У чому полягає зміст комп’ютерної підготовки викладача, за якими рівнями вона здійснюється.

У чому полягає зміст комп’ютерної підготовки викладача, за якими рівнями вона здійснюється?

Комп’ютеризація дозволяє зробити викладача і студента рівноправними партнерами в процесі навчання. При цьому можливі два шляхи здійснення навчання.

Розгляньмо шляхи, за якими відбувається навчання у ВНЗ з використанням ІКТ: перший - за умови збереження традиційної форми навчання нові інформаційні ресурси (комп’ютер, Інтернет) використовуються лише як засоби забезпечення більш ефективного одержання професійних знань. За їх допомогою студенти знайомляться з навчальними програмами курсів, з літературою, яку необхідно опрацювати під час вивчення конкретних курсів; їм пропонують тестові завдання для перевірки засвоєння матеріалу; збірники задач, вправ, теми дискусій, курсових робіт і т. ін. Тобто комп’ютер та Інтернет виконують роль чинника з поліпшення засобів зв’язку між викладачами й студентами.

Інший шлях - дистанційне навчання як самостійна форма навчання, коли в мережі Інтернет пропонуються окремі курси.

Проте за обох підходів необхідні навчально-методичні матеріали, на основі яких можливе навчання, що орієнтоване, головним чином, на самостійну роботу студентів. Для одержання ефективного результату необхідно підготувати цілий комплекс матеріалів, що складають «кейси» студента та викладача. В процесі формування таких кейсів все більшої популярності набуває мультимедіа-підхід, коли студент забезпечується електронними навчально-методичними комплексами. Ці ЕНМК становлять структуровані особливим чином інформаційні матеріали та записані на магнітні носії або доступні через комп’ютерну мережу.

Які дидактичні умови лежать в основі підготовки педагогічних кадрів до роботи в ЄІОС?

У підготовці педагогічних кадрів для роботи в ІОС слід дотримуватися таких дидактичних умов:

− модульний принцип організації навчання ІКТ;

− забезпечення диференційованого підходу в навчанні;

− урахування особливостей навчання студентів, педагогів у побудові змісту і принципів реалізації системи підтримуючого навчання;

− підвищення мотивації педагогів до вивчення і використання ІКТ у професійній діяльності.

Схарактеризуйте створення автоматизованої системи управління закладом.

Створення сучасного ІОС навчального закладу передбачає:

− проектування, монтаж та налагодження локальної мережі з виділеним сервером, що об’єднує всі комп’ютерні ресурси навчального закладу;

− формування медіатеки та впровадження локальних мережних навчальних програмних комплексів;

− створення єдиної інформаційної бази навчального закладу;

− надання користувачам регламентованого доступу до інформації.

Метою успішної інформатизації навчального закладу є створення автоматизованої системи управління закладом, яка об’єднує всі підструктури та ланки його діяльності та забезпечує:

− створення єдиного інформаційного простору, розвиненої комунікативної інфраструктури;

− створення та впровадження нових форм і методів управління навчальним закладом;

− зменшення часу від одержання інформації до прийняття рішення;

− впровадження єдиного стандарту роботи з електронними документами, доступності до них;

− автоматизацію та підвищення ефективності роботи з педагогічними працівниками, підструктурами;

− створення інфраструктури управління корпоративними знаннями.

У чому полягає необхідність модернізації освіти?

Світовий процес переходу від індустріального до інформаційного суспільства, а також сучасні соціально-економічні процеси вимагають суттєвих змін у багатьох сферах діяльності держави, а особливо – в освіті. Інформатизація освіти як складова частина цього процесу є системою методів, процесів і програмно-технічних засобів, інтегрованих з метою накопичення, оброблення, зберігання, розповсюдження та використання інформації в інтересах її споживачів.

Однією з необхідних умов успішної реалізації модернізації освіти на сучасному етапі є формування єдиного інформаційного освітнього середовища на всіх рівнях із забезпеченням їх інтеграції.

Чим зумовлена необхідність створення та використання інформаційного освітнього середовища?

Модернізацією освіти.

Схарактеризуйте зміст і характеристику компонентів інформаційного середовища.

В процесі побудови ІОС виокремимо наступні складові:

− змістовна;

− організаційна;

− технологічна.

До змістовної складової відносимо:

1. Інформаційні масиви, що мають спрямовану навчальну та методичну підтримку навчального процесу.

2. Інформаційні масиви, що спрямовані на самоосвіту всіх користувачів системи інформаційного забезпечення.

3. Інформаційні масиви, що забезпечують правомірність, якість та своєчасність прийняття управлінських рішень та проведення моніторингових досліджень.

До організаційної складової відносяться:

1. Єдина система інформаційного забезпечення діяльності, що передбачає функціонування єдиного банку даних навчальної інформації, що забезпечує зберігання та підтримку інформаційних фондів.

2. Підрозділи, які виконують роль структуроутворюючих елементів, що забезпечують формування ІОС.

3. Режими інформаційного обслуговування учасників навчального процесу.

4. Система інформаційного маркетингу, що передбачає: вивчення наявного попиту на навчальну інформацію:

− виявлення потреб у видах інформаційних послуг;

− визначення потенційного попиту на послуги та види навчальної інформації;

− знаходження оптимальних механізмів розповсюдження освітньої інформації та реклами.

До технологічної складової відносяться:

1. Система засобів, що забезпечує проведення робіт з усіма видами навчальної інформації, яка включає механізми її обробки, збереження, оперативного пошуку та тиражування.

2. Розгорнута система засобів масової інформації.

3. Система, що забезпечує введення в експлуатацію, сервісне обслуговування, ремонт і модифікацію використаних у роботі з освітньою інформацією технічних засобів.

Які інструменти навчальної діяльності використовуються в ІОС?

В університеті створено центральний комунікаційний вузол (ЦКВ), до якого підведено всі комунікації, що з’єднують елементи корпоративної мережі. У ЦКВ розміщене таке активне обладнання, що забезпечує технічну сторону функціонування мережі:

1. Сервіс Інтранет, на якому находяться такі служби: внутрішній Веб-сервер, FТР-сервер, файл сервер.

2. Сервіс Інтранет, на якому знаходяться зовнішній Веб-сервер, FТР-сервер.

3. Сервер Е-mail, суміщений з Рrохі.

4. Бібліотечний сервер.

5. Сервер віддаленого доступу використовується для зв’язку корпоративної мережі з іншими підструктурами навчального закладу.

6. Шлюз із зовнішньою мережею, що забезпечує можливість використання ресурсів Інтернет.

7. Внутрішній маршрутизатор використовується для об’єднання елементів мережі та фільтрації графіка.

Які проблеми висуває використання e-learning?

Вимагає збільшення інвестицій в неперервну професійну підготовку педагогів з метою допомоги їм в опануванні технології е-learning. Проте, використання е-learning як інструменту розвитку освіти висуває важливі питання перед Урядом і науковими установами, які мають справу з політикою, фінансуванням, практикою викладання, дослідженнями, технічної інфраструктури і підтримки.

Схарактеризуйте структуру електронного навчального засобу, вимоги до нього.

Електронні навчальні засоби (ЕНЗ), що використовуються у навчанні, мають містити:

- титульну сторінку ЕНЗ;

- анотацію;

- представлення автором розробленого курсу;

- навчальну програму;

- навчальні тексти;

- ілюстративний матеріал;

- список основної та додаткової літератури з усіх тем ЕНЗ;

- словник термінів, понять з окремих тем і до всього курсу на гіпертекстовій основі;

- хрестоматійні, додаткові матеріали;

- методичні рекомендації з вивчення електронного курсу;

- інструкцію по роботі з ЕНЗ.

У чому полягає зміст комп’ютерної підготовки викладача, за якими рівнями вона здійснюється?

Комп’ютеризація дозволяє зробити викладача і студента рівноправними партнерами в процесі навчання. При цьому можливі два шляхи здійснення навчання.

Розгляньмо шляхи, за якими відбувається навчання у ВНЗ з використанням ІКТ: перший - за умови збереження традиційної форми навчання нові інформаційні ресурси (комп’ютер, Інтернет) використовуються лише як засоби забезпечення більш ефективного одержання професійних знань. За їх допомогою студенти знайомляться з навчальними програмами курсів, з літературою, яку необхідно опрацювати під час вивчення конкретних курсів; їм пропонують тестові завдання для перевірки засвоєння матеріалу; збірники задач, вправ, теми дискусій, курсових робіт і т. ін. Тобто комп’ютер та Інтернет виконують роль чинника з поліпшення засобів зв’язку між викладачами й студентами.

Інший шлях - дистанційне навчання як самостійна форма навчання, коли в мережі Інтернет пропонуються окремі курси.

Проте за обох підходів необхідні навчально-методичні матеріали, на основі яких можливе навчання, що орієнтоване, головним чином, на самостійну роботу студентів. Для одержання ефективного результату необхідно підготувати цілий комплекс матеріалів, що складають «кейси» студента та викладача. В процесі формування таких кейсів все більшої популярності набуває мультимедіа-підхід, коли студент забезпечується електронними навчально-методичними комплексами. Ці ЕНМК становлять структуровані особливим чином інформаційні матеріали та записані на магнітні носії або доступні через комп’ютерну мережу.