Принципи системи оподаткування

- Принцип стабільності системи означає, що вона повинна носити стійкий характер при визначенні нормативних ставок податків і порядку вирахування податкових платежів у бюджет, фінансових санкцій і ін.

- Принцип гнучкості забезпечується наявністю комплексу податкових пільг, що встановлює повне або часткове звільнення юридичних або фізичних осіб від обов'язків по сплаті податків і інших обов'язкових платежів, що, у свою чергу, створює попередні умови для розвитку найбільш необхідних, пріоритетних для суспільства напрямків діяльності суб'єктів господарювання.

Загальнодержавні податки:

1.Податок на прибуток підприємств.

2. Податок на доходи фізичних осіб.

3. Податок на додану вартість (ПДВ).

4. Акцизний податок

5. Податок на майно

6. Збір у Державний соціальний фонд

7. Державний збір.

8. Ресурсні і рентні платежі

9. Екологічний податок

Місцеві податки і збори:

1. Загальнотуристичний збір.

2. Збір за паркування авто.

3. Збір за реалізацію деяких видів підприємницької діяльності.

32. Податкове право в Україні

Податкове право – це сукупність правових норм, що регулюють відносини в області оподатковування.

Податкові правовідносини – відносини, що виникають при сплаті податків підприємствами, громадянами, де сторони беруть участь як носії прав і обов'язків відповідно до чинного законодавства.

Суб'єктами податкових відносин є:

- податкова адміністрація,

- юридичні і фізичні особи.

Об'єкти податкового права можна об'єднати в одне визначення – матеріальні блага юридичних і фізичних осіб, з яких у встановленому законом порядку стягуються податки.

 

33. Сутність політики оподаткування в Україні

Податкова політика являє собою сукупність заходів, які спрямовані на те, щоб упорядкувати діяльність у системі оподаткування, здійснити на неї позитивний вплив та передбачити об’єктивне проходження процесу, взаємовигідних, як для платників податків, так і для тих, хто збирає податки.

Головним призначенням податкової політики є акумуляція коштів до бюджету з метою подальшого забезпечення ефективних пропорцій.

Завдання податкової політики зводяться, головним чином, до забезпечення держави фінансовими ресурсами, створення умов для регулювання господарства країни в цілому, згладжування нерівності в рівнях доходів населення, що виникає в процесі ринкових відносин. Усю сукупність завдань податкової політики можна умовно поділити на три основні групи:

- фіскальна – мобілізація коштів до бюджетів усіх рівнів для забезпечення держави фінансовими ресурсами, необхідними для виконання її функцій;

- економічна або регулююча – спрямована на підвищення рівня економічного розвитку держави, пожвавлення ділової і підприємницької активності в країні і міжнародних економічних зв'язків, сприяння вирішенню соціальних проблем;

- контролююча – контроль за діяльністю суб'єктів економічних відносин.

Типи податкової політики:

1 -високий рівень оподатковування, тобто політика, що характеризується максимальним збільшенням податкового тягаря.

2 – низький податковий тягар, коли держава максимально враховує не тільки власні фіскальні інтереси, але й інтереси платників податків.

3 – податкова політика з досить істотним рівнем оподатковування як для корпорацій, так і для фізичних осіб, що компенсується для громадян країни високим рівнем соціального захисту, існуванням значної кількості державних соціальних гарантій і програм.

Метою податкової політики України повинні бути розвиток ринкової інфраструктури, подолання спаду виробництва, стабілізація економіки і стимулювання пріоритетних сфер діяльності.

 

34. Сутність і значення бюджету

Бюджет – це сукупність ек. відносин з приводу формування, розподілу та викор. централізованого фонду грошових коштів держави.

Метою бюджету є визначення та обґрунтування обсягу коштів, необхідних на бюджетний рік для виконання державних завдань.

Бюджет може бути економічною, правовою і фінансовою категорією.

Бюджет, як економічна категорія є формою перерозподільчих відносин, що повязані з акамуляцією частини нац. доходу в розпоряджені держави та викор. її на задоволення загальнодерж. потреб суспільства.

Бюджет, як фінансова категорія – це фін. план який містить докладний розпис джерел надходження коштів та напрямків їх виеористання.

Бюджет, як правова категорія – це фін. план, який має силу закону.

Державний бюджет є основним фінансовим планом держави на рік, який має силу закону. Він затверджується законодавчими органами влади. За матеріальним змістом державний бюджет є централізованим фондом грошових коштів держави, а за соціально-економічною суттю – це основний засіб розподілу та перерозподілу ВВП і національного доходу.

 

Функції бюджету

1. Розподільчу функцію, завдяки якій здійснюються розподіл та перерозподіл ВВП і національного доходу.

2. Регулюючу функцію, за допомогою якої створюється матеріально-технічна база для функціонування держави через формування централізованого фонду фінансових ресурсів, що дає їй можливість виконувати свої функції.

3. Контрольну функцію. Бюджет є важливим економічним важелем держави, через який забезпечується контроль за формуванням і використанням централізованого фонду грошових ресурсів, за станом виробництва в цілому в країні.