Що необхідно робити, щоб перебування в лікарні було спокійним?

• У маляти повинно бути якнайменше часу для того, щоб нудьгувати.

• Візьміть із собою більше книжок, іграшок, олівців.

• Не обманюйте дитину, говорячи, що «боляче зовсім не буде». Краще говоріть правду. Але заспокоюйте малюка тим, що мама пожаліє, і боляче буде тільки трішки.

• Будьте спокійні та упевнені, випромінюйте гарний настрій, і видужання Вашого малюка відбудеться швидше.

МАТИ

Мама настільки важлива для кожного малюка, що навіть не зовсім зрозуміло, про що говорити в першу чергу. Чи то про мамину ніжність або дотики, чи то про мамин голос...

Немовля, що тільки народилося, заспокоюється, чуючи мамин голос. Воно реагує на дотики маминих рук і затихає. Ранні дитячі відчуття й враження стають своєрідними «матрицями», на підставі яких людина потім будує свої взаємини з багатьма людьми. І якщо в дитинстві вона недоотримала маминих пестощів сповна, то, швидше за все, на неї очікують труднощі у взаєминах.

Якщо малюк занедужав, то ненька для нього — краще будь-яких ліків. Наприклад, дослідження шведських учених свідчать, що ніжне поглажування по голові «вирівнює» ритм подиху. Дитині стає менш тривожно, і вона засинає.

Якщо ж мама за характером не дуже ласкава, то малюк може страждати від браку тактильних відчуттів, ніжних слів, доброї підтримки. І знаходити для себе компенсацію. На цьому ґрунті іноді з'являється мастурбація. Але ж дитина всього лише пестить себе сама, як уміє! Якщо така поведінка властива Вашому малюкові, спробуйте не сварити його, а просто звернути увагу на те, чи ласкаві Ви з ним, чи не забуваєте погладити по голові або поплескати по плечу хоч іноді.

Мама для дитини — приклад для наслідування, носій правильних рішень, добра і мудра.

 

Якщо в дитини щось не виходить, вона плаче та сердиться, мама може вчасно підтримати і підбадьорити. І малюк, чуючи спокійний та впевнений мамин голос, спробує зробити ще раз. І в нього вийде!

Деякі мами думають, що вони повинні бути тільки м'якими й ніжними зі своїми дітьми. До речі, така поведінка звичайно буває в тих мам, яких у дитинстві виховували досить суворі матері. Їхня ж позиція саме і є протилежною: «Не буду кричати на дитину й карати її, тому що пам'ятаю своє дитинство». Звичайно, у жодному разі не можна кричати

 

на дитину, ображати і принижувати її. Але бути суворою іноді все-таки необхідно. Коли малюк балується та не може зупинитися, він відчуває велике полегшення, якщо приходить мама, що спроможна заспокоїти впевнено, спокійно, без зайвих емоцій. Малюк прекрасно розуміє, що знаходиться за Вашою суворістю: «Мама мене любить. Я люблю маму. Не можна порушувати мамині правила». Тому мама, що поводиться з дитиною із розумною суворістю, сприймається ним набагато краще, ніж мама, що дозволяє все.

Оскільки малюк досить довгий час сильно прив'язаний до мами, він дуже переживає розлуку з нею. Бабусі й дідусі, братики та сес­трички, навіть тато можуть їхати, і маля відпускає їх легко. А якщо їде мама, то дитина навіть може відмовитися від їжі, перестати спати вдень, погано засинати та прокидатися вночі. Вона може не бавитися улюбленими іграшками, замкнутися. Це відбувається тому, що, по-перше, мамин від'їзд може бути нею сприйнятий як те, що «мама мене кинула». І, по-друге, якщо до цього мама була разом із дитиною щодня, порушується звичний ритм та емоційна наповненість життя маляти. Тому, якщо Ви плануєте на певний час залишити малюка, наприклад, із бабусею та дідусем, для початку залиште його на декілька годин і поспостерігайте за його реакцією. Якщо все нормально, можете спробувати поїхати. Щоб малюк легше переносив розлуку, краще залишати Його у звичному середовищі, не відвозити в інший будинок. Перед від'їздом частіше говоріть дитині, що Ви її дуже любите та ніколи не залишите, що Ви незабаром до неї повернетеся.

Частіше говоріть дитині, як вона Вам потрібна. Неможливо розпестити маля проявами любові.

 

Як бути гарною мамою?

• Сполучайте ніжність і пестощі з розумною суворістю.

• Говоріть та всіляко демонструйте дитині, що любите її завжди, пустує вона або поводиться добре.

• Частіше гладьте малюка, цілуйте його, беріть на руки.

 

 

МИСЛЕННЯ

Якщо батьки замисляться та ще в ранньому дитинстві малюка поставлять собі завдання інтелектуального розвитку своєї дитини, то результат може виявитися вражаючим. Це все через те, що ще в ранньому дитинстві в неї формуються навички, які будуть корисними надалі.

Причому можливості для розвитку певних психічних функцій з'являються в певному віці — ранньому дитинстві. І якщо упустити момент, то потім таких можливостей уже не буде. І те, що в три роки пізнавалося б без зусилля, у дванадцять років буде викликати величезні труднощі.

Щоб малюк легко залучався до процесу навчання, йому повинно бути цікаво.

 

А оскільки малята дуже люблять і хочуть гратися, то й учити їх потрібно, граючись.

Сьогодні до послуг батьків у магазинах продається велика кількість літератури та методик для розвитку інтелектуальних здібностей дитини. Ви можете обрати одну або декілька. Тренуйте пам'ять дитини, без неї неможливим є розвиток мислення. Учіть малюка рахувати мовчки, а не за допомогою пальчиків. Змушуйте працювати його значеннєву пам'ять. Наприклад, покажіть маляті декілька картинок (ведмедика, зайчика, кубик, пірамідку, чашку, олівець, зошит, годинники) і потім попросіть назвати те, що він побачив. Малюк скористається своєю зоровою пам'яттю і згадає картинки. А тепер спробуйте залучити ще й містовну пам'ять. Складіть маленьку розповідь: «Ведмедик і зайчик один раз так загралися кубиком та пірамідкою, що забули виконати завдання олівцем у зошиті». Нехай маля продовжить розповідь далі. Якщо казка сподобається дитині, продуктивність запам'ятовування збільшиться в декілька разів.

 

Для розвитку дитячого мислення Ви можете використати звичайні шахи. Так само дітям цікаві й завдання із сірниками, коли потрібно перекласти тільки один сірник, щоб зображення змінило напрямок. Привчайте малюка до розгадування головоломок і розв'язання задачок із «секретом», і незабаром він сам попросить Вас підкинути нову задачку для розуму.