Вибухові речовини на основі нітросполук.

Тротил – кристалічна, (лускоподібна) чешуйчата або гранульована речовина ясно-жовтого кольору. Є основною бризантною вибуховою речовиною, застосовується для підривних робіт і спорядження більшості боєприпасів. У воді не розчиняється, негігроскопічний. Плавиться без розкладання при Т = +81°С, щільність затверділого після плавлення (литого) тротилу 1,55-1,60 г/см³, температура спалаху близько 310°С. Горить жовтим полум’ям, що коптить без вибуху. Горіння у замкнутому просторі може перейти у детонацію. До удару, тертю і тепловому впливу тротил малочутливий, з металами хімічно не взаємодіє. Розчиняється в спирті, бензині, ацетоні, азотній кислоті. Сприйнятливість тротилу до детонації залежить від його стану. Хімічна стійкість тротилу досить висока, тривале нагрівання при температурі до +130°С мало змінює його вибухові властивості, він не втрачає їх і після тривалого перебування у воді. Під впливом сонячного світла змінюється його колір і підвищується чутливість до зовнішніх впливів. Тротил – токсична речовина, дія його може викликати отруєння зі смертельним результатом, викликає гепатит печінки, катаракту очей. Для спорядження боєприпасів тротил застосовується не тільки в чистому виді, але й у сплавах з іншими ВР. У виробництві, для підривних робіт тротил використовується у виді пресованих вибухових шашок.

Гексоген уявляє собою білу речовину з щільністю монокристалу
1,816 г/см³ і насипною щільністю 0,8 г/см³, з температурою плавлення 204-205°С. Характеризується високою чутливістю до удару і тертя. Температура спалаху 220-230°С. На відкритому повітрі горить яскравим білим полум’ям зазвичай з переходом у детонацію. При швидкому нагріванні детонує. Токсичний, отруєння ним можливе при попаданні в організм пилу через органи дихання і стравохід. Уражає центральну нервову систему, головним чином, головний мозок. При хронічних захворюваннях викликає порушення кровообігу і недокрів’я. З металами хімічно не взаємодіє. У чистому виді застосовується тільки для спорядження капсулів-детонаторів. Використовується в основному в сплавах з іншими ВР.

Октоген – біла кристалічна речовина з щільністю 1,906 г/см³ і температурою плавлення 278,5-280°С. Високочутливий до механічних впливів і тертя. Температура спалаху 291°С. Практично не розчиняється в метилових, етиловому спиртах, бензолі, погано розчиняється у діхлоретані, воді. Розчиняється в ацетоні. Розкладають октоген концентрованою азотною і міцною сірчаною кислотою. Токсичний, отруєння ним можливе при попаданні пилу через органи дихання і стравохід. Уражає як і гексоген. Швидкість детонації вище ніж у гексогену.

Тен – біла кристалічна речовина з щільністю 1,77 г/см³, температура плавлення 141,3°С. Вкрай чутливий до механічних впливів і ударної хвилі. Температура спалаху 205-225°С. Горить енергійно білим полум’ям без капоті, горіння може перейти в детонацію. З металами тен хімічно не взаємодіє. Для зниження чутливості тену і поліпшення його спресованості застосовуються флегматизатори (парафін, церезин, вазелін, віск і ін.). Застосовується тен для виготовлення детонуючих шнурів, проміжних детонаторів і для спорядження капсулів-детонаторів, деяких боєприпасів, у т.ч. кумулятивних.

Пікринова кислота – кристалічна речовина жовтого кольору. Розчиняється у воді, слабко – у холодній і трохи краще – у гарячій, розчини її сильно офарблюють шкіру і тканини в жовтий колір. Добре пресується, плавлення її відбувається при температурі +122,5°С без розкладання. Щільність пресованої і литою пікринової кислоти приблизно 1,6 г/см³. Чутливість пікринової кислоти до удару, тертя і теплового впливу в 1,5 рази вище ніж у тротилу. Застосовується для спорядження деяких боєприпасів. Пікринова кислота – речовина хімічно стійка, але досить активна. Хімічно взаємодіє з усіма металами, за винятком олова, утворює пікрати - солі пікринової кислоти. Виробництво і застосування пікринової кислоти практично припинено.

Тетрил – кристалічна речовина блідо-жовтого (яскраво-жовтого) кольору, без запаху, солонуватий на смак. У воді не розчиняється, легко пресується до щільності 1,60-1,65 г/см³. Сильно токсичний. Потрапляючи в організм через дихальні шляхи, стравохід і шкіру, викликає отруєння. Дрібний пил тетрилу, діючи на шкіру, викликає дерматит. Як самостійне ВР тетрил не використовують через підвищену чутливість його до удару і тертя. Застосовується для виготовлення проміжних детонаторів у різних боєприпасах. З металами хімічно не взаємодіє.

ПВР - 4 (пластит-4) – однорідна тістоподібна маса світлого кремового кольору. Не розчиняється у воді, легко деформується зусиллями рук, що дозволяє робити заряди необхідної форми. Виготовляється з порошкоподібного гексогену (79%) і спеціального інертного пластифікатора (21%) шляхом ретельного їхнього змішування. Пластичні властивості зберігаються при температурі від -30 до +50°С. При низьких температурах пластичність його трохи знижується, а при температурі вище +25°С він розм’якшується, і міцність виготовлених зарядів зменшується. До удару, тертю і теплового впливу він малочутливий. З металами пластит-4 не взаємодіє. Детонує він від капсуля-детонатору, зануреного в масу заряду на глибину не менш 10 мм. Поставляється у вигляді брикетів вагою 1 кг.