Тема 1. Об’єктивна необхідність державного регулювання економіки.

Тестові завдання

Тема 4. Фінансово-кредитне регулювання економіки

 

1. Фінансово-бюджетне регулювання – це:

а) засоби формування та використання державного бюджету країни;

б) основний комплекс засобів державного регулювання фінансової системи, і насамперед – використання державних фінансів;

в) комплекс засобів державного регулювання фінансової та кредитно-банківської систем.

 

2. Фінансова система країни складається з:

а) державного бюджету;

б) позабюджетних фондів (пенсійних, страхових, кредитних тощо);

в) фінансів підприємств;

г) місцевих фінансів (бюджетів областей, міських, районних, сільських тощо);

д) усе вищезгадане.

 

3. Державні фінанси складаються з:

а) державного бюджету;

б) державного бюджету та місцевих фінансів;

в) місцевих фінансів та позабюджетних фондів;

г) державного бюджету та позабюджетних фондів.

 

4. Консолідований державний бюджет країни – це:

а) бюджет центрального уряду;

б) бюджет центрального уряду та бюджети місцевих органів влади;

в) бюджет центрального уряду та позабюджетні фонди;

г) бюджет центрального уряду, бюджети місцевих органів влади та фінанси підприємств.

 

5. Недискреційна фінансова політика -це:

а) політика, що проводиться державою безпосередньо;

б) політика вбудованих регуляторів (стабілізаторів);

в) жорстко централізоване, тоталітарне управління.

 

6. Фіскальна політика – це:

а) діяльність держави щодо формування державного бюджету;

б) діяльність держави щодо формування та регулювання державного бюджету;

в) діяльність держави щодо формування та регулювання державного бюджету, а також мобілізації коштів у державну казну з інших джерел.

 

7. Основні шляхи покриття дефіциту державного бюджету – це:

а) додаткова емісія готівкових грошей;

б) продаж державних цінних паперів;

в) державні позики;

г) посилення оподаткування;

д) усе вищезгадане.

 

8. Зовнішній державний борг держави складається з боргу:

а) іноземним урядам;

б) іноземним приватним особам і організаціям;

в) міжнародним фінансовим установам;

г) усе вищезгадане.

 

9. Ставки облікового відсотку – це:

а) це ставка, за якою комерційні банки надають кредити суб’єктам економіки;

б) це ставка, за якою центральний банк країни продає кредитні ресурси комерційним банкам;

в) це ставка, яка визначається за результатами торгів на міжбанківській біржі.

 

10. Встановлення розмірів обов’язкових резервів передбачає:

а) встановлення державою розмірів уставного капіталу для комерційних банків;

б) встановлення державою розмірів власних коштів для комерційних банків;

в) збереження певної частини коштів комерційних банків у вигляді резервів на спеціальному рахунку в центральному банку країни;

г) встановлення мінімального чи максимального розмірів ризику.

 

11. Прямий державний вплив на ціни передбачає:

б) надання субсидій;

б) встановлення податку на додану вартість;

в) встановлення цін на підакцизні товари;

г) усе вищезгадане.

 

 

Тема 8. Державне регулювання і стимулювання науково-технічного прогресу та інноваційних процесів

 

Тестові завдання

Тема 1. Об’єктивна необхідність державного регулювання економіки.

1. Державне регулювання економіки – це наука про:

а) способи використання обмежених ресурсів для задоволення суспільних потреб;

б) ефективне використання різноманітних форм, методів і інструментів державного впливу на соціально-економічний розвиток країни;

в) способи акумулювання коштів у державній казні та напрямки їх використання;

г) шляхи підвищення ефективності економічних процесів.

 

2. Державне регулювання економіки як практична діяльність – це:

а) система методів щодо управління державним сектором економіки;

б) з’ясування цілей і перспектив розвитку національної економіки;

в) заходи держави з управління розвитком національної економіки;

г) здатність приймати правильні економічні рішення.

 

3. Предметом дисципліни «Державне регулювання економіки» є вивчення:

а) пріоритетів розвитку національної економіки на певному етапі;

б) способів впливу держави на функціонування суб’єктів економіки;

в) закономірностей соціально-економічного розвитку країни;

г) засобів та інструментів управління соціально-економічними процесами, що відбуваються в країні.

 

4. Об’єктом ДРЕ виступають:

а) макроекономіка;

б) мікро- і мезоекономіка;

в) мікро- і макроекономіка;

г) усе вищезазначене.

 

5. Суб’єктами виконання ДРЕ виступають:

а) виконавчі органи державної влади;

б) виконавчі та законодавчі органи державної влади;

в) держава та її інституційні органи.

 

6. Суб’єкти впливу ДРЕ – це:

а) засоби масової інформації;

б) законодавчі та судові органи державної влади;

в) громадські і політичні об’єднання, засоби масової інформації, окремі особистості;

г) усе вищезазначене.

 

7. Інституційні органи держави – це:

а) виконавчі органи державної влади;

б) законодавчі та судові органи державної влади;

в) громадські і політичні об’єднання;

г) законодавчі, виконавчі і судові органи різних рівнів.

 

8. Класична теорія саморегулювання вважає, що:

а) регулювання економічних процесів здійснюється самими учасниками за участі держави;

б) основним регулятором економічних процесів є ринковий механізм і заперечує необхідність втручання держави в економіку;

в) розвиток економіки відбувається за допомогою і під контролем держави;

г) є потрібними як ринкові, так і державні регулятори соціально-економічних процесів.

 

9. Кейнсіанство – напрямок в економічній науці, що:

а) вважає основним регулятором економічних процесів ринковий механізм і заперечує необхідність втручання держави в економіку;

б) обґрунтовує необхідність і способи державного регулювання економіки;

в) обґрунтовує необхідність заміни стихійного розвитку свідомим, цілеспрямованим впливом держави на соціально-економічні процеси;

г) визнає необхідність державного втручання в економічне життя суспільства тільки за умов кризи.

 

10. Монетаризм – економічна школа:

а) яка вела пошук джерел багатства, під яким розуміла золото і срібло (пізніше – надлишок продуктів, що обмінюються на зовнішньому ринку), і давала рекомендації своїм правителям щодо розвитку міжнародної торгівлі;

б) представники якої вважали, що джерелом багатства є праця в сільському господарстві, тому рекомендували урядам своїх країн розвивати саме його;

в) яка пропагує відмову від широкого втручання держави в економіку, віддає перевагу непрямим методам, а саме – регулюванню грошового обігу;

г) яка стверджує, що суб’єкти господарювання, осмислюючи всю інформацію про об’єкти, які становлять для них грошовий інтерес, розуміючи можливі наслідки економічної політики держави, приймають найкращі для них рішення, які максимізують їх благополуччя.

 

11. Неокласичний синтез – це теорія:

а) яка пропагує необхідність стимулювання пропозиції, а також скорочення соціальних витрат тощо;

б) що поєднала достоїнства неокейнсіанства та неолібералізму і стала теоретичною основою змішаної системи регулювання ринкової економіки;

в) яка стверджує, що заходи держави зі стабілізації економіки є неефективними, оскільки суб’єкти господарювання (підпри­ємці, споживачі, наймані робітники) приймають оптимальні (найкращі для них) рішення – рішення, які максимізують їх благополуччя.

 

12. Чим обумовлено необхідність ДРЕ?

а) створенням умов для ефективного функціонування самого ринкового механізму;

б) усуненням негативних наслідків ринкових процесів;

в) захистом національних інтересів на світовому ринку;

г) вирішенням проблем, які ринковий мехàнізм вирішити не може або вирішує їх погано;

д) усе вищезазначене.

 

13. Основні цілі ДРЕ – це забезпечення:

а) макроекономічної стабілізації;

б) макроекономічної ефективності;

в) конкурентоспроможності національної економіки;

г) соціальної справедливості;

д) усе вищезазначене.

 

14. Соціальна справедливість – це:

а) гарантія рівних можливостей;

б) забезпечення ефективної зайнятості;

в) забезпечення екологічної рівноваги;

г) задоволення соціально-культурних, духовних потреб насе­лення;

д) усе вищезазначене.

 

15. Суб’єктами ДРЕ виступають:

а) держава (її органи);

б) недержавні органи;

в) державні та наддержавні органи;

г) усе вищезазначене.

 

16. Мінімальні функції держави – це:

а) створення правової бази;

б) захист конкуренції;

в) забезпечення економіки необхідною кількістю грошей;

г) усунення (мінімізація) негативних екстерналій;

д) розподіл і перерозподіл доходів;

е) виробництво суспільних товарів і благ;

є) усе вищезазначене.