Тема 5. Соціальні інститути в контексті глобалізаційного розвитку.

Зміст теми

Громадянське суспільство. Глобальне громадянське суспільство. Проблеми формування глобального громадянського суспільства (управління і самоуправління; узгодження національних, регіональних інтересів і цінностей; ‹‹уніфікації›› цінностей; взаємовідносин глобального громадянського суспільства з міжнаціональними і наднаціональними інститутами; суміщення соціальних структур країн; місця і ролі бізнес-інститутів; інституалізації і самоідентифікації). Проблеми становлення і трансформації громадянського суспільства в Україні. Соціальний капітал. Інформаційне суспільство та його ознаки. Глобальні інформаційні технології. Проблеми і ризики інформаційної епохи. Мережеве управління. Наука і освіта як чинники глобального розвитку. Суспільство знань. Освіта і навчання протягом усього життя. Дистанційна освіта. Парадокси знань. Інфляція знань. Глобальний розвиток освіти. Людина в умовах глобальних змін. Еволюція інституту сім’ї в умовах глобалізації.

 

 

Змістовний модуль 2.

Глобалізація в аспекті протиріч теорії і практики

Тема 6. Культурно-цивілізаційні аспекти глобалізації.

Зміст теми

Культура. Сегменти культури всепланетного людства. Цивілізація. Міжцивілізаційна проблематика глобалізаційного розвитку. Зміст і сутність поняття ‹‹універсалізм››. Універсальність глобалізаційного процесу. Гомогенізація глобалізаційного процесу. Самобутність культур. Унікальність культур. Універсальні цінності культур. Культурно-цивілізаційні грані глобалізації. Залежність темпів участі країн в процесі глобалізації від специфіки їх культурно-цивілізаційного розвитку. Досвід розвитку країн Азійсько-Тихоокеанського регіону. Принцип культурного плюралізму. Взаємодія культур. Діалог культур. Полілог культур. Гібридизація культури. ‹‹Мозаїчна›› культура. ‹‹Клубна культура інтелектуалів››, ‹‹Давосська культура›› (С. Хантінгтон). Елітна культура. Масова культура. Споживницька культура. Мультикультуралізм. Глобальна контркультура. Транснаціональна культура. Пріоритети загальнолюдських цінностей. Інформаційно-комунікаційна домінанта сучасної культури. Гуманістична культура. Стратегії культурно-цивілізаційного розвитку в умовах глобалізації. Культурна політика держави. Узгодженість та прозорість культурно-інформаційних процесів. Проблема ідентичності в умовах глобальних трансформацій. Культурно-цивілізаційна ідентичність. Глобалізація культури і культура глобалізації. Нова культурно-цивілізаційна парадигма.

 

 

Тема 7. Глобальні проблеми і протиріччя.

 

 

Зміст теми

 

Поняття глобальних проблем. Глобальні виклики. Глобальні протиріччя. Тенденції глобалізації. Доктринальне розуміння тенденцій глобалізації. Дисбаланс розвитку між Північчю і Півднем. Країни ‹‹золотого мільярду››. Країни-маргінали. Зростання розриву між бідними і багатими країнами. Показник ВВП на душу населення як індикатор соціально-економічної нерівності. Глобалізація соціально-екологічних протиріч. Екологічні проблеми. Екофобність суспільного розвитку. Екофільність майбутнього розвитку. Демографічні проблеми сучасності. Демографічні тенденції світу. Демографічна ситуація в Україні. Система демографічної безпеки. Проблеми енергетичного забезпечення глобального світу. Транснаціональні виклики і загрози. Глобалізація злочинності. Кіберзлочинність. Міжнародний тероризм. Проблеми вирішення глобальних проблем. Відповідальність і контроль у вирішенні глобальних проблем. Міжнародне співробітництво. Роль держав та інших політичних і громадських утворень у вирішенні глобальних викликів і загроз.

 

Тема 8. Глобалізація і глобальне управління.

Зміст теми

 

Управління. Глобальне управління. Суб’єкти глобального управління: національні держави; міжнародні політичні і фінансово-економічні органи; міждержавні об’єднання; транснаціональні компанії; неурядові організації. Глобальне управління без глобального уряду. Головна проблема глобального управління з позиції синергетики. Конституція Федерації Землі. Роль країн ‹‹вісімки›› в процесах глобального управління. Концепції глобального управління. Концепція ліберального інтернаціоналізму. Концепція радикального республіканізму. Концепція космополітичної демократії. Концепція держави-лідера світового управління. Необхідність удосконалення глобального управління: посилення у світі міжцивілізаційних протистоянь; зростаюча непередбачуваність кліматичних змін; нестійкість світової фінансово-економічної системи. Ідеологія глобалізму (неолібералізму). Мондіалізм. Загальносприйнятливі принципи глобального управління. Особливості та характерні риси формування нового світопорядку.