Вступ. Методичні рекомендації до виконання семінарських занять та практичних робіт

Безпека життєдіяльності — це система базових знань з проблеми забезпечення безпечних умов існування людини у природному, соціальному та техногенному середовищах, а також організаційних і технічних заходів та засобів на рівні окремої особи (колективу, держави), спрямованих на запобігання або мінімізацію загроз її життю та здоров'ю в усіх сферах діяльності.

Актуальність сучасного стану безпеки життєдіяльності ви­значається трьома основними складовими: зростанням глобальних природних небезпек, спричинених порушенням екологічної рівноваги природного середовища; зростанням кількості техногенних небезпек (аварій і катастроф) під час взаємодії людини зі складними технічними системами; соціально-політичною напругою у суспільстві.

Безпека життєдіяльності – це галузь науково-практичної діяльності, спрямованої на вивчення загальних закономірностей виникнення небезпек, їх властивостей, наслідків впливу їх на організмі людини, основ захисту здоров’я та життя людини і середовища її проживання від небезпек, а також на розробку і реалізацію відповідних засобів та заходів щодо створення і підтримки здорових та безпечних умов життя і діяльності людини.

Мета навчальної дисципліни “Безпека життєдіяльності” – теоретична та практична підготовка, яка передбачає формування знань і навичок щодо створення безпечних і здорових умов життя і діяльності для спеціаліста та осіб з якими він співпрацює, умов гармонійного розвитку особистості і сталого розвитку суспільства.

Завданням навчальної дисципліни є:

- вивчення оптимальних параметрів життєдіяльності людини;

- з’ясування умов формування небезпек;

- прогнозування небезпек, визначення методів та засобів попередження за зменшення впливу негативних чинників на людину, колектив;

- оволодіння системами формування та підтримання здоров’я та забезпечення гармонійного розвитку;

- знання основ надання першої допомоги у надзвичайних ситуаціях;

- знання законодавчої бази в галузі безпеки життєдіяльності.

Мета методичних вказівок – забезпечити чітку організацію проведення практичних занять із дисципліни “Безпека життєдіяльності”, оформлення звіту, максимально наближене до оформлення курсових та дипломних робіт; дати можливість студентам, що були відсутні на практичних заняттях, самостійно вибрати необхідний варіант завдання, оформити і вчасно захистити його.

На практичних заняттях викладач надає студентам більш детальні відомості щодо негативного впливу небезпечних чинників виробничої сфери та побуту на здоров’я й організм людини. Поряд з цим він роз’яснює студентам приклади виконання тих чи інших практичних завдань, передбачених цими методичними вказівками.

Після проведення першої практичної роботи викладач видає кожному з студентів для самостійного виконання індивідуальний варіант практичного завдання згідно з темами практичних занять. Номер варіанта визначається викладачем. Кожне завдання виконується за схемою: умова – визначення - рішення – висновки.

Під час виконання практичної роботи студент одночасно вивчає й усвідомлює основні визначення та поняття, що стосуються цієї роботи.

Порядок проведення практичних занять містить:

- коротке повідомлення викладача про мету практичного заняття, порядок його проведення й оформлення звіту;

- видачу варіантів завдання;

- виконання завдання студентами;

- індивідуальні консультації викладача в ході проведення практичного заняття;

- підведення підсумків практичного заняття викладачем;

- інформацію про наступні практичні заняття.

Практичні роботи оформляються в зошиті і мають однакову структуру:

- номер практичної роботи;

- тема;

- мета;

- завдання (кожне запитання переписується, позначається його номер, а потім виконується; якщо є ілюстрації, то вони позначаються скорочено «рис.» і номером, усі малюнки мають назву, а, за необхідності, пояснювати дані);

- задача (записується умова та дані до задачі; до кожної формули, яка записується у загальному вигляді, пишеться пояснення та її розшифровка; потім у формулу підставляється значення параметрів у тій послідовності, у якій вони наведені, і, нарешті, наводиться результат обчислення);

- вказівки до виконання;

- висновок.

Студенти повинні систематично відвідувати всі практичні заняття. Якщо студент з тих чи інших причин не відвідував практичні заняття, він самостійно відпрацьовує практичну роботу за наданою літературою, згідно з цими методичними вказівками і виконує відповідне завдання, отримуючи консультації викладача.

Не зарахований звіт з практичного заняття має бути виправлений і повторно перевірений викладачем.

Усі зауваження викладача у звіті з практичного заняття мають бути виправлені до заліку.

Усі звіти практичних занять, перевірені й підписані викладачем, мають бути здані викладачу на іспиті.

Без виконання завдань практичних занять студент не допускається до заліку.

Ефективною формою організації навчання у вищій школі є семінарські заняття, з якими органічно поєднуються лекції.

Семінар - вид практичних занять, який передбачає самостійне опрацювання студентами окремих тем і проблем відповідно змісту навчальної дисципліни та обговорення результатів цього вивчення, представлених у вигляді тез, повідомлень, доповідей, рефератів тощо.

Проведення семінарських занять дозволяє вирішувати такі дидактичні цілі:

- оптимально поєднувати лекційні заняття із систематичною самостійною навчально-пізнавальною діяльністю студентів, їх теоретичну підготовку з практичною;

- розвивати уміння, навички розумової праці, творчого мислення, уміння використовувати теоретичні знання для вирішення практичних завдань;

- формувати у студентів інтерес до науково-дослідної роботи і залучення їх до наукових досліджень, які здійснює кафедра;

- забезпечувати системне повторення, поглиблення і закріплення знань студентів за певною темою;

- формувати уміння і навички здійснення різних видів майбутньої професійної діяльності;

- здійснювати діагностику і контроль знань студентів з окремих розділів і тем програми, формувати уміння і навички виконання різних видів майбутньої професійної діяльності.

Порядок проведення семінарських занять містить:

- Повідомлення теми і плану семінару.

- Рекомендації літератури та основних законодавчих та нормативно-правових актів для самостійної підготовки до семінарського заняття.

- Надання усних чи письмових (у вигляді “Методичних рекомендацій”) поради щодо підготовки до семінарів.

- Індивідуальні завдання та за необхідності консультації з теми семінару.

Підведення підсумків семінарського заняття викладачем;

Інформацію про наступні семінарські заняття.

Різні види семінарських занять вимагають різних форм підготовки до них студентів, зокрема:

- усі студенти готують повідомлення з усіх питань семінару;

- студенти готують реферати за окремими питаннями семінару;

- окремі студенти готують доповідь творчого характеру, що містить елементи дослідницького характеру.

Теми семінарських занять

№ п/п	Тема заняття	Кількість годин	Діяльність студентів
1.	Пожежна безпека. Заходи та засоби захисту людей від шкідливих факторів пожежі		Опрацювання основних законодавчих та нормативно-правових актів. Обговорення проблем, винесених на семінарське заняття, виступ з доповіддю, повідомленням, презентацією, рефератом
2.	Правила поведінки та дії людей при різних видах природних небезпек		Обговорення проблем, винесених на семінарське заняття, виступ з доповіддю, повідомленням, презентацією, рефератом
3.	Соціальні та психологічні фактори ризику		Обговорення проблем, винесених на семінарське заняття, виступ з доповіддю, повідомленням, презентацією, рефератом
4.	Фінансовий та страховий механізм відшкодування збитків від НС		Обговорення проблем, винесених на семінарське заняття, виступ з доповіддю, повідомленням, презентацією, рефератом
	Всього

 

 

Теми практичних робіт

 

№ п/п	Тема заняття	Кількість годин	Діяльність студентів
1.	Іонізуюче випромінювання, радіаційна безпека		Порівняння одержаних результатів
2.	Визначення вмісту отруйних хімічних речовин у повітрі		Аналіз одержаних результатів
3.	Засоби індивідуального та колективного захисту від хімічних отруйних речовин		Вибір засобів
4.	Ризик як оцінка небезпеки		Аналіз одержаних результатів
5.	Надання першої долікарської допомоги потерпілому		Набуття практичних навичок та вмінь надання першої долікарської допомоги потерпілому в конкретній ситуації при заданому ураженні потерпілого
	Всього