Завдання 3. Особливості некласичного розуміння буття.

Перш за все спробуйте прослідкувати розвиток думок А.Шопенгауера, який переводить питання про буття у план людського сприйняття дійсності:

"Світ є моє уявлення"... ця істина є виразом... форми усякого можливого та мислимого досвіду... Отже, немає істини, більш безсумнівної, більш незалежної від будь-яких інших, менш за все потребуючої доведення, ніж та, що все існуюче для пізнання, тобто весь цей світ, постає лише об'єктом відносно до суб'єкта, спогляданням для того, хто споглядає, коротко кажучи, − уявленням".

(А.Шопенгауер)

В якому сенсі можна вважати світ уявленням? Чи значить це твердження, що кожна людина створює свій власний, не схожий ні на що інше, світ? Яке відношення це твердження має до буття?

На основі цитат А.Бергсона, Е.Гуссерля та М.Хайдеггера виділіть основні ознаки некласичного визначення буття: буття як тривалість, як спрямованість свідомості на буття, буття як невидима субстанційність, яка дана нам з необхідністю. Поміркуйте, чому виникла потреба переходу від класичного розуміння буття до некласичного.

"[Світ постає перш за все як] неперервний розвиток минулого, яке вбирає в себе майбутнє та розширюється в міру руху вперед".

(А.Бергсон)

Е.Гуссерлю належить заслуга осмислення свідомості через поняття інтенціональності:

"Під інтенціональністю ми розуміємо властивість переживань "бути свідомістю чого-небудь ". У будь-якому дійсному акті свідомості погляд, як промінь, що випромінює із чистого Я, спрямовується до предмета, що постає співвідносним свідомості, здійснюючи численні усвідомлення чогось. Ця чудова властивість свідомості виступає перед нами у кожному проясняючому акті: сприйняття є сприйняттям чогось, скажімо − речі; судження є судженням про якийсь стан справ; оцінювання − оцінюванням якоїсь ціннісної ситуації; бажання − бажаної обставини і т. ін.".

(Е.Гуссерль)

Зверніть увагу на те, що явище інтенціональності дозволяє характеризувати свідомість як форму представлення (репрезентації) певного буттєвого змісту. Саме це виділяє М.Хайдеггер, пояснюючи основні тези вчення Е.Гуссерля:

"Реальне буття може бути інакшим або не бути зовсім; незалежно від цього свідомість сама собою здатна залишатись замкненою всередину буттєвим взаємозв'язком. Це значить: свідомість є абсолютною в тому сенсі, що вона являє собою буттєву передумову, що робить взагалі можливою буттєву репрезентацію. Трансцендентне буття завжди надане в уявленні, причому саме в якості інтенціонального предмета. Свідомість в смислі абсолютного означає перевагу суб'єктивності перед будь-якою об'єктивністю".

(М.Хайдеггер)

Порівняйте таке розуміння буття із класичним, наприклад, із його трактуванням як субстанції, покажіть їх докорінні відмінності, але виявіть і спільне. Як ви розумієте тезу про перевагу суб'єктивного над об'єктивним?

"... Виступає основоположне сутнісне розрізнення між буттям як переживанням та буттям як річчю... Просторова річ, яку ми бачимо, − це, при всій своїй трансцендентності, сприймане, дане в міру усвідомлення у всій своїй живій тілесності... Сприймання речі не переводить в наочність щось, що не присутнє наочно, як ніби сприймання було б спогадом чи фантазією, − воно осягає самість в її живій, тілесній наявності. Так чинить сприймання згідно свого власного сенсу й очікувати від нього чогось іншого означає порушувати його сенс".

(Е.Гуссерль)

"Щоб узагалі мати можливість розгорнути питання про сенс буття, буття повинно бути даним... "Буття" − не порожнє поняття, не чиста абстракція, утворена шляхом дедукції;... акти споглядання всезагального дають те, що ми просто й перш за все бачимо в речах.... Коли я бачу цю книгу, я хоча бачу субстанційну річ, однак не бачу субстанційність тим же чином, що і книгу. Все ж субстапційність є те, що у своїй нез'явленості надає можливість з'явитися тому, що з'являється. В цьому сенсі можна сказати навіть, що вона є більшою мірою щось, що з'являється, ніж саме те, що з'явилося".

(М.Хайдеггер)

Прокоментуйте наведені міркування. Як ви вважаєте, яке розуміння буття постає більш прийнятним для сучасного стану речей у світі − класичне чи некласичне? Як можна використовувати некласичне розуміння буття для пояснення явищ дійсності? Наведіть конкретні приклади.