Друга стадія – поширення впливу активу на весь колектив.

Характеризується такими ознаками: На початку утворені малі групи: актив (опори класного керівника) – члени колективу які проявили себе в різних видах діяльності (навчанні, організаційній діяльності, спортивній, культурно-масовій, самообслуговуванні тощо) зрозумівши й підтримавши педагога у його вимогах й почали цього вимагати від інших учнів – їх педагог виділив й призначив відповідальними за реалізацію різних завдань організації життєдіяльності класу (староста класу, відповідальний за культурно-масовий сектор, відповідальний за випуск стінгазети, відповідальний за чергування в класі тощо) – отже педагог доручає активістам реалізацію частини функцій по управлінню колективом; пасивних учнів – члени колективу, які ще не усвідомили вимоги педагога, норми життєдіяльності, по самим різноманітним причинам (не було запропоновано діяльності в якій вони могли себе проявити; психологічний дискомфорт, що погано знають однокласників; не зрозуміли що це було обов’язковими вимогами тощо), але поступово вони мають подолати байдужість до життєдіяльності класу і стати ініціативними, активними в реалізації визначених вимог й норм; «ядро опору» (педагогічно «занедбані» діти) (за А.С.Макаренком) – учні активні по своїй психології, але педагогічна неуважність вихователя до їх інтересів, потреб, прагнень спрямувала їх діяльність на порушення всіх вимог та норм дуже часто з однією метою з звернути на себе увагу педагога й колективу. Наприкінці цієї стадії клас стає психологічно та педагогічно однорідним. Стійка більшість класу усвідомлює цілі, норми, вимоги й свідомо, вмотивовано, активно залучається до життєдіяльності класу – більшість класу є активістами – це умова переходу на третю стадію розвитку колективу.

Отже, цій стадії характерні такі ознаки:

- вимоги педагога підтримує частина вихованців - активісти;

- формується авторитет активу – офіційно педагог їм передає частину функцій по організації діяльності учнів;

- актив ставить вимоги до товаришів і до самих себе (більшість підкоряється меншості);

- члени колективу усвідомлюють завдання;

- в колективі триває процес вивчення один одного, пошук товаришів і друзів;

- актив починає виявляти ініціативу у визначенні завдань і організації колективної діяльності;

- поступово до громадського життя залучаються пасивні учні та представники ядра опору для сприйняття ними цілей, завдань, перспектив колективу.

Діяльність вихователя: мета виховних зусиль – створення дієвого активу, як основи майбутніх органів самоврядування, щоб більшість членів колективу усвідомлено підтримали виховні вимоги. Запорукою ефективності розвитку колективу на другій стадії є зміна вихователем форми взаємодії з колективом: на першій стадії обов’язковим був безпосередній вплив на вихованця то на цій стадії необхідно реалізовувати принцип паралельної дії – поєднувати безпосередній вплив на вихованця з опосередкованим впливом на кожного члена колективу через актив. Важливо не «гратися» в довіру, а реально довіряти активу організовувати конкретні аспекти життєдіяльності класу. Отже, провідна тактична лінія: здійснювати керівництво на демократичних засадах з опорою на актив

Відповідно до цього вихователь працює над:

- подальшим вивченням учнів та факторів їх особистісного розвитку;

- залученням активістів до керівництва колективом, акцентуючи їх увагу на відповідальності, ініціативі і самостійності;

- навчанням активістів здійснювати керівні функції, особливу увагу приділяють засвоєнню ними своїх прав і обов’язків, методів роботи;

- залученням пасивних учнів до життя класу, через розширення видів діяльності, доручень, нових заходів - розширенням активу;

- вивчення інтересів, мотивів поведінки членів колективу, що є ядром «опору», щоб запропонувати їм бути відповідальними за якусь справу в класі – створити умови й для їх самовираження та самоствердження;

- посиленням довіри до активістів, частково передає їм свої функції (контролю за чергуванням, підготовка до свят);

- визначенням спільно з активом перспективних ліній та завдань діяльності колективу. За правильно організованої роботи актив швидко починає виявляти ініціативу у визначені завдань та організації колективної діяльності;

- формуються традиції, які закріплювали б кращі надбання колективу, його провідне, ініціативне місце серед інших класів в школі.

Взаємини між педагогом та учнями розвиваються на засадах демократизму, паралельних впливів (поєднання безпосереднього та опосередкованого через актив впливу)

Третя стадія – вирішальний вплив громадської думки більшості – формою вияву чого є занагальні збори на яких і вирішуються всі питання життєдіяльності класу.