Аналіз існуючої освітньо-професійної програми фахівця.

 

Коментар

Освітньо-професійна програма (ОПП) є державним нормативним документом, в якому визначається нормативний зміст навчання, встановлюються вимоги до змісту, обсягу та рівня освітньої та професійної підготовки фахівця відповідного освітньо-кваліфікаційного рівня певної спеціальності.

Цей стандарт є складовою галузевої компоненти державних стандартів вищої освіти і використовується при:

- розробці та корегуванні відповідних навчальних планів і програм навчальних дисциплін;

- розробці засобів діагностики рівня освітньо-професійної підготовки фахівця;

- визначенні змісту навчання як бази для опановування новими спеціальностями, кваліфікаціями;

- визначенні змісту навчання в системі перепідготовки та підвищення кваліфікації.

Цей стандарт встановлює:

· нормативну частину змісту навчання у навчальних об’єктах, їх інформаційний обсяг та рівень засвоєння у процесі підготовки відповідно до вимог освітньо-кваліфікаційної характеристики;

· рекомендований перелік навчальних дисциплін підготовки фахівців;

· форми державної атестації;

· нормативний термін навчання.

Методичні рекомендації до виконання практичного завдання

Для аналізу існуючої освітньо-професійної програми підготовки фахівця певного профілю перш за все необхідно ознайомитися зі структурою цього документу.

Структура ОПП:

- Передмова

- Вступ

- Галузь використання

- Нормативні посилання

- Позначення і скорочення

- Розподіл змісту освітньо-професійної програми та максимальний навчальний час за циклами підготовки

Визначте, які цикли підготовки передбачено в освітньо-професійній програмі і скільки годин (кредитів) відводиться на кожний цикл.

Зверніть увагу, які дисципліни входять до нормативної частини змісту ОПП.

Користуючись позначеннями і скороченнями розшифруйте та проаналізуйте

1) шифр змістовного модуля, що відповідає умінню, обраному за зразок в ОКХ (під час виконання попереднього завдання);

2) шифр блоку змістовних модулів;

3) назву дисципліни, до якої входить розшифрований вище блок змістовних модулів.

Цією інформацією обов’язково керуються викладачі при складанні робочої програми з курсу.

Остання інформація в структурі – це Державна атестація студента.

 

3. Методика формування навчального плану підготовки спеціалістів.

Коментар

Навчальний план — це нормативний документ, що визначає перелік і обсяг нормативних і вибіркових навчальних дисциплін, послідовність їх вивчення, конкретні форми проведення навчаль­них занять і їх обсяг, графік навчального процесу, форми і спосо­би проведення поточного і підсумкового контролю.

Перелік дисциплін, розподіл їх за семестрами, час, відведений на їх викладання, визначається залежно від спеціальності, спеціа­лізації, кваліфікації майбутнього фахівця, а також від загальної тривалості часу навчання.

Для конкретизації планування навчального процесу на кож­ний навчальний рік складається робочий навчальний план. Нор­мативні навчальні дисципліни визначаються державним стандар­том освіти. Дотримання їх назв і обсягу є обов'язковим для навчального закладу. Вибіркові навчальні дисципліни вводяться для поглибленої підготовки фахівців у визначеній сфері діяльно­сті, ефективного використання можливостей конкретного навча­льного закладу.

Розподіл дисциплін в навчальному плані відбувається за циклами: гуманітарної та соціально-економічної підготовки; математичної та природничо-наукової підготовки; професійно-практичної (фахової) підготовки.

При підготовці бакалаврів загальна кількість годин на вивчення дисциплін зазначених вище циклів повинна складати 8640 годин (240 європейських кредитів), причому вони повинні розподілятися таким чином, щоб на один семестр припадало 1080 годин (30 кредитів).

Навчальним планом визначаються форми аудиторної, само­стійної та індивідуальної роботи студентів: лекції, практичні, ла­бораторні і семінарські заняття, самостійні та індивідуальні за­няття, курсові роботи (проекти), практики, підсумковий контроль знань студентів, дипломні (випускні) роботи, державні іспити. При цьому зазначається кількість навчального часу для засвоєння певного обсягу навчального матеріалу з урахуванням нормативів використання часу.

Кожен навчальний заклад, самостійно формуючи навчальний план, повинен дотримуватися загальних вимог і орієнтуватися на типовий перелік дисциплін, коригуючи його відповідно до галу­зевої спрямованості і регіональної специфіки.

Від перших до старших курсів, звичайно, скорочується кіль­кість теоретичних занять, збільшується кількість і тривалість практичної підготовки. Термін канікул складає орієнтовно шість тижнів на рік — два тижні взимку і чотири тижні влітку. Кіль­кість іспитів не повинна бути більше п'яти в одному семестрі.

Відповідно змісту дисциплін, що викладаються, на перших курсах передбачається вивчення загальних наукових і гуманітар­них дисциплін. На старших курсах переважають професійно-орієнтовані і спеціалізовані дисципліни.

Кількість курсових робіт (проектів) і розрахункових робіт розподіляється рівномірно за часом навчання (крім останнього курсу, коли йде підготовка до дипломної роботі), а на практику планується приблизно третина навчального часу.

Окрім того,в навчальному плані наводиться графік навчального процесу.

Навчальний графік — це інформаційно-розпорядчий документ, який визначає порядок і терміни проведення всіх видів навчальних занять у відповідності до навчального плану. Графік навчального процесу формує декан на основі навчального плану і закріплення дисциплін за кафедрами. Його доцільно формувати відповідно до кадрових можливостей вузу і наявності навчальних аудиторій.

Графік може коригуватися залежно від зовнішніх факторів: зміни умов проходження практики, роботи інфраструктури вузу (заповнюваності бібліотек, достатності місць у гуртожитках) та ін. При цьому викладач повинен мати гнучкі форми викладання матеріалу з урахуванням забезпеченості бібліотеки навчальними і методичними посібниками, наявності технічних засобів навчан­ня, програмного і комп'ютерного забезпечення, можливості дис­танційного навчання тощо.

Методичні рекомендації до виконання практичного завдання

На основі існуючого навчального плану та графіку навчального процесу підготовки бакалаврів здійснити:

1. аналіз видів діяльності студентів певного курсу;

2. характеристику однієї з дисциплін.

Для виконання першого завдання необхідно ознайомитись з графіком навчального процесу, позначеннями видів діяльності студента (наприклад, «”» - теоретичне навчання, «::» - екзаменаційна сесія тощо). Користуючись позначеннями, охарактеризувати: скільки тижнів, наприклад, у першому семестрі триває теоретичне навчання студента, коли тривають тижні контрольних заходів, коли розпочинається і закінчується зимова екзаменаційна сесія, канікули тощо.

Для виконання другого завдання необхідно ознайомитись з планом навчального процесу, а саме дисциплінами, які характеризують зміст освіти фахівця економічного профілю. Усі представлені дисципліни, аналогічно як і в ОПП, поділені на цикли підготовки.

Охарактеризуйте по одній дисципліні з кожного циклу і вкажіть:

- назву дисципліни;

- семестр, в якому вона вивчається;

- кількість годин та кредитів, яка відведена на її вивчення;

- кількість годин, які відводяться на лекційні заняття, практичні або семінарські, самостійну роботу;

- форма підсумкового контролю;

- скільки годин на тиждень викладається і яка кафедра відповідає за її проведення.