Стаття 1. Терміни та поняття

Розділ I

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 2. Правова основа діяльності Національного банку України

 

Національний банк України (далі - Національний банк) є центральним банком України, особливим центральним органом державного управління, юридичний статус, завдання, функції, повноваження і принципи організації якого визначаються Конституцією України, цим Законом та іншими законами України.

 

Місцезнаходження Ради Національного банку України (далі - Рада Національного банку), Правління Національного банку України (далі - Правління Національного банку) та центрального апарату Національного банку - місто Київ.

{ Частина друга статті 2 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2478-VI (2478-17) від 09.07.2010 }

 

Стаття 3. Статутний капітал

 

Національний банк має статутний капітал, що є державною власністю.

 

Розмір статутного капіталу становить 10 мільйонів гривень. Розмір статутного капіталу може бути збільшений за рішенням Ради Національного банку. (Частина друга статті 3 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1919-III (1919-14) від 13.07.2000)

 

Джерелами формування статутного капіталу Національного банку є доходи його кошторису, а при необхідності - Державний бюджет України.

Стаття 4. Економічна самостійність

 

Національний банк є економічно самостійним органом, який здійснює видатки за рахунок власних доходів у межах затвердженого кошторису, а у визначених цим Законом випадках - також за рахунок Державного бюджету України.

 

Національний банк є юридичною особою, має відокремлене майно, що є об'єктом права державної власності і перебуває у його повному господарському віданні.

 

Національний банк не відповідає за зобов'язаннями органів державної влади, а органи державної влади не відповідають за зобов'язаннями Національного банку, крім випадків, коли вони добровільно беруть на себе такі зобов'язання.

 

Національний банк не відповідає за зобов'язаннями інших банків, а інші банки не відповідають за зобов'язаннями Національного банку, крім випадків, коли вони добровільно беруть на себе такі зобов'язання.

 

Національний банк може відкривати свої установи, філії та представництва в Україні, а також представництва за її межами.

 

Національний банк, його установи, філії та представництва мають печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням.

 

Стаття 5. Доходи та витрати

Національний банк щорічно складає кошторис доходів та витрат, який повинен забезпечувати виконання Національним банком його функцій, установлених Конституцією України (254к/96-ВР) та цим Законом.

 

Національний банк включає до кошторису доходів та витрат прогнозовані доходи, а також прогнозовані витрати, в тому числі амортизаційні відрахування, резерви під знецінення активів та інвестиції, що спрямовуються на забезпечення діяльності Національного банку.

 

Національний банк відображає доходи та витрати, визначає прибуток (збитки) та складає фінансову звітність відповідно до міжнародних стандартів фінансової звітності.

 

Національний банк створює загальні резерви, які використовуються на покриття його збитків, резерв переоцінки, який використовується на покриття нереалізованих витрат, а також інші резерви.

 

У разі недостатності коштів загальних резервів перевищення витрат Національного банку над його доходами компенсується за рахунок коштів Державного бюджету України наступного за звітним року.

 

Стаття 5-1. Прибуток до розподілу

Одержання прибутку не є метою діяльності Національного банку.

 

Національний банк визначає прибуток до розподілу шляхом зменшення прибутку на суму нереалізованих доходів. Національний банк спрямовує нереалізовані доходи до резерву переоцінки.

 

Нереалізовані доходи, що стають реалізованими у наступних періодах, включаються до прибутку до розподілу у відповідних звітних періодах.

 

Національний банк компенсує суму перевищення нереалізованих витрат над сумою резерву переоцінки коштами прибутку поточного року, а в разі їх недостатності - коштами загальних резервів.

 

Національний банк здійснює розподіл прибутку до розподілу після підтвердження зовнішнім аудитом та затвердження Радою Національного банку річного фінансового звіту у такому співвідношенні:

 

50 відсотків прибутку до розподілу спрямовується до загальних резервів та інших резервів Національного банку. Відрахування до загальних резервів проводяться поки сума загальних резервів не дорівнюватиме 10 відсоткам обсягу грошово-кредитних зобов'язань Національного банку;

 

50 відсотків прибутку до розподілу перераховується до Державного бюджету України наступного за звітним року.

 

Після формування загальних резервів у розмірі, передбаченому частиною п'ятою цієї статті, прибуток до розподілу підлягає перерахуванню до Державного бюджету України у повному обсязі.

{ Закон доповнено статтею 5-1 згідно із Законом N 2478-VI (2478-17) від 09.07.2010 }

 

Стаття 6. Основна функція

 

Відповідно до Конституції України (254к/96-ВР) основною функцією Національного банку є забезпечення стабільності грошової одиниці України.

 

При виконанні своєї основної функції Національний банк має виходити із пріоритетності досягнення та підтримки цінової стабільності в державі.

 

Національний банк у межах своїх повноважень сприяє стабільності банківської системи за умови, що це не перешкоджає досягненню цілі, визначеної у частині другій цієї статті.

 

Національний банк також сприяє додержанню стійких темпів економічного зростання та підтримує економічну політику Кабінету Міністрів України за умови, що це не перешкоджає досягненню цілей, визначених у частинах другій та третій цієї статті.

Стаття 7. Інші функції

 

Національний банк виконує такі функції:

 

1) відповідно до розроблених Радою Національного банку України Основних засад грошово-кредитної політики визначає та проводить грошово-кредитну політику;

 

2) монопольно здійснює емісію національної валюти України та організує готівковий грошовий обіг;

 

3) виступає кредитором останньої інстанції для банків і організує систему рефінансування;

 

4) встановлює для банків правила проведення банківських операцій, бухгалтерського обліку і звітності, захисту інформації, коштів та майна;

 

5) організовує створення та методологічно забезпечує систему грошово-кредитної і банківської статистичної інформації та статистики платіжного балансу;

 

6) регулює діяльність платіжних систем та систем розрахунків в Україні, визначає порядок і форми платежів, у тому числі між банками;

 

7) визначає напрями розвитку сучасних електронних банківських технологій, створює та забезпечує безперервне, надійне та ефективне функціонування, розвиток створених ним платіжних та облікових систем, контролює створення платіжних інструментів, систем автоматизації банківської діяльності та засобів захисту банківської інформації;

8) здійснює банківське регулювання та нагляд на індивідуальній та консолідованій основі; { Пункт 8 частини першої статті 7 в редакції Закону N 3394-VI (3394-17) від 19.05.2011 }

 

9) здійснює погодження статутів банків і змін до них, ліцензування банківської діяльності та операцій у передбачених законом випадках, веде Державний реєстр банків, Реєстр аудиторських фірм, які мають право на проведення аудиторських перевірок банків; { Пункт 9 статті 7 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2922-III (2922-14) від 10.01.2002; в редакції Закону N 3024-VI (3024-17) від 15.02.2011 }

 

10) веде офіційний реєстр ідентифікаційних номерів емітентів платіжних карток внутрішньодержавних платіжних систем; (Статтю 7 доповнено пунктом 10 згідно із Законом N 2922-III (2922-14) від 10.01.2002)

 

12) складає платіжний баланс, здійснює його аналіз та прогнозування;

 

13) представляє інтереси України в центральних банках інших держав, міжнародних банках та інших кредитних установах, де співробітництво здійснюється на рівні центральних банків;

 

14) здійснює відповідно до визначених спеціальним законом повноважень валютне регулювання, визначає порядок здійснення операцій в іноземній валюті, організовує і здійснює валютний контроль за банками та іншими фінансовими установами, які отримали ліцензію Національного банку на здійснення валютних операцій;

(Пункт 14 статті 7 в редакції Закону N 2922-III (2922-14) від 10.01.2002)

 

15) забезпечує накопичення та зберігання золотовалютних резервів та здійснення операцій з ними та банківськими металами;

 

16) аналізує стан грошово-кредитних, фінансових, цінових та валютних відносин;

 

17) організує інкасацію та перевезення банкнот і монет та інших цінностей, видає ліцензії на право інкасації та перевезення банкнот і монет та інших цінностей;

 

18) реалізує державну політику з питань захисту державних секретів у системі Національного банку;

 

19) бере участь у підготовці кадрів для банківської системи України;

 

20) визначає особливості функціонування банківської системи України в разі введення воєнного стану чи особливого періоду, здійснює мобілізаційну підготовку системи Національного банку;

(Статтю 7 доповнено пунктом 20 згідно із Законом N 2922-III (2922-14) від 10.01.2002)

 

21) вносить у встановленому порядку пропозиції щодо законодавчого врегулювання питань, спрямованих на виконання функцій Національного банку України; (Статтю 7 доповнено пунктом 21 згідно із Законом N 3163-IV (3163-15) від 01.12.2005)

 

22) здійснює методологічне забезпечення з питань зберігання, захисту, використання та розкриття інформації, що становить банківську таємницю; (Статтю 7 доповнено пунктом 22 згідно із Законом N 3163-IV (3163-15) від 01.12.2005)

 

22-1) здійснює відповідно до компетенції повноваження у сфері депозитарного обліку; { Статтю 7 доповнено пунктом 22-1 згідно із Законом N 5178-VI (5178-17) від 06.07.2012 }

 

22-2) забезпечує облік і зберігання переданих йому цінних паперів та інших коштовностей, що конфісковані (заарештовані) на користь держави та/або таких, які визнані безхазяйними, для чого може відкривати рахунки в цінних паперах у депозитарних установах; { Статтю 7 доповнено пунктом 22-2 згідно із Законом N 5178-VI (5178-17) від 06.07.2012 }

 

23) здійснює інші функції у фінансово-кредитній сфері в межах своєї компетенції, визначеної законом;

 

25) визначає порядок здійснення в Україні маршрутизації, клірингу та взаєморозрахунків між учасниками платіжної системи за операціями, які здійснені в межах України із застосуванням платіжних карток, емітованих банками-резидентами; { Статтю 7 доповнено пунктом 25 згідно із Законом N 5284-VI (5284-17) від 18.09.2012 }

 

26) створює Засвідчувальний центр для забезпечення реєстрації, засвідчення чинності відкритих ключів та акредитації центрів сертифікації ключів, визначає порядок застосування електронного підпису, у тому числі електронного цифрового підпису в банківській системі України та суб'єктами переказу коштів; { Статтю 7 доповнено пунктом 26 згідно із Законом N 5284-VI (5284-17) від 18.09.2012 }

 

27) видає ліцензії небанківським фінансовим установам, які мають намір стати учасниками платіжних систем, на переказ коштів без відкриття рахунків (z0407-13) та відкликає їх відповідно до законодавства; { Статтю 7 доповнено пунктом 27 згідно із Законом N 5284-VI (5284-17) від 18.09.2012 }

 

28) веде реєстр платіжних систем, систем розрахунків, учасників цих систем та операторів послуг платіжної інфраструктури; { Статтю 7 доповнено пунктом згідно із Законом N 5178-VI (5178-17) від 06.07.2012; із змінами, внесеними згідно із Законом N 5518-VI (5518-17) від 06.12.2012 }

 

29) здійснює нагляд (оверсайт) платіжних систем та систем розрахунків. { Статтю 7 доповнено пунктом згідно із Законом N 5178-VI (5178-17) від 06.07.2012; із змінами, внесеними згідно із Законом N 5518-VI (5518-17) від 06.12.2012 }

 

Розділ II

РАДИ НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ

Розділ III

НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ

Національного банку

 

Правління Національного банку очолює Голова Національного банку.

 

Правління Національного банку складається з одинадцяти осіб: Голови Національного банку, заступників Голови Національного банку та керівників структурних підрозділів Національного банку, що забезпечують виконання Національним банком основної функції.

 

Перелік структурних підрозділів, що забезпечують виконання Національним банком основної функції, керівники яких за посадою входять до складу Правління Національного банку, визначається Головою Національного банку. Повноваження такого члена Правління Національного банку припиняються у разі звільнення його з посади, за якою він входить до складу Правління Національного банку.

Голови Національного банку

Голова Національного банку призначається на посаду Верховною Радою України за поданням Президента України строком на сім років.

 

Одна й та сама особа не може бути Головою Національного банку більше ніж два строки підряд.

 

Головою Національного банку може бути громадянин України, який постійно проживає в Україні, має повну вищу освіту у галузі економіки чи фінансів або науковий ступінь у галузі економіки чи фінансів і при цьому має не менше 10 років досвіду роботи в органі законодавчої влади або на керівних посадах в інших органах державної влади та державних органах, які забезпечують проведення та реалізацію державної фінансової, економічної чи правової політики, або на керівних посадах у міжнародних фінансових організаціях, або на керівних посадах у банку, або наукової роботи за фінансовою, економічною чи правовою тематикою та має бездоганну ділову репутацію, зокрема, не має судимості, не погашеної і не знятої в установленому законом порядку.

 

Особа не може бути Головою Національного банку, якщо вона має представницький мандат або обіймає чи обіймала посаду керівника органу державної влади та іншого державного органу (якщо не минув один рік з дня її звільнення з такої посади), або є керівником політичної партії чи членом керівних органів політичної партії, або є керівником чи входить до складу керівного органу юридичної особи (за винятком Національного банку), або є прямим чи опосередкованим власником будь-якої кількості акцій (часток, паїв) юридичної особи. На час перебування на посаді Голова Національного банку зупиняє членство в політичній партії.

 

Для призначення Головою Національного банку кандидат на цю посаду подає відомості, що підтверджують відповідність його кандидатури вимогам, установленим частинами третьою та четвертою цієї статті.

 

У разі незатвердження Верховною Радою України кандидатури, запропонованої Президентом України, порядок внесення нової кандидатури регулюється Законом України "Про тимчасове виконання обов'язків посадових осіб, яких призначає на посаду за згодою Верховної Ради України Президент України або Верховна Рада України за поданням Президента України" (709/97-ВР).

 

Одна кандидатура може вноситись не більше двох разів.

 

Голова Національного банку звільняється з посади Верховною Радою України за поданням Президента України у таких випадках:

 

1) закінчення строку повноважень;

 

2) у зв'язку із заявою про відставку, поданою у письмовому вигляді та прийнятою Президентом України;

 

3) набрання законної сили обвинувальним вироком суду;

 

4) на підставі рішення суду про визнання особи недієздатною;

 

5) припинення громадянства або виїзду за межі України на постійне місце проживання;

 

6) втрати бездоганної ділової репутації;

 

7) встановлення факту надання недостовірної інформації при призначенні на посаду Голови Національного банку;

 

8) смерті або на підставі рішення суду про оголошення особи померлою;

 

9) невиконання посадових обов'язків, у тому числі за станом здоров'я, протягом більш як чотири місяці підряд;

 

10) виникнення обставин, що виключають можливість особи бути Головою Національного банку (відповідно до частин третьої і четвертої цієї статті).

 

Голова Національного банку перебуває на посаді до вступу на посаду новопризначеного Голови, крім випадків, передбачених пунктами 2-10 частини восьмої цієї статті.

 

У разі звільнення Голови Національного банку з посади у випадках, передбачених пунктами 2-10 частини восьмої цієї статті, тимчасове виконання обов'язків Голови Національного банку здійснюється відповідно до Закону України "Про тимчасове виконання обов'язків посадових осіб, яких призначає на посаду за згодою Верховної Ради України Президент України або Верховна Рада України за поданням Президента України" (709/97-ВР).

 

Банку

 

Директори департаментів Національного банку призначаються та звільняються з посади Головою Національного банку відповідно до законодавства України про працю.

 

Керівником структурного підрозділу, який за посадою входить до складу Правління Національного банку, може бути громадянин України, який відповідає вимогам, установленим частиною другою статті 10 цього Закону. На керівника такого структурного підрозділу також поширюються обмеження, передбачені частиною третьою статті 20 цього Закону.

 

Для призначення керівником структурного підрозділу, який за посадою входить до складу Правління Національного банку, кандидат на цю посаду подає відомості, що підтверджують відповідність його кандидатури вимогам, установленим частиною другою цієї статті.

Керівник структурного підрозділу, який за посадою входить до складу Правління Національного банку, звільняється з посади, крім загальних підстав, передбачених законодавством про державну службу, також у разі виникнення обставин, що виключають можливість особи бути керівником такого структурного підрозділу (відповідно до частини другої цієї статті), виявлення факту надання недостовірної інформації для призначення на посаду.

 

Стаття 23. Статус філій

 

Філії (територіальні управління) Національного банку не мають статусу юридичної особи і не можуть видавати нормативні акти, діють від імені Національного банку в межах отриманих від нього повноважень. Завдання і функції філій Національного банку визначаються Положенням, що затверджується Правлінням Національного банку.

 

Розділ IV

ГРОШОВО-КРЕДИТНА ПОЛІТИКА

Стаття 27. Процентні ставки

 

Національний банк встановлює порядок визначення облікової ставки та інших процентних ставок за своїми операціями.

 

Розділ V

Стаття 32. Грошова одиниця

 

Грошовою одиницею України є гривня, що дорівнює 100 копійкам.

 

Випуск та обіг на території України інших грошових одиниць і використання грошових сурогатів як засобу платежу забороняються.

 

Офіційне співвідношення між гривнею та золотом або іншими дорогоцінними металами не встановлюється.

Стаття 34. Емісія

 

Виключне право введення в обіг (емісія) гривні і розмінної монети, організація їх обігу та вилучення з обігу належить Національному банку.

 

Готівка знаходиться в обігу у вигляді грошових знаків - банкнот (паперових) і монет (металевих). Загальна сума введених в обіг банкнот і монет зазначається в рахунках Національного банку як його пасив.

 

Банкноти і монети є безумовними зобов'язаннями Національного банку і забезпечуються всіма його активами.

Стаття 36. Курс гривні

 

Національний банк встановлює офіційний курс гривні до іноземних валют та оприлюднює його.

 

Для регулювання курсу гривні щодо іноземних валют Національний банк використовує золотовалютний резерв, купує і продає цінні папери, встановлює і змінює ставку рефінансування та застосовує інші інструменти регулювання грошової маси в обігу.

 

Розділ VI

Розділ VII

Розділ VIII

ВАЛЮТНИМИ ЦІННОСТЯМИ

Та контролю

Національний банк діє як уповноважена державна установа при застосуванні законодавства України про валютне регулювання і валютний контроль.

 

До компетенції Національного банку у сфері валютного регулювання та контролю належать

 

1) видання нормативно-правових актів щодо ведення валютних операцій

2) видача та відкликання ліцензій, здійснення контролю, у тому числі шляхом здійснення планових і позапланових перевірок, за діяльністю банків, юридичних та фізичних осіб (резидентів та нерезидентів), які отримали ліцензію Національного банку на здійснення валютних операцій, в частині дотримання ними валютного законодавства;

 

3) встановлення лімітів відкритої валютної позиції для банків та інших установ, що купують та продають іноземну валюту;

 

4) встановлення порядку проведення обов’язкового продажу та розміру надходжень в іноземній валюті, що підлягають обов’язковому продажу;

 

5) зміна строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів;

 

6) застосовування мір відповідальності до банків, юридичних та фізичних осіб (резидентів та нерезидентів) за порушення правил валютного регулювання і валютного контролю.

 

Розділ IX

Стаття 51. Підзвітність

 

Національний банк підзвітний Президенту України та Верховній Раді України в межах їх конституційних повноважень.

 

Підзвітність означає:

 

1) призначення на посаду та звільнення з посади Голови Національного банку Верховною Радою України за поданням Президента України;

 

2) призначення та звільнення Президентом України половини складу Ради Національного банку;

 

3) призначення та звільнення Верховною Радою України половини складу Ради Національного банку;

 

4) доповідь Голови Національного банку Верховній Раді України про діяльність Національного банку;

 

5) надання Президенту України та Верховній Раді України двічі на рік інформації про стан грошово-кредитного ринку в державі.

 

Національний банк України щоквартально надає інформацію Президенту України, Кабінету Міністрів України та Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності щодо безготівкової емісії у відповідному періоді, а саме:

 

проведення операцій з рефінансування банків;

 

проведення інтервенцій на міжбанківському валютному ринку;

 

проведення операцій на фондовому ринку.

 

Національний банк України має право подавати Президенту України у встановленому порядку пропозиції щодо законодавчого врегулювання питань, спрямованих на виконання функцій Національного банку України.

 

Національний банк щорічно подає Президенту України, Верховній Раді України та Кабінету Міністрів України:

 

до 15 березня - прогнозні монетарні показники на наступний рік;

 

до 1 квітня - інформацію про розрахунок частини прогнозованого прибутку до розподілу поточного року, яка підлягатиме перерахуванню до Державного бюджету України;

 

до 1 вересня - інформацію про розрахунок частини прогнозованого прибутку до розподілу наступного року, яка підлягатиме перерахуванню до Державного бюджету України.

 

Розділ X

Функцій

 

Національний банк здійснює державне регулювання діяльності банків у формах, визначених Законом України "Про банки і банківську діяльність" (2121-14), як безпосередньо, так і через створений ним орган банківського нагляду.

 

Розділ XI

Розділ XII

ПЛАТІЖНОГО БАЛАНСУ

Стаття 68. Публікації

 

З метою забезпечення гласності з питань банківської діяльності та статистики платіжного балансу Національний банк:

 

1) публікує в друкованих органах Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України щорічний та квартальні баланси Національного банку;

 

2) видає щомісячний статистичний бюлетень та журнал "Вісник Національного банку України";

 

3) публікує в офіційних виданнях поточну банківську інформацію, інформацію з питань грошово-кредитної та банківської статистики, яка не належить до державної та банківської таємниці;

 

4) надає для опублікування інформацію з питань грошово-кредитної і банківської статистики та статистики платіжного балансу відповідно до міжнародних договорів;

 

5) забезпечує щомісячне інформування громадськості про рішення Правління Національного банку стосовно процентних ставок та умов проведення трансакцій з банками та про факти, які є важливими для осіб, що функціонують на фінансовому ринку, а також про здійснювану ним політику рефінансування, валютну політику, в тому числі публікує інформацію про:

 

надані банкам кредити (на строк більше 30 календарних днів) з обов'язковим зазначенням суми кредиту, типу наданого забезпечення та дати відповідного рішення Національного банку;

здійснення валютних інтервенцій з обов'язковим зазначенням виду операції (купівля/продаж іноземної валюти), обсягу операції, виду валюти та курсу валютної інтервенції.

 

Національний банк інформує громадськість про свою діяльність шляхом опублікування відповідних відомостей на сторінках офіційного інтернет-представництва Національного банку та в офіційному виданні Національного банку, проведення керівниками Національного банку прес-конференцій, виступів на радіо і телебаченні, створення програм та передач телерадіоорганізацією Національного банку та в інший передбачений законом спосіб.

Склад відомостей для опублікування в засобах масової інформації визначається Державним комітетом статистики України відповідно до законодавства України.

Власником зведеної інформації з питань грошово-кредитної та банківської діяльності є Національний банк, який встановлює режим доступу до неї відповідно до законодавства України. Використання офіційної банківської інформації іншими органами для широкого публікування можливе лише з дозволу Національного банку або з посиланням на джерело її офіційного опублікування.

 

Національний банк України розміщує на своєму офіційному веб-сайті інформацію про власників істотної участі у банках.

АУДИТ НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ

Стаття 69. Внутрішній аудит

 

Національний банк контролює діяльність своїх структурних підрозділів шляхом проведення внутрішнього аудиту, який здійснюється підрозділом внутрішнього аудиту Національного банку, безпосередньо підпорядкованим Голові Національного банку.

 

Керівник підрозділу внутрішнього аудиту призначається та звільняється з посади за погодженням з Радою Національного банку.

Голова Національного банку визначає порядок та періодичність проведення внутрішнього аудиту в структурних підрозділах Національного банку.

 

Рада Національного банку затверджує річний план проведення аудиторських перевірок структурних підрозділів Національного банку.

 

 

Підрозділ внутрішнього аудиту регулярно інформує Правління Національного банку та Раду Національного банку про результати проведених аудиторських перевірок.

 

Стаття 70. Зовнішній аудит

 

Аудит річної фінансової звітності Національного банку проводиться не рідше одного разу на рік аудиторською фірмою, яка має досвід у проведенні аудиту за міжнародними стандартами аудиту.

 

Рада Національного банку визначає аудиторську фірму для перевірки річної фінансової звітності Національного банку за поданням Правління Національного банку.

 

Одна й та сама аудиторська фірма не має права проводити аудит річної фінансової звітності Національного банку більше ніж п'ять років підряд.

 

Рахункова палата в порядку здійснення контролю за надходженням коштів до Державного бюджету України та використанням коштів Державного бюджету України здійснює перевірку виконання кошторису доходів та витрат Національного банку.

Розділ XIV

ОСОБЛИВІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 72. Податковий режим

 

Національний банк сплачує податки відповідно до законів України з питань оподаткування.

Розділ I

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Терміни та поняття

 

У цьому Законі терміни та поняття вживаються у такому значенні:

 

банківські метали - золото, срібло, платина, метали платинової групи, доведені (афіновані) до найвищих проб відповідно до світових стандартів, у зливках і порошках, що мають сертифікат якості, а також монети, вироблені з дорогоцінних металів;

 

банківське регулювання - одна із функцій Національного банку України, яка полягає у створенні системи норм, що регулюють діяльність банків, визначають загальні принципи банківської діяльності, порядок здійснення банківського нагляду, відповідальність за порушення банківського законодавства;

 

банківський нагляд - система контролю та активних впорядкованих дій Національного банку України, спрямованих на забезпечення дотримання банками та іншими особами, стосовно яких Національний банк України здійснює наглядову діяльність законодавства України і встановлених нормативів, з метою забезпечення стабільності банківської системи та захисту інтересів вкладників та кредиторів банку; { Абзац п'ятий статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2922-III (2922-14) від 10.01.2002 }

 

валютні цінності - матеріальні об'єкти, визначені законодавством України про валютне регулювання як засоби валютно-фінансових відносин;

 

відкритий ринок - ринок, на якому здійснюються операції з купівлі-продажу цінних паперів між особами, що не є первинними кредиторами та позичальниками, і коли кошти внаслідок продажу цінних паперів на такому ринку надходять на користь держателя цінних паперів, а не їх емітента. Використовується центральними банками для купівлі-продажу, як правило, короткострокових державних цінних паперів з метою регулювання грошової маси. Внаслідок купівлі збільшується вкладення коштів в економіку, внаслідок продажу - зменшується;

 

валютна позиція - співвідношення вимог та зобов'язань банку в кожній іноземній валюті та в кожному банківському металі. При їх рівності позиція вважається закритою, при нерівності - відкритою. Відкрита позиція є короткою, якщо обсяг зобов'язань за іноземними валютами та банківськими металами перевищує обсяг вимог, і довгою, якщо обсяг вимог за іноземними валютами та банківськими металами перевищує обсяг зобов'язань; { Абзац восьмий статті 1 в редакції Закону N 1533-VI (1533-17) від 23.06.2009 }

 

грошово-кредитна політика - комплекс заходів у сфері грошового обігу та кредиту, спрямованих на забезпечення стабільності грошової одиниці України через використання визначених цим Законом засобів та методів; { Визначення терміна в редакції Закону N 2478-VI (2478-17) від 09.07.2010 }

 

грошово-кредитні зобов'язання - валюта в обігу, фінансові вимоги до Національного банку України, за винятком зобов'язань Національного банку України перед Кабінетом Міністрів України та міжнародними фінансовими організаціями; { Статтю 1 доповнено терміном згідно із Законом N 2478-VI (2478-17) від 09.07.2010 }

 

грошовий сурогат - будь-які документи у вигляді грошових знаків, що відрізняються від грошової одиниці України, випущені в обіг не Національним банком України і виготовлені з метою здійснення платежів в господарському обороті, крім валютних цінностей; { Абзац статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1919-III (1919-14) від 13.07.2000 }

 

девізна валютна політика - політика регулювання валютного курсу шляхом купівлі і продажу іноземної валюти;

 

дисконтна валютна політика - зниження або підвищення Національним банком України процентних ставок за кредит з метою регулювання попиту і пропозиції на позичковий капітал;

 

золотовалютний резерв - резерви України, відображені у балансі Національного банку України, що включають в себе активи, визнані світовим співтовариством як міжнародні і призначені для міжнародних розрахунків;

 

кредитор останньої інстанції - Національний банк України, до якого може звернутися банк для отримання рефінансування в разі вичерпання інших можливостей рефінансування; { Визначення терміна в редакції Закону N 2478-VI (2478-17) від 09.07.2010 }

 

казначейські зобов'язання - боргові цінні папери, що емітуються державою в особі її уповноважених органів, розміщуються виключно на добровільних засадах серед фізичних та юридичних осіб і засвідчують внесення їх власниками грошових коштів до бюджету та дають право на отримання фінансового доходу або інші майнові права, відповідно до умов їх випуску;

 

металеві рахунки - рахунки, які відкриваються уповноваженими банками України для обліку операцій, що здійснюються з банківськими металами;

 

міжнародні стандарти аудиту - прийняті Міжнародною федерацією бухгалтерів документи, що визначають стандарти аудиту;

міжнародні стандарти фінансової звітності - прийняті Радою з міжнародних стандартів бухгалтерського обліку документи, що визначають стандарти фінансової звітності та бухгалтерського обліку; { Статтю 1 доповнено терміном згідно із Законом N 2478-VI (2478-17) від 09.07.2010 }

 

нереалізовані доходи/витрати - доходи/витрати від переоцінки фінансових активів та зобов'язань, монетарного золота та банківських металів, а також доходи/витрати від купівлі іноземної валюти, монетарного золота та банківських металів, якщо такі операції здійснюються не за офіційним валютним курсом; { Статтю 1 доповнено терміном згідно із Законом N 2478-VI (2478-17) від 09.07.2010 }

 

{ Визначення терміна "основні засади грошово-кредитної політики" виключено на підставі Закону N 2478-VI (2478-17) від 09.07.2010 }

 

облікова ставка Національного банку України - один із монетарних інструментів, за допомогою якого Національний банк України встановлює для банків та інших суб'єктів грошово-кредитного ринку орієнтир щодо вартості залучених та розміщених грошових коштів; { Визначення терміна в редакції Закону N 2478-VI (2478-17) від 09.07.2010 }

 

облікові системи - сукупність відносин щодо формування, оброблення, зберігання та передавання інформації між державними органами, фінансовими установами, іншими юридичними особами під час реалізації державних проектів; { Статтю 1 доповнено терміном згідно із Законом N 5518-VI (5518-17) від 06.12.2012 }

 

офіційне видання Національного банку України - спеціальне друковане видання, визначене Національним банком України як офіційне і зареєстроване в установленому порядку, в якому публікуються нормативно-правові акти Національного банку України, а також інформаційно-аналітичні, статистичні та інші матеріали, огляди стану банківської системи України, валютного і фінансового ринків тощо;

 

офіційний валютний курс - курс валюти, офіційно встановлений Національним банком України як уповноваженим органом держави;