Вступ. Методичні рекомендації до виконання семінарських занять та практичних робіт

Безпека життєдіяльності — це система базових знань з проблеми забезпечення безпечних умов існування людини у природному, соціальному та техногенному середовищах, а також організаційних і технічних заходів та засобів на рівні окремої особи (колективу, держави), спрямованих на запобігання або мінімізацію загроз її життю та здоров'ю в усіх сферах діяльності.

Актуальність сучасного стану безпеки життєдіяльності ви­значається трьома основними складовими: зростанням глобальних природних небезпек, спричинених порушенням екологічної рівноваги природного середовища; зростанням кількості техногенних небезпек (аварій і катастроф) під час взаємодії людини зі складними технічними системами; соціально-політичною напругою у суспільстві.

Безпека життєдіяльності – це галузь науково-практичної діяльності, спрямованої на вивчення загальних закономірностей виникнення небезпек, їх властивостей, наслідків впливу їх на організмі людини, основ захисту здоров’я та життя людини і середовища її проживання від небезпек, а також на розробку і реалізацію відповідних засобів та заходів щодо створення і підтримки здорових та безпечних умов життя і діяльності людини.

Мета навчальної дисципліни “Безпека життєдіяльності” – теоретична та практична підготовка, яка передбачає формування знань і навичок щодо створення безпечних і здорових умов життя і діяльності для спеціаліста та осіб з якими він співпрацює, умов гармонійного розвитку особистості і сталого розвитку суспільства.

Завданням навчальної дисципліни є:

- вивчення оптимальних параметрів життєдіяльності людини;

- з’ясування умов формування небезпек;

- прогнозування небезпек, визначення методів та засобів попередження за зменшення впливу негативних чинників на людину, колектив;

- оволодіння системами формування та підтримання здоров’я та забезпечення гармонійного розвитку;

- знання основ надання першої допомоги у надзвичайних ситуаціях;

- знання законодавчої бази в галузі безпеки життєдіяльності.

Мета методичних вказівок – забезпечити чітку організацію проведення практичних занять із дисципліни “Безпека життєдіяльності”, оформлення звіту, максимально наближене до оформлення курсових та дипломних робіт; дати можливість студентам, що були відсутні на практичних заняттях, самостійно вибрати необхідний варіант завдання, оформити і вчасно захистити його.

На практичних заняттях викладач надає студентам більш детальні відомості щодо негативного впливу небезпечних чинників виробничої сфери та побуту на здоров’я й організм людини. Поряд з цим він роз’яснює студентам приклади виконання тих чи інших практичних завдань, передбачених цими методичними вказівками.

Після проведення першої практичної роботи викладач видає кожному з студентів для самостійного виконання індивідуальний варіант практичного завдання згідно з темами практичних занять. Номер варіанта визначається викладачем. Кожне завдання виконується за схемою: умова – визначення - рішення – висновки.

Під час виконання практичної роботи студент одночасно вивчає й усвідомлює основні визначення та поняття, що стосуються цієї роботи.

Порядок проведення практичних занять містить:

- коротке повідомлення викладача про мету практичного заняття, порядок його проведення й оформлення звіту;

- видачу варіантів завдання;

- виконання завдання студентами;

- індивідуальні консультації викладача в ході проведення практичного заняття;

- підведення підсумків практичного заняття викладачем;

- інформацію про наступні практичні заняття.

Практичні роботи оформляються в зошиті і мають однакову структуру:

- номер практичної роботи;

- тема;

- мета;

- завдання (кожне запитання переписується, позначається його номер, а потім виконується; якщо є ілюстрації, то вони позначаються скорочено «рис.» і номером, усі малюнки мають назву, а, за необхідності, пояснювати дані);

- задача (записується умова та дані до задачі; до кожної формули, яка записується у загальному вигляді, пишеться пояснення та її розшифровка; потім у формулу підставляється значення параметрів у тій послідовності, у якій вони наведені, і, нарешті, наводиться результат обчислення);

- вказівки до виконання;

- висновок.

Студенти повинні систематично відвідувати всі практичні заняття. Якщо студент з тих чи інших причин не відвідував практичні заняття, він самостійно відпрацьовує практичну роботу за наданою літературою, згідно з цими методичними вказівками і виконує відповідне завдання, отримуючи консультації викладача.

Не зарахований звіт з практичного заняття має бути виправлений і повторно перевірений викладачем.

Усі зауваження викладача у звіті з практичного заняття мають бути виправлені до заліку.

Усі звіти практичних занять, перевірені й підписані викладачем, мають бути здані викладачу на іспиті.

Без виконання завдань практичних занять студент не допускається до заліку.

Ефективною формою організації навчання у вищій школі є семінарські заняття, з якими органічно поєднуються лекції.

Семінар - вид практичних занять, який передбачає самостійне опрацювання студентами окремих тем і проблем відповідно змісту навчальної дисципліни та обговорення результатів цього вивчення, представлених у вигляді тез, повідомлень, доповідей, рефератів тощо.

Проведення семінарських занять дозволяє вирішувати такі дидактичні цілі:

- оптимально поєднувати лекційні заняття із систематичною самостійною навчально-пізнавальною діяльністю студентів, їх теоретичну підготовку з практичною;

- розвивати уміння, навички розумової праці, творчого мислення, уміння використовувати теоретичні знання для вирішення практичних завдань;

- формувати у студентів інтерес до науково-дослідної роботи і залучення їх до наукових досліджень, які здійснює кафедра;

- забезпечувати системне повторення, поглиблення і закріплення знань студентів за певною темою;

- формувати уміння і навички здійснення різних видів майбутньої професійної діяльності;

- здійснювати діагностику і контроль знань студентів з окремих розділів і тем програми, формувати уміння і навички виконання різних видів майбутньої професійної діяльності.

Порядок проведення семінарських занять містить:

- Повідомлення теми і плану семінару.

- Рекомендації літератури та основних законодавчих та нормативно-правових актів для самостійної підготовки до семінарського заняття.

- Надання усних чи письмових (у вигляді “Методичних рекомендацій”) поради щодо підготовки до семінарів.

- Індивідуальні завдання та за необхідності консультації з теми семінару.

Підведення підсумків семінарського заняття викладачем;

Інформацію про наступні семінарські заняття.

Різні види семінарських занять вимагають різних форм підготовки до них студентів, зокрема:

- усі студенти готують повідомлення з усіх питань семінару;

- студенти готують реферати за окремими питаннями семінару;

- окремі студенти готують доповідь творчого характеру, що містить елементи дослідницького характеру.

Теми семінарських занять

№ п/п	Тема заняття	Кількість годин	Діяльність студентів
1.	Пожежна безпека. Заходи та засоби захисту людей від шкідливих факторів пожежі		Опрацювання основних законодавчих та нормативно-правових актів. Обговорення проблем, винесених на семінарське заняття, виступ з доповіддю, повідомленням, презентацією, рефератом
2.	Правила поведінки та дії людей при різних видах природних небезпек		Обговорення проблем, винесених на семінарське заняття, виступ з доповіддю, повідомленням, презентацією, рефератом
3.	Соціальні та психологічні фактори ризику		Обговорення проблем, винесених на семінарське заняття, виступ з доповіддю, повідомленням, презентацією, рефератом
4.	Фінансовий та страховий механізм відшкодування збитків від НС		Обговорення проблем, винесених на семінарське заняття, виступ з доповіддю, повідомленням, презентацією, рефератом
	Всього

 

 

Теми практичних робіт