Вміст епоксидних сполук у повітрі робочої зони

 

Таблиця 1.1.- Токсичність епоксісполук

Найменування речовини	ГДК, мг/м^3	Характеристика речовини
Окис етилену		п, 2 клас
Епіхлоргідрин		п, А "+", 2 клас
1,2-Епоксіоктен-7		п, "+", 3 клас
Окис пропілену		п, "+", 2 клас
1,2-Епокси-3-метилбутан		п, "+", 3 клас
2-Метил-2-бутоксид		п, 3 клас
1,2-Епоксіпропанол-3		п, 3 клас

 

Скорочення і позначення: ГДК - гранично допустима концентрація в повітрі робочої зони (по ГН 2.2.5.686-98); п - пари; клас - клас небезпеки речовини відповідно до ГОСТ 12.1.007-76; А - речовини, здатні викликати алергічні захворювання; " + "- вимагається спеціальний захист шкіри та очей.

Детоксикація епоксидних сполук

 

Встановлено, що в 80-90 % випадків у виникненні раку беруть участь хімічні фактории навколишнього середовища. При чому абсолютна більшість канцерогенів утворюється в організмі людини і тварин з проканцерогенов. Існує безліч хімічних сполук, які набувають мутагенну активність після біохімічних перетворень в середині організму. Такі хімічні сполуки отримали назву промутагенів, а процесс їх ферментативного перетворення в мутагени - метаболічної активації. Окиснені проканцерогени (епоксиди тощо) можуть піддаватися детоксикації епоксидгідралазой, глутатіонтрансферази і меншою мірою УДФ- глюкуроніл - і сульфотрансфераз. Незнешкоджені епоксиди проникають в ядро ​​клітини і зв'язуються з ДНК. Відбувається хімічна мутація. ДНК може репарирувати з відновленням до вихідного стану або мутація збережується.

Для попередження мутацій ДНК важливо знайти спосіб знешкодження найбільшої кількості проконцерогенів (епоксидів), для цього потрібні додаткові речовини, які сприятимут­ь детоксикац­ії. Змоделюват­и детоксикац­ію можна як органічну реакцію за допомогою синтонного ­підходу. Синтон — реальна або ідеалізована структурна одиниця молекулы, яка может бути введена у хімічний синтез відомими способами. Синтон не існує як конкретний реагент, це формальна частинка (іон, радикал або Карбен), кожному синтону може відповідати один або кілька реальних реагентів, і навпаки, один реагент може бути синтетичним еквівалентом для декількох синтонів.

В якості синтону в даній роботі запропонов­анна ацетилсалі­цилова кислота. Ацетилсаліцилова кислота буде вступати у взаємодію з епоксидною сполукою з утворенням гліцидилкарбонових ефірів. В організмі людини каталізуватися дана реакція буде епоксидгідролазою.

Для відтворення цієї реакції у лабораторії використовувалися ЕХГ, ацетилсаліцилова кислота та каталізатор -тетраалкіламмонійбромід.

Властивості досліджуваних речовин

Ацетилсаліцилова кислота

 

Ацетилсаліцилова кислота (аспірин) — безбарвні голчасті кристали монокліничної структури, у чистому вигляді без запаху. Одержують взаємодією оцтового ангідриду та саліцилової кислоти. Вживають як протизапальний, знеболюючий, жарознижуючий засіб.

 

Епіхлоргідрин

Епіхлоргідрин — безкольорова прозора рідина з різким, неприємним запахом. Хімічно високо реактивна речовина.

Эпіхлоргідрин добре розчинюється у спиртах та кетонах, у простих і складних ефірах, в ароматичних вуглеводнях.