Зв'язок між зоровим сприйняттям довжини хвиль і суб'єктивним відчуттям світла

 

Довжига ХВИЛІ, нм	Віцчутгя кольору
380-450	Фіолетовий
480	Синій
521	Зелений
573	Жовтий
600-650	Жовтогарячий
650-780	Червоішй

Людина розрізняє приблизив 150 еідтінків кольорів. Утехніці, відповідно до Держ-стандарту 12.04.026-76, встановлено чотири сигиальних кольори: червоний, жовтий, зелений і синій. Червоний колір сигналізує про безпосередню небезпеку; жовтий зас-тосовується для попередження небезпеки; зелений застосовується для знаків, що на-казують робити саме так; синій — для вказівних знаків. Для транспорту — зелене світло дозволяс рух. Фарбуеання у пеені різноманітні кольори для сприятливого (по-вноцінного) відчуття сприймання образу дуже часто використовусться при оформ-ленні будинків, квартир, офісів. Особливо велике значения мае колір при доборі одягу. Психологи підтверджують, що колір одягу може впливати не тільки на настрій, але і на самопочуття людини: зелений die заспокімшво на нервову систему, знімає голов-ний біль, втому, дратівливість; червоний — збільшує вміст адреналіну в крові, підви-щує працездатність; жовтий — стимулюе мозкову діяльність; фіолетовий — покро­йте роботу серця, судин, легень, цей колір збільшує витривалість організму, жовтога­рячий підвищує настрій і тому незамінний у стресових ситуаціях.

Для гігієнічної оцінки умов праці використовуються світлотехнічні одиниці, що застосовуються у фізиці: світловий потік, освітленість, яскравість поверхні. (Де-тальну інформацію про світлотехнічні розміри можна одержати в курсі «Охорона праці»). Зоровий аналізатор мае найбільшу адаптацію, вона тривае 8-10 хвияин. За сприйняттям об'єктів у тривимірному просторі розрізняють поняття «гострота зору», «глибина зору», «поле зору». Бінокулярне поле зору по горизонталі 120... 160", по вер­тикал! вгору — 55...60', вниз 65...72°. Зона оптимально! видимості становиты вгору 25°, униз — 35", вправо і вліво по 32^і. Помилка оцінки віддаленості об'єктів (на відстані до 30 м) становить приблизив 12% відстані.

Слід зазначити, що зоровий аналізатор має деякі своєрідні характе­ристики, такі як * інерція зору, * зорове відображення (міражї, гало, ілюзії), * видимість. Останнє свідчить про складність процесів, що відбуваються в зоровій системі по сприйняттю реальної дійсності і бе-зумовної участі в цій діяльності нашого мислення.

♦ Слуховий аналізатор — є другом за значениям для сприйняття людиною навколишнього середовища і безпеки життєдіяльності. У той час, як око чутливе до електромагнітної енергії, вухо реагує на механічні впливи, пов'язані з періодичними змінами атмосферного

тиску у відповідному діапазоні. Коливання повітря, що діють із ви-значеною частотою і характеризуются періодичною появою об­ластей високого і низького тиску, сприймаються нами як звуки.

У середовищі, що оточує людину, постійно відбуваються різноманітні механічні процеси, що викликають коливання повітря. Більшість таких коливань мають велике сигнальне значения, тобто несуть інформацію про явища, походження яких послужили причиною цих коливань. Зав-дяки слуховому аналізатору людина сприймає (відчуває) коливання по-вітря.

Слуховий аналізатор являє собою спеціальну систему для сприйняття звукових коливань, формування слухових відчугтів і впізнавання звуко-вих образів. Допоміжний апарат периферичної частини аналізатора — вухо. Розрізняють зовнішнє вухо (вушна раковина, зовнішня слухова і барабанна иеретинки), середнє вухо (молоточок, ковадло і стремені) і внугрішнє вухо (де розташовані рецептори, що сприймають звукові коли­вання). Трансформація енергії механічних коливань у процес нервового збудження досить складний і ми його тут не розглядаємо.

Фізична одиниця, за допомогою якоі оцінюється частота коливань повітря в секун­ду — герц (Гц), чисельно дорівнюе одному поеному коливанню, що здійснюється за одну секунду. Чим більша частота коливань тиску, тим вищий за висотою звук, що сприй-маеться. Людина може чути звуки, при яких частота коливань тиску повітря перебувае в діапазоні від 16 до 20 тис. Гц. Діапазон коливання повітря, що сприймаеться різними живыми істотами, різноманітний. Наприклад, кажани і собаки здатні сприймати знач-но вищі звуки, ніж людина, тобто Ем доступний діапазон хвиль звукового порядку, частота яких набагато вища. Висота звука, що суб'ективно сприймаеться, залежить не тільки від частоти коливань тиску повітря. На неі впливає і сила звука, або його інтенсивність, тобто діапазон, амплітуда або різниця тиску між найвищою і най-нижчою точками.

Для оцінки суб'єктивної гучності сприйманого звука запропонована спеціальна шкала, одиницею виміру якої є децибел. Більш докладно про дію різноманітних видів звука на організм людини буде розглянуто у наступному розділі.

♦ Шкірний, або тактильный, аналізатор відіграє безумовно винят-кову роль у житті людини, особливо при його взаємодії із зоровим і слуховим аналізаторами при формуванні в людини цілісного сприй­няття навколишнього світу. Передусім це стосується трудової діяль-ності людини. При втраті зору і слуху, людина за допомогою тактиль­ного аналізатора за рахунок тренування і різноманітних технічних при-стосувань може «чути», «читати», тобто діяти і бути корисним суспіль-ству. Тактильною чутливістю людина зобов'язана функціонуванню ме-ханорецепторів шкірного аналізатора. Джерелом тактильних відчуттів є механічні впливи у вигляді дотику або тиску.