Тема 5. Україна у хіх – на початку ХХ ст.

ВІДРОДЖЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ СВІДОМОСТІ (2 год.)

1. Суспільно-політичне життя на Наддніпрянщині в першій половині ХІХ ст.

2. Національне відродження у Східній Галичині, Буковині та Закарпатті у першій половині ХІХ ст.

3. Наддніпрянська Україна в другій половині ХІХ ст.: реформи 1860 – 1870-х рр., національний та суспільні рухи.

4. Суспільно-політичний рух на західноукраїнських землях в другій половині ХІХ ст.

 

Питання для самостійного опрацювання:

1. Соціально-економічне становище та соціальні рухи в ХІХ ст.

2. Україна в роки першої російської революції 1905 – 1907 рр.

3. Політичне становище в Україні після поразки революції 1905 – 1907 рр.

Рекомендована література

Джерела

Головна Руська Рада (1848 – 1851): Протоколи засідань і книга кореспонденції. – Львів: Інститут історії церкви, 2002. – 270 с.

Кирило-Мефодіївське товариство: У 3 т. – К.: Наукова думка, 1990.

Костомаров М.І. Закон Божий (Книга буття українського народу). – К.: Либідь, 1991. – 40 с.

“Русалка Дністрова”. Документи і матеріали. – К.: Вища школа, 1993. – 230 с.

Українські політичні партії кінця ХІХ – поч. ХХ ст. Програмові і довідкові матеріали. Упорядник В.Ф.Шевченко. – К.: Наукова думка, 1993. – 385 с.

Література

Верига В. Нариси з історії України (кінець ХVІІІ – початок ХХ ст.). – Львів: Інститут українознавства ім. І.Крип’якевича НАН України, 1996. – 317 с.

Голобуцький О., Кулик В. Український політичний рух на Наддніпрянщині кінця ХІХ – початку ХХ ст. Довідник. – К.: Виша школа, 1996. – 270 с.

Декабристи в Україні: дослідження й матеріали / Голова проекту В.Смолій. – К.: Інститут історії України НАН України, 2007. – Т. 5. – 255 с.

Кондратюк К. Історія України: від половини ХІХ століття до 1917 року. – Тернопіль: Б. в., 1994. – 147 с.

Кондратюк К. Нариси історії українського національно-визвольного руху ХІХ ст. – Тернопіль: Б.в., 1993. – 99 с.

Кугутяк М. Галичина: Сторінки історії. Нарис суспільно-політичного руху. (ХІХ ст. – 1939 р.). – Івано-Франківськ: Плай, 1993. – 200 с.

Нариси з історії суспільних рухів та політичних партій в Україні (ХІХ – ХХ ст.). – Львів: Світ. – 2001. – 296 с.

Наумець Л. Товариство об’єднаних слов’ян. – Житомир: Б. в., 1997.

Мокрогуз О., Єрмоленко А. Українські землі у складі Російської та Австрійської імперій наприкінці ХVІІІ – першій третині ХІХ ст. // Історія України. – 2009. – № 29 – 32. – С. 24 – 35.

Реєнт О. Україна в імперську добу (ХІХ – початок ХХ ст.). – К.: Видавничий дім “Альтернативи”, 2003. – 345 с.

“Руська трійця”. З історії суспільно-політичного руху і культури України. – К.: Наукова думка, 1987. – 338 с.

Сарбей В.Г. Національне відродження України. – К.: Видавничий дім “Альтернативи”, 1999. Серія “Україна крізь віки”. – Т. 9. – 336 с.

Світленко С. Народництво в Україні 60-80-х років ХІХ ст. Аналіз публікацій документальних джерел. – Дніпропетровськ: Вид-во “Навчальна книга”, 1999. – 240с.

Сергієнко Г.Я. Кирило-Мефодіївське товариство: утвердження ідеї національного відродження України в слов’янському світі (1861 – 1918 рр.) // УІЖ. – 1997. – № 1.

Сухий О. Від русофільства до москвофільства: російський чинник у громадській думці та суспільно-політичному житті галицьких українців у ХІХ столітті. – Львів: ЛНУ ім. Івана Франка, 2003. – 496 с.

Сухий О. Галичина: між Сходом і Заходом. Нариси історії ХІХ – початку ХХ ст. – Львів: ЛНУ ім. Івана Франка, 1997. – 246 с.

 

Методичні поради

У першому питанні слід зупинитися на:

· адміністративно-територіальному поділі та суспільному устрої українських земель під владою Росії у першій половині ХІХ ст.;

· колонізаторській політиці царизму на захоплених землях, посиленні соціального та національного гноблення;

· початках національного відродження в Україні, його передумовах та етапах розвитку, проявах впливу революційних ідей Західної Європи на Україну;

· розгортанні російського суспільно-політичного та польського національно-визвольного рухів на українських землях у 20 – 30-х рр. ХІХ ст.;

· виникненні гуртків та організацій декабристів, їхніх програмних цілях і діяльності;

· утворенні Кирило-Мефодіївського товариства, його складі, програмних документах: “Статут слов’янського товариства св. Кирила і Мефодія”, “Книга буття українського народу” (“Закон Божий”);

· діяльності товариства: пропаганда революційних, демократичних і просвітницьких ідей, контакти з російським і польським революційними рухами;

· розгромі товариства та репресіях царизму проти українського національного руху.

 

Висвітлюючи друге питання, потрібно розглянути такі проблеми:

· передумови національного відродження на західноукраїнських землях, політика австрійського уряду щодо цих земель (адміністративна, аграна, освітня, релігійна реформи тощо);

· виникнення товариства греко-католицьких священиків (Перемишль, 1816 р.) та його культурно-просвітницька діяльність;

· утворення, ідейно-теоретичні програмні засади (політичні, економічні тощо) та основні напрямки діяльності “Руської трійці”, зміст альманаху “Русалка Дністрова”, вплив “Руської трійці” на Північну Буковину і Закарпаття, її зв’язки з діячами Наддніпрянщини та слов’янського світу;

· роль і місце “Руської трійці” в історії суспільно-політичного руху і культури України.

· “Весна народів” 1848 р. в Австрійській монархії та Східній Галичині;

· утворення та діяльність Головної Руської Ради;

· “Руський собор” та його орган – “Дневник Руський”;

· вибори до австрійського парламенту та участь у ньому українців;

· визвольний рух на Буковині та Закарпатті;

· придушення революції 1848 – 1849 рр. в Австрії;

· наслідки та значення подій 1848 – 1849 рр. на західноукраїнських землях.

 

У третьому питанні необхідно розкрити:

· загальне політичне життя Російської імперії, модернізаційні реформи 60 – 70-х рр. ХІХ ст.

· причини активізації національно-визвольного руху в Наддніпрянській Україні в другій половині ХІХ ст.;

· виникнення громад та їх діяльність;

· антиукраїнську політику російського царизму (Валуєвський циркуляр та Емський указ);

· основні напрямки загальноросійського та польського визвольних рухів на Україні: зародження, соціальна суть, течії та етапи;

· політизацію національного руху в 90-х рр. ХІХ ст.: “Молоді громади”, “Братство Тарасівців”, “Загальна українська безпартійна демократична організація”;

· активізацію суспільно-політичного руху в Україні на початку ХХ ст.; створення політичних партій.

 

Розглядаючи четверте питання, слід розкрити:

· адміністративний статус західноукраїнських земель у другій половині ХІХ ст.; посилення польських позицій у Галичині;

· причини зародження, діяльність та значення суспільно-політичних течій “москвофілів”, “народовців”, радикалів;

· вплив на Галичину національного руху в Наддніпрянській Україні;

· заснування та діяльність організацій “Руська бесіда”, “Просвіта”, “Товариства ім. Т.Шевченка”;

· робітничий та селянський рух на західноукраїнських землях;

· створення і програмні ідеї перших українських політичних партій: русько-української радикальної, народно-демократичної, соціал-демократичної.

Тема 6. Державне відродження України 1917 – 1920 рр. (2 год.)

 

1. Внутрішньо- та зовнішньополітичне становище України в лютому 1917 – квітні 1918 р.

2. Українська держава гетьмана Павла Скоропадського.

3. Відродження Української народної республіки. Доба Директорії УНР.

4. Західноукраїнська народна республіка.

Питання для самостійного опрацювання:

1. Україна в Першій світовій війні.

2. Соціально-економічна політика радянської влади в Україні в 1919 – 1920 рр.

3. Причини поразки та історичне значення визвольних змагань 1917 – 1920 рр.

 

Рекомендована література

Джерела

Директорія, Рада Народних Міністрів Української Народної Республіки 1918 – 1920: Документи і матеріали. – К.: Видавництво ім. Олени Теліги, 2006. – Т. 1. – 688 с.; Т. 2. – 700 с.

Західно-Українська Народна Республіка, 1918 – 1923. Документи і матеріали у 5-ти томах. – Т. 1. – Івано-Франківськ: Лілея – НВ, 2001. – 584 с.

Історія України. Документи. Матеріали. – К.: Видавничий центр “Академія”, 2001. – 448 с.

Конституційні Акти України. 1917 – 1920. Невідомі конституції України. – К.: Філософська і соціологічна думка, 1992. – 272 с.

Україна в ХХ столітті. Збірник документів і матеріалів. – К.: Вища школа, 2000. – 351 с.

Українська революція і державність (1917 – 1920 рр.). – К.: Вища школа, 1998. – 179 с.

Українська Центральна Рада. Документи і матеріали. У двох томах. – К.: Наукова думка, 1996. – Т.1. – 589 с.; 1997. – Т. 2. – 422 с.

Чотири Універсали. – К.: Вища школа, 1990. – 78 с.

Література

Верстюк В. Українська Центральна Рада: навчальний посібник для вузів. – К.: Заповіт, 1997. – 265 с.

Верстюк В.Ф. Симон Петлюра: політичний портрет // Український історичний журнал. – 2004. – № 4. – С. 3 – 38.

Винниченко В. Відродження нації. – Київ – Відень: Б.в., 1990. – Ч. 1, 2. – 87 с.

Горак В.С. Зліт і падіння Директорії // УІЖ. – 1994. – № 4. – 7 – 30.

Гордієнко В. Українська Галицька Армія. – Львів: Каменяр, 1991. – 113 с.

Гошуляк І. Про причини поразки Центральної ради // УІЖ. – 1994. – № 1. – С. 31 – 44.

Гунчак Т. Симон Петлюра. – К.: Вища школа, 1997. – 113 с.

Гунчак Т. Україна: перша половина ХХ століття. Нариси політичної історії. – К.: Генеза, 1993. – 245 с.

Карпенко Ю.О. Листопадова національно-демократична революція на західноукраїнських землях 1918 // УІЖ. – 1993. – № 1. – С. 38 – 47.

Коровенко С.В., Морозов А.Г., Реєнт О.П. Українська революція (Історичні портрети). – Вінниця: Фоліант, 2004. – 288 с.

Кугутяк М. Українська Націонал-Демократія 1918 – 1939. – Київ – Івано-Франківськ: Плай, 2002. – 536 с.

Литвин В.М. Україна: доба війн і революцій (1914 – 1920). – К.: Знання, 2003. – 468 с.

Литвин М.Р. Українсько-польська війна 1918 – 1919 рр. – Львів: Інститут українознавства НАН України; Інститут Центрально-Східної Європи, 1998. – 488 с.

Литвин М.Р., Науменко К.Є. Історія ЗУНР. – Львів: Ін-т українознавства НАН України, Олір, 1995. – 368 с.

Макарчук С. А. Українська республіка галичан. Нариси про ЗУНР. – Львів: Світ, 1997. – 192 с.

Пиріг Р.Я. Скоропадський: штрихи до політичного портрета // УІЖ. – 1992. – № 9. – С. 12 – 27.

Реєнт О. Перша світова війна і Україна. – К.: Генеза, 2004. – 480 с.

Рубльов О.С., Реєнт О.П. Українські визвольні змагання 1917 – 1921 рр. – К.: Видавничий дім “Альтернативи”, 1999. Серія “Україна крізь віки”. – Т. 10. – 320 с.

Солдатенко В.Ф. Українська революція. Історичний нарис. – К.: Либідь, 1999. – 976 с.

Шаповал Ю., Верба І. Михайло Грушевський. – К.: Видавничий дім “Альтернативи”, 2005. – 352 с.

 

Методичні поради

Вивчаючи перше питання, розглядаємо такі аспекти:

· революційні події в Росії; утворення Центральної Ради, її політична платформа;

· Український національний конгрес та його значення;

· переговори Центральної Ради з Тимчасовим урядом про надання автономії України;

· Перший і Другий Універсали Центральної Ради;

· “Тимчасова інструкція Генеральному Секретаріату Тимчасового уряду в Україні”. Обмеження прав народу України;

· більшовицький збройний переворот у Петрограді, ставлення до нього Центральної Ради;

· Третій Універсал Центральної Ради та проголошення Української народної республіки;

· загострення стосунків між Центральною Радою та Петроградським Раднаркомом, ультиматум РНК Центральній Раді;

· агресія більшовицької Росії проти УНР, міжнародне становище і дипломатичні контакти УНР на переломі 1917 – 1918 рр.;

· підписання Брестського миру та його умови;

· проголошення ІV Універсалом незалежності УНР;

· наступ більшовицьких військ та вступ в Україну німецьких і австро-угорських армій, окупаційний режим;

· розпуск Центральної Ради, причини її поразки, історичне значення та уроки діяльності.

У другому питанні розкриваємо такі аспекти:

· хліборобський конгрес і проголошення гетьманом України П.Скоропадського;

· формування гетьманського уряду і його склад;

· аграрна політика гетьманату та її наслідки;

· військове будівництво доби Української держави;

· законотворча та культурно-освітня діяльність уряду;

· зовнішня політика П.Скоропадського;

· кризове становище Української держави восени 1918 р.

 

У третьому питанні слід звернути увагу на такі проблеми:

· антигетьманська діяльність соціалістичних партій, формування опозиційних до гетьмана організацій;

· повстання проти гетьманату;

· зречення від влади Павла Скоропадського та його місце в історії української державності;

· вступ Директорії до Києва і створення уряду УНР;

· державний устрій УНР періоду Директорії;

· другий та третій більшовицькі наступи на Україну, захоплення її території Добровольчою армією генарала А. Денікіна;

· Варшавський договір Симона Петлюри з Юзефом Пілсудським;

· радянсько-польська війна 1920 р. та участь у ній армії УНР;

· Ризький мирний договір та його наслідки для України.

 

У четвертому питанні висвітлюємо:

· поразку Австро-Угорщини у Першій світовій війні та її вплив на піднесення рівня національно-визвольної боротьби на західноукраїнських землях;

· створення Центрального військового комітету, Української Національної ради та їх діяльність, збройне повстання у Львові, в інших містах і селах краю;

· державобудівничий процес ЗУНР: зміст відозв Національної ради, формування владних структур, Української галицької армії;

· діяльність Державного секретаріату у соціальній сфері, в галузі освіти і культури, зміст аграрної реформи;

· взаємовідносини ЗУНР і УНР;

· причини, характер та основні етапи українсько-польської війни;

· відносини ЗУНР з державами Антанти;

· окупацію Східної Галичини польськими військами, причини поразки українців у війні з Польщею.

· рішення Ради послів Паризької мирної конференції про приєднання Східної Галичини до Польщі, падіння ЗУНР та її історичне значення;

· окупація Північної Буковини Румунією, Сен-Жерменський договір та входження Закарпаття до Чехословаччини.

Тема 7. УКРАЇНА В 20 – 30-ТІ РОКИ ХХ ст. (2 год.)

1. Україна в умовах “нової економічної політики” та радянської модернізації.

2. Політика “коренізації” та її прояви в Україні.

3. Українські землі в складі Польщі, Румунії і Чехословаччини у 1919 – 1939 рр.: політичний статус, соціально-економічне становище.

4. Національно-визвольний рух на західноукраїнських землях.

Питання для самостійного вивчення:

1. Входження України до складу СРСР.

2. Сталінський тоталітарний режим і масові репресії в Україні.

3. Карпатська Україна (1938 – 1939 рр.).

Рекомендована література

Джерела

Білас І. Репресивно-командна система в Україні 1917 – 1953 р. Суспільно-політичний та історико-правовий аналіз. У 2-х книгах. – Кн. 2. Документи і матеріали. – Київ: “Військо України”, 1994.– 424 с.

Голод 1932 – 1933 рр. на Україні: очима істориків, мовою документів. – Київ: Видавничий центр “Академія”, 1990. – 310 с.

Голодомор 1932 – 1933 років в Україні. Документи і матеріали. – Київ: Видавничий дім “Києво-Могилянська академія”. – 2007. – 1128 с.

ОУН. В світлі постанов Великих зборів. Конференцій та інших документів з боротьби 1929 – 1955. (Збірка документів). – Львів: Бібліотека Українського підпільника, 1955. – 370 с.

Україна в ХХ столітті. Збірник документів і матеріалів. – Київ: “Вища школа”, 2000. – 351 с.

Чорна книга України. – Київ: “Просвіта”, 1998. – 784 с.

Література

Вегеш М. Августин Волошин і Карпатська Україна. – Львів-Хуст: ЗУКЦ, 2004. – 414 с.

Вегеш М. Карпатська Україна в 1938 – 1939 рр. у загальноєвропейському історичному контексті. – Т. 1 – 2. – Ужгород: Видавництво Ужгородського державного університету, 1997. – 198 с.

Даниленко В., Касьянов Г., Кульчицький С. Сталінізм на Україні 20 – 30-ті рр., – Київ: “Наукова думка”, 1991. – 200 с.

Зимомря М. Герой України-Августин Волошин. Дрогобич: “Відродження”, 2006. – 134 с.

Касьянов Г. Українська інтелігенція 1920-1930-х років: соціальний портрет та історична доля. – Київ: “Глобус”, 1992. – 176 с.

Касьянов Г., Даниленко В. Сталінізм і українська інтелігенція. – Київ: “Наукова думка”, 1991. – 96 с.

Кондратюк В., Зайцев О. Україна в 20 – 30-х роках: суспільно-політичне життя ХХ ст. – Львів: Видавництво Львівського державного університету, 1993. – 257 с.

Конквест Р. Жнива скорботи. Радянська колективізація і голодомор. – Київ: “Либідь” 1993. – 382с.

Кульчицький С. В. Україна між двома війнами (1920 – 1939 рр.). – Т. 11. – Київ, Видавничий дім “Альтернативи”, 1999. – 320 с.

Кульчицький С. Комунізм в Україні: перше десятиріччя (1919 – 1928). – Київ: Видавничий Дім “Альтернативи”, 1999. – 336 с.

Кульчицький С.В. Голодомор 1932 – 1933 рр.: механізми сталінського терору // УІЖ. – 2007. – № 4. – С. 4 – 26.

Малик Я. Впровадження радянського режиму в українському селі. – Львів: Вид-во ЛДУ, 1996. – 210 с.

Мечник С. В підпіллі революційної ОУН. – Львів: “Фенікс Лтд”, 1993. – 144 с.

Рубльов О.С., Черченко Ю.А. Сталінщина і доля західноукраїнської інтелігенції. – Київ: Наук. думка, 1994. – 350 с.

Сеньків М. З історії соборності українських земель 1917 – 1945 рр. – Дрогобич: “Відродження”, 1989. – 164 с.

Шаповал Ю. Україна 20 – 50-х років: сторінки ненаписаної історії. Київ: Наук. думка, 1994. – 280 с.

Шаповал Ю. Україна ХХ століття: особи та події в контексті важкої історії. – Київ: Генеза, 2001. – 557 с.

Швагуляк М. Партійні поділи і загальнонаціональні інтереси // Сучасність. – 1994. – Ч. 2. – С. 11 – 92.

Швагуляк М. Польська репресивна акція у Галичині 1930 р. і українське суспільство. – Львів: Видавництво Львівського державного університету, 1993. – 180 с.

 

Методичні поради

У першому питанні необхідно розкрити такі проблеми:

· політична криза і соціально-економічна на початок 1920-х рр., голодомор 1921 – 1923 рр.

· запровадження нової економічної політики: заміна продрозкладки продовольчим податком; уведення госпрозрахунку та денаціоналізація промислових підприємств; легалізація приватного підприємництва, запровадження вільної торгівлі; здійснення грошової реформи та відновлення грошового обігу, діяльності банків, кредитних установ; ринкові методи господарювання в економіці; процес роздержавлення та передача в оренду і приватну власність дрібних та частину середніх підприємств.

· сталінська індустріалізація України;

· відмова від економічних методів регулювання господарського життя і перехід до командної, планової економіки;

· централізація управління промисловістю. “Штурмівщина”;

· колективізація сільськогосподарського виробництва;

· голодомор 1932 – 1933 рр.: причини, організація та розгортання, наслідки.

 

У другому питанні характеризуємо такі аспекти:

· створення умов для всебічного розвитку національних меншин, що проживали на Україні;

· політика “українізації”: причини, суть, наслідки;

· повернення з еміграції визначних українських діячів;

· діяльність українських націонал-комуністів: М. Скрипника, О. Шумського та інших;

· піднесення української культури, освіти, науки, мистецтва;

· наступ більшовицької Москви на українське життя УСРР та згортання політики “українізації” на рубежі 20 – 30-х рр.

 

У третьому питанні слід звернути увагу на:

· умови Ризького договору між польським та радянськими урядами щодо України;

· антиукраїнську політику окупаційного польського уряду;

· санаційний режим на західноукраїнських землях;

· польську колонізацію етнічних українських земель, її причини і політичні цілі;

· політику “пацифікації” – масовий терор і репресії проти українського населення, нищення українських культурно-освітніх і громадських установ, політичні процеси над діячами українських політичних організацій;

· політику “нормалізації” українсько-польських стосунків та її крах;

· окупаційний режим на землях, захоплених Румунією;

· становище українських земель, які ввійшли до складу Чехо-Словаччини.

У четвертому питанні слід висвітлити:

· створення нелегальної Української Військової організації (УВО) та її діяльність з посилення національно-визвольної боротьби в нових умовах;

· акти індивідуального терору УВО, саботажі та експропріаційні акції;

· поширення серед західноукраїнської молоді націоналістичних ідей М. Міхновського та Д. Донцова;

· створення Організації Українських Націоналістів (ОУН), її програмні цілі, форми і методи їх досягнення;

· відплатні акції ОУН проти виконавців і пособників “пацифікації”, антипольський терор і акти бойкоту та експропріацій;

· політичні процеси над лідерами ОУН;

· діяльність легальних українських політичних партій в Східній Галичині та Волині;

· національно-визвольний рух, діяльність політичних партій та громадських організацій у Північній Буковині, Бесарабії і Закарпатті.