науково-теоретичним дослідженням актуальної проблеми з певної дисципліни за напрямом підготовки студента.

Бакалаврська робота повинна бути результатом самостійних досліджень, які сприяють розвитку ініціативності студентів у їх виробничій і дослідницькій діяльності, розвивають творчий підхід до вирішення проблем дослідження.

Необхідною передумовою успішного виконання роботи є засвоєння теоретичних знань за нормативними курсами, оволодіння основними навичками наукових досліджень під час написання курсових робіт, виконання практичних і лабораторних завдань, участь у наукових семінарах, гуртках.

Обсяг кваліфікаційної роботи бакалавра – 40-45 друкованих сторінок без урахування списку літератури та додатків.

 

Дипломна роботаспеціаліста – це кваліфікаційне навчально-наукове дослідження студента, яке виконується на завершальному етапі навчання у ВНЗ. Воно поєднує в собі глибоке теоретичне опрацювання проблеми та грамотно проведену експериментальну роботу з теми дослідження. Виконання дипломної роботи спрямоване на відпрацювання системного бачення проблеми та шляхів її вирішення, а також на вдосконалення перелічених вище умінь. Захист дипломного дослідження відбувається перед Державною екзаменаційною комісією.

Обсяг дипломної роботи – 50-60 сторінок машинопису без урахування списку літератури та додатків.

 

2. ВИМОГИ ДО НАПИСАННЯ НАВЧАЛЬНО-НАУКОВИХРОБІТ (РЕФЕРАТІВ, КУРСОВИХ, БАКАЛАВРСЬКИХ ТА ДИПЛОМНИХ РОБІТ)

Загальні вимоги

Реферат, курсова, бакалаврська та дипломна роботи є важливими видами самостійної роботи студентів. У процесі їх написання студенти опановують методи та набувають вміння проведення наукового дослідження.

Успішне проведення наукового дослідження та написання курсових, бакалаврської та дипломної робіт залежить від багатьох чинників, серед яких найважливішим є чітке уявлення про основні вимоги, що ставляться до них. Ці вимоги стосуються насамперед наукового рівня робіт, їхнього змісту, структури, форми викладу матеріалу, а також оформлення.

При написанні науково-навчальних робітслід дотримуватись таких загальних вимог:

1) чіткість та логічна послідовність викладу матеріалу;

2) переконливість аргументації;

3) стислість і точність формулювань, які виключають можливість неоднозначного тлумачення;

4) конкретність викладу результатів дослідження.

У роботі повинні бути відображені:

1) актуальність тематики та відповідність сучасному стану науки;

2) обґрунтування вибраного напрямку досліджень, методів розв’язання завдань та їх порівняльна оцінка;

3) аналіз та узагальнення наявних результатів;

4) розробка загальної методики проведення дослідження;

5) характер і зміст виконаних теоретичних досліджень, методи досліджень;

6) обґрунтування необхідності проведення експериментальних досліджень (у разі потреби);

7) оцінка повноти розгляду (аналізу) поставленої мети;

8) відповідність виконаних досліджень плану;

9) наукова та практична цінність виконаної роботи.

 

Тематика рефератів та курсових робіт розробляється та затверджується кафедрою, зберігається в навчально-методичному кабінеті. Тематика рефератів поновлюється щорічно, курсових робіт – кожні п’ять років.

Теми бакалаврських та дипломних робіт формулюються у межах кафедральних тем наукових досліджень відповідно до визначених напрямків та наукових інтересів студентів разом із керівниками дипломних досліджень, обговорюються та узгоджуються на засіданні кафедри, вченій раді факультету, Вченій раді інституту та затверджуються наказом по інституту.

При оцінювані курсових, бакалаврських та дипломних робіт, враховується не лише якість самого наукового дослідження, його наукова новизна, вміння захистити положення та висновки дослідження, а і його оформлення.

Навчально-наукові роботи студентів оформляються відповідно до нормативних документів: ДСТУ 3008-95 Документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення; ГОСТ 7.1-84 Библиографическое описание документа. Общие требования и правила составления; ГОСТ 7.1-2003 Библиографическая запись. Библиографическое описание. Общие требования и правила составления; ДСТУ 3582-97 Інформація та документація. Скорочення слів в українській мові в бібліографічному описі. Загальні вимоги та правила; ГОСТ 7.11-78 Система стандартов по информации, библиотечному и издательскому делу. Сокращение слов и словосочетаний на иностранных европейских языках в библиографическом описании; ГОСТ 7.12-93 Библиографическая запись. Сокращение слов на русском языке. Общие требования и правила: ГОСТ 7.82-2001 Библиографическая запись. Библиографическое описание электронных ресурсов. Общие требования и правила составления.

Невідповідність в оформленні курсової, бакалаврської чи дипломної роботи державним стандартам і встановленим вимогам може суттєво вплинути на остаточну оцінку роботи, а через значні відхилення робота може бути взагалі недопущена до захисту. Тому оформленню роботи повинна бути приділена особлива увага. Дотримання усіх вимог до оформлення курсової роботи сприяє вихованню в студента належного стилю роботи, вимогливості до себе, прищеплює певні навички до ведення наукового дослідження.

Бакалаврські / дипломні роботи виконують студенти, які успішно (без задовільних оцінок з дисциплін спеціальності, або не більше 2-3 задовільних оцінок з нефахових дисциплін) виконали навчальну програму за попередні 6 чи 8 семестрів, виявили здібності до наукового пошуку (брали участь у студентських наукових конференціях, мають наукові публікації тощо), мають бажання поглибити знання та набути дослідницькі вміння в обраній галузі.

Кожен студент має право на виконання однієї бакалаврської / дипломної роботи.

2.2. Мова написання навчально-науковихробіт (рефератів, курсових, бакалаврських та дипломних робіт)

Реферати, курсові виконуються державною мовою України (українською мовою).

Кваліфікаційні роботи бакалавра,дипломні роботи спеціаліста виконуються українською мовою або мовою спеціальності.

При написані дипломної роботи іноземною мовою обов’язково додається анотація до дипломної роботи українською мовою (2-3 сторінки).

Структура роботи

1) титульний аркуш;

2) анотація українською та англійською мовами до 10 рядків;

3) зміст;

4) перелік умовних позначень, символів, одиниць скорочень і термінів (за необхідності);

5) вступ;

6) основна частина (зміст роботи);

7) висновки;

8) список використаних джерел (перелік покликань);

9) додатки (за необхідності).

Вступна частина повинна мати такі структурні елементи: титульний аркуш, зміст, перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів.

Основна частина (словосполучення «основна частина» в тексті роботи не використовується)містить такі структурні одиниці: вступ, текст роботи, висновки, рекомендації, перелік посилань.

Додатки розміщують після основної частини роботи.

Структурні елементи «титульний аркуш», «зміст», «вступ», «текст», «висновки», «перелік посилань / список використаних джерел» є обов’язковими.

Обсяг курсової роботи – 1 др. арк. (25-30 сторінок машинописного тексту); кількість джерел – не менше 10.

Обсяг випускної бакалаврської роботи – до 2-х друк. аркушів (45 сторінок машинописного тексту). Список використаних джерел – не менше 30.

Обсяг дипломної роботи спеціаліста – до 2,5 друк. аркушів (60 сторінок машинописного тексту). Список використаних джерел – не менше 50.

 

ВИМОГИ ДО ЗМІСТУ РОБОТИ

Титульний аркуш

Титульний аркуш є першою сторінкою курсової роботи і основним джерелом бібліографічної інформації, необхідної для оброблення та пошуку документа. З титульного аркуша починається нумерація сторінок, хоча номер сторінки на ньому не проставляється.

Титульний аркуш повинен мати відомості, які подають у такій послідовності:

1) повна назва відомчої підпорядкованості навчального закладу;

2) повне найменування вищого навчального закладу*;

3) повне найменування кафедри, де виконана робота;

4) гриф допуску до захисту;

5) тип роботи;

6) назву роботи*;

7) прізвище, ім’я, по батькові автора та його статус;

8) науковий ступінь, вчене звання, прізвище, ім’я, по батькові наукового керівника і (або) консультанта;

9) рік виконання роботи.

*Скорочення в назві навчального закладу та назві роботи не допускаються.

На титульному аркуші роботи обов’язково зазначається «Рекомендована до захисту». Протокол №..., дата засідання кафедри...підпис завідувача кафедри.

Відомості, які подають на титульному аркуші курсових та дипломних робіт, визначені державним стандартом ГОСТ 7.9-95 Реферат и аннотация, ДСТУ 3008-95 Документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення.

Зміст

Зміствміщує перелік скорочень, умовних позначень, символів, одиниць і термінів (якщо вони є), вступ, заголовки розділів і підрозділів (якщо вони є), висновки, список використаних джерел, додатки (якщо вони є) із вказівкою номера сторінки, з якої починається розділ чи підрозділ.

 

Курсова робота, зазвичай, містить вступ, основну частину (3-4 питання), висновки, список використаних джерел та, за необхідності, додатки:

 

ЗМІСТ

 

ВСТУП
РОЗДІЛ 1. НАЗВА РОЗДІЛУ
1.1. Назва підрозділу
1.2. Назва підрозділу
1.3 Назва підрозділу
	1.3.1. Назва параграфа
	1.3.2. Назва параграфа
РОЗДІЛ 2. НАЗВА РОЗДІЛУ
2.1. Назва підрозділу
2.2. Назва підрозділу
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ДОДАТКИ

 

Бакалаврська, дипломна роботи мають 3-4 розділи, які поділяються на кілька параграфів, висновки, список використаних джерел та, за потреби, додатки:

 

ЗМІСТ

 

Список умовних скорочень*
ВСТУП
РОЗДІЛ 1. Назва розділу
1.1. Назва першого підрозділу 1-го розділу
1.2. Назва другого підрозділу
1.3. Назва третього підрозділу
	1.3.1. Назва параграфа
	1.3.2. Назва параграфа
Висновки до розділу 1
РОЗДІЛ 2. Назва розділу
2.1. Назва першого параграфа 2-го розділу
2.2. Назва другого параграфа
2.3. Назва третього параграфа
Висновки до розділу 2
РОЗДІЛ 3. Назва розділу
3.1. Назва першого параграфа 3-го розділу
3.2. Назва другого параграфа
3.3. Назва третього параграфа
Висновки до розділу 3
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ДОДАТКИ

 

* Якщо в роботі вжиті маловідомі скорочення, специфічна термінологія, позначення тощо, то їх перелік подається у вигляді окремого списку, який розміщується після ЗМІСТУ, перед ВСТУПОМ. Незалежно від цього при першій появі цих елементів у тексті дипломної роботи наводять їх розшифрування.

Вступ

Вступ (не більше 5 сторінок) розкриває сутність наукової проблеми, її значущість, підстави і вихідні дані для розробки теми, стан вивчення, обґрунтування необхідності проведення дослідження. Далі подається загальна характеристика дипломної роботи у такій послідовності.

Актуальність проблеми, яка зумовила вибір теми дослідження (формулюється доцільність роботи для розвитку відповідної галузі науки шляхом критичного аналізу та порівняння з відомими розв’язаннями проблеми);

Об’єкт дослідження (процес або явище, що породжує проблемну ситуацію й обирається для вивчення);

Предмет дослідження (міститься в межах об’єкта – саме на нього повинна бути спрямована увага, оскільки він визначає тему роботи);

Мета і завдання, які необхідно розв’язати для досягнення поставленої мети;

Методи дослідження, використані для досягнення поставленої в дипломній роботі мети;

Матеріал дослідження і його обсяг, використаний для досягнення поставленої в дипломній роботі мети;

Наукова новизна (коротка анотація нових положень або рішень, запропонованих автором особисто, з обов’язковою вказівкою на відмінність цих положень від вже відомих);

Практичне значення одержаних результатів;

Апробація результатів дослідження (наводяться результати участі автора в конференціях, колоквіумах, наукових семінарах; подається перелік публікацій);

Структура дипломної роботи (наприклад: «Логіка дослідження зумовила структуру дипломної роботи: вступ,...розділи, висновки, список використаних джерел із...найменувань,...додатків. Загальний обсяг...сторінок»).

Основна частина

Висновки

Висновки бувають двох видів – висновки до розділів і загальні висновки.

Висновки до розділів можуть містити пронумерований виклад результатів дослідження, одержаних у відповідному розділі.

Загальні висновки мають містити стислий виклад теоретичних і практичних результатів, отриманих автором роботи особисто в ході дослідження, а також обґрунтування перспектив проведення подальших досліджень у певній галузі (посилання на інших авторів, цитування їхніх праць, а також наведення загальновідомих істин у висновках не допускається). Потрібно наголосити на досягненнях роботи з урахуванням поставленої мети та завдань, на ступеню їх реалізації, отриманих результатах роботи та її апробації, окреслити коло невирішених питань, навести можливості й перспективи практичного впровадження, поширення й використання отриманих наукових, методичних, навчально-методичних та практичних результатів.

Для дотримання бажаного стилю висновків корисно використовувати в пунктах висновків такі слова та вислови: проаналізовано…, встановлено…, виявлено…, що дозволило…, доведено, показано, досліджено, розроблено, отримано, запропоновано, розроблено, рекомендовано, вважається за доцільне... і т.ін.

 

Список використаних джерел

Наукове дослідження завершується списком використаної літератури. Ця структурна частина наукового дослідження має назву «Список використаних джерел». Інші назви такі, як «Література», «Бібліографія» вживати в курсових, бакалаврських чи дипломних роботах не рекомендується.

Вимоги до додатків

У додатках вміщують матеріал, який: є необхідним для повноти курсової роботи, але включення його до основної частини наукової роботи може змінити впорядковане і логічне уявлення про дослідження; не може бути розміщений в основній частині курсової роботи через великий обсяг або способи його відтворення.

У додатки можуть бути включені:

1) додаткові ілюстрації або таблиці;

2) матеріали, які через великий обсяг, специфіку викладу або форму подання не можуть бути внесені до основної частини (оригінали фотографій, формули, розрахунки, опис комп’ютерних програм, розроблених у процесі виконання роботи та ін.).

Додаток повинен мати заголовок, надрукований угорі малими літерами з першої великої симетрично до тексту сторінки. Посередині рядка над заголовком малими літерами з першої великої друкується слово «Додаток А».

 

Вимоги до самостійності

 

Основною вимогою, яку ставлять перед студентами, які працюють над курсовими та дипломними роботами, є самостійне й творче їх виконання. Роботи, в яких студенти зловживають цитатами, запозиченими із статей, монографій, підручників та з мережі Інтернет і які лише поєднуються окремими власними фразами не можуть бути позитивно оціненими.

Кожна надрукована на папері (компакт-диску чи інших носіях) або у мережі Інтернет думка має власника, а її несанкціоноване використання є крадіжкою чужої інтелектуальної власності (плагіат (від лат. plagio – викрадаю) – навмисне привласнення авторства на чужий витвір літератури, науки, мистецтва, винахід або раціоналізаторську пропозицію (повністю або частково), за що передбачене покарання.

Курсова робота, в якій буде виявлено ознаки плагіату знімається з розгляду, а її авторові виставляється оцінка «незадовільно». Студент пише нову курсову роботу на іншу тему.

Бакалаврська, дипломна роботи з ознаками плагіату рішенням Державної екзаменаційної комісії також знімаються з розгляду, виставляється незадовільна оцінка, а захист нової (написаної на іншу тему) дипломної роботи можливий не раніше, ніж за рік.

 

 

Загальні вимоги

Роботу друкують за допомогою комп’ютера з одного боку аркуша білого паперу формату А4 (210x297 мм) через міжрядковий інтервал 1,5 до тридцяти рядків на сторінці з використанням шрифту текстового редактора Word Times New Roman, 14 розміру.

Береги таких розмірів: лівий – 25 мм, правий –10 мм, верхній – 20 мм, нижній – 20 мм. Шрифт друку повинен бути чітким, рядок – чорного кольору середньої жирності. Щільність тексту роботи повинна бути однаковою. Вписувати в текст роботи окремі іншомовні слова, формули, умовні позначки можна чорнилом лише чорного кольору.

Друкарські помилки можна виправляти підчищанням або зафарбовуванням коректором, наносячи на ці місця правильний текст або фрагмент рисунка. Допускається не більше ніж два виправлення на одній сторінці.

Титульний аркуш

Інформація, що подається на титульному аркуші, розташовується симетрично посередині аркуша, використовуючи Word Times New Roman, 14 розміру.

У верхній частині титульного аркуша друкують повну назву відомчої підпорядкованості навчального закладу великими літерами жирним шрифтом не підкреслюючи, без крапки в кінці (міністерство освіти і науки, молоді та спорту україни).

На наступному рядку друкується повне найменування вищого навчального закладу великими літерами жирним шрифтом без крапки в кінці (горлівський державний педагогічний інститут іноземних мов).

На наступному рядку друкується повне найменування кафедри, де виконана робота, великими літерами жирним шрифтом без крапки в кінці (кафедра української мови / кафедра методики викладання іноземних мов / кафедра англійської філології).

Через три рядки, з лівої сторони, друкується (Word Times New Roman 12 розміру) гриф допуску до захисту («Рекомендована до захисту». Протокол №..., дата засідання кафедри... підпис завідувача кафедри).

Через три рядки друкується великими літерами симетрично до тексту жирним шрифтом назва роботи.

Через чотири рядки друкується великими літерами симетрично до тексту звичайним шрифтом тип роботи (курсова робота / кваліфікаційна робота бакалавра / дипломна робота) із зазначенням спеціальності (для освітньо-кваліфікаційного рівня «спеціаліст») або напряму підготовки (для освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр») (див. Додаток М).

Через чотири рядки, вирівнюючи текст з лівої сторони аркуша, друкується «Виконавець:» і зазначається прізвище, ім’я, по батькові автора та його статус. Текст друкується маленькими літерами жирним шрифтом, крім першої великої, не підкреслюючи, без крапки в кінці.

Через три рядки друкується «Науковий керівник:» і зазначається науковий ступінь, вчене звання, прізвище, ім’я, по батькові наукового керівника і (або) консультанта. Текст виконується маленькими літерами жирним шрифтом, крім першої великої, не підкреслюючи, без крапки в кінці.

В кінці аркуша симетрично до тексту жирним шрифтом зазначається місто й рік виконання роботи арабськими цифрами (крапка, скорочення р. – не ставляться) (Горлівка – 2011).

 

Основна частина

Текст основної частини роботи поділяють на розділи, підрозділи, пункти, підпункти.

Заголовки структурних частин роботи: «ЗМІСТ», «ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ», «ВСТУП», «РОЗДІЛ», «ВИСНОВКИ», «ДОДАТКИ», «СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ», друкують великими літерами симетрично до набору без крапки в кінці, не підкреслюючи.

Заголовки підрозділів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу. Крапку в кінці заголовка не ставлять. Якщо заголовок складається з двох або більше речень, їх розділяють крапкою. Перенесення слів у заголовку розділу не допускається.

Заголовки пунктів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу в розрядці у підбір до тексту. У кінці заголовка, надрукованого в підбір до тексту, ставиться крапка.

Відстань між заголовком (за винятком заголовка пункту) та текстом повинна дорівнювати 2 інтервалам.

Абзацний відступ повинен бути однаковим у всього тексті.

Кожну структурну частину треба починати з нової сторінки.

Не допускається розміщувати назву розділу, підрозділу, а також пункту й підпункту в нижній частині сторінки, якщо після неї розміщено лише один рядок тексту.

До загального обсягу роботи не входять додатки, список використаних джерел, таблиці та рисунки, які повністю займають площу сторінки. Але всі сторінки зазначених елементів роботи підлягають суцільній нумерації.

Прізвища, назви установ, організацій, фірм та інші власні назви наводять мовою оригіналу. Допускається транслітерувати власні назви і наводити назви організацій у перекладі на мову роботи, додаючи (при першій згадці) оригінальну назву.

 

Нумерація

 

Нумерацію сторінок, розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів, рисунків (малюнків), таблиць, формул подають арабськими цифрами без знака №.

Першою сторінкою роботи є титульний аркуш, який включають до загальної нумерації сторінок дисертації. На титульному аркуші номер сторінки не ставлять, на наступних сторінках номер проставляють у правому верхньому куті сторінки без крапки в кінці.

Нумерацію сторінок починають зі «ЗМІСТУ»: «3» – для дипломних / бакалаврських (другою сторінкою дослідження є анотація, виконана двома мовами й зброшурована). При написані дипломної роботи іноземною мовою, анотація до якої додається українською мовою на 2-3 сторінки і вміщується одразу після титульної сторінки, зміст починатиме нумерацію зі сторінки 4-5. Для курсових робіт – зміст починається зі сторінки «2».

Нумерацію сторінок закінчують на останній сторінці переліку посилань.

Додатки повинні мати суцільну з рештою роботи наскрізну нумерацію сторінок.

Такі структурні частини роботи, як зміст, перелік умовних позначень, вступ, висновки, список використаних джерел не мають порядкового номера. Всі аркуші, на яких розміщені згадані структурні частини роботи, нумерують звичайним чином. Не нумерують лише їх заголовки, тобто не можна друкувати: «1. ВСТУП» або «Розділ 6. ВИСНОВКИ». Номер розділу ставлять після слова «РОЗДІЛ», після номера крапку не ставлять, потім з нового рядка друкують заголовок розділу.

Підрозділи нумерують у межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, між якими ставлять крапку. У кінці номера підрозділу повинна стояти крапка, наприклад: «2.3.» (третій підрозділ другого розділу). Потім у тому ж рядку наводять заголовок підрозділу.

Пункти нумерують у межах кожного підрозділу. Номер пункту складається з порядкових номерів розділу, підрозділу, пункту, між якими ставлять крапку. У кінці номера повинна стояти крапка, наприклад: «1.3.2.» (другий пункт третього підрозділу першого розділу). Потім у тому ж рядку наводять заголовок пункту. Пункт може не мати заголовка.

Підпункти нумерують у межах кожного пункту за такими ж правилами, як пункти.

 

Ілюстрації (фотографії, креслення, схеми, графіки, карти) і таблиці необхідно подавати в роботі безпосередньо після тексту, де вони згадані вперше, або на наступній сторінці. Ілюстрації й таблиці, розміщені на окремих сторінках дисертації, включають до загальної нумерації сторінок. Таблицю, малюнок або креслення, розміри яких більші за формат А4, враховують як одну сторінку й розміщують у відповідних місцях після згадування в тексті або в додатках.

Ілюстрації позначають словом «Рис.», «Мал.» і нумерують послідовно в межах розділу, за винятком ілюстрацій, поданих у додатках.

Номер ілюстрації повинен складатися з номера розділу й порядкового номера ілюстрації, між якими ставиться крапка.

Наприклад:

Рис. 1.2. (другий рисунок першого розділу). Номер ілюстрації, її назва й пояснювальні підписи розміщують послідовно під ілюстрацією. Якщо в розділі дослідження подано одну ілюстрацію, то її нумерують за загальними правилами.

 

Таблиці нумерують послідовно (за винятком таблиць, поданих у додатках) в межах розділу. У правому верхньому куті над відповідним заголовком таблиці розміщують напис «Таблиця» із зазначенням її номера. Номер таблиці повинен складатися з номера розділу й порядкового номера таблиці, між якими ставиться крапка, наприклад: «Таблиця 1.2.» (друга таблиця першого розділу).

Якщо в розділі роботи одна таблиця, її нумерують за загальними правилами.

При перенесенні частини таблиці на інший аркуш (сторінку) слово «Таблиця» і номер її вказують один раз справа над першою частиною таблиці, над іншими частинами пишуть слова «Продовж. табл.» і вказують номер таблиці, наприклад: «Продовж. табл. 1.2.».

 

Таблиця 1.2. Назва таблиці

(вирівнювання праворуч)

 

 

 

Формули в роботі (якщо їх більше однієї) нумерують у межах розділу. Номер формули складається з номера розділу і порядкового номера формули в розділі, між якими ставлять крапку. Номери формул пишуть біля правого поля аркуша на рівні відповідної формули в круглих дужках, наприклад: (3.1.) (перша формула третього розділу).

 

Примітки до тексту й таблиць, у яких наводять довідкові й пояснювальні відомості, нумерують послідовно в межах одної сторінки. Якщо приміток на одному аркуші кілька, то після слова «Примітки» ставлять двокрапку, наприклад:

Примітки:

1....

2....

Якщо є одна примітка, то її не нумерують і після слова «Примітка» ставлять крапку.

 

Ілюстрації

 

Ілюструють роботи, виходячи із певного загального задуму, за ретельно продуманим тематичним планом, що допомагає уникнути ілюстрацій випадкових, пов’язаних із другорядними деталями тексту й запобігти невиправданим пропускам ілюстрацій до найважливіших тем. Кожна ілюстрація має відповідати тексту, а текст – ілюстрації.

Назви ілюстрацій розміщують після їхніх номерів. За необхідності ілюстрації доповнюють пояснювальними даними (підрисунковий підпис).

Підпис під ілюстрацією зазвичай має чотири основні елементи:

– найменування графічного сюжету, що позначається скороченим словом «Рис.» («Мал.»);

– порядковий номер ілюстрації, який вказується без знака номера арабськими цифрами;

– тематичний заголовок ілюстрації, що містить текст із якомога стислішою характеристикою зображеного;

– експлікацію, яка будується так: деталі сюжету позначають цифрами, які виносять у підпис, супроводжуючи їх текстом. Треба зазначити, що експлікація не замінює загального найменування сюжету, а лише пояснює його.

Приклад:

 

Рис. 1.24. Схема розміщення елементів касети:

1 – розмотувач плівки;

2 – сталеві ролики;

3 – привідний валик;

4 – опорні стояки.

 

Основними видами ілюстративного матеріалу в роботах є: креслення, технічний рисунок, схема, фотографія, діаграма і графік.

Не варто оформлювати посилання на ілюстрації як самостійні фрази, в яких лише повторюється те, що міститься у підписі. У тому місці, де викладається тема, пов’язана з ілюстрацією, і де читачеві треба вказати на неї, розміщують посилання у вигляді виразу в круглих дужках «(рис. 3.1)» або зворот типу: «...як це видно з рис. 3.1.» або «...як це показано на рис. 3.1.».

Якість ілюстрацій повинна забезпечувати їх чітке відтворення (електрографічне копіювання, мікрофільмування). Ілюстрації виконують чорнилом, тушшю або пастою чорного кольору на білому непрозорому папері.

У роботі слід застосовувати лише штрихові ілюстрації й оригінали фотознімків.

Фотознімки розміром, меншим за формат А4, наклеюють на стандарті аркуші білого паперу формату А4.

 

ABCDEFGHIJKLMNOPQRSTUVWXYZ

 

Діакритичні значки – додаткові значки до латинських літер, які вказують на вимову звука (наприклад, ї, ц, і, с, и, ь), зберігаються, але при формуванні списку за алфавітом до уваги не беруться.

 

Оформлення додатків

 

Додаткиоформляють як продовження роботи на наступних її сторінках, розміщуючи їх у порядку появи посилань у тексті бакалаврської / дипломної роботи.

Якщо додатки оформлюють на наступних сторінках роботи, кожний такий додаток повинен починатися з нової сторінки. Додаток повинен мати заголовок, надрукований угорі малими літерами з першої великої симетрично до тексту сторінки. Посередині рядка над заголовком малими літерами з першої великої друкується слово «Додаток» і велика літера, що позначає додаток. Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Ґ, Є, І, Ї, Й, О, Ч, Ь, наприклад: Додаток А, Додаток Б і т. ін. Один додаток позначається як Додаток А.

Текст кожного додатка за необхідності може бути поділений на розділи й підрозділи, які нумерують у межах кожного додатка. У цьому разі перед кожним номером ставлять позначення додатка (літеру) і крапку, наприклад: В.3.1 – підрозділ 3.1 додатка В.

Ілюстрації, таблиці і формули, які розміщені в додатках, нумерують у межах кожного додатка, наприклад: рис. Д.1.2 – другий рисунок першого розділу додатка Д; формула (А.1) – перша формула додатка А.

 

Переплетення рукопису

 

Рукопис дипломної (бакалаврської) роботи повинен бути переплетений, мати цупку обкладинку.

 

4.ПОРЯДОК ВИКОНАННЯ НАВЧАЛЬНО-НАУКОВИХ РОБІТ

 

Захист курсової роботи

 

Захист курсового проекту (роботи) проводиться перед комісією у складі двох-трьох викладачів кафедри за участю керівника курсового проекту (роботи) в присутності студентської групи.

Процедура захисту являє собою виступ автора до 10 хвилин, у якому він знайомить слухачів з проведеним дослідженням (розкриває науковий апарат дослідження, стисло подає його теоретичну та практичну частини, робить висновки, наголошує на труднощах, з якими зіткнувся під час виконання роботи, показує перспективу подальшого опрацювання теми. Потім він відповідає на запитання присутніх. Далі відбувається обговорення доповіді, в якому беруть участь як ч