Зовнішнього середовища непрямої дії

 

Фактори зовнішнього середовища	Вплив факторів на організацію
Міжнародні події	Внаслідок терактів в державі заборонені авіарейси. Організації з інших держав, які з нею співпрацювали, не зможуть своєчасно отримати необхідні ресурси чи товари
Міжнародне оточення	Якщо одна із сусідніх держав застосує економічні санкції до нашої країни, то у відповідь вона може запровадити економічні обмеження. Внаслідок цього організація може втратити контрагента сусідньої держави.
Науково-технічний прогрес	Якщо організація впроваджує заходи НТП, це дає можливість покращити якість товарів чи послуг, зменшити їх вартість і вони є конкурентоспроможними.
Політичні обставини	Напередодні парламентських виборів політики приймають сприятливі для організацій закони (зменшення податків, зростання пільг)
Соціально-культурні обставини	Вони відображають загальний рівень культури в країні, доходи на душу населення, соціальну стабільність, соціальне забезпечення, розвиток науки, літератури, мистецтва. Все це сприятиме формуванню висококваліфікованих працівників, що впливає на успіхи організації
Рівень техніки та технології	Впровадження техніки і технології, яка відповідає сучасним вимогам: ресурсоекономна, проста у застосуванні, продуктивна і безпечна
Особливості міжнародних економічних відносин	Включають особливості здійснення міжнародної торгівлі, вивозу капіталу, міжнародних фінансово-кредитних та валютних відносин. Певні тарифні чи нетарифні обмеження до нашої країни з боку іншої можуть зробити невигідною співпрацю організацію з контрагентом цієї держави
Стан економіки	Характеризує загальний рівень розвитку економіки: високорозвинена, слаборозвинена, економіка, що розвивається, перехідна тощо.

ТРУДОВИЙ КОЛЕКТИВ

Поняття про трудовий колектив

Етапи формування трудового колективу

Принципи побудови соціально-психологічних відносин у трудовому колективі

Види колективів

1. Людина є істотою соціальною, тобто такою, яка може існувати лише в середовищі інших людей (сім’я, трудовий колектив). Основні соціальні контакти і взаємовідносини складаються у трудовому колективі, де людина проводить більшу частину свого життя і формується як особистість.

Практика роботи організацій показує, що чим міцніший і змістовніший зв'язок між членами колективу, тим успішніше він вирішує виробничі та інші завдання, тим яскравіше у колективі виявляються індивідуальні особливості кожного працівника, тим багатше і змістовніше життя колективу, міцніші відносини товариськості та взаємодопомоги.

Отже, без вирішення соціальних питань не можна досягти ефективного розвитку господарської діяльності, а без зростання продуктивності праці, без створення певних матеріальних передумов не можна забезпечити вирішення проблем соціального розвитку колективу.

Трудовий колектив – це сукупність людей, об’єднаних спільною метою і діяльністю, єдністю інтересів, єдиною організацією і взаємною відповідальністю кожного, відносинами співробітництва та взаємодопомоги. Трудовий колектив – не просто механічне об’єднання людей, які спільно працюють. Це об’єднання на основі складної системи постійно діючих економічних, виробничо-технічних, організаційних, моральних, побутових взаємозв’язків між окремими працівниками.

 

2. Трудовий колектив не виникає в момент створення організації чи окремого підрозділу. Дослідження в галузі соціальної психології дали змогу розробити модель формування трудового колективу, яка включає чотири етапи.

На першому етапі з певної кількості людей формується номінальна група. Люди, які входять до неї, в майбутньому будуть спільно працювати для досягнення поставлених цілей.

На другому етапі утворення колективу формується його активне ядро, куди входять люди, які не тільки усвідомили цілі колективу і активно діють у напрямі їх досягнення, а й впливають на інших членів колективу. На цьому етапі в колективі формуються мікрогрупи, які відрізняються між собою ставленням до цілей колективу.

На третьому етапі виникає ідейне співробітництво тих мікрогруп. Змінюються відносини між керівником і колективом.

Четвертий етап – колектив досягає зрілості в цілому і зрілості особистостей, які входять до нього. Іншими словами, тільки на четвертому етапі формується зрілий колектив і та соціально-психологічна атмосфера, яка сприяє ефективній праці колективу.

 

3. Ефективність діяльності трудового колективу визначається його соціальною структурою та загальним соціально-психологічним кліматом колективу.

Наявність у трудовому колективі людей різного віку, з різним стажем праці веде до організації взаємодопомоги та обміну досвідом між його членами. Такий колектив забезпечує молодим працівникам можливість оволодіти професією, а висококваліфікованим – передавати молодим свій професійний та життєвий досвід. При наявності в колективі людей різного віку знижується ризик конфліктних ситуацій, оскільки старші люди схильні до компромісів, пошуків шляхів до згоди і примирення, а не до загострення конфліктів. В свою чергу, наявність молодих, енергійних та ініціативних людей стимулює ініціативу та ефективність роботи людей старшого віку.

На ефективність діяльності трудового колективу впливає його статевий склад. Як правило, показники роботи одностатевого колективу, чоловічого чи жіночого, нижчі, ніж там, де приблизно однакове співвідношення між представниками обох статей.

Кваліфікація працівників, які входять до складу колективу, впливає як на результати його діяльності, так і на взаємовідносини у колективі. Зрозуміло, що чим вищий рівень кваліфікації працівників, тим кращих результатів досягає колектив. Крім того, взаємовідносини у колективі висококваліфікованих працівників рівніші, стриманіші, ніж у колективі працівників низької кваліфікації, оскільки тут кожен має право на свою думку і на повагу до цієї думки, позитивно сприймаються ініціативи та пропозиції членів колективу.

Позитивна атмосфера у колективі не тільки сприяє досягненню високих результатів праці, а й є важливим фактором, який впливає на сприйняття людьми один одного, їх настрій, самопочуття, психічне та фізичне здоров’я. стан соціально-психологічного клімату в колективі залежить насамперед від керівника. Неможливо собі уявити сучасного керівника, який не розумів би значення позитивної соціально-психологічної атмосфери в колективі, її впливу на кінцеві результати праці.

Менеджмент виділяє основні принципи побудови нормальних соціально-психологічних відносин у трудовому колективі.

Свобода висловлювань та ініціативи. В сучасних умовах колектив тоді досягне успіху, коли кожен його член матиме право на висловлювання своїх думок відносно справ у колективі, позитивних сторін і недоліків у роботі як членів колективу, так і його керівників. Роль керівника полягає в гарантії тих прав для всіх членів колективу.

Солідарність. Колектив повинен відчувати, що керівник вважає себе членом колективу, а не якоїсь вищої сфери управління, що він не відділяє себе від підлеглих. Звичайно, форма вираження солідарності не повинна поширюватися до панібратства, але і винятково офіційні службові стосунки не викликають схвалення у членів колективу.

Інформованість. Колектив працює ефективно при наявності об’єктивної інформації про справи всередині колективу і очікує таких даних від керівника. Якщо певної інформації немає, виникають чутки, плітки, деформована інформація.

Справедливість. Як правило, колектив справедливо оцінює роботу кожного свого члена і взагалі його особистість. Тому він боляче реагує, коли ставлення керівника до того чи іншого члена колективу не збігається зі ставленням колективу в цілому. Недооцінка працівників, байдужість до несумлінного ставлення до роботи викликають осуд таких дій керівника і погіршують соціально-психологічний клімат колективу.

Взаємоповага. Тут йдеться про зовнішні форми вираження поваги до працівників, підтримання соціального статусу працівника, який він заслужено посідає в колективі.

 

4. Будь-яка організація складається з груп (колективів). За визначенням Марвіна Шоу колектив – це дві і більше осіб, які взаємодіють одна з одною таким чином, що кожна особа здійснює вплив на конкретних людей (працівників) і одночасно перебуває під впливом конкретних людей. В організації тісно переплетені два види колективів: формальні та неформальні.

Формальні колективи створюються за бажанням керівника у результаті вертикального та горизонтального поділів праці з метою виконання певних завдань і досягнення конкретних цілей. Виділяють три типи формальних колективів:

– групи керівників (командні групи): президент компанії і віце-президенти, начальник відділу та його заступники тощо;

– цільові виробничі (господарські) групи: групи технологів, дизайнерів, конструкторів, літературних редакторів, коректорів, операторів, фінансистів, економістів тощо;

– комітети, які у свою чергу поділяються на спеціальні (комітет з усунення браку на виробництві, ліквідаційна комісія) та постійні (ревізійна комісія, науково-технічна рада, рада директорів та інші).

2 .Неформальні колективи створюються спонтанно на засадах соціальної взаємодії. Працівники вступають у неформальні групи для задоволення почуття причетності, взаємодопомоги, взаємозахисту, тісного спілкування. У неформальних групах також є певна структура, неформальний лідер, вони використовують у своїй діяльності неписані правила, але управляти ними значно складніше, ніж формальними групами.

Таблиця