Тема 13. Політична свідомість та політична культура

1. Що собою являє політична свідомість?

а) процес залучення індивідів до наявних соціальних норм і куль­турних цінностей;

б) система відображення в духовному житті людей політичних інтересів і уявлень різних соціальних груп, національних спільнот, суспільства в цілому;

в) система засобів і методів здійснення політичної влади;

г) сукупність правил, прийомів та процедур, що забезпечують та регулюють легітимне становлення державних представницьких орга­нів влади.

2. Що є головною детермінантою політичної свідомості?

а) економічне життя; б) політична культура;

в) політичне буття; г) національні особливості.

3. Для якого рівня політичної свідомості характерним є форму­вання поглядів, уявлень про політику на ґрунті повсякденного практичного досвіду людей, безпосередньої політичної поведінки?

а) емпірична політична свідомість;

б) політико-теоретична свідомість;

в) ідеологія.

4. Який рівень політичної свідомості являє собою сукупність ідей, поглядів, знань, які виникають на базі наукових досліджень полі­тичних відносин, процесів, глибокого вивчення їх сутності, супереч­ностей, закономірностей розвитку?

а) емпірична політична свідомість;

б) буденна політична свідомість;

в) політико-теоретична свідомість;

г) ідеологія.

5. У результаті якого процесу відбувається формування індиві­дуальної політичної свідомості?

а) політичної соціалізації; б) легітимізації;

в) інтитуціоналізації; г) політичної інтеграції.

6. Що собою являє політична культура?

а) система ідей та відносин з приводу боротьби за завоювання та здійснення влади;

б) сукупність цінностей, настанов, переконань, орієнтацій та сим­волів, що їх виражають, які є загальноприйнятими та слугують регу­люванню політичної поведінки в суспільстві;

в) система відносин розподілу та використання державної влади.

7. Хто з вчених вперше використав термін “політична культура”?

а) Т. Гоббс; б) Ж.-Ж. Руссо;

в) І. Гердер; г) К. Маркс.

8. Для якого типу політичної культури характерним є визнан­ня сили як головного засобу політики, безконтрольність влади, усунення мас від активної участі в політичному житті?

а) демократична політична культура;

б) авторитарна політична культура;

в) тоталітарна політична культура.

9. Для якого типу політичної культури (за класифікацією Г. Алмонда та С. Верби) характерним є незацікавленість членів суспільства функціонуванням політичної системи, відсутність у них конкретних політичних ролей?

а) патріархальна;

б) підданська;

в) політичної участі (активістська).

10. Суть якої функції політичної культури полягає в забезпеченні зв’язку громадянина з політичною системою, з іншими членами суспільства?

а) нормативно-регулятивна; б) виховна;

в) комунікативна; г) прогностична.

ТЕМА 14. СОЦІАЛЬНА ПОЛІТИКА

1. Як “великі соціальні групи людей, що різняться за їх місцем в системі суспільного виробництва, за їх відношенням щодо засобів виробництва… і за способом та розміром тієї долі суспільного багатства, яким вони володіють” В. Ленін визначив:

а) соціальні класи; б) соціальні страти;

в) соціальні верстви; г) касти.

2. Сучасний конфліктний підхід до визначення класу представ­лено працями:

а) К. Маркса; б) П. Блау;

в) Л. Козера; г) Л. Уорнера.

3. Серед ознак соціальних страт М. Вебер не виділяв:

а) місце в системі виробничих відносин;

б) доход;

в) престиж;

г) відношення до влади.

4. К. Маркс та Ф. Енгельс зазначали, що класового поділу не має:

а) первісне суспільство;

б) рабовласницьке суспільство;

в) феодальне суспільство.

5. Запорукою соціальної стабільності суспільства є існування багаточисельного:

а) вищого класу;

б) середнього класу;

в) нижчого класу;

6. До соціальних конфліктів не належить:

а) селянське повстання; б) громадянська війна;

в) соціалістична революція; г) соціальна реформа.

7. Стан суспільства перехідного типу, де руйнуються старі соці­альні групи, а нові не набули остаточного оформлення називають:

а) інтеграція; б) девіація;

в) архаїзація; г) маргиналізація.

8. Антисоціальну поведінку називають:

а) інтеграція; б) девіація;

в) архаїзація; г) маргиналізація.