Перша медична допомога при ураженні електричним струмом.

Ураження електричним струмом виникає при безпосередньому контакті людини з побутовим, виробничим або природним (блискавка) джерелом електрики. Ступінь важкості уражень від електроструму залежить від індивідуальних особливостей організму, фізичного та психічного стану, опору шкіри, тривалості впливу електроструму, метеорологічних факторів тощо.

Характер ушкоджень у залежності від напруженості електроструму є таким:

1. Струм побутового напруження (до 380 В) – електричні мітки у вигляді маленьких кратерів на шкірі, іноді раптова зупинка серця;

2. Струм напруженням до 1000 В – судоми, спазм дихальних м’язів, раптова зупинка серця;

3. Струмом напруженням вищим за 10000 В – електричні опіки, обвуглювання тканин, перелами кісток, травматичний відрив кінцівок.

Найбільш вірогідні причини смерті при ураженні електричним струмом: раптова зупинка серця, набряк головного мозку, спазм дихальних м’язів, ушкодження внутрішніх органів. Перш ніж надати першу допомогу постраждалому, ураженому електрострумом, слід знеструмити його. Вимкніть джерело електроживлення, якщо вимикач знаходиться поряд у межах досягнення, скиньте електродріт з постраждалого будь-яким предметом (обов’язково сухим!), який не проводить електричний струм (палиця, лінійка тощо). Якщо швидко вимкнути електрострум неможливо – переріжте електродроти на різних рівнях (щоб не виникло короткого замикання) ножем або плоскогубцями з ізольованими ручками. Відтягніть постраждалого за одяг від місця події, обмотавши руки сухим одягом (або використавши гумові рукавички). Але, навіть у гумових рукавицях, не слід знімати з потерпілого електродріт без предметів, що не проводять електричний струм.

При ураженні електрострумом високого напруження пам’ятайте про правила наближення до постраждалого. Якщо електродріт лежить на землі, людина, що поспішає на порятунок постраждалого, з перших кроків потрапляє під вплив електричного струму. Тому наближатися до постраждалого слід "гусячим кроком": п'ятка однієї ноги повинна обов’язково торкатися носка другої. Приступати до надання першої допомоги можна лише після усунення небезпеки ураження електрострумом для оточуючих. Зніміть з постраждалого електродріт предметом, що не проводить електроструму, покладіть дріт на суху фанеру, дошку, гумовий килимок.

Надання першої допомоги при ураженні струмом високого напруження або блискавкою можуть ускладнюватись появою опіків, кровотечі, обвуглювання тканин. У постраждалих можуть спостерігатися повторна зупинка серця, пригнічення дихання, порушення психіки.

Схема надання першої допомоги при ураженні електрострумом:

- знеструмити постраждалого (не забувайте про власну безпеку!);

- при раптовій зупинці серці – нанесіть прекардіальний удар по грудині и приступіть до реанімації;

- при кровотечі – накладіть кровоспинний джгут, стисну пов’язку;

- при електричних опіках і ранах – накладіть стерильні пов’язки;

- при переломах кісток кінцівок – шини (можна використати будь-які підручні засоби)

- викличте швидку допомогу.

Неприпустимо:

- торкатися до потерпілого без попереднього знеструмлення;

- втрачати час на пошуки вимикача електроструму якщо можна перерубати або скинути електродріт предметом, що не проводить електрострум;

- припиняти реанімацію до появлення ознак біологічної смерті (трупних плям);

- наближатися до електродроту, що лежить на землі бігом або великими кроками;

- закопувати ураженого блискавкою в землю.

 

43. Перша медична допомога при артеріальних та венозних кровотечах.

Небезпечним моментом венозної кровотечі, поряд із значним обсягом втраченої крові, є те, що при пораненнях вен, особливо шийних, може статися всмоктування повітря в судини через пошкоджені ранами місця. Повітря, що потрапило в судину, може потім потрапити і в серці. У таких випадках виникає смертельний стан - повітряна емболія.

Венозна кровотеча найкраще зупиняється стискаючою пов'язкою. На ділянку, що кровоточить накладають чисту марлю, поверх неї нерозгорнутий бинт або складену в кілька разів марлю, в крайньому випадку - складену чисту носову хустку. Застосовані подібним чином засоби притискають зяючі кінці пошкоджених судин - просвіти судин здавлюються, і кровотеча припиняється. Спочатку можна судину здавити пальцями, потім накласти пов'язку, що давить. Стискаючі пов'язки або джгути можна залишати не більше ніж на годину, щоб уникнути омертвіння тканин. Потім пов'язки потрібно послаблювати.

Артеріальна кровотеча - найнебезпечніша, оскільки при ній може швидко наступити повне знекровлення потерпілого. При кровотечах із сонної, стегнової або ж пахової артерій потерпілий може загинути через три або навіть через дві з половиною хвилини.

Артеріальну кровотечу, точно так само як і венозну, можна з успіхом зупинити за допомогою стискаючої пов'язки. При кровотечі з великої артерії слід негайно зупинити приплив крові до пораненої ділянки, придавивши артерію пальцем вище місця поранення. Таким чином запобігають припливу крові до ушкодженого місця артерії. Однак цей захід є лише тимчасовим. Артерію притискають пальцем до тих пір, поки не підготують і не накладуть стискаючу пов’язку.

При кровотечі з стегнової артерії накладення однієї тільки стискаючої пов’язки, іноді виявляється недостатнім. У таких випадках доводиться накладати петлю, джгут або ж імпровізований джгут. Якщо у рятувальника під рукою немає ні стандартної петлі, ні джгута, то замість них можна застосувати хустинку, носовичок, краватку, підтяжки. Джгут або петлю на кінцівку накладають відразу ж вище місця кровотечі. Під джгут або петлю підкладають шар марлі для того, щоб не пошкодити шкіру і нерви. Накладений джгут повністю припиняє приплив крові до кінцівки, і якщо джгут залишити на тривалий час, то може навіть відбутися її відмирання. Тому для зупинки кровотеч їх застосовують тільки у виняткових випадках, а саме, на плечі і стегні (при відриві частини кінцівки, при ампутації). При накладенні петлі або джгута потерпілого протягом години слід доставити в лікарню для спеціальної хірургічної обробки.

Кровотечу верхньої кінцівки можна зупинити за допомогою пакетика бинта, вкладеного в ліктьовий згин або в пахвову западину, при одночасному стяганні кінцівки джгутом. Подібним чином діють при кровотечах нижньої кінцівки, вкладаючи в підколінну ямку клин. Щоправда, такий метод зупинки кровотечі застосовується лише зрідка.

При кровотечі із сонної артерії потрібно негайно здавити рану пальцями, забити її тампоном з бинта. Потерпілого слід напоїти і відправити до лікарні.