Вибір монтажних кранів та такелажного обладнання

Монтаж одноповерхових промислових споруд звичайно ведуть стріловими кранами. Стрілові крани вибираються за їхніми вантажно-висотними характеристиками: вантажопідйомність, висота підйому крюка, та виліт крюка.

Вибір монтажних кранів та такелажного обладнання виконують на основі підрахунку монтажних характеристик конструкції. Основними характеристиками є: монтажна маса (), монтажна висота (), та потрібний виліт стріли крану ().

Монтажну масу визначають тільки для самих вантажних елементів кожного типу, як сума маси елементу та маси оснащення (стропів, траверс, розчявків, навісних драбин) за формулою:

 

,т (4.1)

 

де – монтажна маса, т;

– маса монтажних елементів, т;

– маса оснащення, т.

Монтажну висоту елементів, крім стінових панелей визначають за формулою:

 

, м (4.2)

 

де – монтажна висота, м;

– висота від рівня стояння крану, ;

– висота підйому над попередньо встановленим елементом, м;

– висота елементу, що монтується, м;

– висота монтажного обладнання.

Монтажну висоту верхньої стінової панелі визначають за формулою:

 

, м (4.3)

 

де – висота стіни без останньої верхньої панелі за розрахунком.

Монтажну висоту визначають для самого високого вертикального елементу колони, горизонтального з найбільшою відміткою – плити покриття і стінової панелі (останньої по висоті) та найбільш важливого елементу – кроквяної ферми.

Величина монтажного вильоту стріли крану залежить від схеми монтажу плит покриття. Поздовжню схему використовують при монтажі плит довжиною 6 м. За цією схемою кран рухається в прогоні “на себе” і монтує послідовно дві ферми, на них встановлює плити покриття, змінює місце стояння, монтує наступну ферму в плити покриття і т. ін. Для плит довжиною 12 м. використовують поздовжньо-поперечну схему, при якій кран монтує ферми, рухаючись вздовж прогону, а для монтажу плит переміщується в крок між двома фермами і рухається “на себе”. Монтажний виліт стріли () для плит покриття довжиною 12 м. визначають графічним методом.

Графічну побудову виконують в такій послідовності: від верхнього кута контуру будівлі А відкладають праворуч по горизонталі 1,5 м. і отримують точку В, яка обмежує наближення стріли крану до будівлі відповідно до вимог техніки безпеки. Від цього ж кута контуру відкладають ліворуч половину довжини (ширини) плити та через отриману точку С проводять вертикальну лінію-вісь плити СД. Вгору від точки Д відкладають монтажну висоту елемента і отримують точку Е. Додавши вгору 1,5 м. знаходять точку Ж, в якій знаходиться кінець стріли крану при монтажі плити. Вісь стріли визначають лінією, яка проходить через точки В та Ж. перетинання вісі стріли з лінією на висоті опорного шарніру стріли (1,5 м.) визначає точку Б – центр шарніру стріли. Положення вертикальної вісі повороту крану – точка К – знаходиться праворуч по горизонталі на 1,5 м. Відстань між точками К та Д є потрібний виліт стріли крану, який визначають графічним способом з урахуванням масштабу креслення.

Підрахунок монтажних характеристик зводять в таблицю 4.1

 

Таблиця 4.1 – Монтажні характеристики конструкцій будівлі