Приклад перевірки однорідності незалежних

вибірок за критерієм (Хі – квадрат) 257

Приклад перевірки однорідності незалежних

Вибірок за критерієм Вілконсона-Манна-Уітні 260

 

Глосарій 269

 

Література 280

 

Додатки 290

Передмова

Процеси глобалізації та євроінтеграції, динамічні темпи реформування системи соціального захисту населення висувають зрослі вимоги до особистості сучасного соціального працівника, до технології та методики його діяльності. Сьогодення вимагає від соціального працівника володіння глибокими знаннями в галузі наук про людину, здатностями науково обгрунтовано застосовувати інноваційні технології в соціально-педагогічній діяльності, активним прагненням зреалізувати свій власний творчий потенціал. Тому підготовка висококваліфікованих соціальних працівників, зокрема магістрів спеціальності «Соціальна педагогіка», з розвинутими дослідницькими здатностями є одним із важливих завдань вищої школи.

Такий стан справ спонукає до суттєвого переосмислення, удосконалення усієї системи навчання цих фахівців, модернізації змісту, методів і форм їх підготовки. Уже з перших днів роботи за фахом молодий соціальний педагог має зайняти активну дослідницьку позицію щодо власної соціально-педагогічної діяльності, і, що є не менш важливим, бути спроможним організувати продуктивну науково-дослідну роботу своїх вихованців; уміти практично тлумачити та інтерпретувати новітні досягнення в соціальній теорії і практиці; бути достатньо компетентним у методах незалежних соціально-педагогічних досліджень; уміти інтерпретувати наукові результати на високому рівні; демонструвати оригінальність і творчість у тому, що стосується соціально-педагогічної діяльності; володіти розвинутою дослідницькою компетентністю.

Зважаючи на ці позиції, теоретико-методологічні аспекти формування дослідницької компетентності майбутніх магістрів-соціальних педагогів засобами спеціальних навчальні дисципліни з основ науково-педагогічних досліджень є вкрай важливими і актуальними.

У навчальному плані підготовки магістрів соціальної педагогіки навчальною дисципліною, що забезпечує оволодіння студентами методологією і методами науково-педагогічного пошуку є курс «Методологія та організація науково-педагогічних досліджень»

Завданнями курсу є: сформувати у студентів поняття про методологію наукового пошуку; допомогти майбутнім соціальним педагогам в оволодінні основними теоретичними знаннями та практичними вміннями і навичками організації, проведення науково-педагогічного дослідження; ознайомити майбутніх магістрів із комплексом методів соціально-педагогічного дослідження, методикою обробки результатів науково-педагогічного пошуку; сформувати уміння узагальнювати результати наукового пошуку тощо. У результаті вивчення навчальної дисципліни студент має знати: значення основних методологічних принципів процесу наукового пізнання; особливості застосування методологічних підходів у вивченні педагогічних явищ; значення науково-педагогічних досліджень для ефективності соціально-педагогічної діяльності; понятійно-термінологічний апарат, логіку проведення науково-педагогічних досліджень; методи соціально-педагогічних досліджень; методи обробки результатів дослідження; уміти: використовувати дані досліджень у практичній діяльності; вибирати адекватні методи науково-педагогічного дослідження й застосовувати їх для вивчення соціально-педагогічних явищ; розробляти програму науково-педагогічного дослідження згідно з методологічними й методичними підходами; визначати науково-педагогічну проблему, формулювати гіпотезу, мету й завдання науково-педагогічного дослідження; здійснювати кількісну й якісну обробку результатів науково-педагогічного дослідження тощо.

Автори не претендують на завершеність цього джерела, а усвідомлюють, що проблема організації науково-педагогічних досліджень дискусійна, глибока й динамічна, а тому з вдячністю сприймемо і врахуємо всі зауваження, пропозиції та думки, що допоможуть поліпшити й розширити подальші видання підручника.

 

Ми можемо говорити про науку, наукову думку,

їх появу серед людства тільки тоді,

коли окрема людина почала роздумувати над

точністю знань і стала шукати шляхи

наукової істини для істини,

як справу свого життя,

коли науковий пошук став самоціллю

В. Вернадський (Наукова думка як планетне явище)