Визначення границі міцності на стиск

Отримані після випробування на вигин шість половинок балочок відразу випробовують на стиск. Зразки поміщають між двома пластинами таким чином, щоб бічні грані, які виготовлені прилягали до подовжніх стінок форм, знаходилися на площинах пластин, а упори пластин щільно прилягали до торцевої гладкої стінки зразка.

Зразок разом із пластинами піддають стиску на пресі (рис. 4.4).

Середня швидкість наростання навантаження при випробуванні повинна бути 10±5 кгс/см² у секунду; тривалість випробування - 5÷30 с.

Границю міцності на стиск одного зразка обчислюють як частку від розділу величини руйнівного навантаження (у Н чи кгс) на робочу площу пластини, що дорівнює 25 см². Границю міцності на стиск визначають як середнє арифметичне результатів шести випробувань без найбільшого і найменшого результатів. Дані, отримані при випробуванні, заносять до лабораторного журналу (таблиця 4.5).

Таблиця 4.5

Визначення границі міцності на стиск

Номер зразка	Вік зразка	Розрахункова площа поперечного перерізу, F (см^2)	Руйнівне навантаження Р, кгс	Границя міцності на стиск, кгс/см^2 (МПа)

Висновок:

Лабораторна робота № 5

ВАПНО БУДІВЕЛЬНЕ

Випробування вапна виконується відповідно до вимог ДСТУ. Будівельне вапно - це зв’язувальна речовина, одержувана шляхом випалу нижче температури спікання кальцієво-магнієвих карбонатних гірських порід - крейди, вапняків, доломітизованих вапняків, доломітів та ін.

Залежно від умов твердіння будівельне вапно поділяється на повітряне (яке забезпечує твердіння будівельних розчинів і бетонів та збереження ними міцності в повітряно-сухих умовах) і на гідравлічне (яке забезпечує твердіння будівельних розчинів і бетонів та збереження ними міцності як на повітрі, так і у воді).

Повітряне вапно за видом основного окислу, що міститься в ньому, поділяється на кальцієве, магнезіальне і доломітове.

Гідравлічне вапно за гідравлічними властивостями поділяється на слабо гідравлічне і сильно гідравлічне.

За зовнішнім виглядом вапно поділяється на грудкове і порошкоподібне.

Порошкоподібне вапно підрозділяється на мелене і гідратне, одержуване шляхом гідратації (гасіння) кальцієвого, магнезіального і доломітового вапна.

За основними властивостями вапно будівельне повинне відповідати наступним технічним вимогам (табл. 5.1).

Примітка. У дужках зазначений склад MgО для доломітового вапна. Воло -гість гідратного вапна не повинна бути більше 5 %.

Тонкість помелу всіх сортів і видів вапна - залишок часток на ситах із сіткою:

№ 02 - не більше 1 %;

№ 008 - не більше 10 %.

Час гасіння для всіх сортів повітряного негашеного вапна складає:

що швидко гаситься - не більше 6 хв.;

що середньо гаситься - не більше 25 хв.;

що повільно гаситься - не менше 25 хв.

Таблиця 5.1

Вапно будівельне. Технічні вимоги (ДСТУ).

Методи випробування (ДСТУ)

Показники	Норми
Кальцієве вапно, сортів	Магнезіальне доломітове вапно, сортів	Гідратне вапно, сортів
Продовження таблиці 5.1
1. Склад активних CaО +MgО у перерахуванні на суху речовину у відсотках не менше:
а) у негашеному вапні без добавок
б) у негашеному вапні з добавками
2. Склад активних CaО+ МgО у відсотках; не більше:				(40)	(40)	20(40)	-	-
а) без добавок
б) з добавками			-			-
3. Склад негашених зерен у негашеному грудковому вапні у відсотках, не більше: