Видалення зубного каменю за допомогою пневмоскейлерів.

Пневматичні скейлери (звукові системи) працюють за допо­могою стисненого повіт-ря, яке подається від турбіни стоматоло­гічної установки. Частота коливань, яка вини-кає при цьому, складає біля 10000 коливань за секунду (Titan-S, Sonic Scaler і інші). Траєкторія рухів робочого кінчика має амплітуду до 1,5 мм. Внаслідок коливань ро-бочої частини руй­нуються відкладення, які щільно з'єднані з поверхнею зуба. Цьо­му сприяє направлений на поверхню зуба струмінь води. Від­сутність охолодження може спричинити термічні ушкодження твердих тканин зубів та оточуючих м'яких тканин. Відносно невисока потужність коливань, запобігає травмуванню поверхні корення інструмен­том. Акустичні системи для видалення зуб­них відкладень мають робочі насадки різ­номанітної форми, які дають можливість працювати на різних ділянках поверхні зубів. Насадки, вигнуті за формою зубів, повторюють їх конфігурацію (рис. 8.11).

Підготовка пацієнта до зняття зубно­го каменю за допомогою

пневмоскейлерів:

- проводять індивідуальну гігієну по­рожнини рота за допомогою ману-

альної зубної щітки і лікувально-профілактичної зубної пасти, а також

рідких засобів гігієни (при можливості у кімнаті гігієни).

- ставлять крісло в лежаче положен­ня для створення оптимального досту-

пу до обох щелеп з метою комфорту і збільшення зони огляду;

- повертають голову пацієнта так, щоб створити максимальний доступ до

Рис. 8.11. Sonic Scaler

ділянки проведення маніпуляції;

видаляють залишки рідини слиновідсмоктувачем.
Видалення зубного каменю за допомогою пневмоскейлерів :

- одягають гумові рукавички, маску і захисні окуляри;

- проводять антисептичну обробку операційного поля;

- при масивних відкладеннях зубного каменю проводять гру­бе видалення його ручни-

ми інструментами, або застосовують хім. препарати для його розм'якшення;

- робочу частину насадки розташовують під гострим ку­том до поверхні зуба;

- вмикають скейлер безпосередньо перед маніпуляцією з метою запобігання випадкового

контакту з губами, язиком, щоками;

- наконечник тримають кінчиками пальців, легко торкаючись боком скейлера над'я-

сенної і під'ясенної поверхні, уникаючи кон­такту з поверхнею коренів, надто вели-

кий тиск зменшує ефективність роботи, оскільки виникає вібрація кінцевика;

- постійно рухають кінчиком скейлера під час виконання мані­пуляції;

- використовують вертикальні,горизонтальні та плавні рухи та непряме торкання до

поверхні для зменшення дис­комфорту пацієнта та підвищення ефективності роботи;

- під час виникнення неприємних відчуттів у пацієнта чергу­ють обробку більш чутли-

вих і менш чутливих ділянок або змен­шують потужність;

- використовують постійну подачу струменя води до опера­ційного поля (охолодження

інструментів, очищення робочої ді­лянки від крові та каменю);

- використовують відсмоктувальний пристрій;

- після зняття зубного каменю проводять антисептичну об­робку ясенного краю.

Видалення помірних відкладень зубного каменю з однокореневих зубів вимагає в середньому 3-4 хвилини, а багатокореневих - 4 - 5 хвилин.

В одне відвідування потрібно видаляти зубний камінь лише з 3 — 4 зубів.

№7 Видалення твердих зубних відкладень за допомогою

Ультразвукових скейлерів.

 

Для видалення зубних відкладень зараз дуже часто застосовують ультразвукові апарати і різноманітні насадки до них.

Ультразвукові скейлери перетворюють електричний струм у мікроскопічні вібраційні коливання частотою 20 000 - 60 000 мініобертів за секунду. Теп­ло, яке утворюється при цьому, охолоджується струменем води, що падає на верхівку насадки. Під дією ультразвуку у воді, що подається, утворюють­ся численні пухирці, які також руйнують зубний камінь.

Ультразвукові апарати поділяються на:

- п'єзоелектричні;

- магнітострикційні;

У п'єзоелектричних апаратах у полі змінного струму відбу­вається деформація кварцевих кристалів (рис. 8.12). Коливання, які при цьому виникають, передаються на робочу частину прилада, забезпечуючи лінійні рухи частотою 40 000 - 60 000 міні­обертів за секунду. Більшість таких систем здійснюють надтон­ке розпилення рідини на кінці насадки, при цьому використовуєть­ся невелика кількість води.

 

а) б)

Рис. 8.12. П'єзоелектричні ультразвукові апарати;

а - Piezon Master; б - Amdent

 

До п'єзоелектричних ультразвукових апаратів належать:

- "Ультрастом" і "Ультрадент" (Росія);

- "Piezon Master" (Швейцарія);

- "Spartan", "Syprasson PS" (Франція);

У магнітострикційних апаратах залізна або нікелева серцеви­на у котушці змінного струму приводиться у поздовжнє коливан­ня з частотою 20 000 - 50 000 обертів за секунду. Робочий кінчик насадки рухається за еліпсоїдною кривою. Ці системи ви-магають значного охолодження, а велика кількість аерозолю, який утво­рюється під час роботи, утруднює огляд робочого поля (рис. 8.13).

До магнітострикційних ультразвукових апаратів належать:

- "Дентсплай Кавітрон",

- "Кавітрон Ес-Пі-Ес" (фірма "Дентсплай", США);

- Системи "Cavy Med" та інші.

 

 

 

 

 

Рис. 8.13. Магнітострикційний ультразвуковий

апарат "Кавітрон Ес-Пі-Сі": а - кінцевики з насадками; б - система подачі рідини; в - зовнішній вигляд

Переваги ультразвукових скейлерів перед мануальними:

- мінімальна затрата часу;

- ергономічність виконання маніпуляції;

- досягнення більш гладкої поверхні зуба;

- забезпечення кращого доступу до важкодоступних ділянок;

- розрив стінок оболонки бактерій внаслідок акустичного феномену;

- комфорт для пацієнта.

Протипокази до застосування ультразвукових апаратів:

- потенційний ризик бактеріемії у пацієнтів, які мають хронічні захворювання;

- наявність у пацієнтів водія ритму серця;

- дитячий вік;

- наявність вогнищевої демінералізації емалі;

- наявність пломб із композиційних матеріалів, які можуть мінятись в кольорі;

- наявність металокерамічних протезів.

Підготовка ультразвукового апарату до зняття зубних відкла­день:

> під'єднання подачі води, кабеля ножного контролю та дже­рела живлення;

> зволоження О-кільця насадки водою або невеликою кількістю гелеподібної

нафти, що значно продовжить термін її експлуа­тації;

> фіксація простерилізованої насадки в кінцевик. Ручка насад­ки повинна щільно

прилягати до кінцевика;

> виставлення ручки потужності води на необхідні позначки;

> фіксація насадки, штовхаючи її всередину до повного закру­чування;

> впевнитися в тому, що рідина досягає кінчика насадки, по­тримавши її над мий-

кою і ввімкнувши апарат;

> регулювання ручки води для створення нормальної подачі води, яка повинна

добре розбризкуватись з кінцевика.

Підготовка пацієнта до зняття зубного каменю за допомогою ультразвуку:

- проведення індивідуальної гігієни порожнини рота за допо­могою мануальної

зубної щітки і зуб­ної пасти, а також рідких засобів гігієни;

- поставити крісло в лежаче положення для створення оп­тимального доступу до

обох щелеп з метою підвищення рівня комфорту і збільшення зони огляду;

- повернути голову пацієнта так, щоб створити максималь­ний доступ до ділянки

проведення маніпуляцій; - видалити залишки рідини слиновідсмоктувачем.

Методика та вимоги до видалення зубного каменю:

- перед видаленням зубного каменю одягають гумові рука­вички, маску і захисні

окуляри (для захисту очей від попадання відламків зубного каменю);

- проводять антисептичну обробку операційного поля;

- білий зубний наліт і скупчення слизу видаляють пухким ват­ним тампоном змоченим

3% розчином перекису водню;

- при масивних відкладеннях зубного каменю проводять гру­бе видалення його ручни-

ми інструментами або застосовують хімічні препарати для його розм'якшення, після

чого проводять антисептичну обробку ясенного краю;

- зуби, з яких необхідно видалити зубний камінь і сусідні зуби), однора­зово обробля-

ють 3 % спиртовим роз­чином йоду;

- розмір і форму робочої насадки вибирають відповідно до контурів по­верхні коронки,

кореня;

- робочу частину насадки розта­шовують під гострим кутом до по­верхні зуба;

- вмикають скейлер безпосередньо перед маніпуляцією з метою запобігання випадко-

вого контакту з губами, язиком, щоками;

- кінцевик тримають кінчиками пальців, легко торкаючись боком скейлера над'ясенної

і під'ясенної поверхні, уникаючи кон­такту з поверхнею коренів (надто великий тиск

зменшує ефек­тивність);

- кінчиком скейлера постійно рухають під час роботи від ший­ки до коронки зуба;

- використовують вертикальні, горизонтальні рухи та торкання поверхні скейлером

для зменшення дискомфорту пацієнта та підвищення ефективності роботи;

- використовують постійну подачу струменя води до опе­раційного поля (охолодження

інструментів, очищення робочої ділянки від крові та каменю);

- використовують відсмоктувальний пристрій;

- при відчутті пацієнтом дискомфорту, чергують обробку більш або менш чутливих

ділянок, зменшують потужність; - після видалення зубного каменю проводять антисептичну обробку зубів; - помірні відкладення каменю з однокореневих зубів ви­даляють протягом 3-4 хвилин,

з багатокореневих 4-5 хвилин;

- в одне відвідування видаляють зубний камінь не більше, як з 3-4 зубів;

- дотримуються правил техніки безпеки під час роботи з елек­троапаратурою. Рекомендації пацієнту: тричі на день проводити полоскання ротової порожнини, на протязі кількох днів, відварами лікарських трав (ромашки, шалфею, кори дуба) або одним із видів обполіскувачів.

№8. Вибілювання зубів – методи,засоби,обладнання.

Зміни кольору зубів, які виникають під час їх формування.. Здорові зуби в нормі мають білий колір з різними відтінками від голубуватого (молочні зуби) до біло-сірого і навіть жовтого (постійні зуби).

Загальні фактори, які викликають дисколорит: Перенесенні захворювання (гепатит, холера-рожеві зуби; гематолітична жовтуха новонароджених - чорні або фіолетові).

У разі такої зміни кольору особливого лікування не потрібно, оскільки тимчасові зуби змінюються на постійні.

"Тетрациклінові" зуби отримали свою назву тому, що зміна їх забарв­лення виникає внаслідок відкладання тетрацикліну в твердих тканинах зуба під час їх розвитку.

Це може бути спричинено введенням з терапевтич­ною метою тетрацикліну (для ліку-вання різних інфекційних захворювань) протягом тривалого часу і в достатньо великих дозах. Він про­никає в зуби і кістки дитини, як у разі безносереднього введення в орга-нізм, так через організм матері під час вагітності. Великі дози тетрацикліну можуть спричинити не тільки забарвлення зубів, а й деформацію їх коронок, тобто гіпоплазію.

Клінічно тетрациклінові зуби, набу­вають жовтого забарвлення. Його ін­тенсивність (від світло-жовтого до тем­но-жовтого) залежить від дози тетра­цикліну, його виду і трива-лості надхо­дження до організму. Можуть уражатися як постійні, так і тимчасові зуби (че­рез організм матері), забарвлюються як повністю вся коронка зуба, так і окре­мі його ділянки, що формуються у пе­ріод надходження антибіотика. З часом забарвлення зубів під впливом світла змінюється і зуби зі світло-жовтих пе­ретворюються на брудно-сірі або бу­ро-коричневі. Поверхні зубів, на які світло майже не потрапляє (язикові, піднебі-нні), зберігають своє світло-жов­те забарвлення. Оскільки тетрациклін досить глибоко проникає у тверді тканини зубів особливо в дентин, то забарвлення стійке і відбілити зуби неможливо За косметичними показаннями застосовують ортопедичне лікування -корон­ки з фарфору, пластмаси, комбіновані тощо. З метою профілактики реко­менду-ється не застосовувати тетрациклін для лікування дітей (до 12років) і вагітних.

Місцеві фактори: (після прорізування)

1. харчові пігменти (чай,кава,ягоди)

2. наліт курця (чорний,коричневий)

3. мед. засоби для полоскання ротової порожнини (хлоргекседин, КМО4)

4. матеріали для пломбування к/к (резорцин-формалін, срібні штифти)

5. матеріали для пломбування каріозних порожнин (амальгама,цемент з сріблом)

6. препарати на основі нітрату срібла: 1.харчові пігменти тимчасові і знімати їх не потрібно;

2.наліт курця знімаємо гумовими чашечками з пастою “Prophilaetic Paste-РД “ (пенза+ антисептик і ароматизатор)Щільний наліт обробляємо більш абразивними засобами (паста що містить цирконій (Zincon Profilactie Paste – РД)На контактних поверхнях використовуємо флоси і штріпси)

Коли є значна зміна кольору зуба проводять відбілювання.

Розрізняють:

1.відбілювання живих зубів;

2.відбілювання депульпованих зубів;

3.мікроабразія;

4.комбінований метод.

Відбілювання живих зубів

Ще у 1877р. описано відбілювання зубів оксиловою кислотою і Н₂О₂.

Ці відбілюючі агенти сильнодіючі, їх дія на тканини зуба викликає незворотні зміни, тому зараз відмовляються від цієї методики. Зараз частіше використовують 3 – 15% перекис карбоміду (він діє м’ягше і тормозить виділення Н₂О₂

Покази до відбілювання живих зубів:

Пацієнт хоче, але лікар повинен бачити,що є проблема.

Протипокази

Загальні: неповнолітній пацієнт, вагітність, гінгівіт,годування грудьми, алергія на Н₂О₂.

Місцеві: велика пульпарна камера; пат. стирання; наявність каріозної порожнини;

ортодонтичне лікування; наявність пломб сумнівної якості; гостре захворювання паро-донту; захворювання СОПР.

В залежності від ступеня зміни кольору проводять домашнє та професійне вибілюваня.

Домашнє – коли не дуже змінений колір. Проводять під контролем лікаря, відбілюючим агентом невисокої концентрації (10-15% перекису карбоміду)

Методика: 1.санація;2.визначення кольору за шкалою Віта і заповнення колірної карти;

3. зняття відбитку і виготовлення каппи; 4.інструкція пацієнту і відбілюючий засіб;

5.контроль.

Перші результати через 2-3 дні, повністю ефект помітно через 7-20 днів. Зуби мають бути чистими, спочатку відбілюючий гель наносять на 1 год. Пізніше на 2-3 години, процедур має бути не більше 10, якщо є гіперестезія паста або гель з F.

Засоби: Белагель 12% і Spectrum Dental і багато інших.

Професійне відбілювання - коли є значні зміни кольору зуба. Воно більш ефективне,

бо більша концентрація агента, але потрібно ізолювати м’ягкі тканини зуба (гелі, коф-фердам).Щоб прискорити вибілювання, нагрівають вибілюючий гель, нанесенний на зуб (для цього є спеціальні лампи).

Етапи відбілювання:1.санація; 2.визначення кольору і заповнення кольорної карти (регістрація кольору); 3.нанесення на ясна захисного гелю, типу Аксіл або 4.накладан-

ня кофердаму; 5. очищення зубів абразивними пастами; 6. якщо значна зміна кольору протравка 37% ортофосфорною кислотою; 7.нанести на чисті зуби серветку, змочену відбілюючим агентом і добавляти свіжі краплі з піпетки через 4-5хв.Процедура триває 20-30хв; 8. змити відбілювач (багато води);9. зняти кофердам; 10.поліровка пастами з F;

Зауваження – не робити анестезію (на СОПР попаде і не почує).Має бути почуття міри, щоб не було перевідбілення. Зовсім чорний зуб не стане білим. Результат на декілька років, але через 1-2 роки підтримуючий курс.

Вибілювання девітальних зубів: Якщо травма або ендодонтичне лікування, тоді про-водять внутрішньокореневе вибілювання.

Етапи відбілювання:

1.забрати залишки старих пломб; 2.пломбуємо к/к, не доходячи 2 мм до рівня шийки;

3. забрати залишки силера з порожнини зуба; 4.пасти в к/к такі, щоб не фарбували зуб.

Протипокази: 1.Значна зміна кольору емалі. 2.Тріщини і дефекти коронкової частини зуба (попаде на ясна); 3.Неякісно запломбований к/п (перепломбувати) 4.Наявність анкера або парапульпарного штифта (корозія)

Засоби: перборат Nа – 30%, Белагель – 30% і інші.

Є 2 способи:

Термокатолітичний

1.ізолюють кофердамом;

2.внесений в порожнину зуба відбілювач, нагрівають;

Недолік-відбілювач часто попадає на ясна;

Кроковий: Відбілювач в порожнині зубана декілька днів.

1.регістрація кольору;

2.створення доступу до порожини зуба;

3.забрати залишки пломбувального матеріалу з пульпової камери;

4.запломбувати к / к;

5.прокладка з СІЦ;

6.нанести відбілюючий антиген і тимчасову пломбу, через 2-3 дні знову, до бажаного результату, потім пломбуємо к /п

Мікроабразія емалі (самостійна робота)

Деякі зміни кольору емалі зубів обмежуються її поверхневимшаром.Croll в 1989році запропонував використати суміш кислоти і абразиву для реконструкції поверхневого шару емалі і назвав цей метод мікроабразією емалі. Його застосовують для відбілювання плям,які локалізуються в поверхневих шарах емалі(гіпоплазія,флюороз). Цей метод дозволяє поліпшити структуру поверхневого шару емалі. Для цього зішліфовують мікроскопічно тонкий шар емал і(12-25мкм за сеанс). В 1990 було запатентовано й впроваджено в практику надійний засіб для мікроабразії-Prema.Препарат складається

із хлороводневої кислоти, карборунду та кремнієвого гелю, ретельно підібраних в оптимальних співвідношеннях

.Етапи мікроабразії

: 1. Ретельна ізоляція ясен гелем типу Асил і коффердамом.

2. Захист очей лікаря і пацієнта захисними окулярами.

3. Нанесення суміші Prema на зуб і втирання його за допомогою гумових

чашечок, при невеликій швидкості.

4. Ретельне змивання суміші.

5. Полірування зуба із застосуванням фтористої пасти або аплікація фтористого гелю. Для усунення плями зазвичай досить одного відвідування. Було встановлено,що ефект мікроабразії полягає не тільки у видалені зміненої емалі, але й у маскуванні кольору емалі за рахунок збільшення відбиваючих властивостей поверхневого шару, що стає більш рівним і щільним.
№9 Епідеміологія стоматологічних захворювань – мета, етапи.

 

Стоматологічні хвороби - це найбільш поширені захво­рювання людства, які вини-кають з раннього дитячого віку. До них відносяться: карієс зубів, захворювання пародонту, зубощелепні аномалії та деформації.

Карієс – пат. процес, який розвивається після прорізування зубів і полягає у деміне-нералізації твердих тканин зуба з наступним утворенням дефекту - порожнини.

Захворювання пародонту - запальні, деструктивні і пухлинні процеси в тканинах, які оточують зуб.

Зубощелепні аномалії - вроджені відхилення від устале­ної анатомічної норми.

Епідеміологія (грец. епідеміє - поширений в народі, логія -наука) - наука, що вивчає причини виникнення й законо­мірності поширення захворювання, а також розробляє методи боротьби з ними.

Епідеміологічні дослідження з метою вивчення поширення ос­новних стоматологічних захворювань в різних регіонах світу, а також організацію та планування лікувально-профілактичних за­ходів проводить Всесвітня Організація Охорони Здоров'я (ВООЗ).

ВООЗ є відділом ООН, заснована 7 квітня 1948 року, цент­ральний офіс якої знахо-диться в Женеві. ВООЗ має шість регіо­нальних відділів: Європа – Копенгаген, Афри-ка –Конго, Північна і Південна Америка – Вашінгтон,Південно-східна Азія – Новий Делі, Близький Схід – Олександрія(Єгипет), Західний Пацифік – Маніла(Філліпіни).

ВООЗ організовує комітети експертів з найкращих спеціалістів з різних галузей медицини, в тому числі і стоматології.

Стоматологічний відділ ВООЗ відповідає за:

> підготовку різноманітних тематичних семінарів, конфе­ренцій, курсів;

> проведення аналізу якості стоматологічної допомоги;

> вирішення кадрового та фінансового забезпечення;

> надання рекомендацій щодо покращання лікувально-профілак­тичних заходів.

Основний принцип роботи ВООЗ - періодичні скликання групи експертів для опрацю-вання єдиної думки з певної кон­кретної проблеми.Погіршення соціально-економічних умов в Україні призвело до значного поширення карієсу, особливо серед дітей та під-літків.Серед дитячого населення ураження зубів карієсом досягає до 99,8 %.

Значне забруднення навколишнього середовища збільши­ло частоту стомат. захворю-вань.Є і негативний вплив Чорнобильської катастрофи на тверді тканини зубів

Вузловою проблемою стоматології є карієс. Прогресуюче ураження твердих тканин зуба, яке ускладнюється запаленням пульпи і біляверхівкових тканин, стає причиною болю і часто призводить до втрати зубів, розвитку захворювань внутрішніх органів.

Спостерігається високий рівень захворювань пародонту і СОПР. У 37 % дітей 12 р. є кровоточивість ясен, у 41 % - зуб­ний камінь, у 1 % - ясенні кишені глибиною 4-5 мм.