Кровотечі в ранньому післяпологовому періоді

278. Вагітні з багатоводдям, багатоплідною вагітністю, великим плодом і слабкістю перейм в пологах

складають групу ризику з розвитку в післяпологовому періоді:

1. гестозу

* 2. кровотечі

3. еклампсії

4. анемії

 

279. Причина кровотечі в ранньому післяпологовому періоді після пологів великим плодом:

1. розрив матки

2. розрив шийки маткти

3. затримка частки плаценти

4. гіпотонія матки

* 5. все вище перераховане

 

280. Найбільш часта причина кровотечі в ранньому післяпологовому періоді:

1. повне передлежання плаценти

2. повне справжнє прирощення прирощення плаценти

* 3. гіпотонія матки

4. розрив матки

5. розрив шийки матки і піхви

6. вроджені коагулопатії

 

281. До кровотечі в ранньому післяпологовому періоді призводять:

1. слабкість пологової діяльності

2. багатоводдя

3. багатопліддя

4. великий плід

* 5. все перелічене

282. При кровотечі в ранньому післяпологовому періоді, що розпочалася, необхідно перш за все:

1. виконати ручне обстеження порожнини матки

2. оглянути м’які пологові шляхи

* 3. провести зовнішній масаж матки і ввести утеротоніки

4. клемувати параметрії

5. притиснути аорту

 

283. При кровотечі в ранньому післяпологовому періоді, що розпочалася, необхідно:

1. введення утеротоніків

* 2. все перелічене

3. ручне обстеження порожнини матки

4. огляд м’яких пологових шляхів

 

284. При кровотечі в ранньому післяпологовому періоді, що розпочалась, необхідно:

1. виконати зовнішній масаж матки і ввести утерото­ніки

2. провести ручне обстеження порожнини матки

3. оглянути м’які пологові шляхи

4. замістити патологічну крововтрату

* 5. виконати все перелічене

 

285. Метод зупинки кровотечі в ранньому післяпологовому періоді:

1. введення утеротоніків

2. гемотрансфузія

3. вишкрібання порожнини матки

4. ручне обстеження порожнини матки

* 5. все перераховане

 

286. Патологічна крововтрата в ранньому післяпологовому періоді потребує всього крім:

1. притиснути аорту

2. ввести утеротоніки

* 3. клемувати параметрії

4. виконати ручне обстеження порожнини матки

5. провести огляд пологових шляхів

 

287. Показанням до ручного обстеження післяпологової матки є все крім:

1. крововтрати, що перевищує фізіологічну

2. наявності рубця на матці

* 3. розриву шийки матки I-II ступеня

4. сумніви в цілісності посліду

5. підозра на розрив матки

 

288. Ручне входження в порожнину матки показано при:

1. кровотечі, що почалася, і відсутності ознак відділення плаценти

2. відсутності кровотечі і ознак відділення плаценты через 30 хв після народження плода

3. затримці частки плаценти

* 4. всіх вказаних ускладненнях

5. патологічній крововтраті в ранньому післяпологовому періоді

 

289. При гіпотонічній кровотечі в ранньому післяпологовому періоді, що стійко триває, показано:

1. повторне ручне обстеження порожнини матки

2. введення тампону з ефіром в заднє склепіння піхви

3. повторне введення утеротоніків

* 4. видалення матки і заміщення крововтрати

5. все перелічене

290. Групу ризику по патологічному перебігу пологів складають вагітні:

1. з обтяженим соматичним і акушерсько-гінеко­ло­гічним анамнезом

2. при наявності великого плода, багатоводдя і багатопліддя

3. з ускладеним перебігом вагітності

4. при наявності рубця на матці

* 5. зі всіма переліченими ускладненнями

Геморагічний шок в акушерстві

291. Адекватність гемодинаміки оцінюється на основі:

1. кольору шкіряних покривів і температури тіла

2. частоти пульсу, величини АТ і шокового індексу

3. показників почасового діурезу

4. показників ЦВТ і гематокриту

* 5. всього переліченого

 

292. Шоковий індекс:

* 1. відношення частоти пульсу до величини систолічного АТ

2. відношення частоти пульсу до діастолічного АТ

3. відношення систолічного АТ до частоти пульсу

 

293. Шоковий індекс:

1. інформативний показник об’єму крововтрати

2. відношення частоти пульсу до систолічного АТ

3. при зниженні ОЦК на 20–30% збільшується до 1

4. в нормі дорівнює 0,5

* 5. все перелічене вірне

 

294. Методи профілактики геморагічного шоку в акушерстві включають:

1. нормалізацію місцевого гемостазу

* 2. всі перелічені заходи

3. профілактику ДВЗ-синдрому

4. інфузійно-трансфузійну терапію

5. профілактику ниркової недостатності

 

295. При крововтраті до 1000 мл в ранньому післяпологовому періоді не показано:

* 1. перев’язка судин за методом Цицишвілі і видалення матки

2. ручне обстеження порожнини матки

3. введення утеротоніків

4. інфузійно-трансфузійна терапія

5. введення тампону з ефіром в заднє склепіння піхви

 

296. Терапія геморагічного шоку включає:

1. зупинку кровотечі (місцевий гемостаз)

2. інфузійно-трансфузійну терапію

3. профілактику ДВЗ-синдрому

4. профілактику ниркової недостатності

* 5. все перелічене

ДВЗ-синдром в акушерстві

297. Тривале знаходження в матці мертвого плода може стати причиною:

1. гіпотонічної кровотечі

2. прирощення плаценти

3. розриву матки

* 4. коагулопатичної кровотечі

5. всього вказаного вище

Тема 17. Оперативне акушерство. Пологовий травматизм.

Пологовий травматизм

Розриви піхви

298. Розриві піхви частіше виникають при:

* 1. швидких пологах

2. багатоплідній вагітності

3. пологах недоношеним плодом

4. слабкості пологової діяльності

Розриви промежини

299. Симптоми загрожуючого розриву промежини не включають:

1. значне випинання промежини

2. побіління шкіри промежини

3. набряк промежини

* 4. появу кров’яних виділень із статевих шляхів

 

300. При розриві промежини I ступеня не ушкоджується:

1. стінка нижньої третини піхви

2. задня спайка

3. шкіра промежини

* 4. м’язи зовнішнього шару тазового дна

 

301. При розриві промежини II ступеня не ушкоджуються:

1. шкіра промежини

2. стінка піхви

3. м’язи зовнішнього і внутрішнього шарів тазового дна

* 4. зовнішній сфінктер прямої кишки

 

302. При розриві промежини II ступеня залишаються неушкодженими:

1. шкіра

2. м’язи промежини

3. фасція

* 4. слизова оболонка прямої кишки

 

303. При розриві промежини III ступеня ушкоджуються:

1. шкіра промежини і стінка піхви

2. м’язи зовнішнього і внутрішнього шарів тазового дна

3. зовнішній сфінктер прямої кишки і стінка прямої кишки

* 4. всі перелічені тканини

 

304. Розриви промежини II і III ступеня можуть сприяти розвитку:

1. септичних післяпологових захворювань

2. опущень і випадінь статевих органів

3. піхвово-промежинно-прямокишкові нориці

* 4. всіх вказаних ускладнень

 

305. Профілактика розриву промежини включає:

1. кваліфіковану акушерську допомогу в пологах

2. перінеотомію

3. епізіотомію

* 4. все перелічене

 

306. При симптомах загроджуючого розриву промежини проводять операцію:

* 1. епізіо- або перінеотомію

2. накладання акушерських щипців

3. амніотомію

4. екзентерацію

 

307. Ушивання рани при розриві промежини IV ступеня починають з:

1. стінки піхви

2. мязів зовнішнього і внутрішнього шарів тазового дна

* 3. відновлення стінки прямої кишки

4. сфінктера прямої кишки

 

308. Знеболення, яке не застосовують, при ушиванні промежини:

* 1. перидуральна анестезія

2. внутрішньовенний наркоз

3. місцева анестезія

Розриви шийки матки

309. Групи ризику з розриву матки складають жінки з:

1. рубцем на матці

2. анатомічно і клінічно вузьким тазом

* 3. всім переліченим

4. пологами великим плодом

 

310. Методом інструментального дослідження, який застосовується під час вагітності і пологів, являється:

1. зондування порожнини матки

* 2. огляд шийки матки за допомогою дзеркал

3. біопсія

4. гістерографія

 

311. Огляд м’яких пологових шляхів в дзеркалах після пологів дозволяє діагностувати:

* 1. розрив шийки матки і стінок піхви

2. розрив матки

3. гематому в параметрії

4. затримку частки плаценти в порожніни матки

 

312. Основний метод діагностики розриву шийки матки в пологах:

1. піхвове дослідження в першому періоді пологів

2. піхвове дослідження в другому періоді пологів

3. операція ручного входження в порожнину матки

* 4. огляд шийки матки в ранньому післяпологовому періоді

 

313. Найбільш часта причина кровотечі із статевих шляхів в першому періоді пологів:

* 1. розрив шийки матки

2. неповне передлежання плаценти

3. повне передлежання плаценти

4. передчасне відшарування нормально розміщеної плаценти

 

314. Розрив шийки матки в післяпологовому періоді не можна діагностувати:

1. за клінічною симптоматикою

2. при огляді всіх роділь за допомогою дзеркал

* 3. при піхвовому дослідженні роділь

 

315. Ускладненнями в 1-му періоді пологів не являються:

1. слабкість пологової діяльності

2. дистрес плода

3. розрив шийки матки

* 4. розрив промежини

 

316. Ускладненнями в 2-му періоді пологів не являються:

* 1. розрив шийки матки

2. розрив промежини

3. пологова травма плода

4. дистрес плода

 

317. Ступінь розриву шийки матки, що доходить до склепіння піхви:

1. I

2. ІІ

* 3. III

4. ІV

Розриви матки

318. Основна група ризику з розриву матки в пологах:

1. вагітні з анатомічно вузьким тазом

* 2. вагітні з рубцем на матці після кесаревого розтину

3. роділлі з великим плодом

4. роділлі з надмірною пологовою діяльністю

 

319. Розрив матки, пов’язаний з наявністю механічної перешкоди для прохождення голівки, описав:

1. Шредер

* 2. Бандль

3. Феноменов

4. Вербов

 

320. Морфологічні зміни стінки матки, які призводять до розриву матки, описав:

1. Шредер

2. Бандль

3. Феноменов

* 4. Вербов

 

321. Розвиток клінічно вузького тазу може призвести до:

1. розриву матки

2. утворення сечо-статевих нориць

3. розриву лонного зчленування

4. загибелі плода

* 5. всіх вказаних ускладнень

 

322. Ознака клінічно вузького тазу:

1. потуги при притиснутій голівці плода

2. позитивна ознака Вастена

3. відсутність просування голівки плода при повному розкритті маткового вічка і добрій

пологовій діяльності

4. набряк зовнішніх геніталій

* 5. всі перелічені ознаки

 

323. Клінічний симптомокомплекс загрожуючого розриву матки:

* 1. мимовільні потуги і матка у вигляді «пісочного годинника»

2. позитивна ознака Вастена

3. непродуктивна пологова діяльність і передчасне вилиття вод

4. задній вид потиличного передлежання і пологова пухлина на голівці

 

324. Для клінічної картини загрожуючого розриву матки не характерно:

1. матка у вигляді «пісочного годинника»

* 2. поява кров’яних виділень з піхви

3. неспокійна поведінка роділлі

4. витончення нижнього сегменту

 

325. Основний симптом загрожуючого розриву матки при клінічно вузькому тазі:

* 1. витончення і болючість нижнього сегменту матки

2. вторинна слабкість пологової діяльності

3. потуги при притиснутій до входу в таз голівці плода

4. позитивна ознака Вастена

 

326. Що найбільш характерно для гістопатичного розриву матки:

1. виражений больовий синдром

* 2. стерта клінічна картина

3. зовнішня кровотеча

4. відсутність симптоматики

 

327. Симптоми розриву матки, що відбувся, не завжди включають:

1. гострий біль в животі і припинення пологової діяльності

2. шок різного ступеня вираженості

3. раптову загибель плода

* 4. зовнішню кровотечу

 

328. Для повного типового розриву матки не характерно:

1. припинення пологової дільності

* 2. передчасне вилиття навколоплодових вод

3. загибель плода

4. розвиток больового і геморагічного шоку

 

329. Для розриву матки по старому рубцю не характерно:

* 1. виражений больовий синдром

2. безсимптомний перебіг

3. кровотеча зовнішня і внутрішня

4. дистрес плода

 

330. При загроджуючому розриві матки в пологах лікар повинен виконати:

1. введення бета-адреноміметиків

2. кесаревий розтин

* 3. кесаревий розтин з передопераційним токолізом бета-адреноміметиками

4. кесаревий розтин під перидуральною анестезією

 

331. Тактика лікаря при появі симптомів загроджуючого розриву матки, якщо голівка в порожнині

малого тазу:

1. виконати кесаревий розтин

* 2. накласти порожнинні акушерські щипці

3. накласти вихідні акушерські щипці

4. застосувати внутрішньовенне крапельне введення окситоцину

 

332. Варіант оперативного втручання при розриві матки, що відбувся:

1. ушивання розриву матки

2. надпіхвова ампутація матки

3. екстирпація матки

* 4. кожен з варіантів можливий

 

333. При підозрі на неповноцінність рубця на матці слід виконати операцію:

* 1. кесаревого розтину

2. амніотомію

3. епізіотомію

 

334. Об’єм оперативного втручання при розриві матки визначається:

1. станом роділлі

2. ступенем ушкодження матки при її розриві

3. станом плода

4. обтяженістю акушерського анамнезу

* 5. всіма переліченими факторами

Виворіт матки

335. Основна умова, що сприяє вивороту матки:

1. потягування за пуповину при виділенні посліду

2. використання прийому Креде – Лазаревича при виділенні посліду

* 3. гіпотонічний стан матки

4. розриви промежини

 

336. При вивороті матки необхідно:

1. вивести роділлю із шока

* 2. обережно вправити матку на фоні глибокого наркозу, провести противошокові заходи

3. виконати надпіхвову ампутацію матки і гемотрансфузію

4. провести екстирпацію матки і гемотрансфузію

 

337. При вивороті матки найбільш часто застосовується:

* 1. глибокий наркоз і вправлення матки на фоні інфузійної терапії

2. екстирпація матки і гемотрансфузія

3. надпіхвова ампутація матки і дренування черевної порожнини

4. обережне вправлення матки без наркозу на фоні інфузійної терапії

Оперативне акушерство