Оцінка радіаційної обстановки на пно при аварії на аес

В наслідок аварії систем з ємностями зі стиснутими газами (на АЕС) вийшли з ладу системи охолодження реакторів, у результаті чого стався вибух у реакторному залі.

Ситуація, яка склалася у результаті РЗ місцевості в наслідок вибуху впливає на діяльність ПНО і населення, створюючи небезпечну радіаційну обстановку (РО). Оцінка якої включає:

– визначення масштабів зони радіоактивного забруднення місцевості (РЗМ);

– аналіз впливу РЗМ на безпеку життєдіяльності людей, на функціонування ПНО, роботу рятувальних формувань і ліквідаторів наслідків РЗ;

Радіаційну обстановку можна виявити та оцінити методами прогнозування і за даними розвідки.

Для оцінки РО методом прогнозування необхідні наступні вихідні дані: координати АЕС, тип реактора та його потужність, час початку викиду радіоактивних речовин (РР), напрямок середнього вітру і його швидкість, хмарність, коефіцієнт ослаблення радіації – К _осл (К _з), прогноз зміни метеоданих у найближчі 12 годин, обсяг виходу активності, відстань від АЕС до місця розташування ПНО.

На основі вихідних даних за допомогою розрахункових залежностей та довідкових таблиць здійснити оцінку РО, для чого:

1. Визначити категорію стійкості атмосфери за табл. 6.

2. Визначити середню швидкість вітру в шарі від поверхні землі до центра хмари V _c за табл. 7.

3. Визначити розміри зон РЗМ (довжину L і ширину b) в за табл.9-13. Дані занести до таблиці 3.1.

Таблиця 3.1.

Зона	М	А	Б	В	Г
L (км)
b (км)

 

4. Визначити зону, в якій знаходиться досліджуваний ПНО.

5. Визначити час початку опромінення персоналу ПНО (t _ф) радіоактивної хмари за табл. 8.

6. Визначити можливі дози опромінення населення.

Формування дози опромінення персоналу та населення відбувається за прямим і непрямим шляхом.

До прямого шляху опромінення належать:

- зовнішнє опромінення – від хмари забрудненого повітря що переміщується за напрямом вітру та випромінювання радіонуклідів, які випали з неї на поверхню;

- внутрішнє опромінення – від радіонуклідів, які потрапляють до організму людини через органи дихання.

До непрямого шляху впливу належить внутрішнє опромінення від радіонуклідів, які потрапили до організму за харчовими і біологічними ланцюжками.

Послідовність визначення дози опромінення людини наступна:

а) визначити дозу опромінення (Д_пх) від радіоактивної хмари яка пересувається за напрямком вітру за табл. 14-А, 14-Б;

б) визначити дозу зовнішнього опромінення від поверхневого забруднення ґрунту (Д_п), одержувану людиною при розташуванні в середині зони забруднення. Її визначають за табл. 15. для терміну перебування людей в зоні; на якій створюється прогноз (прийняти 15 діб для визначення заходів з табл.16);

в) визначити, дозу зовнішнього опромінення в залежності від фактичного, місця знаходження людини (див. примітку до табл.15);

г) розрахувати загальну дозу зовнішнього опромінення (Д_зо) людини для відкритої місцевості:

, мЗв;

д) визначити дози зовнішнього опромінювання персоналу та населення при їхньому знаходженні в укриттях, Д_вкр, з урахуванням К_осл (К_з) захисної споруди:

, мЗв;

е) визначити інгаляційну дозу внутрішнього опромінення людини. Вона практично повністю визначається радіонуклідами йоду. Найбільш уразливою частиною населення, за наслідками внутрішнього опромінення, є діти від 1 до 8 років.

Величину дози внутрішнього опромінення людини може бути визначено за співвідношенням:

, мЗв,

де Q – сумарна потужність аварійних реакторів (додаток), МВт; х – відстань від ПНО до ушкодженого реактора, км;

7. Для наочного відображення масштабів РЗМ, нанести на карту місцевості зони радіоактивного забруднення (рис. 1):

а) у місці аварії робити напис: кількість, тип і потужність реакторів, час і дата аварії;

ПНО

Рис. 1. Схема зон можливого РЗ місцевості при аварії на АЕС

(при одноразовому викиді РР)

Г – надзвичайно небезпечного РЗ, В – небезпечного РЗ, Б – сильного РЗ, А – помірного РЗ і зона М – радіаційної небезпеки,

R – радіус проммайданчика, - ПНО.

 

б) від місця аварії в напрямку середнього вітру навести вісь сліду хмари забрудненого повітря. Напрямок вітру вказують в круговій системі. За напрямок вітру приймають ту частину обрію, звідки віє вітер. Початком відліку 0° вважається напрямок на південь. Далі відлік ведеться за годинниковою стрілкою від 0° до 360°. Наприклад, напрямок східного вітру – 90°, південного – 180° і т.д.;

в) позначити проммайданчик у вигляді кола (радіус кола (R) допускається прийняти таким, що дорівнює 0,25 км);

г) позначити на карті сектор з центральним кутом 40°, що утворений двома лініями дотичними до кола проммайданчика під кутом 20° з одного і другого боку до вісі сліду хмари. В межах цього сектору, з ймовірністю 90%, утворюється зона РЗМ;

д) район РЗ в залежності від обсягу виходу активності, типу аварійного реактора може мати до 5 зон РЗМ радіусами, що дорівнюють довжинам зон М, А, Б, В, Г (табл. 3.1.), межі яких наносять відповідно червоним, синім, зеленим, коричневим та чорним кольором.

Середні значення потужності дози опромінення на зовнішніх границях зон забруднення визначають за табл. 16 (за необхідністю).

8. На основі порівняння даних про можливі дози опромінення та рекомендацій нормативних документів, зокрема норм радіаційної безпеки України (НРБУ-97), призначити заходи щодо захисту населення, табл. 17.

Якщо прогнозовані дози Д_зо та Д_во менше ніж нижні межі виправданості, заходи не запроваджуються, якщо вище виконуються в плановому порядку. Якщо дози перевищують рівні безумовної виправданості, заходи вживаються негайно.

4.ОЦІНКА ІНЖЕНЕРНОГО ЗАХИСТУ РОБІТНИКІВ ТА СЛУЖБОВЦІВ СГ