Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Склалася на огд у надзвичайній ситуаціїСтр 1 из 2Следующая ⇒
Вихідними даними для прогнозування і оцінки хімічної обстановки є: - координати місця розташування ХНО; - загальна кількість СДОР на об’єкті і дані про їх розміщення і запаси в ємкостях, трубопроводах та технологічному обладнанні; - кількість СДОР, викинутих в атмосферу і характер розливу на підстилку поверхні («вільно», «в піддон», або «в обвалування»); - висота піддона або обвалування складських ємкостей; - метеорологічні умови (температура повітря, швидкість вітру на висоті 10м, ступінь вертикальної стійкості повітря). 1. Знаходимо ступінь вертикальної стійкості атмосфери за даними прогнозу погоди (додаток 1). 2. Визначення еквівалентної кількості СДОР ( Qe1) у первинній хмарі Під час аварії на ХНО або вразі його руйнування частина СДОР, що знаходилась у ємкостях під тиском, внаслідок викиду в атмосферу миттєво переходить у довкілля, утворюючи первинну хмару зараженого повітря. Визначають еквівалентну кількість речовини у первинній хмарі: Qe1 =K1∙K3∙ K5 ∙K7 ∙Q0, де К1 - коефіцієнт, який залежить від умов зберігання СДОР (для стиснутих газів К1 = 1 (додаток 3)); К3 - коефіцієнт, рівний відношенню граничної токсодози хлору до граничної токсодози іншої СДОР (додаток 3); К5 - коефіцієнт, який враховує ступінь вертикальної стійкості атмосфери: (при інверсії К5=1, при ізотермії К5=0.23 і при конвекції К5=0.08); К7 - коефіцієнт, який враховує вплив температури повітря (додаток 3); Q0 – початкова маса викинутої (розлитої) СДОР, т. При аваріях на сховищах стиснутого газу: Q0 = d Wх, де d- густина СДОР, т/м3; Wх – об’єм ємкості, м3. При аваріях на газопроводі: Q0 = n d , де d- густина СДОР, т/м3; Wr– об’єм секції газопроводу між автоматичними відсічками, м3, n- частка СДОР у природному газі, %. Визначаючи Qe1 для стиснутих газів, що не увійшли до додатків, приймають значення К7 = 1, а К1 = , де Ср – питома теплоємність рідкої СДОР, кДж/кг град; - різниця температур рідкої СДОР до і після руйнування ємкості, 0С; - питома теплота випаровування рідкої СДОР при температурі випаровування кДж/кг 3. Визначення тривалості дії фактора зараження(час випаровування ХР) Визначення проводиться за формулою: , де T - тривалість випаровування речовини, год., d- густина СДОР, т/м3, h- товщина шару розлитої СДОР, м; К2, К4, К7 – коефіцієнти з попередніх розрахунків.
4. Визначення еквівалентної кількісті СДОР( Qe2 ) у вторинній хмарі. Частина СДОР, що залишається не викинутою в атмосферу, поширюючись по підстилаючій поверхні, поступово випаровується. Визначають еквівалентну кількість речовини у вторинній хмарі: Qe2 = (1-K1)∙K2∙K3∙ K4 ∙ K5 ∙K6 ∙K7 ∙ Q0 / h d, де: К2 - коефіцієнт, який залежить від фізико-хімічних властивостей СДОР (додаток 3); К4 - коефіцієнт, який враховує швидкість вітру у приземному шарі(додаток 4); К6 - коефіцієнт, який залежить від часу, що минув після початку аварії N та тривалості випаровування речовини Т; d - густина СДОР, що розлилася, т/м3 (додаток 3); h – товщина шару розлитої СДОР, м (при вільному розливі h=0.05 м), а для СДОР, що розлита в піддон (обвалування), визначають співвідношенням h = H – 0,2м, де Н – висота піддону, м. Коефіцієнт К6 визначається після розрахунку тривалості випаровування речовини T При N>T значення К6=N0.8, при N<Т - К6=Т0.8, при Т<1год К6=1. Для речовин, що не включені до додатку, значення K7 =1, а K2 = 8,1 10-6 , де М- молекулярна маса речовини; Р - тиск насиченої пари речовини при заданій температурі повітря, мм.рт.ст. 5. Визначення глибини зони зараження при аварії на ХНО Максимальне значення глибини зони зараження первинною (Г1) чи вторинною (Г 2) хмарами СДОР за додатком 2. Отримані значення Г1 і Г 2 - це максимальні значення зон зараження первинною або вторинною хмарою, що визначається в залежності від еквівалентної кількості речовини (Qe1 і Qe2) і швидкості вітру. Повна глибина зони зараження Г, км, що залежить від дії первинної і вторинної хмари НХР, визначається за формулою: Г = Г1(2) + 0.5 ∙ Г2(1), де, Г1(2) - більша за розміром Г1 і Г2; Г2(1) - менша за розміром Г1 і Г2; Отримане значення повної глибини зараження Г порівнюється з ГП = t · , (км) де: t - час від початку аварії, год; - швидкість переносу переднього фронту зараженого повітря при даній швидкості і ступені вертикальної стійкості повітря, км/год (додаток 5). За кінцеву розрахункову глибину зони зараження приймається менше з дох величин Г і Г п .
6. Визначення площі зони можливого зараження СДОР Зона можливого хімічного зараження СДОР – це площа кола або його частини з радіусом, що дорівнює глибині (максимальній) поширення хмари повітря з вражаючою концентрацією СДОР: SСДОР = де SСДОР – площа зони зараження СДОР, км2; Г – повна глибина зараження, км; n – коефіцієнт, що залежить від швидкості вітру (табл..2)
Таблиця 2
|
||||||
Последнее изменение этой страницы: 2016-12-13; просмотров: 62; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.14.142.115 (0.01 с.) |