Творення відносних прикметників

1. За допомогою суфікса -н-: хатній, вчасний, професійний, верхній.

7*

Якщо твірна основа закінчується на -н, то відбувається по­двоєння -нн: день - денний, туман - туманний, бетон - бе­тонний, осінь - осінній.

193

Приголосні г, к, х перед суфіксом -н- чергуються відповідно з ж, ч, ш: дорога - подорожній, рік - річний, втіха - невтішний.

Якщо твірна основа закінчується збігом приголосних, то між ними з'являється вставний о або е: молитва - молитовний, дно - бездонний, церква - церковний, торгівля - торговель­ний, земля - безземельний, відро - п'ятивідерний.

У прикметниках буквений, казармений, формений вставний е з'являється між твірною основою й суфіксом -Н-.

2. У прикметниках, утворених за допомогою суфікса -ан- <-ян-), літера н не подвоюється: горілчаний, дощанйй, кожушаний, піща­ний, дерев'яний, олов'яний, солом'яний, вітчизняний, весняний.

3. Прикметники, що вказують на відношення предмета до дії, творяться за допомогою суфікса -льн-, що додається до основи неозначеної форми дієслова: копіювати - копіювальний, освіт­лювати — освітлювальний, наступати - наступальний, жи- вйти - живильний, навчати - навчальний, місити - місиль­ний, свердлити ~ свердлильний.

Творення і вживання присвійних прикметників

Присвійні прикметники утворюються переважно від назв осіб. Уживання суфіксів тут зумовлюється відміною іменника, від якого твориться прикметник.

Від іменників II відміни на означення осіб прикметники утворюються за допомогою суфікса -їв-, -ев- від іменників м'я­кої та мішаної груп: Гоголь — Гоголеве, Дем'ян — Дем'янів, Чернйш — Чернйшів, Чернйшеве.

Присвійні прикметники обмежено вживаються в діловій мові на позначення належності предмета людині: Шевченків «Коб­зар», Франкові сонети (але: шевченківські традиції, сковоро- дйнівські читання, лев-толстовський стильУ.

Частина присвійних прикметників уживається:

а) як географічні назви: Київ (місто Кия), Львів (місто Лева), Васильків (від Василь), Харків (від Харко), Сватове, Мар'їне, Марйнин;

б) як прізвища: Пономарів, Дукин (від дука), Іванйшин (від Іваниха), Литвин (від Литва).

¹ Про вживання присвійних прикметників у діловій мові див. тему «Особли­вості використання прикметників у ділових паперах».

Повні та короткі прикметники

За наявністю закінчення прикметники бувають:

1. Повні — із закінченнями: теплий, добра, славне, зелені, материна.

Ці форми загальновживані для сучасної мови.

2. Короткі — без закінчення в діловій мові не вживаються.

Відмінювання прикметників

Прикметники мають форми роду й числа та змінюються за відмінками.

За характером закінчень прикметники поділяються на твер­ду та м'яку групи. Більшість прикметників у сучасній українській мові належить до твердої групи, і лише невелика кількість — до м'якої (див. с. 158).

Відмінкові закінчення прикметників

Від­мін­ки	Однина	Множина
Тверда група	М'яка група	Прикметники на -лиций	Тверда група та на -лиций	М'яка група
чол. і с. рід	жін. рід	чол. і с. рід	жін. рід	чол. і " с. рід	жін. рід
н.	-ий, -є	-а	-ій (-їй),	-я	-ий, -е	-я	-і	-і (-Ї)
	□		-е,-є
р.	-ого	-ог	-ь-ого	-ь-ої	-ь-ого	-ь-ої	-их	-іх (-їх)
д.	-ому	-ій	-ь-ому	-ій	-ь-ому	-ій	-им	-ім (-їм)
3.	як у Н.	-у	як у Н.	-ю	як у Н.	-ю	як у Н.	як у Н.
	або Р.		або Р.		або Р,		або Р.	або Р.
Ор.	-им	-ою	-їм, -їм	-ь-ою	-им	-ь-ою	-ими	-гми
							(-їми)
М.	(на )-ому	... -ій	...-ь-ому	...-ій	...-ггому	... -ій	... -их	... -іх
	(-ім)		(-ім)					(-їх)

 

Примітка. Для ділового та наукового стилів нор­мативним е закінчення -ому в М. відмінку однини для прикметників у формі чоловічого та середнього роду: на чистому, у червоному, в оригінальному.

Особливості використання прикметників у ділових паперах

1. Перевага надається прикметникам книжного походження: автобіографічний, балансовий, валютний, гарантійний, ґрунтов­ний, дезорієнтований, еквівалентний, єретичний, зоологічний, ідеальний, конфіденційний, легітимний, маршрутний, нейтраль­ний, організаційний, парламентський, регіональний та ін.

Неправильно правильно

роботящий працьовитий

малюсінький дуже малого розміру

мерзлякуватий який боїться морозу

довжелезний дуже довгий

довготелесий високий на зріст

безвихідне становище безпорадне становище головатий розумний

згоден згодний

вечірняя вечірня

молодії молоді

Отже, треба уникати вживання прикметників із розмовної, зниженої лексики, двозначним змістом, суфіксами збільшеності, зменшеності й пестливого забарвлення, стягнених повних та усі­чених форм, замінюючи їх однозначними, неемоційними прик­метниками або розгорнутими пояснювальними конструкція­ми з інших частин мови.

2. У використанні ступенів порівняння окремих якісних прикмет­ників перевага надається аналітичним формам, які утворюються за допомогою прислівників: дуже, надто, більш, менш та ін.

Неправильно правильно

працьовитіший дуже працьовитий

завеликіший надто великий

невдаліший менш вдалий

3. Складена форма вищого й найвищого ступенів порівняння утворюється за допомогою прислівників: більш, найбільш, менш, найменш, але слід уникати вживання суфікса -іш-.

Неправильно правильно

більш рішучіший більш рішучий

найбільш доцільніший найбільш доцільний

менш оптимальніший менш оптимальний

найменш продуктивніший найменш продуктивний

найбільш дотепніший найбільш дотепний

4. Прикметник двосторонній уживається тільки тоді, коли стосується двох сторін у значенні — особа, група осіб, органі­зація, яка представляється в певному відношенні іншій особі, особам, організації. Поєднується зі словами: договір, угода, домов­леність, співробітництво, відносини, взаємини, стосунки, зустрічі, зв'язки, обов'язки, переговори.

5. У формах М. відмінка однини чоловічого та середнього роду слід використовувати закінчення -ому.

Неправильно правильно

на попереднім з'їзді на попередньому з'їзді

на старім обладнанні на старому обладнанні

6. Замість розмовної форми треба користуватися конкрет­ним визначенням.

Неправильно правильно

чималий, чималенький, великий, більший за...,

великуватий, завеликий дуже великий

якнайдовшу, щонайдовшу дуже довгу, надзвичайно довгу

7. Слово «самий» на означення вищого ступеня ніколи не вживається із прикметниками. Його заступає частка най-.

Неправильно правильно

самий високий найвищий

самий чорний найчорніший

самий довгий найдовший

8. Уникають уживання присвійних прикметників, замінюю­чи їх іменниками або відповідними прикметниковими форма­ми. Якщо потрібне точне означення, іменник-прізвище (посада, звання тощо) ставлять у Р. відмінку, це ж стосується тих ви­падків, коли є кілька однорідних членів.

Неправильно правильно

студентові досягнення досягнення студента або

студентські досягнення

Петренкові пропозиції пропозиції Петренка В. П.

директорові розпорядження розпорядження директора

материна, батькова поради матері, батька

і другова поради і друга

Але усталеним є вживання присвійних прикметників: а) у термінологічних словосполученнях: адамове яблуко, архімедова спіраль, базедова хвороба, бертолетова сіль, вейєрштрассова сигма-функція, ермітів многочлен,

гурвіців критерій, жорданова лема, карданова передача, кесарів розтин, клейнова пляшка, ланґранжові дужки, петрові батоги, рентгенівський апарат, фредгольмів мінор, штрумова система та ін.; б) у крилатих висловах: аріаднина нитка, авгієві стайні, езопівська мова, дамоклів меч, прокрустове ложе, сісіфо- ва праця та ін.

9. Уникають уживання прикметників, що походять від гео­графічних назв з додатковим роз'яснюючим іменником.

Неправильно правильно

білоцерківський житель житель м. Біла Церква кременчуцькі цигарки цигарки з м. Кременчук

брестська адреса адреса в м. Брест

китайські товари товари з Республіки Китай

Але усталеним є вживання подібних прикметників, які озна­чають географічні назви, що походять:

а) від топонімів та інших географічних назв:

Харківська область, Великобурлуцький район, Красноярсь­кий край, Київський проспект, Керченська протока, Казахська затока, Дніпровський лиман, Чукотський півострів та под.;

б) від імен, прізвищ чи псевдонімів:

Соломонові острови, Магелланова протока, Баренцове море, місто Корсунь-Шевченківський, селище Гоголеве, селище Кіровське та под.

10- Прикметник узгоджується з іменником на означення пев­них професій, посад та звань жінок лише в чоловічому роді, неправильно правильно

старша викладачка старший викладач досвідчена інженер досвідчений інженер нова професорша новий професор

винахідлива капітан винахідливий капітан

11. Усі прикметники (у ролі означень), що вживаються у сполуках із числівниками два, три, чотири, стоять у Н. та 3. відмінках множи­ни й мають переважно закінчення -і, а не -их. Це ж стосується і прикметника останній із числівником п'ять і більше.

Два нестандартні вироби Експонувалося три оригінальні розробки

Чотири великі контейнери Останні десятеро працівників За останні вісімдесят років

12. Для визначення часу треба: а) уживати відповідні прик­метники в Р. відмінку без прийменника у (в), або ж прислівник; б) щоб прикметник стояв не в М., а Р. відмінку без прийменника.

Неправильно правильно

у позаминулорічну навіґацію позаторішньої навіґації у минулому році торік (минулого року)

у позаминулому році позаторік

у тому місяці того місяця

в останній понеділок останнього понеділка

у наступному кварталі наступного кварталу

13. Треба слідкувати за узгодженням прикметникових закін­чень з іменниками на позначення невизначеної кількості одно­рідних предметів, що існують у певній сукупності.

Неправильно правильно

медичні приладдя медичне приладдя

величезні каміння величезне каміння

пошкоджені коріння пошкоджене коріння

рідкі пруття рідке пруття

Граматичні форми власних назв