Модель і елементи системи перетворень

 

 

Назвемо процесс такого роду перетворенями і визначимо деякі поняття і ознаки. На рис. 2.5 надані усі типи елементів і дій, які входять у модель перетворень.

 

Рис. 2.5 Модель системи перетворень

 

Основою для побудови такої моделі є припущення, які витікають з досвіду людей:

- бажане перетворення операнда (об’єкта перетворення) досягається цілеспрямованим впливом матеріального (S), енергетичного (En) або інформаційного (I) типів.

- ці три типи впливу при будь-якому перетворенні здійснюються людьми (), технічними системами () і оточенням (Umg). Наведена інтерпритація моделі перетворень дозволяє зробити такі висновки:

1. Для задоволення потреби людей або вибирається необхідний об’єкт, або задається необхідний стан операнда. Цей стан (Od²) є метою перетворення.

2. Операндами перетворень можуть бути живі істоти, зокрема люди, а також матеріальні, енергетичні та інформаційні об’єкти.

3. Вибирають належний стан операнда Od¹ у якості вхідної величини (або він задається), стан Od² може бути досягнутий за декілька вихідних станів Od¹.

4. Зміна Od¹ Od² називається перетворенням.

5. Перетворення викликається або незадовільним станом Od¹ або потребою у Od².

6. Перетворення виконується на основі деякої технології, яка являє собою упорядковану сукупність цілеспрямованих часткових змін. Стан операнда Od² може бути досягнений різними способами (технологіями).

7. Перетворення (як загальне, так й часткове) здійснюється шляхом матеріального, енергетичного або інформаційного впливу на операнд.

8. Вплив здійснюється трьома системами – операторами: людьми, технічними системами і реальними оточенням. Такі оператори мають між собою зв’язки матеріального, енергетичного та/ або інформаційного типу.

Модель охоплює усі види перетворень операндів усіх типів при будь-якому варіанті участі систем-операторів у діях.

Між процесом дії і процесом перетворення існує причинний зв'язок, а саме зміни операнда у процесі перетворення () викликають дії () технічної системи, як причини. З іншого боку, ця причина (дія системи) є наслідком ланцюга дій в системі, що ініціюються вхідними впливами на систему.

Люди, як оператори системи перетворень, можуть бути визначені як підмножина людей, що містить тільки тих, хто виконує будь-які дії для визначеного перетворення.

Технічні системи, як оператори системи перетворень – це підмножина технічних систем, які виконують будь-які дії для визначеного перетворення.

Оператор реального оточення охоплює усі джерела зовнішнього впливу в найближчому оточенні процесу перетворення, про які у більшості своїй вказати точно не можливо. У реальне оточення включаються тільки ті елементи оточення, які мають зв'язок з елементами системи перетворень: геосферу (суша і вода), біосферу, техносферу, атмосферу і клімат (погоду).

 

Модель технічного процесу

 

Узагальнений технічний процес визначає перетворення операнда без точної вказівки того, «чим», «хто», «коли» і «де» його виконує. Опис будь-якого технічного процесу повинен містить у собі відповіді на такі запитання:

а) що є операндом і які його стани (вихідний, кінцевий, проміжний)?

б) за допомогою яких перетворень(технології) досягається сукупність перетворення Od^1→ Od² у рамках існуючих умов – природних явищ, суспільних законів та інших обмежень?

в) якими діями (матеріального, енергетичного або інформаційного типу) можуть бути реалізовані часткові перетворення (хоча б у першому наближенні без деталізації)?

г) якими операторами виконуються окремі дії?

Передбачається, що бажаний стан є виходом (результатом) технічного процесу, для цього процесу необхідно визначити такі показники, які його характерними ознаками:

- кінцевий стан операнда;

- технологічний принцип;

- типи і послідовність операцій (дій), які відповідають вибраній технології;

- результат кожної операції;

- розподіл результатів по операціям, який відповідає постановці задачі і необхідному кінцевому результату.