Медичне забезпечення при аваріях на хімічно небезпечних об’єктах

Робота рятувальників проходить з використанням засобів індивідуального захисту (ЗІЗ). Перша медична допомога здійснюється в порядку само- та взаємодопомоги, а також силами санітарного поста санітарної дружини об’єкта.

Потерпілі виносяться (вивозяться) в безпечну зону, де розташовується бригада швидкої медичної допомоги, яка надає першу лікарську допомогу.

Відділення лікувальних закладів підсилюються токсико-терапевтичними бригадами. Потерпілі можуть бути переведені до спеціалізованих лікувальних закладів.

Для проведення евакуації та організації лікування штаб МСЦО району (міста) в оперативному порядку уточнює дані про лікувальні заклади, кількість ліжок та число потерпілих, видаються необхідні розпорядження.

Рекомендації потерпілим:

ü вийшовши із зони ураження, зняти верхній одяг;

ü прийняти душ або помитися з милом, прополоскати рот, очі;

ü при підозрі на ураження СДОР уникати фізичного навантаження, пити багато теплої рідини (чай, молоко, вода та ін.), звернутись в медичний заклад.

Заходи захисту і надання першої медичної допомоги

Ураженим СДОР допомогу надавати в найкоротші терміни. Рекомендується такий порядок:

- надягають протигаз;

- вводять відповідний антидот;

- проводять часткову санітарну обробку;

- проводять часткову дегазацію;

- виконують штучну вентиляцію легень: на зараженій місцевості (без зняття протигазу) – по способу Калістова, а на незараженій – способом “з роту до рота”, “з роту до носа”.

 

Найбільш розповсюдженими СДОР є хлор і аміак.

Перша допомога при отруєнні аміаком:

· свіже повітря;

· теплі водяні пари 10% розчину ментолу у хлороформі;

· тепле молоко з содою;

· при задусі – кисень;

· при спазмі голосових щілин – тепло на область шиї, теплі водяні інгаляції;

· при зупинці дихання – штучне дихання;

· при потраплянні в очі – негайне промивання водою.

Захист – промислові протигази марки ВІМ, цивільні протигази ГП-5, ГП-4, дитячі протигази, камери захисні дитячі. При дуже великих концентраціях (більше 6 мг/л) – ізолюючі протигази.

Хлор – зеленувато-жовтий газ із різким запахом, важчий за повітря у 2,5 рази. Температура плавлення 34,6°С, тому взимку хлор знаходиться у газоподібному стані. При випаровуванні на повітрі рідкий хлор утворює з водяною парою білий туман. Викликає подразнення дихальних шляхів з подальшим набряком легень. При високих концентраціях смерть наступає через 5-25 хвилин. У повітрі виявляється приладом ВПХР з індикаторною трубкою з трьома зеленими кільцями.

Ознаки отруєння хлором – різкий загрудинний біль, різь в очах, сльозотеча, болісний кашель, блювання, задишка.

При отруєнні хлором винести потерпілого із зони зараження. При зупинці дихання зробити штучне дихання. Шкіру, рот, ніс промити 2% розчином питної соди або водою.

Рятувальні роботи при НС включають:

· розвідку маршрутів висування формувань і об’єктів робіт;

· локалізацію і гасіння пожеж на маршрутах висування і на ділянках робіт;

· пошук уражених і витягування їх з пошкоджених і палаючих будинків, загазованих, затоплених, задимлених приміщень, із завалів;

· розкриття зруйнованих, пошкоджених, завалених споруд та рятування людей, які там знаходяться;

· подання повітря в завалені споруди;

· надання першої медичної допомоги ураженим та евакуація їх в лікувальні заклади;

· виведення (вивезення) населення з небезпечних зон у безпечні;

· санітарну обробку людей, ветеринарну обробку с/г тварин, дегазацію техніки, засобів захисту, фуражу, води.

Інші невідкладні роботи включають:

· прокладання колонних шляхів та влаштування проїздів (проходів) у завалах та в зонах ураження;

· локалізацію аварій на газових, електричних мережах з метою забезпечення умов для проведення рятувальних робіт;

· укріплення чи руйнування конструкцій будинків та споруд, які загрожують обвалом та перешкоджають проведенню рятувальних робіт;

· пошук, знешкодження та знищення боєприпасів, що не розірвалися та інших вибухонебезпечних предметів.