Урбанізація населення, (забруднення повітря і води).

Вважається, що в середньому в селі стомат. захворю­ваність на 20 % нижча, ніж у місті. На підприємствах вугільної, нафтопереробної та хімічної промисловості значно зростає по­ширеність і важкість таких захворювань, як пародонтит і карієс.

Експериментальний комітет ВООЗ з методів і програм профі­лактики стомат. захво-рювань вказує на ріст карієсу зубів і захворювань пародонту в міського населення. "Лінощі" жування є однією із розповсюджених шкідливих звичок населення, яка сприяє розвитку карієсу зубів і захворюван­нь пародонту.

Проблема подолання "лінощів" дуже актуальна щодо природ­ного тренування зубо-щелепного апарату, збільшення його рези­стентності до дії несприятливих факторів порожнини рота. Інфор­мація і знання з даного питання практично відсутні в насе-лення.. Необхідно, щоб кожна людина усвідомлювала важливість вживання сирих твердих овочів і фруктів, особливо після прийому їжі і шкідливість споживання солодощів між прийо­мами їжі, а також перед сном.

Страх візитів до стоматолога - це соціальна проблема і в більшості випадків в цьому вина стоматологів. Необхідно пе­реглянути методи роботи з дітьми, їх батьками з метою скоро­чення числа запущених та ускладнених форм стоматологічних захворювань.

 

 

№4 Роль харчування в профілактиці стомат.захворювань.

Процеси, які безперерв­но відбуваються в організмі, неможливі без введення ззовні по­живних речовин в оптимальних співвідношеннях, які містять в собі достатню кіль-кість необхідних для організму людини елементів їжі: білків, жирів, вуглеводів, мінераль-них солей і віта­мінів. Раціонально побудоване харчування забезпечує нормаль­ний перебіг фізіологічних процесів, зберігає здоров'я і працезда­тність людини. Харчування – його вміст і консистенція відіграють важливу роль у розвитку стомат. захворювань. Кількість їжі залежить від віку людини, виду її діяльності, кліматичних умов,сезону року. Їжа – це не тільки джерело енергії, а і будівельний матеріал, який іде на будову клітин, тканин, органів.

Поживні речовини - це речовини, що засвоюється організмом і за­безпечуют необхід-ною енергією, підтримують стале внутрішнє середовище організму.

Раціональне харчування залежить від взаємодії основних по­живних елементів- вуглево-дів, білків, жирів, вітамінів, мінеральних солей, води.

Збалансоване харчування- це наявність і взаємодію всіх основних поживних елементів.Заміна одного елемента іншим неможлива;

Значення поживних елементів

Вуглеводи

Функції:

- основне джерело енергії;

- участь у постачанні тканин вітамінами і мінералами;

- полегшення засвоєння жирів і білків.

Джерела поступлення:

- зернові продукти, картопля, фрукти, цукор, мед, ягоди.

Вуглеводи поділяються на:

- моносахариди;

- полісахариди.

Моносахариди - це найпростіша форма вуглеводів, яку легко засвоює організм.

До моносахаридів належать: Глюкоза(фруктоза ) - джерело енергії. Надлишок їх перет-ворюється в жир і відкладається в тканинах.

Галактоза - утворюється внаслідок розпаду дисахариду лак­този, менш розчинна.

Полісахариди - складні вуглеводи, до яких належать: крохмаль, глікоген, целюлоза.

Крохмаль і глікоген повільно всмоктуються в кишечнику, і таким чином підтримують концен-трацію цукру на постійному рівні. Целюлоза (клітчатка) практично не розщеплюється в організмі, але вона сприяє секреції шлунково - кишкового тракту і регулює випорожнення кишечника

Білки

Функції:

- основний структурний матеріал кожної клітини тіла;

- компонент усіх рідин, крім жовчі і сечі;

- переносять кисень і поживні речовини через крові, беруть участь у її зсіданні;

- формують антитіла для боротьби з інфекцією;

- при спалюванні вивільняється енергія і тепло;

- беруть участь в утворенні гормонів.
Джерела поступлення:

=> м'ясо, риба, яйця, молоко, всі види сиру,горох, хліб, зернові.

Основними структурними одиницями білків є амінокислоти.

Деякі амінокислоти утворюються в організмі (замінні). Інші амінокислоти постача-ються з їжею (незамінні).Для фізіологічної повноцінної життєдіяльності організму необхідна наявність в харчуванні всіх амінокислот, особливо незамінних, бо недостача їх веде до білкової недостачі (хоча в раціоні і є досить білків).

Жири

Функції:

- джерело енергії; сприяють утворенню імунітету;

- структурний компонент кожної клітинної оболонки;

- полегшують засвоєння вітамінів А, Д, Є, К;

- забезпечують приємний смак і консистенцію їжі

Жири є тваринного (м'ясо, молоко, сметана, масло, сир) і рос­линного (олія, горіхи) походження (там багато незамінних амінокислот). Рослинні жири повинні складати 15% від загальної кількості вживаних жирів, 85% добової норми - це тваринного походження (масло, молоко, яйця).

Вітаміни

Функції: Вітаміни (віта - життя) - органічні речовини, які мають біологічну актив-ність у мінімальних дозах. Вони біологічні каталізатори, які направляють і прискорю-ють процеси обміну речовин. Одні вітаміни синтезуються в організмі людини (кишечник) інші не синтезуються або їх мало синтезується, тому вони надходять з їжею або у вигляді синтетичних препаратів. Недостача вітамінів – гіповітаміноз, надлишок – гіпервітаміноз, і це і інше викликає захворювання.

Вітаміни поділяються на водорозчинні і жиророзчинні.

Водорозчинні вітаміни: В₁ (тіамін), В₂ (рибофлавін), В₃, В₆, В₁₂ , віт. РР (нікотинова кислота), віт. С (ас­корбінова кислота).

Жиророзчинні вітаміни: віт.А(ретинол), віт.Д(кальциферол),віт.Е(токоферол), віт.К

Мінеральні речовини

Важливу роль у підтримці і регуляції багаточисельних життє­вих процесів в організмі людини відіграють мінеральні речови­ни, які поділяються на макр- і мікроелементи.

Макроелементи - мінеральні речовини, які знаходяться в організмі людини у значних кількостях. Добова потреба вираховується в гр. До них належать Na,К,Са,Р, Fe, Mg.

Мікроелементи -мінеральні речовини, які містяться в тканинах організму в невели-ких кількостях. Добова потреба вираховується в міліграмах і мікрограмах.

До них належать: молібден, ванадій, стронцій, селен, мідь, йод тощо.

Boдa

Вода складає біля ²/₃ маси тіла дорослої людини. Особливо багато води в молодому організмі.

Вода - середовище, в якому відбуваються майже всі біо­хімічні і біофізичні реакції, по-в'язані з обміном речовин, необ­хідних для забезпечення життя.

Потреба дорослої людини у воді на 1 кг маси тіла - 35 - 45 мл,

грудних дітей -на 1 кг - 100 - 160 мл і у віці від 2 до 10 років - 45 - 100 мл.

Вживання надлишкової кількості води впливає на діяльність серцево-судинної системи і нирок, сприяє розпаду білків, вими­ванню з організму мінеральних солей, водорозчин-них вітамінів..Обмежене вживання рідини сприяє розпаду жирів, при­зводить до зменшення маси крові, яка циркулює і до її загустіння.

Харчування вагітної жінки

Закладання та формування зачатків молочних зубів відбу­вається з 6-7 тижня вагітнос-ті, а постійних - з 4 місяця і триває до пологів.Особливо важливими є періо­ди мінера-лізації коронок зубів, молочних -3-4 місяць вагітності, постійних 8-9 місяць вагітності. І дуже важливим в цей період є повноціне харчування.

Основні принципи харчування вагітної жінки:- забезпечення достатнього і в оптима-льному співвідношенні надходження в організм необхідних поживних, мінеральних речовин, вітамінів..

В таблиці 2.1, 2.2 вказано добову потребу в поживних,мінеральних речовинах та вітамі-нів. для вагітної та добовий раціон вагітної.

Харчування має бути 4-разовим з інтервалами 4 - 4,5 год.

У першій половині вагітності жінка повинна одержувати з різнома­нітною їжею достатню кількість усіх компонентів, співвідношен­ня яких мусить бути збалансованим.

Безперервне надходження в організм достатньої кількості білків забезпечує ріст плода, повноцінне закладання зачатків зубів, формування їх органічної основи. Не менше тре-

тини білків має бути тваринного походження (молоко та молокопродукти, яйця, м'ясо, риба), бо вони містять незамінні аміно­кислоти. Джерелом вуглеводів повинні бути, в основному, фрукти, ягоди, а жирів - молочні продукти. На 1 кг маси жінка в першій половині вагітності повинна спо­живати не менше як 1,5 г білків та жирів і 6,0 вуглеводів.

З 4-го місяця вагітності починають формуватись зачатки постій­них зубів, кількість білка треба збільшити до 2,0 г. на 1 кг маси жінки, а жирів зменшити на третину - до 0,5 г.

Дуже важливим є забезпечення достатнього надходження в організм віт.А, С, Д, Е, групи В. Потребі у вітамінах сприяє достатнє вживання свіжих овочів та фруктів.

В останньому триместрі ва­гітності рекомендують проводити курс вітамінізації- медика­ментозну корекцію харчування.

Дуже важливим для забезпечення карієсорезистентності твер­дих тканин зуба і для пра­вильного формування кісткової тканини.у майбутньої дитини, є засвоєння вагітною з їжею мінеральних солей. Найкращим джерелом мінеральних речовин є молоко та мо­лочні продукти. 1 л. молока містить 1,2 г Са і 1,0 г Р, а 100 г сиру - 0,9 г Са та 0,7 г Р.

Оптимальному засвоєнню мін. солей сприяє збалан­сованість мінерального складу їжі. Вона полягає в чітко визначе­ному співвідношенні кальцію та фосфору (4:5), магнію та кальцію 1:3. Така збалансованість є у молоці та його продук­тах, а також в овочах, рибі, фруктах, мінеральній воді "Боржомі".

Із мікроелементів важливо забезпечити достатнє надходжен­ня фтору (чай, морська риба, бобові, м'ясо), цинку (тверді сири, яйця, фрукти, морські продукти), марганцю (ягоди, крупи), маг­нію (рослинна їжа, твердий сир).

Таблиця 2.1