Диференціальна діагностика діабетичної та гіпоглікемічної коми 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Диференціальна діагностика діабетичної та гіпоглікемічної коми



 

Ознаки Діабетична кома Гіпоглікемічна кома
Причини:
Доза інсуліну недостатня передозування
Харчування порушення режиму харчування (зловживання жирами, вуглеводами) недостатнє вживання вуглеводів (після введення інсуліну)
Початок:
  поступовий, повільний (кілька годин, днів) раптовий, швидкий (кілька хвилин)
Клініка:
Порушення свідомості поступово швидко, повна втрата
Шкірні покриви сухі вологі
Слизові оболонки, язик сухі вологі
  Тонус м’язів гіпотонія (понижений) підвищений, ригідність м’язів, тризм жувальних м’язів
Артеріальний тиск знижений підвищений, потім знижується
Дихання Кусмауля- глибоке, шумне звичайне
Апетит знижений підвищений, відчуття голоду
Судоми рідко часто
Запах ацетону з рота характерно нехарактерно
Гіперглікемія + -
Ацетонурія + -
Глюкозурія + -
Лікування
  інсулінотерапія введення глюкози

 

 

Судоми.

Судоми - раптові приступи мимовільних скорочень окремих м’язів або груп м’язів, які супроводжуються, як правило, втратою свідомості. За характером м’язового скорочення судоми поділяються на клонічні, тонічні та змішані (клоніко-тонічні).

Клонічні судоми – короткотривалі скорочення і розслаблення окремих груп м’язів, які слідують один за одним і приводять до стереотипних рухів, з різною амплітудою.

Тонічні судоми – тривалі (до 3 хв. і більше) скорочення м’язів, у результаті яких створюється вимушене положення тулуба і кінцівок. Під час судом порушується свідомість, дихання (до зупинки дихання), серцево-судинна діяльність, часто наступає мимовільний акт сечоспускання, дефекації.

Причини:

1) функціональні порушення центральної нервової системи: гіпертермія (фебрильні судоми), гіпоглікемія, гіпокальційемія, токсичні ураження ЦНС (отруєння, коматозні стани, зневоднення організму), нервово-алергічні реакції.

2) органічні ураження мозку та черепа: запалення мозку та його оболонок, черепно-мозкові травми.

Невідкладна допомога:

1. Надати горизонтального положення хворому.

2. Забезпечити вільну прохідність дихальних шляхів.

3. Оберігати від механічних травм, підкладаючи м’які речі під голову, спину.

4. Запобігти прикушуванню язика - між корінними зубами закласти шпатель, держак ложки, обмотаний шаром бинта.

5. Попередити западання язика, висунувши вперед нижню щелепу і зафіксувавши її.

6. Оксигенотерапія.

7. Протисудомна терапія (20% розчин оксибутирату натрію, 0.5% розчин сібазону, розчин тіопенталу натрію).

8. Застосування серцевих засобів (корглікон, строфантин).

9. Введення глюкокортикоїдів (гідрокортизон, преднізолон, дексаметазон).

10. Застосування антигістамінних препаратів (димедрол, супрастин, піпольфен), які потенціюють протисудомні препарати.

11. При порушенні дихання – штучна вентиляція легенів.

12. При зупинці серця – непрямий масаж серця.

13. Лікування основного захворювання.

Діабетична кома (гіперглікемічна).

Діабетична кома – ускладнення цукрового діабету, яке розвивається внаслідок недостатності в організмі інсуліну (при несвоєчасному розпізнаванні захворювання, відсутності лікування, недостатньому введенні інсуліну, порушеннях режиму харчування, гострих інфекційних захворюваннях).

Клінічно: прояви розвиваються повільно, протягом кількох годин – днів. Розвитку коматозного стану передує продромальний період (період передвісників), в якому знижується апетит, виникає нудота, блювота. Посилюється спрага, поліурія, наростає загальна слабість, в’ялість, сонливість.

Далі розвивається коматозний стан, який характеризується порушенням свідомості до її втрати, глибоким “шумним” диханням; шкірні покриви бліді, сухі; слизові сухі. Яскраво-червоного кольору. Язик сухий, обложений коричневим нальотом. М’язовий тонус знижений. Рефлекси сповільнені, очні яблука запалі, м’які. Температура тіла знижена, пульс частий. Ниткоподібний, артеріальний тиск низький. Запах ацетону з рота. У крові високий рівень глюкози (гіперглікемія), у сечі – глюкозурія, ацетонурія.

Невідкладна допомога:

1. Інсулінотерапія.

2. Оксигенотерапія.

3. Промивання шлунку, очисна клізма.

4. Інфузійна терапія з метою регідратації, дезінтоксикації.

5. Для боротьби з ацидозом – 4% розчин гідрокарбонату натрію.

6. Щогодини визначають рівень глікемії, рН крові, артеріальний тиск.

 

 

Гіпоглікемічна кома.

Гіпоглікемічна кома – ускладнення цукрового діабету, яке виникає внаслідок різкого зниження глюкози в крові (при передозуванні інсуліну, недостатньому вживанні вуглеводів після введення інсуліну, інтенсивному фізичному навантаженні).

Клінічні прояви розвиваються швидко (раптово), без періоду передвісників. З’являється відчуття голоду, тремтіння рук, ніг; підвищена пітливість, наростаюча загальна слабкість, головний біль, серцебиття, немотивоване збудження. Без адекватної допомоги хворий швидко втрачає свідомість, покривається холодним потом, з’являються судоми, тризм жувальних м’язів. Дихання стає частим, поверхневим. М’язовий тонус підвищений; температура знижена; запаху ацетону з роту немає. У крові – гіпоглікемія.

Невідкладна допомога:

1. Якщо свідомість збережена – випити солодкий чай, з’їсти шматочок цукру.

2. Якщо свідомість відсутня – внутрішньовенно 40% розчин глюкози 40-60мл.

2. При недостатності ефекту – глюкокортикоїди (гідрокортизон, преднізолон).

3. З метою попередження набряку мозку сечогінні – маннітол, маніт, фуросемід.

4. При судомах – 20% розчин оксибутирату натрію, 25% розчин сульфату магнію.

5. Оксигенотерапія.

 

Нозологічна одиниця. Укуси, жалення отруйні.

Код МКХ 10: Х.20 – Х.29

Ознаки та критерії діагностики захворювання.

Алергічні і токсичні реакції виникають при укусах або жаленні деякими комахами. Вони можуть бути небезпечні для життя. В більшості випадків розвивається лише локальна симптоматика. Укуси деяких комах (мухи, джмелі, оси, бджоли) можуть викликати системну токсичну реакцію або анафілактичну реакцію. Укуси павуків викликають локальну вазоконстрикцію і ішемію або токсичну реакцію – нейротоксичний, холінергічний синдроми.

Клініка. Локальні реакції – гіперемія, набряк, або блідість, геморагії у місцях укусів, свербіж, біль. Системні для отрути бджіл, ос, джмелів: нудота, блювота, головний біль, діарея, втрата свідомості, ниркова недостатність, смерть. Анафілактичні реакції: кропив’янка, набряк Квінке, бронхоспазм, артеріальна гіпотензія, шок, смерть.

Укуси павуків. Укус каракурта викликає м’язові спазми, сильний біль, ригідність мускулатури живота і спини, параліч, шок, дихальну недостатність, які можуть приводити до смерті. Укус скорпіона викликає дихальну недостатність, гіпотензію, рухове збудження, порушення зору, гіперсалівацію.

Укуси змій.Характерні біль, наростаючий набряк, гіперемія, “ранка” з ділянкою некрозу або без нього в місці укусу, загальна слабкість, сонливість, головний біль, судоми, анафілактичні реакції при резорбтивній дії (або сенсибілізації пацієнта),

Умови, в яких повинна надаватись медична допомога. Положення пацієнта довільне, у важких випадках – горизонтально на спині з можливістю вільного підходу та проведення інтенсивної терапії.

Діагностична програма: збір скарг та анамнезу, клінічний огляд, вимірювання АТ.

Обов’язкові дані анамнезу Скарги на момент огляду. Дата та час укусу, вид тварини, яка вкусила, що зроблено до прибуття бригади ШМД.

Обов’язкові дані клінічного огляду. Положення, колір шкіри, характеристика пульсу, АТ, аускультація серця та легень.

Лікувальна програма. У куси ос, бджіл, джмелів: – видалити жало, охолодити місце укусу льодом; симптоматична терапія. При системній токсичній дії отрути – симптоматична терапія. Катетеризація або пункція центральної або периферичної вени. При анафілактичній реакції – адреналін внутрівенно до стабілізації гемодинаміки, глюкокортикоїди в перерахунку на 30 мг/кг преднізолону; інфузійна терапія.

Укуси павуків. Холод на місце укусу. Обробка рани перекисом водню. При м’язовій ригідності – препарати кальцію (0,1-0,2 мл/кг маси тіла в перерахунку на 10% кальцію хлориду). В тяжких випадках – міорелаксанти і інтубація трахеї, ШВЛ. При болях – наркотичні анальгетики внутрівенно.

При укусах змій розрізів, припалювання ранки не проводити, вміст не відсмоктувати, новокаїном та адреналіном не обколювати. Показана іммобілізація укушеної кінцівки, холод на місце укусу, інфузійна терапія 5% глюкозою, при гіпотензії – додатково плазмозамінними розчинами, при показах – інтубація трахеї, ШВЛ.

Характеристика кінцевого очікуваного результату лікування Зняття болю та проявів інтоксикації і алергічних реакцій.

Критерії якості лікування. Поліпшення самопочуття, стабілізація гемодинаміки, попередження ускладнень, досягнення транспортабельності.

Можливі побічні дії і ускладнення/ Можливі побічні дії препаратів згідно їх фармакологічних властивостей.

Подальший нагляд

Показання для госпіталізації. Наявність важких системних проявів.

Особливості госпіталізації. На ношах, з можливістю проведення під час транспортування оксигенотерапії та симптоматичної терапії, у важких випадках – можливість проведення реанімаційних заходів.

Нагляд амбулаторно-поліклінічної мережі. При стабільному стані і неускладнених місцевих реакціях.

 

****************************************

 

Нозологічна одиниця: Астма бронхіальна.

Код МКХ 10: J.45



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2016-09-20; просмотров: 523; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.223.159.195 (0.018 с.)