Входження радянської України до союзних держав в срср, проблеми політичної правосуб”єктності України. 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Входження радянської України до союзних держав в срср, проблеми політичної правосуб”єктності України.



В умовах приходу до влади у національних республіках більшовиків ними було взято курс на утворення єдиної соціалістичної держави. Такий курс був обумовлений рядом факторів. Серед об'єктивних можна виділити: існування єдиної транспортної системи, існування традиційних економічних зв'язків між регіонами Росії, слабкість національних грошей. Серед суб'єктивних факторів слід відзначити: політичну диктатуру більшовиків у національних республіках, програмною метою яких був курс на світову соціалістичну революцію, зовнішню загрозу.

Шлях до створення єдиної союзної держави розпочався влітку 1919 р., коли були об'єднані найголовніші наркомати РРФСР та інших республік, що утворились на території колишньої Російської імперії. Наприкінці грудня 1920 р. між УСРР та РРФСР було підписано угоду про воєнний та господарський союз, за якою об’єднувались 7 наркоматів. Об'єднані наркомати входили до складу РНК РРФСР і мали в РНК УСРР своїх уповноважених. Центр відав зовнішніми відносинами, армією, флотом, засобами зв’язку, транспортом. Аналогічні угоди було укладено між РФ та іншими республіками. Це означало, що формально незалежні республіки фактично ввійшли до складу РФ на правах автономій. 11 березня 1922 р. ряд лідерів ЦК КП(б)У поставили питання про необхідність розмежування прав та функцій між органами влади РРФСР та УСРР. У липні 1922 р. республіки Закавказзя також поставили ці питання. В серпні 1922 р. ЦК РКП(б) утворив комісію на чолі з В.Куйбишевим по підготовці проекту федеративного договору. У серпні 1922 р. підготовлено документ, в якому висловлювалася сталінська ідея ліквідації самостійності республік. Раковський та Скрипник схилялися до ідеї конфедерації. Протягом жовтня 1922 р. члени партійно-державного керівництва УСРР провели заходи щодо популяризації ідеї утворення союзної федерації серед населення республіки. 10-14 грудня 1922 р. у Харкові відбувся VII Всеукраїнський з'їзд Рад, який обговорив проекти Декларації Про утворення СРСР, проект Конституції, затвердив повноваження української делегації на з'їзд Рад в Москві.

23-27 грудня 1922 р. проходив Всеросійський з'їзд Рад (десятий). У його роботі взяли участь делегації республік. На з'їзді було вперше запропоновано назву нової держави — Союз Радянських Соціалістичних Республік. З0 грудня 1922 р. відбулося урочисте підписання проектів, а об_11 годині розпочав роботу 1 Всесоюзний з'їзд Рад. З доповіддю виступив Й.Сталін, який запропонував підписати ці документи.

З'їзд обрав ВЦВК, в якому делегати від республік були представлені пропорційно до кількості населення, було обрано Президію ВЦВК. У січні 1923 р. було утворено Конституційну комісію на чолі з М.Калініним. Дискусії з приводу тексту конституції тривали на XII з'їзді РКП(б) (квітень 1923 р.) і закінчилися поразкою Х.Раковського й М.Бухаріна та перемогою Сталіна і його прибічників.

Що до правосуб»єктності то:

У січні 1924 р. відбулося конституційне оформлення СРСР. За радянської конституції Україна отримала чітко окреслену національно-територіальну цілісність із власним адміністративним центром та апаратом, але утворення СРСР на федеративних засадах керівництво РКП(б), виходячи з власної партійної програми, розглядало як одну з перехідних форм до повної єдності радянських республік. Тому з кінця 20-х років розпочався наступ сталінського керівництва на ті залишки суверенітету, що мали союзні республіки.

Отже на основі правового документу - конституції СРСР Україна була визнана автономним національно-територіальним суб’єктом державності. Тому подальші дії Росії відносно України носили антиправовий характер.

Прийнята в 1929 р. Конституція УРСР мала затверджуватись вищим органом союзної влади. Таким чином, суверенітет республіки було зведено нанівець.

 

Україна в умовах НЕП.

На всей территории, котрроая вошла в состав СССР в начале 1920 - х годов царила полная разруха. Большинство предприятий было разрушено, разграблено, многие рабочие уехали в деревню. В то время, как в деревне положение было сравнительно терпимым, промышленность страны было в явном упадке. Попытки сыграть на энтузиазме путем организации различных субботников ни к чему не привели. Поэтому коммунисты были вынуждены пойти на значительные послабления в экономической области. Была объявлена Новая Экономическая Политика (НЭП). Была разрешена коммерческая деятельность, начался целый бум открытия различных предприятий, в результате чего была за короткое время поднята легкая промышленность. Значительное улучшение наблюдалось и в сельском хозяйстве. Однако, в политической сфере коммунисты крепко держали власть в своих руках. С целью привлечь украинский народ, на Украине при участии новых украинских коммунистических деятелей была начата политика украинизации. В начале при ее проведении были допушены некоторые перегибы, но позже эта политика была откорректирована и сразу появились явные успехи. Этот период (1920 -е - начало 1930 годов) был периодом расцвета украинской литературы, культуры. Появились такие литературные объединения как МАРС И ВАПЛИТЕ (Вильна Акадэмия Пролетарськой Литэратуры), которую возглавлял Николай Хвилевой (Мыкола Хвыльовой). Лидеры ВАПЛИТЕ выдвинули лозунг " Гэть от Москвы!".Но скоро российские коммунисты поняли, что Украина начинает отходить от России, и с личной указки Иосифа Сталина политика украинизации была свернута. Начались репрессии на деятелей украинской культуры. Позже их назвали "расстрелянное возрождение".

В конце 20 - х годов Сталин покончил со всеми проявлениями оппозиции, с так называемыми троцкистами и начал политику ликвидации НЭПа. Началось установление диктатуры с мощной бюрократической систеиой партии коммунистов. Вскоре на территории СССР появилось тоталитарное государство, то есть государство в котором все сферы жизни контролировались органами советской власти. В декабре 1927 года, на 15 съезде ВКП (б) было принято решение о переходе к коллективизации и ускорению индустриализации народного хозяйства. Одновременно была принята первая пятилетка - экономический план на будущие пять лет (1928 -1933). Эти планы были направлены на милитаризацию СССР и концентрацию промышленности в России. Постепенно была ликвидирована частная промышленность, была национализирована торговля, а на селе начала насильственно проводиться коллективизация. За счет ограбления крестьянского населения строились будушие гиганты советской промышлености.

 



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2016-12-13; просмотров: 155; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.118.2.15 (0.006 с.)