Виняткові та нововиявлені обставини

№ з/п	Обставини Вид Критерії	Виняткові обставини	Нововиявлені обставини
1.

 

3. Доповнити таблицю “ ПРОВАДЖЕННЯ ПО ОСКАРЖЕННЮ І ПЕРЕГЛЯДУ СУДОВИХ РІШЕНЬ ТА УХВАЛ ” інформацією про провадження у справах про перегляд судових рішень у зв’язку з нововиявленими обставинами.

 

4. Вирішити задачі:

 

4.1. Між спадкоємцями Я.М. Григоришиною і П.М. Бліновою виникла суперечка з приводу поділу спадкового майна. П.М. Блінова вважала, що при визначенні її розміру частки майна не повинні враховуватися предмети домашнього вжитку. Розглянувши справу, суд поділив порівну майно між спадкоємцями, включив до нього і предмети домашнього вжитку.

Через місяць до цього ж суду звернувся Г.М. Буркаль із заявою до Я.М. Григоришиної і П.М. Блінової про визнання права власності на спадкове майно, яке було поділено між відповідачками, і яке йому належить за заповітом померлого батька Буркаль М.В.

Як повиненя вирішити даний спір суд?

4.2. Хромченко, проживаючи на житлоплощі Диль, з якою він перебував в зареєстрованому шлюбі, був на 1 рік відряджений на роботу за межі України. По закінченні відрядження він повернувся до м. Києва, але Диль не допустила його в квартиру, і Хромченко пред’явив в суд позов про визнання за ним самостійного права на частину жилплощі.

Заперечуючи проти позову, Диль подала зустрічну вимогу про те, що в Хромченка відсутнє право на жилплощу, тому що ще рік тому назад він припинив з нею спільне життя, виїхавши з Києва. Одночасно Диль К. М. заявила перед судом клопотання про зупинення провадження судом по справі до розгляду другої справи за позовом до Хромченка про визнання недійсним шлюбу, зареєстрованого з ним, оскільки Хромченко до реєстрації з нею шлюбу перебував у другому зареєстрованому шлюбі. Суд відхилив це клопотання, справу розглянув і позов Хромченка задовільнив. А через декілька днів шлюб Хромченка з Диль був визнаний судом недійсним.

Визначте підстави для оскарження судових рішень.

 

4.3. При розгляді справи про поновлення на роботі Бережного В.Ю., звільненого за прогул без поважних причин, свідки Гюрін А.М. і Лукіна А.П. дали показання в судовому засіданні про те, що невихід на роботу позивача протягом 3-х днів обумовлюється тим, що він рятував державне майно від пожежі і отримав незначні пошкодження здоров’я, йому була надана медична допомога і листок непрацездатності на 3 дні.

Враховуючи ці обставини, суд поновив на роботі Бережного В.Ю., виніс окрему ухвалу на незаконні дії адміністрації автопідприємства, де працював позивач. Через деякий час профспілка одержала заяву від своїх працівників про те, що Березний В.Ю. одержав пошкодження здоров’я не при врятуванні державного майна, а в заподіяному ним дебоші, але приховав це. Свідки знали про це, але Лукіна А.П. використала своє службове становище фельдшера, допомогла Бережному В.Ю. незаконно одержати листок непрацездатності.

При перевірці ці факти були підтверджені. Чи є підстави для перегляду рішення за нововиявленими обставинами?

4.4. Квартирний відділ видав на одну і ту ж квартиру два ордери — Сидоренку і Коломійченку, який перший зайняв квартиру. Сидоренко звернувся до суду з позовом про визнання за ним права на житлоплощу і виселення Коломійченка, оскільки ордер йому видано на 4 дні раніше. Суд взяв до уваги, що сторони перебували на черзі і, за поясненням представника заводу, обидва підлягають забезпеченню житлом, відмовив Сидоренку в позові. Пізніше було встановлено, що Коломійченку належить будинок на правах особистої власності в приміському районі міста, сполученому електричкою, в зв’язку з чим держадміністрація району скасувала своє рішення про видачу Коломійченку ордера на житлоплощу в будинку заводу.

Чи має право Сидоренко з цих підстав подати заяву про перегляд рішення у зв’язку з нововиявленими обставинами?

Який процесуальний порядок такого перегляду?

Методичні рекомендації:

 

Для з’ясування суті перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами важливо визначити, що об’єднує його зі способами перевірки правильності судових рішень у апеляційному та касаційному порядку і ті суттєві відмінності, які дозволяють виділити його у якісно самостійний вид. Загальне — це мета — недопущення залишення в силі незаконного та необґрунтованого судового рішення.

Об’єктом перегляду можуть виступати рішення, ухвали, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, судовий наказ.

На відміну від попередніх стадій цивільного процесу для перегляду справи за нововиявленими обставинами характерне те, що судова помилка була допущена внаслідок відкриття, виявлення обставин, які не тільки не були, але й не могли бути відомі суду і особам, які беруть участь у справі. Однак ці обставини, що важливо, існували та є істотними для справи. Нова обставина, що з’явилась або змінилась після розгляду справи не відноситься до нововиявленої. Студент повинен розмежовувати категорії “нововиявлені обставини” та “нові обставин”, з’ясувати чи можуть бути визнані нові докази нововиявленими обставинами.

Завідомо неправдиві показання свідка, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів виступають підставою перегляду судового рішення у випадку, якщо вони встановлені вироком суду, що набрав законної сили та потягли за собою незаконність або необґрунтованість рішення.

Скасування судового рішення може бути визнане підставою для перегляду у зв’язку з нововиявленими обставинами у тому випадку, якщо суд обґрунтував судове рішення цим актом чи виходив з вказаного акту, не посилаючись безпосередньо на нього, і якщо вже прийнято новий акт, протилежний за змістом скасованому, або якщо скасування акту означає протилежне вирішення питання. Встановлена Конституційним Судом України неконституційність закону, іншого правового акту чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи є підставою перегляду, проте застосовується лише у разі, якщо рішення не виконане.

Студент повинен з’ясувати суб’єктний склад, строки, процесуальну форму здійснення цього права. Судове рішення суду першої інстанції переглядає у зв’язку з нововиявленими обставинами суд, який ухвалив рішення, постановив ухвалу або видав судовий наказ. Якщо судом апеляційної чи касаційної інстанції змінено судове рішення, ухвалене нове рішення, закрито провадження у справі або залишено заяву без розгляду, відповідні рішення та ухвали переглядаються судом, що їх постановив.

Потрібно засвоїти порядок розгляду зави, наслідки її розгляду. У випадку задоволення заяви та скасування судового рішення розгляд справи здійснюється за загальними правилами, встановленими ЦПК України.

Питання для самоконтролю:

Ø Які обставини належать до нововиявлених?

Ø Чим ново виявлені обставини відрізняються від нових обставин?

Ø Чи можуть бути визнані нововиявленими обставинами нові докази?

Ø Які обставини можна вважати “істотними” для справи?

Ø Чи належать до нововиялених обставини встановлені постановою слідчого про закриття з нереабілітуючих обставин кримінальної справи по факту дачі завідомо неправдивих показань свідком, завідомо неправильного висновку експертом, завідомо неправильного перекладу, фальшивості документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення;

Ø Чи належать до нововиявлених обставин встановлена Конституційним Судом України неконституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду виконане?

Ø Який суд переглядає судові рішення у зв’язку з нововиявленими обставинами?

Ø Протягом якого строку з моменту виявлення ново виявлених обставин може бути порушене провадження по перегляду судового рішення?

Ø Хто є суб’єктом права звернення до суду з заявою про перегляд судового рішення у зв’язку з нововиявленими обставинами?

Тема 25. Процесуальні питання виконання судових рішень

Теоретична частина:

 

1. Виконання судових рішень як заключний етап цивільного судочинства.

2. Процесуальні питання, пов’язані з виконанням судових рішень у цивільних справах.

3. Суд у процесі виконання судових рішень.

4. Поворот виконання.

Практична частина:

1. Скласти проекти наступних документів:

1.1. заява про видачу дубліката виконавчого листа;

1.2. заява про видачу дубліката судового наказу;

1.3. заява про поновлення пропущеного строку виконання судового рішення;

1.4. заява про відстрочку виконання судового рішення;

1.5. заява про розстрочку виконання судового рішення;

1.6. заява про зміну способу і порядку виконання судового рішення;

1.7. заява про встановлення способу і порядку виконання судового рішення;

1.8. подання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння особи;

1.9. подання про звернення стягнення на грошові кошти, що знаходяться на рахунках;

1.10. заява про поворот виконання рішення.

Методичні рекомендації:

 

Вивчення цивільного процесуального аспекту виконавчого провадження обумовлюється тим, що у ньому є велика частка участі суду. Це проявляється, по-перше, у вирішенні судом великого кола питань початку, розвитку та закінчення виконавчого провадження; по-друге, у здійсненні судом контролю за діяльністю державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби України щодо виконання рішень суду у цивільних справах, а також здійснення загального контролю щодо виконавчого провадження, підкреслюючи генеральну (загальну) цивільну юрисдикцію, при якій поза судовою юрисдикцією не повинні опинитися жодні правовідносини, які виникають у державі. У протилежному випадку це б суперечило ст. 124 Конституції України.

Процедура захисту суб’єктивних майнових та особистих немайнових прав фізичних та юридичних осіб завершується виконанням відповідного рішення суду. Особливість чи складність виконання рішення як стадії у цивільному процесі ще полягає у тому, що студентам доволі тяжко усвідомити, що виконання, в тому числі виконавче провадження, є факультативними структурними частинами процесу, адже можуть ініціюватися тільки заінтересованими особами.

Загальнообов’язковості та реалізованості рішення суду набуває з моменту набрання ним законної сили, за виключенням застосування негайного виконання. Студент повинен засвоїти поняття негайного виконання, визначити його склад, опрацювати обов’язкові та факультативні підстави його застосування. Негайне виконання застосовується, як правило, щодо рішень, проте воно допускається й щодо ухвал у випадку встановлених в законі (наприклад, про забезпечення позову). Судовий наказ може бути пред’явлений до виконання лише після набрання ним законної сили.

Питання пов’язані із зверненням рішення до виконання, вирішує місцевий суд, який розглянув справу. Обсяг процесуальних дій суду, спрямованих на реалізацію припису судового рішення, залежить від різновиду рішення. Рішення про визнання, конститутивні рішення, спричиняють юридичні наслідки з моменту набрання ними законної сили і з цього моменту, як правило, вважаються виконаними. Рішення, які вимагають реєстрації факту, стану тощо, як правило, направляються для виконання судом. Рішення про присудження виконуються органами державної виконавчої служби.

Виконавчим документом, який видається на підставі рішення суду у цивільних справах, є виконавчий лист. Студент повинен засвоїти процедуру видачі виконавчого листа, вимоги, що ставляться до нього, з’ясувати чи відрізняється він від судового наказу. Студент має звернути увагу на розмежування понять “стягував” та “позивач”. Виконавчий лист, як правило, видається стягувачеві.

Необхідно засвоїти, які процесуальні питання, пов’язані із виконанням судових рішень вирішуються судом. Необхідно звернути увагу хто може ініціювати вирішення таких питань, тобто виступати суб’єктом звернення, за яких обставин воно можливе, яка процесуальна форма їх розгляду, строки. При опрацюванні порядку видачі дубліката виконавчого листа або судового наказу слід звернути увагу на відсутність в науковій літературі єдності поглядів щодо повноваження суду відмовити у видачі відповідного дубліката. Укладення мирової угоди у виконавчому провадженні спрямоване на його закінчення. Особливість її укладення полягає у тому, що вона, викладена у письмовій формі, передається до суду через державного виконавця. Студент повинен звернути увагу га те, що законом не визначено форми звернення державного виконавця до суду, процесуальної форми розгляду вказаного питання. Потрібно розмежовувати поняття відстрочка та розстрочка виконання рішення, спосіб та порядок виконання рішення.

Поворот виконання, будучи виключно інститутом процесуального права, доволі часто залишається поза увагою у навчальній чи науковій літературі. Зважаючи на це, доцільно зосередитись на процесуальному порядку застосування повороту виконання, особливостях повороту виконання у деяких категоріях справ. Доречно провести порівняння повороту виконання із таким інститутом цивільного права, як зобов’язання із придбання або збереження майно без достатньої правової підстави.

Гарантією виконання судових рішень виступає контроль за діяльністю державних виконавців зі сторони суду, який полягає в розгляді скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби. Студент повинен засвоїти поняття судового контролю та відмежовувати його від процесуальної діяльності суду щодо вирішення питань, пов’язаних з виконанням судових рішень. Необхідно звернути увагу на суб’єктів, які наділені вказаним правом оскарження, що може виступати об’єктом оскарження, процесуальну форму, порядок його здійснення. Здійснення права оскарження є строковим. Студент повинен засвоїти строки розгляду скарги, з’ясувати у якій процесуальній формі він відбувається. За результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. Необхідно зосередитись на правових наслідках її постановлення.

 

Питання для самоконтролю:

Ø Чи завжди судові рішення потребують примусового виконання?

Ø Яка роль суду в процесі виконання судових рішень?

Ø Як виконують рішення суду про визнання?

Ø Який суд вирішує процесуальні питання, пов’язані з виконанням судових рішень?

Ø Які процесуальні питання, пов’язані з виконанням судових рішень вирішують суди?

Ø Коли допускається негайне виконання рішення суду?

Ø Що таке виконавчий лист: який його зміст?

Ø Чим виконавчий лист відрізняється від судового наказу?

Ø Протягом якого строку виконавчі документи можуть бути пред’явлені до виконання?

Ø Що таке “спосіб виконання рішення”?

Ø Чим “відстрочка виконання” рішення суду відрізняється від “розстрочки виконання”?

Ø Хто може ініціювати розшук боржника або дитини?

Ø Хто бере участь при розгляді судом подання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння особи?

Ø Як здійснюється заміна сторони виконавчого провадження?

Ø Який суд вирішує питання про поворот виконання рішення суду?

Ø Які насліди прийняття рішення про поворот виконання?

Ø Що таке “судовий контроль”?

Ø Чим судовий контроль відрізняється від процесуальної діяльності суду, по вирішенню питань, пов’язаних з виконанням судових рішень?

Ø Які наслідки встановлення судом в порядку здійснення судового контролю обґрунтованості скарги заявника?

Ø Який процесуальний документ складає суд за результатами розгляду скарги в порядку здійснення судового контролю?

Тема 26. Цивільне судочинство України з іноземним елементом

 

Теоретична частина:

1. Поняття та джерела міжнародного цивільного процесуального права.

2. Поняття та значення провадження в цивільних справах за участю іноземного елемента.

3. Правова допомога справах з іноземним елементом. Визначення змісту іноземного закону. Судові доручення.

4. Визнання і виконання судових рішень судів України за кордоном.

 

Практична частина:

1. Скласти проекти наступних процесуальних документів:

1.1. клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду;

1.2. клопотання про визнання рішення іноземного суду;

1.3. судове доручення (яке повинно виконуватись за кордоном);

1.4. ухвала про відмову у задоволенні клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду;

1.5. ухвала про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду;

1.6. ухвала про визнання в Україні рішення іноземного суду;

1.7. ухвала про відмову у задоволенні клопотання про визнання рішення іноземного суду.

 

2. Визначити порядок встановлення змісту іноземного закону судами України.

3. Вирішити задачі:

 

3.1. Громадянка України вирішила звернутись з позовом до іноземного громадянина про визнання шлюбу недійсним. Постійне місце проживання іноземного громадянина — за кордоном.

Визначте підсудність цієї справи.

3.2. Суд іноземної держави ухвалив рішення у цивільній справі за позовом іноземного громадянина до громадянки України про стягнення боргу.

За яких умов це рішення підлягає визнанню та виконанню на території України?

3.3. У цивільній справі за позовом Горченко про відшкодування збитків відповідачем виступає іноземна юридична особа. Позивачка заявила клопотання про забезпечення позову.

Визначте процесуальні права та обов’язки іноземної особи у цій справі, а також процесуальні умови пред’явлення позову та задоволення такого клопотання щодо іноземної юридичної особи.

Методичні рекомендації:

При вивченні цієї теми необхідно з’ясувати поняття та значення міжнародного цивільного процесу. Слід звернути увагу на розуміння поняття “іноземний елемент”, що застосовується у міжнародному приватному праві.

Необхідним є також проведення аналізу положень ЦПК України та Закону України “Про міжнародне приватне право” у контексті провадження у цивільних справах за участю іноземних фізичних чи юридичних осіб, іноземних держав, міжнародних установ і т.п. Одним із ефективних засобів правового регулювання процедури вирішення спорів за участю іноземного елементу є міжнародні договори.

При опрацюванні вказаної теми студент повинен проаналізувати наявні в науковій літературі погляди щодо місця у системі права правових норм, які регламентують порядок здійснення правосуддя у цивільних справах з іноземним елементом, які є неоднозначними.

Щодо правової допомоги у вирішенні цивільних справ доцільніше визначитися із відповідними міжнародними договорами та угодами, стороною чи учасницею яких є Україна, а також ознайомитися із деякими з них для формування загально-інформативного уявлення про їхній зміст та юридичну техніку. Необхідно визначитися із випадками застосування судами України іноземного закону, в тому числі процесуального, а так само застосування іноземними судами українського законодавства.

Законодавство України встановлює національний правовий режим в галузі захисту прав, свобод чи інтересів іноземних осіб, незалежно від їх проживання на території України. Проте законом України можуть бути встановлені відповідні обмеження щодо фізичних та юридичних осіб тих держав, в яких допускаються спеціальні обмеження цивільних процесуальних прав фізичних, юридичних осіб України. Студент повинен звернути увагу яким чином визначається цивільна процесуальна правоздатність, дієздатність іноземних фізичних та юридичних осіб. Необхідно з’ясувати сутність та значення судового імунітету, звернути увагу на умови, за яких можливе пред’явлення позову до іноземної держави. Студент повинен з’ясувати поняття “міжнародна правова допомога”.

При вирішенні питань про підсудність цивільних справ з іноземним елементом в Україні діє “закон суду”, тобто вона визначається законами України, однак при цьому слід враховувати колізійні норми. Угоди сторін, якими визначається підсудність, йменуються пророгаційними. Слід засвоїти перелік процесуальних дій, пов’язаних із підготовкою справи до судового розгляду. Студент повинен приділити належну увагу вивченню питання судових доручень. При цьому необхідно звернути увагу на процедуру його врегулювання, процесуальний порядок виконання судових доручень, винятки, за яких суди України не здійснюють їх виконання. Потрібно опрацювати процедуру вручення за кордоном судових документів у цивільних справах. Розгляд справ з іноземним елементом здійснюється за “законом суду”. При вирішенні цивільної справи, як правило, застосовуються норми національного права, проте чинне законодавство допускає застосування норм права іноземних держав. При цьому суд повинен з’ясувати зміст норми та впевнитись у тому, що вона є чинною.

Визнання та виконання судових рішень судів України за кордоном вимагає творчого підходу випадків індивідуально-правового регулювання цих відносин на міжнародному рівні. Визнання рішення іноземного суду — це поширення законної сили рішення іноземного суду на територію України. Виконання рішення іноземного суду — це застосування засобів примусового виконання рішення іноземного суду в порядку, передбаченому законом. Розгляд судом клопотань про визнання і виконання рішень іноземних судів виступає особливою формою взаємної правової допомоги.

Питання для самоконтролю:

Ø Що таке “іноземний елемент”?

Ø Які нормативно-правові акти складають джерела міжнародного цивільного процесуального права?

Ø В порядку судочинства якої країни здійснення розгляд та вирішення справ з іноземним елементом?

Ø Які процесуальні права та обов’язки учасників провадження за участю іноземного елемента?

Ø За яких умов можливе пред’явлення позову до іноземної держави?

Ø Що таке дипломатичний імунітет? Хто ним наділений?

Ø Як визначається підсудність справ з іноземним елементом?

Ø Які процесуальні дії вчиняє суд при підготовці до судового розгляду справ з іноземним елементом?

Ø Що означає поняття “міжнародна правова допомога”?

Ø Як здійснюється збір доказів с справах з іноземним елементом?

Ø Як здійснюється виклик до суду осіб, які проживають за кордоном?

Ø Законодавством якої країни керується суд при виконанні судових доручень іноземних судів?

Ø Яким чином встановлюється зміст іноземного закону?

Ø В яких випадках суди України можуть не виконати судове доручення іноземних судів?

Ø Протягом якого строку рішення іноземного суду може бути пред’явлене до примусового виконання в Україні?

Ø Які рішення іноземних судів “визнаються”, а які “виконуються”?

Модульний контроль

Питання для модульного контролю

Змістовий модуль 3.

1. Поняття і мета доказування в цивільному процесі.

2. Поняття доказів у цивільній справі.

3. Фактичні дані і засоби доказування.

4. Поняття предмету доказування.

5. Обставини, які не підлягають доказуванню.

6. Належність і допустимість доказів.

7. Збір, подання, дослідження та оцінка доказів.

8. Види засобів доказування.

9. Пояснення сторін, третіх осіб та їхніх представників.

10. Показання свідків.

11. Письмові докази.

12. Речові докази.

13. Експертиза та висновок експерта.

14. Забезпечення доказів.

15. Судові доручення.

16. Поняття позову, його елементи, види позовів.

17. Право на позов і право на пред’явлення позову.

18. Умови здійснення права на пред’явлення позову.

19. Процесуальний порядок пред’явлення позову.

20. Позовна заява.

21. Захист інтересів відповідача.

22. Заперечення проти позову.

23. Зустрічний позов, порядок його пред’явлення.

24. Зміни у позовному спорі.

25. Відмова від позову.

26. Визнання позову.

27. Мирова угода.

28. Забезпечення позову.

29. Відкриття провадження як стадія цивільного процесу.

30. Процесуальний порядок відкриття провадження у справі.

31. Відмова у відкритті провадження.

32. Повернення позовної заяви.

33. Залишення позовної заяви без руху.

34. Підготовка справи до судового розгляду як стадія цивільного процесу.

35. Попереднє судове засідання.

36. Судові виклики та повідомлення.

37. Поняття і значення стадії судового розгляду цивільних справ.

38. Судове засідання — процесуальна форма судового розгляду.

39. Ускладнення цивільного судочинства в стадії судового розгляду.

40. Фіксація цивільного процесу.

41. Поняття і види судових рішень.

42. Рішення суду.

43. Вимоги, яким повинно відповідати рішення суду.

44. Зміст судового рішення.

45. Усунення недоліків судового рішення судом, який його постановив.

46. Законна сила рішення суду та її наслідки.

47. Ухвали суду першої інстанції, поняття, зміст, види.

48. Законна сила судових ухвал.

49. Окремі ухвали.

50. Поняття, підстави та особливості заочного розгляду справи.

51. Заочне рішення.

52. Скасування та оскарження заочного рішення.

53. Поняття та значення наказного провадження.

54. Вимоги, за якими може бути виданий судовий наказ.

55. Судовий наказ та порядок його скасування.

56. Суть і значення окремого провадження.

57. Особи, які беруть участь у справах окремого провадження.

58. Загальні правила розгляду та вирішення справ окремого провадження.

59. Особливості розгляду та вирішення справ окремого провадження: про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи; про визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи; про надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності; про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою; про усиновлення; про встановлення фактів, що мають юридичне значення; про відновлення прав на втрачені цінні папери на пред’явника та векселі; про передачу безхазяйної нерухомої речі у комунальну власність; про визнання спадщини відумерлою; про надання особі психіатричної допомоги в примусовому порядку; про обов’язкову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу; про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб; інших справ, віднесених до справ окремого провадження.

Змістовий модуль 4.

1. Суть і значення стадії апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції.

2. Суб’єкти права апеляційного оскарження.

3. Право апеляційного оскарження.

4. Заява про апеляційне оскарження.

5. Апеляційна скарга.

6. Строки апеляційного оскарження.

7. Підготовка апеляційного розгляду справи.

8. Порядок розгляду справи судом апеляційної інстанції.

9. Повноваження суду апеляційної інстанції.

10. Ухвали та рішення суду апеляційної інстанції, їх зміст.

11. Апеляційне оскарження ухвал суду першої інстанції.

12. Суть і значення стадії касаційного оскарження судових рішень.

13. Право касаційного оскарження та його строк.

14. Підстави касаційного оскарження.

15. Касаційна скарга.

16. Підготовка та розгляд справи у суді касаційної інстанції.

17. Повноваження суду касаційної інстанції.

18. Ухвали та рішення суду касаційної інстанції.

19. Перегляд судових рішень у зв’язку з винятковими обставинами як різновид касаційного провадження.

20. Суть і значення перегляду судових рішень у зв’язку з нововиявленими обставинами.

21. Підстави для перегляду судових рішень у зв’язку з нововиявленими обставинами.

22. Право на порушення провадження у зв’язку з нововиявленими обставинами.

23. Суб’єкти права і об’єкти перегляду у зв’язку з нововиявленими обставинами, строки порушення процесу.

24. Процесуальний порядок розгляду заяв у зв’язку з нововиявленими обставинами.

25. Повноваження суду по перегляду справи у зв’язку з винятковими обставинами.

26. Звернення судових рішень до виконання.

27. Виконавчий лист, його зміст, видача виконавчого листа, строк пред’явлення до примусового виконання.

28. Видача дубліката виконавчого листа.

29. Повноваження суду, пов’язані з виконавчим провадженням по примусовому виконанню його рішень: відстрочка або розстрочка виконання; зміна способу і порядку виконання рішення; оголошення розшуку боржника і дитини; роз’яснення рішення; розгляд скарг на дії, бездіяльність державного виконавця і інших посадових осіб Державної виконавчої служби.

30. Поворот виконання.

31. Правове регулювання цивільного судочинства з іноземним елементом.

32. Правове становище іноземців у цивільному процесі: право на звернення до суду за захистом і на судовий захист; внесення застави і судові витрати; цивільна процесуальна правоздатність і дієздатність іноземців; представництво іноземців консулами.

33. Підсудність справ з іноземним елементом.

34. Докази і доказування.

35. Виконання доручень іноземних судів.

36. Визнання і виконання рішень іноземних судів.

 

Приклади тестових завдань

1. Позовна заява залишається без руху у випадках, коли:

1) позивач до відкриття провадження у справі подав заяву про повернення йому позову;

2) позовна заява не оплачена витратами на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи;

3) після задоволення відводів (самовідводів) неможливо утворити новий склад суду для розгляду справи;

4) заяву від імені позивача подано особою, яка не має повноважень на ведення справи;

5) подана заява про розірвання шлюбу під час вагітності дружини або до досягнення дитиною одного року без дотримання вимог, встановлених Сімейним кодексом України.

 

2. Суд зобов’язаний зупинити провадження у справі у випадках:

1) перебування позивача на строковій військовій службі або альтернативній службі не за місцем проживання;

2) захворювання сторони, підтвердженого медичною довідкою, що виключає можливість явки до суду протягом тривалого часу;

3) перебування сторони у тривалому службовому відрядженні;

4) злиття, приєднання, поділу, перетворення юридичної особи, яка була стороною у справі;

5) призначення судом експертизи.