Норми висіву мінеральних добрив за різних режимів роботи 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Норми висіву мінеральних добрив за різних режимів роботи



№ п/п Маса добрив Передаточне число, і Число зубів змінних зірочок
Z1 Z2 Z3 Z4 (запасне)
    0,131        
    0,178        
    0,214        
    0,254        
    0,306        
    0,348        
    0,500        
    0,568        

 

Норма висіву добрив (Q) апаратами АТП-2 може бути розрахована за формулою:

де: і – передаточне число механізму приводу до апаратів АТП-2;

р – висів добрив в одне вікно за один оберт шнека, кг/об (р = 0,042 кг/об для гранульованого суперфосфату); в – ширина міжрядь, м; Д – діаметр приводних коліс, м; К – коефіцієнт ковзання (0,95).

Формула показує, що норма висіву Q може бути установлена підбором лише одного параметра – передаточного числа і. Норма висіву добрив в таблиці 10 дана орієнтовна для гранульованого супер­фосфату. Для інших видів добрив і їх сумішей потрібно враховувати їх щільність, виходячи із щільності суперфосфату (1×103 кг/м3), тобто треба показник р = 0,042 кг/об помножити у формулі ще на щільність даного виду добрив.

Перевірку точності установки норми висіву добрив проводять методом прокрутки коліс на місці із розрахунку на 0,01 га. Визначаємо кількість обертів коліс (n0) при засіві площі поля в 0,01 га:

Де Д – діаметр приводних коліс, м;

В – ширина захвату сівалки, м;

К – коефіцієнт ковзання (0,95).

 

Прокручуємо колеса сівалки "n0" обертів, збираємо добрива і зважуємо. Отриману масу добрив в кг множимо на 100. Це буде фактичний висів добрив в кг/га.

Якщо при перевірці виявиться, що висів добрив не відповідає нормі – установлюють інше передаточне число. Допустиме відхилення норми висіву добрив становить ± 8%.

4. Установка слідоутворювача повинна бути здійснена точно посередині сліду правого колеса (гусениці) трактора. Глибина борозенки слідоутворювача повинна бути достатньою і помітною, що досягається регулюванням лапи по вертикалі.

5. Розрахунок і установка вильоту маркерів. Маркери призначені для забезпечення заданого стикового міжряддя та прямолінійного ведення посівного агрегату. Найбільш раціональним способом вед­ення агрегату по сліду маркера в даному випадку буде ведення по візиру. Виліт маркерів розраховується за формулами:

Для колісного трактора, коли візирною лінією є середня лінія фактора.

М – для Т-70С, коли візирна лінія зміщена вправо на 22,5 см від середньої лінії трактора.

В наведених формулах:

В – ширина захвату сівалки;

b – ширина міжряддя.

Для установки розрахункових вильотів необхідно відпустити гайки кріплення елементів штанг маркерів. Виставити виліт, корис­туючись рулеткою, від лінії крайнього рядка до борозенки маркера. В полі установку перевіряють і корегують остаточно.

6. Установка глибини заробки насіння досягається за допомогою гви­нтового механізму регулювання глибини сівби на кожній посівній секції окремо. Поворотом рукоятки механізму за годинниковою стрі­лкою збільшують глибину заробки насіння, проти – зменшують. На стяжці регулювального гвинта є кільцеві поділки. Одна поділка відповідає 1 см зміни глибини сівби.

7. Цей механізм дозволяє також змінювати тиск від ваги секції на її прикочувальні колеса, перестановкою стяжки регулювального гвинта по 3-х отворах планки:

Верхній отвір – тиск більший на переднє колесо;

Середній отвір – тиск рівномірний на обидва колеса;

Нижній отвір – тиск більший на заднє колесо.

8. Установка глибини заробки добрив досягається фіксацією пружинного шплінта в одному з 3-х отворів обмежувальної штанги. Нижній отвір відповідає максимальній глибині, верхній, відповідно, – мінімальний. Натяг пружини тукового сошника забезпечує стабільність глибини заробки добрив при даній щільності ґрунту.

9. Установка глибини ходу грудковідводів здійснюється переміщенням їх по вертикалі вручну відносно тукових сошників, на яких вони кріпляться двома болтами через довгуваті отвори.

10. Установка активності загортачів здійснюється поворотом пластин відносно напрямку руху та зміною глибини їх ходу в ґрунті – перестановкою пружин в пазах секторів на поводках пластин.

 

7. Контрольні запитання

7.1. Якими є сівалки СЗ-3,6, СО-4,2, СУПН-8А і ССТ-12В за способом агрегатування з трактором?

7.2. Яке призначення машин СЗ-3,6, СО-4,2, СУПН-8А і ССТ-12В?

7.3. Який технологічний процес роботи сівалки СЗ-3,6?

7.4. Який технологічний процес роботи сівалки СО-4,2?

7.5. Який технологічний процес роботи сівалки СУПН-8А?

7.6. Який технологічний процес роботи сівалки ССТ-12В?

7.7. Як встановити на норму внесення насіння і добрив на сівалці СЗ-3,6?

7.8. Як встановити на норму внесення насіння і добрив на сівалці СО-4,2?

7.9. Як встановити на норму внесення насіння і добрив на сівалці СУПН-8А?

7.10. Як встановити на норму внесення насіння і добрив на сівалці ССТ-12В?

7.11. Який висівний апарат у сівалки СЗ-3,6?

7.12. Яка ширина захвату у сівалки СО-4,2?

7.13. Якого типу сошники у машини СЗ-3,6?

 

7.14. Що визначають за формулою ?

 

7.15. Що визначають за формулою ?

 

7.16. Що визначають за формулою ?

 

Зміст звіту

У робочому зошиті описати:

8.1. Агротехнічні вимоги до сівалок.

8.2. Призначення, будову і технічні характеристики сівалок СЗ-3,6, СО-4,2, СУПН-8А і ССТ-12В.

8.3. Технологічний процес роботи сівалок СЗ-3,6, СО-4,2, СУПН-8А і ССТ-12В.

8.4. Втановлення норми внесення насіння і добрив на сівалках СЗ-3,6, СО-4,2, СУПН-8А і ССТ-12В.

8.5. Встановлення маркерів на сівалках СЗ-3,6, СО-4,2, СУПН-8А і ССТ-12В.

 

9. Література:

9.1. Войтюк Д.Г., та ін. Сільськогосподарські машини. – К.: Каравела, 2004, – 551 с.

9.2. Войтюк Д.Г. та ін. Сільськогосподарські машини: основи теорії та розрахунку. – К.: Вища освіта, 2005, – 463 с.

9.3. Головчук А.Ф., Марченко В.І., Орлов В.Ф. Машини сільськогосподарські. – К.: Грамота, 2005.

9.4. Марченко В.І., Яценко А.А. Ґрунтообробні машини. – К.: Науковий світ, 2004.

9.5. Головчук А.Ф., Марченко В.І., Орлов В.Ф. Комбайни зернозбиральні. – К.: Грамота, 2004.

9.6. Заїка П.М. Теорія сільськогосподарських машин – Харків: ОКО, 2001.

9.7. Войтюк Д.Г., Яцун С.С., Довжик М.Я. Теорія сільськогосподарських машин. – Суми: Університетська книга, 2008.

 

10. Завдання для самостійної роботи студентів:

10.1. Будова і технологічний процес роботи сівалок СЗТ-5,4 і СЗЛ-3,6.

10.2. Будова і технологічний процес роботи сівалки “Клен”.

 

 

Лабораторна робота № 4

Тема. Садильні машини

Мета роботи: закріпити та поглибити знання з будови й регулювання машин для садіння картоплі та розсади. Навчитися підготовляти ці машини на задані умови роботи.

 

1. Технічне забезпечення:

1.1. Натуральні зразки картоплесаджалок СН-4Б і КСМ-4.

1.2. Натуральний зразок розсадосадильної машини СКН-6А.

1.3. Садильні апарати картоплесаджалок.

1.4. Навчальні плакати.

 



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2016-12-12; просмотров: 324; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.145.77.114 (0.013 с.)