Європейський банк реконструкції та розвитку

Європейський банк реконструкції та розвитку - регіональний міждержавний банк. Його головна мета - довгострокове кредитування країн Центральної і Східної Європи, кредитне і фінансове сприяння цим країнам при переході до ринкової економіки.
Банк заснований у 1990 році і почав операції в 1991 р. Місце розташування - Лондон. Члени ЄБРР - 40 країн, а також Європейський Союз і Європейський інвестиційний банк. ЄС і Європейський інвестиційний банк разом володіють 51 % статутного капіталу банку і, таким чином, мають великий вплив на політику банку.
Банк надає кредити:
- безпосередньо урядам;
- підприємствам під гарантію уряду. Банк надає кредити, як правило, для реалізації інвестиційних проектів.

 

ПІВНІЧНОАМЕРИКАНСЬКА УГОДА ПРО ВІЛЬНУ ТОРГІВЛЮ (НАФТА)

Північноамериканська угода про вільну торгівлю (НАФТА) набрала чинності 1 січня 1994 року. До НАФТА входять США, Мексика і Канада.
Правила НАФТА розроблені з урахуванням вимог ГАТТ/СОТ і відповідно до цих правил. Угода НАФТА має велике значення для всіх, хто займається торгівлею з будь-якою із країн-членів. НАФТА містить програму економічної інтеграції, відповідно до якої країни-члени повинні протягом 15 років після набуття нею чинності поступово ліквідувати всі перешкоди в торгівлі між собою. Метою НАФТА проголошено:
- усунення перешкод у торгівлі товарами і послугами; поліпшення можливостей для інвестування в межах цієї зони вільної торгівлі;
- ефективний захист прав інтелектуальної власності;
- створення основи для, подальшого співробітництва з метою збільшення переваг угоди.
Розглянемо основні положення НАФТА.
Розвиток єдиних правил торгівлі. Кожна країна зобов'язана забезпечити, щоб її закони й інші державні акти, включаючи акти штатів і провінцій, відповідали певним стандартам, встановленим в Угоді. Якщо будь-яке положення законодавства країни (штату, провінції) не відповідає НАФТА, воно є незастосовним відносно особи з іншої країни - члена НАФТА, якщо тільки це законодавство не стосується питань, які входять в коло "обмежень". До числа таких питань входять питання про:
- оподаткування;
- національну безпеку;
- безпеку продукції і захист прав споживачів;
- порушення платіжного балансу.
Ця вимога також не стосується законодавчих актів, які вказані в НАФТА в спеціальному переліку.
Митні тарифи між трьома країнами мають бути поступово скасовані. 50 % тарифів (у тому числі на такі важливі товари, як комп'ютери та автомобілі) були скасовані в момент набрання чинності НАФТА. Ще 15 % митних тарифів скасовані в 1998 р. Інші тарифи будуть скасовані поступово в термін від 6 до 15 років. До товарів, тарифи на які будуть скасовані в останню чергу, належать товари найбільшою мірою чутливі до імпорту, особливо ті, що виробляються в країнах НАФТА такими галузями промисловості, від яких залежить економічна інфраструктура. Серед цих товарів - черевики на гумовій підошві, керамічна плитка, вироби зі скла для домашнього використання, цілий ряд сільськогосподарських товарів.
На відміну від ЄС, НАФТА не є митним союзом. Це означає, що товари, які перевозяться між країнами - членами НАФТА, майже не обкладаються митом, проте, на відміну від митного союзу, митні тарифи на товари з країн - нечленів НАФТА кожна країна встановлює самостійно. Крім того, у митному союзі, яким є ЄС, діє правило - якщо товар завезений на територію країни-члена, він потім може переміщуватися по всій території союзу безперешкодно. В НАФТА такого правила немає, за одним-єдиним винятком: на комп'ютери встановлена єдина ставка мита. Товар, завезений на територію країни-члена, потім може безперешкодно переміщуватися територією країн НАФТА.
Скасування нетарифных обмежень. Країни НАФТА зняли майже всі нетарифні обмеження. На деякі товари нетарифні обмеження залишаються, але мають бути поступово зняті. Для різних нетарифних обмежень термін скасування різний. Всі нетарифні обмеження повинні бути ліквідовані через 15 років після вступу НАФТА в силу.
Паралелі з Угодами Уругвайського раунду. Багато положень НАФТА аналогічні вимогам угод СОТ. Так, НАФТА містить аналогічні угодам СОТ правила про:
- стандарти та процедури перевірки відповідності стандартам перевірки небезпеки товарів;
- спеціальні, антидемпінгові й компенсаційні заходи;
- державні закупки;
- торгівлю послугами;
- інтелектуальну власність.
Так само, як і СОТ, НАФТА містить вимоги, які стосуються іноземного інвестування. Крім положень, аналогічних вимогам СОТ, НАФТА висуває вимоги, які стосуються захисту іноземних інвестицій, у тому числі обмежує випадки можливої націоналізації іноземних інвестицій і встановлює гарантії адекватної компенсації. У цілому, НАФТА вимагає від держав-членів надавати національний режим (умови не гірші, ніж для своїх інвесторів) або режим найбільшого сприяння (умови не гірші, ніж для інвестора з будь-якої іншої країни) інвесторам з інших країн - членів НАФТА. Проте з цього правила є певні винятки: деякі обмеження іноземного інвестування залишилися після набрання чинності НАФТА, але мають бути поступово ліквідовані; деякі обмеження поки вирішили залишити. Наприклад, у Мексиці розробка нафтових і газових родовищ може здійснюватися тільки мексиканськими державними компаніями.
Так само як і СОТ, щодо деяких товарів НАФТА встановлює особливі правила. Обмеження в торгівлі цими товарами теж мають поступово зменшуватися, проте не такою мірою, як на інші товари. Це такі види товарів, як продукція енергетики, текстиль, сільськогосподарська продукція.
Процедура вирішення спорів. НАФТА встановлює декілька спеціальних процедур вирішення спорів, кожна для свого "виду". "Своя" процедура існує відносно спорів про:
- інвестування;
- торгівлю товарами;
- імпортні й експортні обмеження торгівлі текстилем і текстильними виробами;
- знаки походження товарів;
- спеціальні заходи захисту від імпорту (аналог спеціальних заходів У СОТ);
- правила походження товарів;
- торгівлю товарами походженням поза межами НАФТА;
- стандарти НАФТА про захист навколишнього середовища і стандарти трудового законодавства.
Якщо між державами - членами НАФТА виник спір, перше, що вони повинні зробити, - провести переговори. Якщо переговори не привели до бажаного результату, сторони повинні скористатися:
- посередництвом;
- науковою експертною оцінкою.
Згідно з правилами НАФТА подавати спір на розгляд можуть тільки держави. Виняток з цього правила - спори про іноземне інвестування. Такі спори мають право передавати в комісії з вирішення спорів як держави, так і зацікавлені інвестори.

 

КОНФЕРЕНЦІЯ ООН З ТОРГІВЛІ І РОЗВИТКУ (ЮНКТАД)

Головна мета Конференції з торгівлі і розвитку - сприяти розвитку міжнародної торгівлі, особливо з метою прискорення економічного розвитку. Конференція є постійним органом Генеральної Асамблеї ООН. Акт про її створення було прийнято у 1964 році за підсумками Конференції з торгівлі й розвитку, скликаної, у першу чергу, для розгляду проблем країн, що розвиваються.
Засідання конференції проводяться кожні чотири роки. Серед головних функцій ЮНКТАД:
- розвиток торгівлі між країнами, які перебувають на різних етапах економічного розвитку та з різними економічними системами;
- активна діяльність для організації переговорів про торгові угоди;
- узгодження торгової політики країн-членів,
У перервах між засіданнями конференції її функції виконує Рада з торгівлі і розвитку. Вона складається з представників усіх країн - членів ЮНКТАД.

 

ГУУАМ

Статус міжнародної організації ГУУАМ було надано на Ялтинському саміті ГУУАМ 6-7 червня 2001 р. На ньому президенти країн - учасниць: Азербайджану, Грузії, Молдови, України та Узбекистану - підписали Ялтинську хартію ГУУАМ - статутний документ, у якому визначено цілі, принципи, напрями співробітництва, організаційну структуру ГУУАМ. Вищим органом ГУУАМ названо щорічну зустріч глав держав, виконавчим органом - засідання міністрів закордонних справ, робочим органом - Комітет національних координаторів.
Частка ГУУАМ у загальному обсязі зовнішньої торгівлі України товарами становить лише 2,16 %, у т.ч. з експорту - 2,53 %, імпорту - 1,77%. Для порівняння: товарообіг з партнерами по ГУУАМ (616 млн дол. США) складає лише 70 % її товарообігу із сусідньою Білоруссю (874 млн дол. США), або 56 % - Туркменістаном (1,09 млрд дол. США). Аналогічна ситуація спостерігається і в інших країнах ГУУАМ. Отже, сьогодні рівень взаємозалежності економік країн ГУУАМ є вкрай низьким. Порівняно більш активними є торговельні відносини по лінії Азербайджан - Грузія, Україна - Молдова, Узбекистан - Україна.
Незначний потенціал зовнішньоекономічних зв'язків ГУУАМ зумовлений низьким рівнем економічного розвитку кожної з країн-учасниць.
Експорт товарів і послуг на душу населення є порівняно більшим лише в Україні (410 дол. США), в інших країнах-учасницях цей показник є малопомітним - 134-170 дол. США. Навіть при цьому, економіки двох країн ГУУАМ (Молдови й України) вже досягли критичного рівня залежності від зовнішніх ринків (експорт забезпечує відповідно 50 % і 53 % їх ВВП), отже резерви подальшого нарощування експорту без значного збільшення ВВП фактично вичерпані.
Країни ГУУАМ мають вкрай незначні надходження прямих іноземних інвестицій - 5-15 дол. США на душу населення; лише в Азербайджані, завдяки інвестиціям у розробку родовищ вуглеводнів, цей показник становить 64 дол. США, що також на порядок нижче, ніж, наприклад, у країнах Центральної Європи.
Міжнародні кредитні ресурси, які здатні залучати країни ГУУАМ, знаходяться в діапазоні 5-44 дол. США на душу населення. Водночас, обсяги зовнішнього боргу сягають 93-256 дол. США на одного жителя, причому для трьох членів ГУУАМ (Грузії, Молдови, Узбекистану) цей показник перевищує сумарні середні надходження на душу населення від експорту, іноземних інвестицій та кредитів.
В 2000 р. була істотно нижчою від показника 1995 р. й частка товарообігу всередині ГУУАМ у загальному обсязі товарообігу "п'ятірки" з ближнім зарубіжжям. Лише для України та Узбекистану ці показники в 1999-2000 pp. були вищими за 1995 р.
У торговельних зв'язках країн ГУУАМ на просторі СНД домінує Росія. В експорті Азербайджану та Грузії до країн Співдружності частка РФ сягає 40 %, України та Молдови - понад 70 %. Відповідно в імпорті Грузії та Молдови з країн СНД частка РФ складає 50-55 %, Азербайджану - близько 70 %, України - 80-85 %.
Торговельні відносини країн ГУУАМ формуються під впливом поточного попиту на ринках країн-партнерів, без утворення стійких галузево-технологічних зв'язків. Значну питому вагу в експортно-імпортних товаропотоках складають сировина, напівфабрикати та продовольство; фактично, лише Україна постачає на ринки ГУУАМ продукцію машинобудування.