Методика перерахунку одиниць радіоактивності в одиниці поглиненої (еквівалентної) дози

При перетворенні атомного ядра цезію-137 в стабільне ядро барію вивільняється 720 кеВ. Із цієї енергії в середньому 90 кеВ виділяється у вигліді β-випромінювання, а 630 кеВ – у вигляді γ-випромінювання. Оскільки 1 еВ відповідає 1,6^.10^-19 Дж, то 720 кеВ відповідно – 1,2^.10^-13 Дж. Таким чином, при розпаді одного атома цезію вивільняється енергія, що дорівнює 1,2^.10^-13 Дж.

Наприклад, випивши 1 л молока з питомою радіоактивністю 100 Бк/л, людина збільшує свою радіоактивність на величину, що відповідає 100 розпадам цезію за секунду. Сумарна кількість розпадів в організмі людини, у зв’язку з вживанням 1 л молока з 100 Бк цезія-137, призведе 8640000 розпадів за добу в організмі (100 розп. за 1 с, 100^.60^.60^.24=8640000 розп. за 1 добу). Перемноживши енергію, що вивільняється при кожному розпаді на кількість розпадів, отримаємо (1,2^.10^-13.8,64^.10⁶)=10,4^.10^-7 Дж. Із цієї енергії приблизно половина поглинається тілом, а інша частина випромінюється в навколишнє середовище. Отже, енергія, поглинута тілом, складає 5,2^.10^-7 Дж.

Далі розраховується поглинена доза в греях, яка дорівнює енергії, що поглинена з розрахунку на кілограм маси тіла. Якщо прийняти, що середня маса людини дорівнює 70 кг, то поглинена доза за добу складе (5,2^.10^-7 Дж/70 кг)=7,4^.10^-9 Гр. Тоді, при аналогічному раціоні харчування, поглинена доза за рік буде становити (7,4^.10^-9 Гр ^. 365 днів) = 2,7^.10^-6 Гр = 2,7мкГр.

Отже, 1 л молока з 100 Бк цезію-137 дає в цьому прикладі дозу в 2,7 мкГр і тим самим еквівалентну дозу, що дорівнює 2,7 мкЗв за рік.

Частина енергії, обумовленна β- й γ-випромінюваннями, може враховуватися незалежно від її розподілу за часом. Подібним чином обчислюються накопичені річні дози, отримані від інших харчових продуктів.

 

Таблиця 1.1. Класифікація харчових добавок за системою “Кодекс аліментаріус”

Цифровий код	Групове функціональне призначення	Дозволені до використання в Україні
Е100 і далі	Барвники, що застосовуються для забарвлення харчових продуктів	Е100-102, Е104, Е110, Е122, Е124, Е140-141, Е150а-d, Е152-153, Е160а-с, Е162-164, Е170, Е181
Е200 і далі	Консерванти, що сприяють тривалому зберіганню продуктів	Е200-201, Е210-211, Е220, Е222-224, Е234-235, Е239, Е250-252, Е260, Е263, Е270, Е285, Е290, Е296
Е300 і далі	Антиокислювачі, що сповільня-ють окислення і псування продуктів	Е300-301, Е306, Е309, Е320-322, Е325-327, Е330, Е339, E341-342, Е351, Е363
Е400 і далі	Стабілізатори, що зберігають задану консистенцію продуктів	Е400-407, Е410-418, Е420-422, Е431-436, Е440, Е450-452, Е460-461, Е466, Е470-471, Е472а-g, Е473, Е475-477, Е481, Е492

 

 

Продовження табл.1.1

Цифровий код	Групове функціональне призначення	Дозволені до використання в Україні
Е500 і далі	Емульгатори, що підтримують необхідну структуру продуктів	Е500-501, Е503-504, Е507-511, Е513-516, Е519, Е524-527, Е530, Е558-559, Е570, Е575
Е600 і далі	Підсилювачі смаку і аромату	Е 631, Е 637
Е700-800	Запасні індекси
Е900 і далі	Протипінні речовини, підсолоджувачі	Е901-903, Е905а-с, Е908-910, Е913, Е920, Е930, Е938-941, Е951, Е954, Е967, Е999.
Е1000 і далі	Добавки, що протидіють злежуванню цукру, борошна, крохмалю та ін.	Е1100, Е1101-1105, Е1400, Е1404, Е1410, Е1412-1414, Е1420, Е1440, Е1442, Е1450, Е1510, Е1518, Е1520

Примітки: 1.Кожна країна має свої вимоги до безпеки харчових продуктів.

Таблиця 1.2. Харчові добавки, які заборонені до використання

Е 102 – небезпечна	Е 142 – ракотворна	Е 251 - розлад тиску
Е 103 - заборонена	Е 150 – підозріла	Е 311 - висипка на тілі
Е 104 – підозріла	Е 180 – підозріла	Е 312 - висипка на тілі
Е 105 – заборонена	Е 210 – ракотворна	Е 313 - висипка на тілі
Е 110 – небезпечна	Е 211 – ракотворна	Е 321- підвищ. холестерин
Е 111 – заборонена	Е 212 – ракотворна	Е 330 - ракотворна
Е 120 – небезпечна	Е 213 – ракотворна	Е 338 - розлад шлунка
Е 121 – заборонена	Е 215 – ракотворна	Е 339 - розлад шлунка
Е 122 – підозріла	Е 216 – ракотворна	Е 340 - розлад шлунка
Е 123 - дуже небезпечна	Е 217 - ракотворна	Е 341 - розлад шлунка
Е 124 – небезпечна	Е 221 - розлад кишечнику	Е 407 - розлад шлунка
Е 125 – заборонена	Е 226 - розлад кишечнику	Е 450 - розлад шлунка
Е 126 – заборонена	Е 230 – шкідл. для шкіри	Е 461 - розлад шлунка
Е 127 – небезпечна	Е 231 – шкідл. для шкіри	Е 462 - розлад шлунка
Е 130 – заборонена	Е 232 – шкідл. для шкіри	Е 463 - розлад шлунка
Е 131 – ракотворна	Е 238 – шкідл. для шкіри	Е 465 - розлад шлунка
Е 141 – підозріла	Е 248 - ракотворна

Таблиця 1.3. Енерговитрати організму при різних видах діяльності

№ з/п	Вид діяльності	Енерговитрати, ккал/год
	Сон
	Особиста гігієна приготування і приймання їжі
	Відпочинок сидячи
	Домашнє прибирання
	Читання, слухання лекцій

Продовження табл.1.3.

№ з/п	Вид діяльності	Енерговитрати, ккал/год
	Робота з комп’ютером
	Бесіда стоячи
	Бесіда сидячи
	Спокійна ходьба, до 4 км/год
	Водіння автомобіля
	Різні види фізичної роботи залежно від інтенсивності	від 200 до 500

Таблиця 1.4. Склад і калорійність харчових продуктів

Продукти	Склад, %	Калорійність, ккал/100г
Білки і азотні речовини	Жири	Вугле-води	Мінеральні солі (зола)
Яловичина нежирна	20,5	2,0	-	1,2
Яловичина жирна	18,4	21,4	-	1,0
Свинина нежирна	20,1	6,6	-	1,1
Свинина жирна	14,5	37,3	-	0,7
Баранина	16,4	31,1	-	0,9
Курятина	19,8	5,1	1,1	1,1
Яйця курячі	12,5	12,1	0,7	1,1
Печінка	19,4	4,6	2,1	1,6
Мозок	9,0	9,3	-	1,1
Сало	11,0	68,4	-	4,8
Ковбаса варена	14,1	15,0	4,0	2,8
Сосиски	12,8	13,7	-	3,3
Ікра чорна	26,0	16,3	-	4,3
Короп	20,4	1,5	-	1,3
Оселедець	18,4	14,5	-	13,9
Молоко коров’яче свіже	3,4	3,7	4,9	0,7
Молоко коров’яче згущене	10,5	10,1	51,0	2,0
Вершки	3,0	22,6	4,3	0,6
Сметана	4,3	26,2	1,7	0,5
Сир твердий	25,8	31,5	2,4	6,1
Сир нежирний	14,6	0,6	1,2	1,2
Масло	1,1	86,6	0,6	1,2
Крупа манна	9,4	0,9	75,9	0,4
Крупа гречана	12,9	2,8	64,7	2,1
Рис	8,1	1,3	75,5	1,0
Хліб житній	7,8	0,7	43,7	1,6
Хліб пшеничний	6,8	0,5	57,8	0,9

Продовження табл. 1.4.

Продукти	Склад, %	Калорій-ність, ккал/100г
Білки і азотні речовини	Жири	Вугле-води	Мінеральні солі (зола)
Макарони	10,9	0,6	75,5	0,6
Горох зелений	25,8	3,8	53,0	2,9
Картопля свіжа	2,1	0,2	19,6	1,0
Морква	1,2	0,3	9,1	1,0
Капуста свіжа	1,8	0,2	5,0	1,2
Огірки свіжі	1,1	0,1	2,2	0,5
Салат	1,6	0,2	2,4	0,9
Помідори	0,9	0,2	4,0	0,6
Гриби білі свіжі	5,4	0,4	5,1	0,9
Яблука свіжі	0,4	-	12,1	0,4
Виноград свіжий	1,0	-	15,2	0,5
Ізюм	2,5	0,6	69,7	1,7
Абрикоси свіжі	1,2	-	11,0	0,6
Диня	0,8	0,1	6,4	0,5
Кавун	0,7	0,06	4,1	0,3
Олія соняшникова	-	99,5	-	-
Горіхи грецькі	13,8	48,2	10,7	1,4
Цукор	-	-	99,5	0,4
Мед натуральний	-	-	79,9	0,2
Шоколад	22,2	22,2	63,4	2,3

Примітка: Деякі готові продукти можуть мати склад, що відрізняється від наведеного, але кожний виробник обов’язково повинен вказувати їх склад, калорійність та використані харчові добавки.

Додаток 2

Таблиця 2.1. Загальні принципи надання першої медичної допомоги

№п/п	Прийоми виконання
	Усунути дію негативних факторів для здоров’я і життя потерпілого
	Оцінити стан потерпілого (за 10…20 секунд)
Свідомість: ясна, порушена, відсутня	Візуально; остаточно – запитанням про його самопочуття
Дихання: нормальне, порушене, відсутнє	Візуально за підніманням грудної клітки, конденсацією пари на дзеркалі
Серцеві скорочення: добре визначаються, погано визначаються, відсутні	Прослуховуванням грудної клітки та за пульсом на сонній артерії

Продовження табл. 2.1.

№п/п	Прийоми виконання
	Зіниці: розширені, звужені	За площею райдужної оболонки. Настання біологічної смерті – за ефектом “кошачого ока” (неповернення зіниці в округле положення після легкого стиснення очного яблука), помутніння рогівки ока та її висихання
	Колір шкіри та видимих слизових оболонок: рожеві, бліді, синюшні	Візуально. Настання біологічної смерті – поява трупних плям, трупне задубіння
	Визначити характер і тяжкість ушкодження, що становить найбільшу загрозу для потерпілого
	Виконати необхідні дії щодо спасіння в порядку терміновості (забезпечити прохідність дихальних шляхів, зробити штучне дихання, зовнішній масаж серця, зупинити кровотечу, накласти асептичну пов’язку, іммобілізувати ушкоджену кінцівку, промити шлунок, прикласти лід при опіках і т. д.)
	Викликати швидку допомогу чи доставити потерпілого в медичний заклад
	Підтримувати основні життєві функції до прибуття медичного працівника

 

Таблиця 2.2. Проведення серцево-легеневої реанімації

№ п/п	Послідов-ність дії	Прийоми виконання	Примітки, роз’яснення
	Звільнення дихальних шляхів при їх закупорці
	Штучне дихання	“З рота в рот” або “з рота в ніс”. Потерпілого покласти спиною на тверду рівну поверхню. Звільнити від стискаючого одягу (розстібнути комір сорочки, пояс, послабити краватку). Підкласти під лопатки невеликий валик з будь-якого матеріалу (одягу). Відхилити голову максимально назад. На рот накласти чисту марлю (бинт) або хустинку. Зробити глибокий вдих, і, щільно притиснувши свій рот до рота потерпілого, вдути повітря в його легені (грудна клітка потерпілого розширяється). Відхилитися назад і зробити новий вдих (у потерпілого за рахунок еластичності легенів та грудної клітки здійснюється пасивний видих). У цей час його рот повинен	Землю, підлогу або стіл.   При такому положенні голови вхід у гортань відкривається. При цьому, закриваючи ніс потерпілого своєю щокою чи рукою. Частота вдування повітря повинна становити приблизно 10…12 раз/хв за хвилину, тобто кожні 5 секунд. Частота вдувань у грудних дітей –

Продовження табл. 2.2.

№ п/п	Послідо-вність дії	Прийоми виконання	Примітки, роз’яснення
		бути відкритим. Аналогічно здійснюється штучне дихання способом «з рота в ніс», при цьому вдувають повітря через ніс, а рот потерпілого повинен бути закритим	24…25 раз/хв, до 8 років – 18…20 раз/хв, а об’єм вдування менший, щоб уникнути пошкодження легень. У випадку особливо небезпечних інфекцій, отруєння фосфоромганічни-ми сполуками, важких травм обличчя застосовуються методи стиснення грудної клітки чи переміщення рук
	Непря-мий масаж серця	Покласти потерпілого спиною на тверду рівну поверхню. Оголити його грудину, розстібнути пояс. На нижню тре тину грудини потерпілого покласти кисті рук (одну на другу), енергійно (поштовхами) натискати на неї (прямими руками, використо-вуючи при цьому вагу власного тіла, і з такою силою, щоб грудина проги-налась на 4-5 см в сторону до хребта). Розслабити руки, не знімаючи їх з грудини потерпілого. Масаж серця необхідно поєднувати з штучним диханням. Якщо СЛР здійснює одна людина, то: після двох глибоких вдувань у рот чи ніс – 15 натискань на грудину; двоє: один – робить штучне дихання, а інший – непрямий масаж серця (в момент вдування повітря масаж серця припиняють). Після од-ного вдування повітря в легені потерпілого, п'ять разів натиснути на його грудну клітку з інтервалом в 1 секунду	Напрямок натискань на грудину має бути вертикальним, а самі натискання – поштовхоподібними та ритмічними. Не слід натискати на верхню частину грудини та на закінчення нижніх ребер, щоб не зламати їх і не пошкодити внутрішніх органів, зокрема печінки. Непрямий масаж серця при появі серцевих скорочень припиняється, а штучне дихання продовжувати, поки повністю не відновиться дихання або не прибуде швидка. Наявність пульсу контро-люється через кожні 2-3 хвилини. При чергуванні зі штучним диханням сумарна частота компресій грудної клітки – 50…60 раз/хв

Таблиця 2.3. Надання першої допомоги при механічних ушкодженнях

Травма	Ознаки ушкодження	Перша медична допомога
Поранення	Порушення цілісності шкіри чи слизової оболонки, зіяння рани, біль, зовнішня кровотеча, кровопідтік, припухлість м’яких тканин, обмеження функцій пораненої частини тіла. При глибоких пораненнях ушкоджуються м'язи, кістки, нерви, сухожилля, великі кровоносні судини, виникає шоковий стан, основна небезпека – інфекція	Покласти потерпілого на ліжко чи диван. Вимити руки та провести їх дезінфекцію (можна використати спирт або горілку). Зупинити кровотечу. Шкіру навкруги рани (але не саму рану) обробити спиртовим розчином йоду чи горілкою. На-ласти на рану стерильну пов'язку та забинтувати. Дати знеболююче. Створити спокій ушкодженій частині тіла. Увага: рани не можна торкатися руками й одягом (одяг у місці травми розрізають і розсувають), промивати рану водою, засипати порошком і змащувати мазями не можна (перешкоджає заживленню, викликає нагноєння та сприяє занесенню в неї бруду з поверхні шкіри). Розчинами йоду, брильянту зеленого, спиртом рану промивати не слід, тому що ці засоби викликають різкий біль, а також призводять до змертвіння тканин у рані. Не можна виймати з рани згустків крові, сторонніх тіл (може виникнути або посилитись кровотеча)
Забій	Біль, набрякання в ділянці забиття, кровопідтік і крововилив, запалення, порушення функцій пошкодженої ділянки	Накласти тугу пов’язку та надати підвищеного положення. Запровадити переривчасте застосу-вання холоду (лід на 30…40 хв, перерва 10…15 хв). На 2…3 день – місцеве тепло. Знеболити та іммобілізувати
Розтяг-нення	Такі як при забитті, але більш виражені	Як при забитті, теплові процедури й активні рухи дозволяються на 3 - 5 день
Травма-тичний токсикоз	Кінцівка, яку звільнили від стиску-вання, бліда, холодніша за здорову. Пульс у нижній частині кінцівки не відчувається. Спочатку, після звіль-нення, загальний стан потерпілого задовільний, але через 6…8 год на-стає різке погіршення стану, підви-щується температура тіла, відбува-ється розлад дихання та серцевої діяльності, спрага, блювання. Кін-цівки холодні, набряк-кають, синю-шні, на шкірі з’являються кровови-ливи, пухирі. Кінцівка втрачає	Звільнити постраждалого від здавлювання. Туго перебинтувати всю кінцівку знизу-вгору. Накласти вище місця здавлювання джгут при тяжкому і тривалому здавлюванні (15 год і більше), обкласти кінцівку пакетами з льодом чи снігом. Накласти первинну асептичну пов’язку при наявності ран. Іммобілізувати кін-цівку незалежно від того, чи є переломи чи немає. Знеболити за допомогою ненаркотичних анальгетиків, зігріти постраждалого (ковдра, гарячий чай чи кава). Потерпілому давати в необмеженій кількості воду з додаванням пит-ної соди. Транспортувати до медичного

Продовження табл. 2.3.

Травма	Ознаки ушкодження	Перша медична допомога
	чутливість	закладу
Вивих	Біль в суглобі (посилюється при русі і промацуванні суглоба); вимушене положення кінцівки, характерне кожному виду вивиху; деформація області суглоба (залежить від зміщення суглобних поверхонь); порушення функції; зміна довжини кінцівки (частіше – скорочення); інколи – оніміння в кінцівці, що викликане здавлюван-ням нервових стовбурів	Для зменшення кровотечі, набряку, болю – застосувати холод на область суглоба. Знеболити за допомогою ненаркотичних анальгетиків. При вивихах у суглобах нижньої кінцівки – іммобілізувати за допомогою стандартних або підручних засобів, при вивиху в суглобах верхньої кінцівки – зафіксувати в тому положенні, в якому знаходиться кінцівка за допомогою пов’язки (бинтова, косинкова). Дати випити гарячого чаю чи кави. Транспортувати постраждалого до медичного закладу
Пере-лом	Місцеві: біль в місці перелому, який посилюється при промацуванні і при спробі поворушити кінцівкою; деформа-ція місця пошкодження, яка викликана зміщенням кісткових відламків, утворенням гематоми, викривленням, потовщенням і зміною форми кінцівки; пору-шення функції. При неповних переломах – патологічна рухо-мість кістки, скорочення кінцівки (у порівнянні зі здоровою кінцівкою); кістковий хруст (при зміщенні уламків відносно одного до іншого); при відкритих переломах – порушення цілісності шкіри або слизових оболонок, стирчання кісткових уламків в рані. Загальні ознаки: порушення сну, апетиту, підвищення температури, загальна слабкість, травматичний шок, гостре недокрів'я	При відкритих переломах і наявності масивного крововиливу з рани – тимчасово зупинити кровотечу; накласти первинну асептичну пов’язку на рану; знеболити за допомогою ненаркотичних анальгетиків; застосувати транспортну іммобілізацію кінцівок з метою попередження подальшого зміщення кісткових уламків і травмування ними оточуючих тканин, органів; прикласти холод до місця пошкодження; транспортувати постраждалого до медичного закладу. Напоїти гарячим чаєм чи кавою

Продовження табл. 2.3.

Травма	Ознаки ушкодження	Перша медична допомога
Ушкодження голови:
Забій	Місцевий біль, крововилив (гематома), припухлість	До забитого місця – холод, надати спокій постраждалому
Струс мозку	Знепритомлення, втрата пам’яті (ретроградна амнезія), головний біль, слабкість, нудота, дзвін у вухах	Надати спокій, покласти постраждалого на тверду поверхню, при наявності кровотечі, провести її зупинку, виконати транспортну іммобілізацію з фіксацією голови, застосувати холод, при непритомності – провести профілактику асфіксії. За наявності больового синдрому – ввести знеболююче
Забиття мозку	Ушкодження мозкової речо-вини, тривалий непритомний стан, порушення мови, інколи – параліч кінцівок
Здав-люва-ння мозку	Гематома (кровотеча із внутріш-ньочерепних судин), одностороннє розширення зіниці, наявність світлового проміжку (не відчуває ніяких змін), потім, через 1-2 год, – різке погіршення стану
Переломи кісток черепа	Аналогічні раніше розглянутим переломам. Кровотечі з носа, носоглотки. Під шкірою очей – крововиливи	Зафіксувати голову, застосувати холод, знеболити, надати спокій і транспортувати до лікувального закладу в горизонтальному положенні
Пере-лом хребта	Біль у ділянці перелому, що посилюється під час рухів. При пальпації відчувається набряк і деформація хребта в ділянці перелому. Локальний різкий біль, який посилюється при натискува-нні на хребет та голову чи надпліччя. При пошкодженні спинного мозку спостерігається параліч кінцівок, втрата чутливості нижче місця перелому, розлад функцій тазових органів (затримка сечі та калу)	Шийний відділ: знерухомити голову та шию (стандартні шини, комірець Шанца товстим шаром вати обгорнути шию, підборіддя, потилицю, а потім накласти картонний комір і зафіксувати бинтом). Транспортування на твердих ношах. Грудний, поперековий, крижовий, куприкий відділи: постраждалого покласти на тверді ноші чи щит. Не можна використовувати м’які ноші, ковдру, плащ-намет, бо може виникнути деформація хребта. Протишокові заходи: ввести знеболююче з шприца-тюбика чи дати випити 1…2 таблетки анальгіну, 20 крапель настойки валеріани, валокордину, корвалолу, гарячого чаю або кави. Захистити від переохолодження, накривши ковдрою або пальтом

Продовження табл. 2.3.

Травма	Ознаки ушкодження	Перша медична допомога
Пошкод-ження живота	Блідість, загальмованість, скарги на різкий біль у черевній порожнині з іррадіацією до надпліччя, пульс слабкого наповнення, ниткоподібний, прискорений, артеріальний тиск поступово знижується. При пальпації черевної порожнини – біль і напру-ження м’язів. Можливе випадання органів черевної порожнини при відкритому пошкодженні	Закрита травма. Не вводити наркотичні та інші знеболювальні препарати. Не приймати ліки через рот, вживати їжу, пити, що дасть можливість уникнути помилок при діагно-стиці. Лише холод, голод, спокій. Транспортування у напівлежачому положенні, ноги зігнуті в колінах. Відкрита травма. Накласти асептичну пов’язку, яка щільно закривала б всю передню і бокові поверхні живота. Вправляти внутрішні органи, які випали з рани, категорично забороняється, щоб уникнути інфікування черевної порожнини, їх акуратно і обережно обгортають сте-рильною серветкою. Навколо рани накладають ватно-марлеве кільце, а потім щільно забинтовують весь живіт. Ввести знеболювальний засіб тільки внутріш-ньом’язово. Транспортують постраждалих на ношах, підклавши під коліна валик
Пошкод-ження легень	Відхаркування яскраво-червоної спіненої крові. Дихання утруднене. Кровотеча із відкритої рани. Можливе дихання із шумом при кожному вдиханні повітря	Постраждалого покласти в напівлежаче положення, під спину підкладають валик, на груди холодний компрес. Потерпілому забороняється говорити і рухатися, необхідна госпіталізація. При відкритих пошкодженнях – накладання оклюзивної пов’язки

Таблиця 2.4. Надання першої медичної допомоги при різних ушкодженнях

Травма	Ознаки ушкодження	Перша медична допомога
Шок	Блідість, холодний піт, розширені зіниці, посилене дихання і прискорений пульс. При сильному болі – блювання, спрага, попелястий колір обличчя, посиніння губ, вух, кінчиків пальців, інколи – мимовільне сечовиділення. Байдужість до оточення, свідомість зберігається	Запобіганням виникнення шоку є своєчасна та ефективна відповідна допомога при ураженні, яке спричинило появу шоку. Потерпілого покласти в горизонтальне положення з трохи опущеною головою, закутати в ковдру. Заходи, що перешкоджають виникненню шоку є тиша, тепло (але не перегрівання), прикладання до кінцівок грілок, дії, що зменшують біль, пиття рідини

 

Продовження табл. 2.4.

Травма	Ознаки ушкодження	Перша медична допомога
Втрата свідомості	Блідість, нудота, холодний піт, ослаблення серцевої діяльності, похитування	Мета: покращити кровопостачання до мозку і забезпечити вільне дихання. Горизонтальне положення (ноги вище голови на 15…20 см). Звільнити від одягу, що заважає. Забезпечити доступ свіжого повітря. Поплескати по обличчю долонями, груди та лице покропити холодною водою, дати понюхати нашатирний спирт. Коли отямився – зігріти та створити спокій, дати гарячого чаю чи кави
Асфіксія	Відсутність дихання (вста-новлюється за рухами грудної клітки або за зволоженням дзеркала, прикладеного до носа чи рота потерпілого). Через деякий час людина непритомніє	Витягнути язик, якнайшвидше вичистити порожнину рота від сторонніх об’єктів, розстебнути комір, пояс, верхній одяг – все, що може заважати диханню, і зробити штучне дихання. При наявності набряку гортані – холодний компрес на кадик, ноги – у гарячу воду
Перегрі-вання	Легка ступінь: загальна слаб-кість, головокружіння, підви-щення спраги, почервоніння обличчя, прискорення пульсу та дихання, підвищення потовиді-лення, температура тіла – 37,5…38,9^оС. Важка ступінь: сухість шкіри, температура тіла >40^оС, судоми, втрата свідомості, порушення серцевої діяльності, Галю-цинації, зупинка дихання	Покласти в затемнене прохолодне місце, зняти одяг, що заважає, дати випити теплі напої (необмежено). На голову, шию, груди покласти холодний компрес. Можна використати вологе обгортання або обливання холодною водою
Опік	Термічний І ступінь: почервоніння шкіри, набряк; ІІ ступінь: пухирі з жовтуватою рідиною; ІІІ ступінь: відмирання шкіри (струп); ІV ступінь: відмирання і обвуглення тканин і кісток	Припинити дію вражаючого фактора. Зняти тліючий одяг (прилиплий обрізати навкруги ножицями). Охолодити місце опіку (2…3% розчин перманганату калію чи проточна вода). Накласти стерильну пов’язку (ІІ…ІVс). Засто-сувати протишокові заходи

 

Продовження табл. 2.4.

Травма	Ознаки ушкодження	Перша медична допомога
Опік	Хімічний При опіку лугами струп м’який, білий, легко відпадає, при цьому оголюючи тканини. При опіках кисло-тами утворюється повер-хневий щільний струп	Уражені місця необхідно відразу промити великою кількістю холодної проточної води протягом 5…10 хвилин. При опіках шкіри кислотою на уражене місце накладають пов'язку, просочену 5 % розчином питної соди (1 чайна ложка на 1 склянку води), а при опіках лугом – по-в'язку, просочену 2 % розчином оцтової чи борної кислоти. Протишокові заходи
Пере-охолод-ження	Легкий ступінь: тремтіння, загальна слабкість, сонливість, слабкий пульс, температура тіла – до 34^оС. Середній і важкий ступінь: помутніння свідомості, затруднення дихання, незв’язна мова, температура тіла – 34…32^оС	Принцип: поступове зігрівання. Розтирання до почервоніння (горілка, спирт, одеколон, м’яка тканина, сухі чисті руки), дати випити гарячі напої. Спокій, теплий одяг, занурити в теплу воду (до 40^о). Не допускається: гаряча грілка, душ, ванна
Обморо-ження	І ступінь: блідість шкіри; ІІ ступінь: пухирі з жовтуватою рідиною, синюшність шкіри; ІІІ ступінь: відмирання шкіри, кров’янисті пухирі, утворення струпу; ІV ступінь: відмирання м'яких тканин та кісток	Принцип – поступове зігрівання: розмістити біля джерела тепла, занурити в теплу воду, розтирання до почервоніння і появи чутливості (як при переохолодженні), накладання стерильної пов’язки (ІІ…ІV ступінь), напоїти гарячим питтям, укутати ковдрою
Отруєння	Через шкіру	Припинити контакт з токсичною речовиною, видалити отруту чи нейтралізувати: змити отруйні речовини (проточна вода з милом)
Через органи дихання (гази, пари)	Свіже повітря, звільнити від заважаючого одягу, вентиляція легень, нашатирний спирт при втраті свідомості, зігрівання (чай, кава, але не їжа!)
Через шлунково-кишковий тракт	Кислоти, луги, нашатирний спирт, органічні розчинники: видалити слину, слиз; знизити концентрацію (2…3 склянки води, 6 яєчних білків на 0,5 л води, кисіль, желе, рисовий чи вівсяний відвари), дати активоване вугілля та проносне (клізма).Інші речовини: 5…6 промивань шлунку по 3..4 склянки розчину та викликати блювання, натисканням на корінь язика: фосфороорганічні сполуки і метиловий спирт – вода+сода (1 ч.л. на 1 склянку), отруйні рослини – вода+перманганат

Продовження табл. 2.4.

Травма	Ознаки ушкодження	Перша медична допомога
Отруєння		калію (рожевого кольору), загальний випадок – вода+сіль чи суха гірчиця (1 ч.л. на 1 склянку), дати активоване вугілля та проносне (поставити клізму)
Утопле-ння	У випадку мокрого утоплення, коли потерпілого рятують одразу після зану-рення під воду, у початковий період після його підняття на поверхню спостерігається за гальмова-ний або збуджений стан, шкірні покрови і губи бліді, дихання супроводжується кашлем, пульс прискорений, морозить. Верхній відділ живота здутий, нерідко буває блювання. Вказані ознаки швидко зникають, але інколи слабкість, запамо-рочення, біль у грудях та кашель зберігаються протягом кількох днів. При тривалому зануренні (декілька хвилин): непритомність, шкірні покрови синюшні, з рота і носа витікає піниста рідина рожевого забарвлення, зіниці слабо реагують на світло, щелепи міцно стиснені, дихання уривчасте або відсутнє, пульс слабкий, неритмічний. При сухому утопленні посиніння шкіри виражене менше, відсутнє витікання пінистої рідини з рота	Очистити рот, гортань від слизу, мулу, піску, вилучити воду з дихальних шляхів (при її наявності), звільнити від одягу, що заважає, розтерти, укутати, напоїти теплим чаєм чи кавою, нашатирний спирт при втраті свідомості, штучне дихання та непрямий масаж серця (за необхідності)
Ураження електрик-ним струмом	І ступінь: судомні скорочення м’язів з болями, але без втрати свідомості; ІІ ступінь: втрата свідомості та зупинка дихання; ІІІ ступінь: порушення серцевої діяльності; ІV ступінь: клінічна смерть	Звільнити від дії струму (відтягти, відрубати дроти, звільнити від дроту, ініціювати коротке замикання). Покласти горизонтально. Розстебнути пасок, комір. Дати понюхати нашатирний спирт. СЛР у разі необхідності

 

Продовження табл. 2.4.

Травма	Ознаки ушкодження	Перша медична допомога
Проме-нева хвороба	І ступінь: 1…2,5 Зв – легкий; ІІ ступінь: 2,5…4 Зв – середній (кістково-мозкова форма); ІІІ ступінь: 4…6 Зв – тяжкий; ІV ступінь: 6…10 Зв – дуже тяжкий, (перехідна форма), 10…80 Зв – кишкова форма, більше 80 Зв – церебральна форма. Первинна реакція при опроміненні людини в межах 2…3 Зв через кілька годин – запаморочення, загальна слабість, нудота, блювота, головний біль, біль у животі, втрата апетиту, розлад шлунку. Такий стан продовжується від декількох годин до двох діб. Потім усі ці явища проходять і настає період привиджуваного благополуччя (прихований період), тривалість – дні і тижні у залежності від дози опромінення. Чим більше доза опромінення, тим він коротше. Після – настає розпал хвороби: різка слабість, нездужання, нудота, блювота, понос, лихоманка, крововиливи, кровоточивість, зміни у крові й ін. Видужання настає повільно — через кілька тижнів і місяців	Перша допомога при зараженні РР: захист носа, рота, очей, ран та опіків від попадання РР (використання протигазів, респіраторрів, ін.). Своєчасне накладення пов'язок на рани й опіки попереджає зараження їх РР (сприяють видаленню РР). Заходи для видалення РР з відкритих частин тіла й одягу. При потраплянні РР усередину організму з їжею чи водою – промивання шлунка. З появою ознак первинної реакції (нудота, слабість) прийняти аерон, димедрол та інші лікарські засоби або спеціальні медикаменти (засоби профілактики променевої хвороби). Звернутися в найближчий медичний пункт. Особи, що не втратили здібності пересуватися, виходять з осередку ураження самостійно чи за допомогою інших легко уражених. Уражених важкого і середнього ступеня тяжкості потрібно виносити з осередку силами легко поранених та особового складу формувань ЦО

Таблиця 2.5. Надання першої допомоги при ураженні БОР.