Мета та завдання вивчення дисципліни

Робоча навчальна програма

дисципліни „Загальна практика (сімейна медицина)”

для студентів зі спеціальностей: 7.110101 – лікувальна справа,

7.110104 – педіатрія, 7.110105 – медико-профілактична справа

 

Навчальний план з дисципліни

Структура навчальної дисципліни	Кількість годин, з них	Рік навчання	Вид контролю
всього годин/ кредитів ECTS	аудиторних	СРС
лекцій	практичних занять
Модулів - 1 3містових модулів - 5	90/3				6-й	Поточний, підсумковий модульний контроль
у тому числі: підсумковий модульний контроль	4,0 годин/ 0,14 кредитів ECTS

Примітка: 1 кредит ECTS - 30 годин; аудиторне навантаження - 55,6 %, СРС - 44,4 %.

 

Робочу програму склали: професор Лехан В.М., професор Чухрієнко Н.Д.,

доцент Заярський М.І., доцент Гайдук О.І.

 

Програму обговорено на спільному засіданні кафедри соціальної медицини, організації та управління охороною здоров’я і кафедри сімейної медицини ФПО ___.___.2010 р., протокол № ____/____

Зав. кафедрою, д.м.н., професор В.М.Лехан

Зав. кафедрою, д.м.н., професор Н.Д.Чухрієнко

Програму ухвалено на засіданні предметної методичної комісії "Гігієна"

___.___.2010 р., протокол № ___

Голова комісії, д.м.н., професор Е.М.Білецька

Програму ухвалено на засіданні предметної методичної комісії "Сімейна медицина"

___.___.2010 р., протокол № ___

Голова комісії, д.м.н., професор Н.Д.Чухрієнко

 

Затверджено на засіданні ЦМК ДДМА ____.05.2010 р., протокол № ___

 

Пояснювальна записка

Робочу навчальну програму складено з метою підготовки студентів VI курсів Дніпропетровської державної медичної академії (ДДМА) за спеціальностями "лікувальна справа", "педіатрія", "медико-профілактична справа" до підсумкового модульного контролю з "Загальної практики (сімейної медицини)" та в подальшому до державної атестації студентів-випускників з "соціальної медицини, організації та економіки охорони здоров’я" та комплексного державного іспиту.

Робочу навчальну програму складено у відповідності з чинними нормативно-правовими документами:

- Загальна практика (сімейна медицина): Програма навчальної дисципліни для студентів вищих медичних навчальних закладів освіти III-IV рівнів акредитації. Спеціальність: 7.110101 «Лікувальна справа», 7.110104 «Педіатрія», 7.110105 «Медико-профілактична справа» / О.М.Гирина, Т.Г.Лемзякова, Г.Д.Кіржнер; Затв. МОЗ України 07.05.2009 р. – Київ, 2009. – 27 с.;

- наказ МОЗ України від 23.07.2007 р. № 414 “Про внесення змін до наказу Міністерства охорони здоров'я України від 31.01.2005 р. № 52 "Про затвердження та введення нового навчального плану підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня "спеціаліст" кваліфікації "лікар" у вищих навчальних закладах III-IV рівнів акредитації України за спеціальностями "лікувальна справа", "педіатрія", "медико-профілактична справа";

- освітньо-кваліфікаційні характеристики (ОКХ) і освітньо-професійні програми (ОПП) підготовки фахівців, затверджені наказом МОН України від 16.04.2003 р. за № 239 «Про затвердження складових галузевих стандартів вищої освіти з напряму підготовки 1101 “Медицина”»;

- Положення про впровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу в Дніпропетровській державній медичній академії (третя редакція). Затв. наказом ректора ДДМА № 465 від 20.10.2008 р. – Дніпропетровськ, 2008. – 19 с.

При розробці робочої навчальноїпрограми застосовано попередній досвід кафедри з організації навчального процесу з елементами кредитно-модульної системи, рекомендації та матеріали Центральної методичної комісії ДДМА, предметних комісій, семінарів-нарад та науково-практичних конференцій, матеріали обміну досвідом з кафедрами ДДМА.

 

Загальна практика (сімейна медицина) як навчальна дисципліна:

а) ґрунтується на вивченні студентами навчальних дисциплін: внутрішньої медицини, інфекційних захворювань, епідеміології, педіатрії, ендокринології, неврології, онкології, хірургії, офтальмології, отоларингології, дерматології, клінічних імунології та фармакології, реаніматології, інформатики, біостатистики, соціальної медицини, організації та економіки охорони здоров'я, гігієни та екології, етики та деонтології, інших морфологічних дисциплін та інтегрується з ними;

б) забезпечує вивчення правових і організаційних засад ПМСД;

в) сприяє формуванню профілактичного напрямку діяльності майбутніх лікарів з урахуванням можливого впливу на стан здоров 'я населення чинників різного походження;

г) конкретизує методи впровадження формування здорового способу життя в родинні;

д) сприяє навчанню сімейного лікаря основ ведення всіх членів сім'ї протягом їхнього життя.

Особлива увага у викладені дисципліни приділяється питанням: визначення здоров'я всієї родини, ранньої діагностики, лікування та профілактики хворих на догоспітальному етапі, що сприяє підвищенню якості підготовки лікаря для амбулаторного підрозділу охорони здоров'я.

Організація навчального процесу здійснюється за кредитно-модvльною cucmeмoю відповідно до реалізації положень Болонської декларації у системі вищої медичної' освіти.

Програма дисципліни структурована на 1 модуль ECTS, до складу якого входить 5 змістових модулів.

 

Модуль навчальної дисципліни "Загальна практика (сімейна медицина)" -

«Організаційні аспекти системи первинної медико-санітарної допомоги в Україні,

її пріоритетна роль у розвитку і реформуванні охорони здоров’я. Особливості організації позалікарняної терапевтичної допомоги.»

3містові модулі:

1. Сучасні підходи організаційного забезпечення ПМСД і медичного страхування в Україні.

2. Використання методів інформатики в клінічній медицині.

3. Сучасні медико-соціальні та клінічні особливості надання ПМСД на принципах сімейної медицини.

4. Медико-соціальні аспекти здоров'я населення - основа nрофілактuчної та лікувальної медицuни.

5. Надання невідкладної допомоги на догоспітальному етапі в практиці сімейного лікаря

Видами навчальної роботи згідно з навчальним планом є: а) лекції; б) прак-тичні заняття; в) самостійна робота студентів; г) консультації.

В лекційному курсі розкриваються проблемні питання основних розділів дисциплін «соціальна медицина, організація та економіка охорони зддоров’я” і «загальна практика (сімейна медицина)».

Практичні заняття проводяться на кафедрі соціальної медицини, організації та управління охороною здоров’я та на клінічних базах кафедри сімейної медицини (в поліклініці та стаціонарі). Методика організації практичних занять передбачає:

· зробити студента учасником процесу надання медичної допомоги пацієнту, членам його родини, вміти працювати в команді студентів, лікарів, інших учасників надання медичної допомоги;

· сформувати відповідальне відношення студента, як майбутнього фахівця за рівень своєї підготовки, удосконалення її протягом навчання;

· при цьому необхідно робити акцент на формуванні навичок, вмінь: оцінювати стан здоров'я індивідуума, всієї сім'ї, проводити спілкування сімейним лікарем з пацієнтам та членами його родини, оцінювати стан здоров'я та виявляти ранні відхилення в ньому, пов'язуючи з факторами ризику в сім'ї та довкіллі;

· вміти складати програми ведення амбулаторних хворих терапевтичного профілю з урахуванням трьохетапності надання медичної допомоги;

· вміти під керівництвом викладача організовувати стаціонар на дому пацієнту для раннього, найбільш адекватного ведення їх згідно поточних вимог ПМСД.

· вміти залучати всю сім'ю до профілактики розвитку захворювання, пояснюючи переваги здорового способу життя;

· вміти розробляти профілактичні поетапні плани для всієї родини; вміти заповнювати облікову документацію та проводити оцінку якості медичної допомоги;

· визначати тактику в процесі експертизи втрати працездатності (тимчасової та стійкої), заповнювати відповідні документи;

· для реалізації зазначеного необхідно надавати студенту докладний план його роботи на кафедрі та забезпечити організацію його реалізації;

· студент має засвоїти необхідні методи сучасних досліджень, алгоритми обстежень, вміти складати генеалогічне древо сім'ї, визначати стан здоров'я та відхилень в ньому; планувати поетапну профілактику, проводити ранню діагностику; складати план лікування відповідно до стандартів доказової медицини, володіти методами надання необхідної невідкладної допомоги в обсязі лікаря сімейної медицини;

· вміти докладно доповідати історію ведення амбулаторного пацієнта на заняттях в групі, клінічних розборах, практичних конференціях;

· курація пацієнта передбачає вміння входити в контакт з пацієнтом, збираючи анамнез життя та стану, завдяки опитуванню по органах та системах;

· проведення фізикального обстеження з визначенням ранніх симптомів відхилення здоров'я;

· поглиблене обстеження при наявності хвороби терапевтичного профілю;

· формування діагнозу, призначення лікування, визначення заходів первинної та вторинної профілактики.

Самостійна робота студентів містить:

· підготовку до занять,

· опрацювання тем, які не входять до плану аудиторних занять,

· роботу студентів у відділеннях клінічних баз кафедри, кабінетах функціональної діагностики, лабораторіях,

· засвоєння практичних навичок згідно переліку,

· робота на комп’ютерах з підготовкою до ліцензійного інтегрованого іспиту Крок 2,

· виконання індивідуальних завдань.

Поточна навчальна діяльністьстудентів контролюється на практичних заняттях у відповідності з конкретними цілями.

Застосовуються такі засоби оцінки рівня підготовки студентів: тести, ситуаційні задачі, вміння проводити огляд пацієнта та оцінювати дані фізикального обстеження, результатів інструментальних досліджень і параметрів, що характеризують функції організму людини, його систем та органів, вміння спілкування з членам родини та складення програм профілактичного, при необхідності лікувального, та реабілітаційного напрямку з урахуванням факторів ризику, віку і соціального стану сім'ї.

Підсумковий модульний контроль здійснюється по завершенню вивчення всього модулю.

Оцінка успішності студента з дисципліни є рейтинговою і виставляється за багатобальною шкалою як середня арифметична оцінка засвоєння відповідних модулів і має визначення за системою ETCS та традиційною шкалою, прийнятою в Україні.

Зміст програми дисципліни

На кафедрі соціальної медицини, організації та управління охороною здоров’я:

«ОРГАНІЗАЦІЙНІ АСПЕКТИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПЕРВИННОЇ МЕДИКО-САНІТАРНОЇ ДОПОМОГИ І МЕДИЧНОГО СТРАХУВАННЯ В УКРАЇНІ»

Містовий модуль 1

Змістовий модуль 2

Змістовий модуль 3.

Змістовuй модуль 4

Медико-соціальні аспекти здоров'я населення - основа nрофілактuчної та лікувальної медицuни.

Конкретні цілі:

- оволодіти основними принципами лікувально-профілактичної допомоги населенню України.

- вміти оцінювати стан здоров 'я.

- аналізувати значимість факторів ризику і знати їх класифікацію.

- виявляти ранні ознаки основних клінічних синдромів під час профілактичних оглядів і проведення диспансеризації

- освоїти методику складання програм ведення хворих в амбулаторних умовах

при найбільш поширених терапевтичних захворюваннях (серцево-судинних,

бронхолегеневих, органів черевної порожнини, сечовидільної системи,

опорнорухового апарату та захворювань крові) та проведення експертизи

непрацездатності.

- аналізувати дані телеметричного спостереження за функціональними

показниками хворих при серцево-судинних захворювaннях (порушення

ритму, ішемічна хвороба серця, артеріальна гіпертензія тощо).

 

 

Містовuй модуль 5

За тему практичного заняття

Оцінка	Бали
Незадовільно
Задовільно
Добре
Відмінно

 

Мінімальна кількість балів, яку повинен набрати студент за поточну навчальну діяльність при вивченні модуля, вираховується шляхом множення кількості тем модуля на еквівалент балів за оцінку "задовільно" («3»):

організаційні аспекти ПМСД - 2 теми х 6 балів = 12 балів;

клінічні аспекти семейної медицини - 7 тем х 6 балів = 42 бали;

разом – 54 бали.

Студент може відпрацювати пропущені теми або перескладати незадовільну оцінку на позитивну оцінку викладачу під час його консультацій (індивідуальної роботи зі студентами) не більше 3-х разів під час вивчення модулю, тим самим набрати кількість балів не меншу за мінімальну, щоб бути допущеним до підсумкового модульного контролю.

Самостійна робота студентів, яка передбачена в темі поряд із аудиторною роботою, оцінюється під час поточного контролю теми на відповідному занятті.

Індивідуальна самостійна робота студентів здійснюється на кафедрі сімейної медицини ( впродовж змістових модулів 3, 4 та 5) шляхом виконання трьох індивідуальних завдань: 1) складання медико-соціального паспорту здоров'я родини, 2) написання схеми діагностики та ведення хворих в амбулаторних умовах при різноманітних ураженнях внутрішніх органів, 3) складання алгоритму надання допомоги при невідкладних станах студентами.

Кожне виконане індивідуальне завдання перевіряється і оцінюється у балах наступним чином: ”виконано” – 4 бали, „не виконано” – 0 балів.

Мінімальна кількість балів, яку повинен набрати студент за самостійну роботу при вивченні модуля, вираховується шляхом множення кількості індивідуальних завдань на еквівалент балів за оцінку ”виконано”:

3 завдання х 4 бали = 12 балів.

Максuмальна кількість балів, яку може набрати студент при вивченні модуля дисципліни, становить 200 балів (40 балів – організаційні аспекти ПМСД, 160 балів – клінічні аспекти сімейної медицини), у тому числі:

за поточну навчальну діяльність:

24 бали - організаційні аспекти ПМСД,

84 бали – клінічні аспекти сімейної медицини,

за виконання індивідуальних завдань - 12 балів;

(разом за поточну навчальну діяльність і виконання індивідуальних завдань 120 балів);

за підсумковий модульний контроль - 80 балів (16 балів – організаційні аспекти ПМСД, 64 бали – клінічні аспекти сімейної медицини).

Оцінювання на підсумковому модульному контролі з організаційних аспектів ПМСД здійснюється в балах, які конвертуються у традиційні оцінки наступним чином: 16 балів - ”5”, 12 балів - „4”, 7 балів - „3” –, 0 балів - „2”. Підсумковий модульний контроль з організаційних аспектів ПМСД вважається зарахованим, якщо студент набрав не менше 7 балів з можливих 16.

Оцінювання на підсумковому модульному контролі з клінічних аспектів сімейної медицини здійснюється в балах, які конвертуються у традиційні оцінки наступним чином:

Перелік джерел інформації

Основна література

(для підготовки іноземних та вітчизняних студентів)

1. Москаленко В.Ф., Гиріна О.М. Організаційні основи сімейної медицини. Том 1. Київ, Медицина, 2007

2. Москаленко В.Ф., Гиріна О.М. Найбільш поширені захворювання в практиці сімейного лікаря. Том 2.- Київ, Медицина, 2008.

3. Денисов И.Н. и соавт. Практическое руководство для врачей общей практики.-Москва, 2001.

4. Скляров Е.Я., Мартинюк І.0., Лемішко Б.Б. Поліклінічна справа і сімейний лікар.- Київ, 2003.

5. Хвистюк О.М., Рогожин БА., Короп А.Ф. Обсяги профілактичної, діагностичної та лікувальної роботи лікаря загальної практики - сімейного лікаря. - Харків,2005.

6. Дж. Мёрта Справочник врача общей практики. Практика. - Москва, 1998.

7. Організація роботи лікаря загальної практики (сімейного лікаря) / Під ред.В.М.Лехан.-Дніпропетровськ: АРТ-ПРЕС, 2002.-248 с.

8. Організація роботи лікаря загальної практики (сімейного лікаря) / Під ред. В.М.Лехан.- 2-е вид., доп. і перероб.- Дніпропетровськ: АРТ-ПРЕС, 2002. - 367 с.

9. Закон України від 22.01.2010 р. №1841-VI «Про затвердження Загальнодержавної програми розвитку первинної медико-санітарної допомоги на засадах сімейної медицини до 2012 року»

10. Постанова Кабінету Міністрів України від 13.06.2007 р. № 815 «Про затвердження Національного плану розвитку системи охорони здоров'я на період до 2010 року»

11. Постанова Кабінету Міністрів України від 20.06.2000 р. № 989 «Про комплексні заходи щодо впровадження сімейної медицини в систему охорони здоров'я»

12. Давидович І.Є. Медико-соціальні аспекти проблеми здоров’я населення України // Новости медицины и фармации. – 2007. – № 19 (227). – С. 29-30.

13. Енциклопедія сімейна медицина / За ред. В.Г.Передерія - К.: Здоров́́́́́́́΄я, 2006.- Т 1-5.

14. Справочник врача общей практики / Под ред. Н.Р.Полеева. – М.: ЭКСМО, 2002, Т 1-2.

15. Москаленко В.Ф., Гиріна О.М. "Найбільш поширені захворювання в практиці сімейного лікаря". Том 2. Київ, Медицина, 2008.

16. О.М.Гиріна, Л.М.Пасієшвілі, Г.С.Попік, Н.Д.Чухрієнко та ін Симптоми та синдроми в практиці сімейного лікаря - Харків.: Едена-2009-304 с.

17. Н.Д.Чухрієнко, О.І.Гайдук, Т.В.Святенко та ін. Алгоритми виконання практичних навичок лікарями загальної практики на обладнанні амбулаторій / Навч.посібник для лікарів курсантів та лікарів-інтернів за фахом „Загальна практика-сімейна медицина” – Дніпропетровськ, ДДМА,- 2010.- 308 с.

18. Наказ МОЗ України від 17.01.2005 р. № 24 Про затвердження протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю "Медицина невідкладних станів"

19. Лысенко Г.И., Ткаченко В.И. Проблема боли в общеврачебной практике.(Уч.-метод. пособие для семейных врачей).- Киев: Медкнига, 2007.

20. Сімейна медицина. За ред. проф. В.Б.Гощинського, проф. Є.М. Стародуба. Тернопіль: ТДМУ Укрмедкнига, 2005.

21. Наказ МОЗ України № 437 від 31.08.2004г. Про затвердження клінічних Протоколів надання медичної допомоги при невідкладних станах у дітей на шпитальному і до шпитальному етапах.

Додаткова література

1. Харрисон Т. Внутренние болезни. В 10-ти томах. Пер. с англ. под ред. Е.Браунвальда и др. - М.: Медицина, 1993.

2. Орест Мулька Довідник сімейного лікаря. - Англія, 1996.

3. Симбирцев С.А., Гурин Н.Н. Общая врачебная практика (семейная медицина). 2 тома.- Санкт-Петербург, 1996.

4. Флетчер Р., Флетчер С., Вагнер 3. Клиническая эпидемиология. Основы доказательной медицины. Пер. с англ.- Москва: Медиа Сфера, 1998. - 352 с.

5. Власов В.В. Медицина в условиях дефицита ресурсов.- Москва, 2006.

6. W.G.W. Веrmа, D.M. F1еmіllg Роль общей практики в первичной медико-санитарной помощи. – Копенгаген: ВОЗ, 2006.

7. Шарманов Т. Алмаатинский рубеж мирового здравоохранения.- Алма-Аты-Вашингтон-Женева, 2008.

8. Іпатов А.В. Напрямки реформування первинної медико-санітарної допомоги в Україні: Монографія. – Дніпропетровськ: Пороги, 2000. – 262 с.

9. Епідеміологічні методи вивчення неінфекційних захворювань: Навчальний посібник / В.М.Лехан, Ю.В.Вороненко, О.П.Максименко, О.Л.Зюков, І.О.Губар.- Дніпропетровськ: АРТ-ПРЕС, 2004. – 280 с.

10. Эпидемиологические методы изучения неинфекционных заболеваний / В.Н.Лехан, Ю.В.Вороненко, О.П.Максименко, О.Л.Зюков, И.А.Губарь. Учебное пособие рекомендовано ЦМК МЗ Украины для студ. высш. мед. учебных заведений III-IV уровней аккредитации и врачей. – Киев: Изд-во "Сфера", 2005. – 204 с.

11. Кутузов И.Н., Заярский Н.И. Современные организационные основы диспансеризации населения: Учебно-методическое пособие к внеаудиторной самостоятельной работе студентов по социальной медицине, организации и экономике здравоохранения. – Днепропетровск, 2008. - 28 с.

12. Лехан В.Н., Заярский Н.И., Кутузов И.Н. Учебно-методическое пособие к внеаудиторной самостоятельной работе студентов по социальной медицине, организации и экономике здравоохранения (для студентов VI курса факультета иностранных студентов, обучающихся специальности «лечебное дело») – Днепропетровск, 2002. – 18 с.

13. Терапевтический справочник Вашингтонского Университета / Под ред. Ч. Кэри, Х. Ли, К.Велтье – М.: Практика, 2000. – 879 с.

14. Внутренняя медицина / Под ред. Б. И. Шулутко. – С. Петербург; Ренкор, 1999.-Т 1-2.

15. Гребенев А.Л. Пропедевтика внутренних болезней: Учебник.-4-е изд., перераб и доп.-М.: Медицина, 1995.-592 с.

16. Невідкладні стани в клініці внутрішніх хвороб / За ред. Г.В.Дзяка.- Дніпропетровськ, Пороги, 2002-440 с.

17. Нефрологія в практиці сімейного лікаря / За ред. Д.Д.Іванова.- К.: Аврора плюс,2006 - 272 с.

18. Окороков А. Н. Лечение болезней внутренних органов – Минск, Вышэйшая школа, 1997 Т 1-4.

19. Нетяженко В.З. Класифікації внутрішніх хвороб. Діагностичні заходи та алгоритми лікування – К.: Асоціація лікарів інтерністів України – 2006 – 456 с

20. Середюк Н.М. Діагностика та лікування невідкладнів станів і загострень терапевтичних заворювань – Вінниця, Нова книга – 2003 – 494 с.

21. Сучасні класифікації та стандарти лікування розповсюджених захворювань внутрішніх органів / За ред. Ю.М.Мостового – Вінниця: ДП ДКФ – 2007 – 480 с.

22. Сахарчук І.І. Основи функціональної діагностики внутрішніх хвороб – К.: Здоров́́́́́́́΄я – 2000 – 330 с.

23. Скляров Е.Я., Мартинюк І.0., Лемішко Б.Б. Поліклінічна справа і сімейний лікар. Київ, 2003.

24. Коваленка В.М., Лутая М.І., Сіренка Ю.М. Серцево-судинні захворювання. Класифікація, стандарти діагностики та лікування. - Київ: Здоров'я,-2008.- 72 с.

25. Хвистюк О.М., Рогожин БА., Короп А.Ф. Обсяги профілактичної, діагностичної та лікувальної роботи лікаря загальної практики - сімейного лікаря/ - Харків, 2005.

26. Наказ МОЗ України від 28.12.2002 р. № 507 Про затвердження нормативів надання медичної допомоги та показників якості медичної допомоги.

27. Наказ МОЗ України від 17.01.2005 р. № 24 Про затвердження протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю "Медицина невідкладних станів".

28. Наказ МОЗ України від 13.06.2005 № 271 Про затвердження протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю "Гастроентерологія".

29. Наказ МОЗ України від 12.10.2006 № 676 Про затвердження протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю "Ревматологія".

30. Наказ МОЗ України від 03.07.2006 № 436 Про затвердження протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю "Кардіологія".

31. Наказ МОЗ України від 19.03.2007 № 128 Про затвердження клінічних протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю "Пульмонологія".

32. Наказ МОЗ України від 17.08.2007 № 487 Про затвердження клінічних протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю "Неврологія".

33. Наказ МОЗ України від 05.08.2009 № 574 Про затвердження протоколів надання медичної допомоги пацієнтам з ендокринними захворюваннями.

34. Болезни нервной системы. Руководство в 2 – х томах. Н.Н.Яхно, Д.Р.Штульман, П.В.Мельничук. М., Медицина. Т – 1. 2003.

35. Неврологія. С.М.Віничук, Київ: Здоров’я, 2008.- 659с.

36. Сімейна медицина. За ред. проф. В.Б.Гощинського, проф. Є.М. Стародуба. Тернопіль: ТДМУ, Укрмедкнига. - 2005.

37. Х.Биллер Практическая неврология.- М.: Мед.литература. - 2005.

38. Карлов В.А. Неврология: Руководство для врачей / 2-е изд., перераб. и доп. - М.: Медицинское информационное агентство, 2002. - 640 с.

 

За шкалою ECTS

 

Оцінка ECTS	Статистичний показник
A	Найкращі 10% студентів
B	Наступні 25% студентів
C	Наступні 30% студентів
D	Наступні 25% студентів
E	Останні 10% студентів

 

За підсумками навчального року деканатом визначається рейтинг навчання студентів відповідного курсу і спеціальності з дисципліни «Загальна практика (сімейна медицина)».

Оцінка ECTS не конвертується у традиційну чотирибальну шкалу (тому що ці системи оцінювання є незалежними) і виставляється в додаток до диплому після закінчення студентом навчання у академії.

 

Робоча навчальна програма

дисципліни „Загальна практика (сімейна медицина)”

для студентів зі спеціальностей: 7.110101 – лікувальна справа,

7.110104 – педіатрія, 7.110105 – медико-профілактична справа

 

Навчальний план з дисципліни

Структура навчальної дисципліни	Кількість годин, з них	Рік навчання	Вид контролю
всього годин/ кредитів ECTS	аудиторних	СРС
лекцій	практичних занять
Модулів - 1 3містових модулів - 5	90/3				6-й	Поточний, підсумковий модульний контроль
у тому числі: підсумковий модульний контроль	4,0 годин/ 0,14 кредитів ECTS

Примітка: 1 кредит ECTS - 30 годин; аудиторне навантаження - 55,6 %, СРС - 44,4 %.

 

Робочу програму склали: професор Лехан В.М., професор Чухрієнко Н.Д.,

доцент Заярський М.І., доцент Гайдук О.І.

 

Програму обговорено на спільному засіданні кафедри соціальної медицини, організації та управління охороною здоров’я і кафедри сімейної медицини ФПО ___.___.2010 р., протокол № ____/____

Зав. кафедрою, д.м.н., професор В.М.Лехан

Зав. кафедрою, д.м.н., професор Н.Д.Чухрієнко

Програму ухвалено на засіданні предметної методичної комісії "Гігієна"

___.___.2010 р., протокол № ___

Голова комісії, д.м.н., професор Е.М.Білецька

Програму ухвалено на засіданні предметної методичної комісії "Сімейна медицина"

___.___.2010 р., протокол № ___

Голова комісії, д.м.н., професор Н.Д.Чухрієнко

 

Затверджено на засіданні ЦМК ДДМА ____.05.2010 р., протокол № ___

 

Пояснювальна записка

Робочу навчальну програму складено з метою підготовки студентів VI курсів Дніпропетровської державної медичної академії (ДДМА) за спеціальностями "лікувальна справа", "педіатрія", "медико-профілактична справа" до підсумкового модульного контролю з "Загальної практики (сімейної медицини)" та в подальшому до державної атестації студентів-випускників з "соціальної медицини, організації та економіки охорони здоров’я" та комплексного державного іспиту.

Робочу навчальну програму складено у відповідності з чинними нормативно-правовими документами:

- Загальна практика (сімейна медицина): Програма навчальної дисципліни для студентів вищих медичних навчальних закладів освіти III-IV рівнів акредитації. Спеціальність: 7.110101 «Лікувальна справа», 7.110104 «Педіатрія», 7.110105 «Медико-профілактична справа» / О.М.Гирина, Т.Г.Лемзякова, Г.Д.Кіржнер; Затв. МОЗ України 07.05.2009 р. – Київ, 2009. – 27 с.;

- наказ МОЗ України від 23.07.2007 р. № 414 “Про внесення змін до наказу Міністерства охорони здоров'я України від 31.01.2005 р. № 52 "Про затвердження та введення нового навчального плану підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня "спеціаліст" кваліфікації "лікар" у вищих навчальних закладах III-IV рівнів акредитації України за спеціальностями "лікувальна справа", "педіатрія", "медико-профілактична справа";

- освітньо-кваліфікаційні характеристики (ОКХ) і освітньо-професійні програми (ОПП) підготовки фахівців, затверджені наказом МОН України від 16.04.2003 р. за № 239 «Про затвердження складових галузевих стандартів вищої освіти з напряму підготовки 1101 “Медицина”»;

- Положення про впровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу в Дніпропетровській державній медичній академії (третя редакція). Затв. наказом ректора ДДМА № 465 від 20.10.2008 р. – Дніпропетровськ, 2008. – 19 с.

При розробці робочої навчальноїпрограми застосовано попередній досвід кафедри з організації навчального процесу з елементами кредитно-модульної системи, рекомендації та матеріали Центральної методичної комісії ДДМА, предметних комісій, семінарів-нарад та науково-практичних конференцій, матеріали обміну досвідом з кафедрами ДДМА.

 

Загальна практика (сімейна медицина) як навчальна дисципліна:

а) ґрунтується на вивченні студентами навчальних дисциплін: внутрішньої медицини, інфекційних захворювань, епідеміології, педіатрії, ендокринології, неврології, онкології, хірургії, офтальмології, отоларингології, дерматології, клінічних імунології та фармакології, реаніматології, інформатики, біостатистики, соціальної медицини, організації та економіки охорони здоров'я, гігієни та екології, етики та деонтології, інших морфологічних дисциплін та інтегрується з ними;

б) забезпечує вивчення правових і організаційних засад ПМСД;

в) сприяє формуванню профілактичного напрямку діяльності майбутніх лікарів з урахуванням можливого впливу на стан здоров 'я населення чинників різного походження;

г) конкретизує методи впровадження формування здорового способу життя в родинні;

д) сприяє навчанню сімейного лікаря основ ведення всіх членів сім'ї протягом їхнього життя.

Особлива увага у викладені дисципліни приділяється питанням: визначення здоров'я всієї родини, ранньої діагностики, лікування та профілактики хворих на догоспітальному етапі, що сприяє підвищенню якості підготовки лікаря для амбулаторного підрозділу охорони здоров'я.

Організація навчального процесу здійснюється за кредитно-модvльною cucmeмoю відповідно до реалізації положень Болонської декларації у системі вищої медичної' освіти.

Програма дисципліни структурована на 1 модуль ECTS, до складу якого входить 5 змістових модулів.

 

Модуль навчальної дисципліни "Загальна практика (сімейна медицина)" -

«Організаційні аспекти системи первинної медико-санітарної допомоги в Україні,

її пріоритетна роль у розвитку і реформуванні охорони здоров’я. Особливості організації позалікарняної терапевтичної допомоги.»

3містові модулі:

1. Сучасні підходи організаційного забезпечення ПМСД і медичного страхування в Україні.

2. Використання методів інформатики в клінічній медицині.

3. Сучасні медико-соціальні та клінічні особливості надання ПМСД на принципах сімейної медицини.

4. Медико-соціальні аспекти здоров'я населення - основа nрофілактuчної та лікувальної медицuни.

5. Надання невідкладної допомоги на догоспітальному етапі в практиці сімейного лікаря

Видами навчальної роботи згідно з навчальним планом є: а) лекції; б) прак-тичні заняття; в) самостійна робота студентів; г) консультації.

В лекційному курсі розкриваються проблемні питання основних розділів дисциплін «соціальна медицина, організація та економіка охорони зддоров’я” і «загальна практика (сімейна медицина)».

Практичні заняття проводяться на кафедрі соціальної медицини, організації та управління охороною здоров’я та на клінічних базах кафедри сімейної медицини (в поліклініці та стаціонарі). Методика організації практичних занять передбачає:

· зробити студента учасником процесу надання медичної допомоги пацієнту, членам його родини, вміти працювати в команді студентів, лікарів, інших учасників надання медичної допомоги;

· сформувати відповідальне відношення студента, як майбутнього фахівця за рівень своєї підготовки, удосконалення її протягом навчання;

· при цьому необхідно робити акцент на формуванні навичок, вмінь: оцінювати стан здоров'я індивідуума, всієї сім'ї, проводити спілкування сімейним лікарем з пацієнтам та членами його родини, оцінювати стан здоров'я та виявляти ранні відхилення в ньому, пов'язуючи з факторами ризику в сім'ї та довкіллі;

· вміти складати програми ведення амбулаторних хворих терапевтичного профілю з урахуванням трьохетапності надання медичної допомоги;

· вміти під керівництвом викладача організовувати стаціонар на дому пацієнту для раннього, найбільш адекватного ведення їх згідно поточних вимог ПМСД.

· вміти залучати всю сім'ю до профілактики розвитку захворювання, пояснюючи переваги здорового способу життя;

· вміти розробляти профілактичні поетапні плани для всієї родини; вміти заповнювати облікову документацію та проводити оцінку якості медичної допомоги;

· визначати тактику в процесі експертизи втрати працездатності (тимчасової та стійкої), заповнювати відповідні документи;

· для реалізації зазначеного необхідно надавати студенту докладний план його роботи на кафедрі та забезпечити організацію його реалізації;

· студент має засвоїти необхідні методи сучасних досліджень, алгоритми обстежень, вміти складати генеалогічне древо сім'ї, визначати стан здоров'я та відхилень в ньому; планувати поетапну профілактику, проводити ранню діагностику; складати план лікування відповідно до стандартів доказової медицини, володіти методами надання необхідної невідкладної допомоги в обсязі лікаря сімейної медицини;

· вміти докладно доповідати історію ведення амбулаторного пацієнта на заняттях в групі, клінічних розборах, практичних конференціях;

· курація пацієнта передбачає вміння входити в контакт з пацієнтом, збираючи анамнез життя та стану, завдяки опитуванню по органах та системах;

· проведення фізикального обстеження з визначенням ранніх симптомів відхилення здоров'я;

· поглиблене обстеження при наявності хвороби терапевтичного профілю;

· формування діагнозу, призначення лікування, визначення заходів первинної та вторинної профілактики.

Самостійна робота студентів містить:

· підготовку до занять,

· опрацювання тем, які не входять до плану аудиторних занять,

· роботу студентів у відділеннях клінічних баз кафедри, кабінетах функціональної діагностики, лабораторіях,

· засвоєння практичних навичок згідно переліку,

· робота на комп’ютерах з підготовкою до ліцензійного інтегрованого іспиту Крок 2,

· виконання індивідуальних завдань.

Поточна навчальна діяльністьстудентів контролюється на практичних заняттях у відповідності з конкретними цілями.

Застосовуються такі засоби оцінки рівня підготовки студентів: тести, ситуаційні задачі, вміння проводити огляд пацієнта та оцінювати дані фізикального обстеження, результатів інструментальних досліджень і параметрів, що характеризують функції організму людини, його систем та органів, вміння спілкування з членам родини та складення програм профілактичного, при необхідності лікувального, та реабілітаційного напрямку з урахуванням факторів ризику, віку і соціального стану сім'ї.

Підсумковий модульний контроль здійснюється по завершенню вивчення всього модулю.

Оцінка успішності студента з дисципліни є рейтинговою і виставляється за багатобальною шкалою як середня арифметична оцінка засвоєння відповідних модулів і має визначення за системою ETCS та традиційною шкалою, прийнятою в Україні.

Мета та завдання вивчення дисципліни

 

Підготовка з "Загальної практики (сімейної медицини)" студентів за спеціальностями: 7.110101 “Лікувальна справа”, 7.110104 “Педіатрія”, 7.110105 “Медико-профілактична справа” напряму підготовки 1101 “Медицина” має однакові кінцеві цілі навчання.

Мета вивчення загальної практики (сімейної медицини) - кінцеві цілі встановлюються на основі ОПП підготовки лікаря за фахом відповідно до блоку її змістового модулю і є основою для побудови змісту навчальної дисципліни. Опис цілей сформульований через вміння у вигляді цільових завдань (дій). На підставі кінцевих цілей до модулю або змістового модулю сформульовані конкретні цілі у вигляді певних умінь (дій), цільових завдань, що забезпечують досягнення кінцевої мети вивчення дисципліни.

Кінцеві цілі вивчення загальної практики/сімейної мед