Дослід 2. Дослідження дії альдегіддегідрогенази.

Принцип методу. Метод базується на знебарвленні метиленового синього за умови його відновлення альдегідом у присутності ферменту альдегіддегідрогенази. Дегідрогеназа, що міститься в молоці, легко окиснює формальдегід у мурашину кислоту. При цьому відбувається перенесення водню на метиленовий синій, який знебарвлюється:

Матеріальне забезпечення: нейтралізований альдегід, розчин метиленового синього, молоко, штатив із пробірками, піпетки, водяна баня, термометр, газовий пальник.

Хід роботи. Готують 3 пронумеровані пробірки. У першу наливають 1 мл молока, 1 – 2 краплі нейтралізованого альдегіду і 2 краплі розчину метиленового синього, у другу пробірку – 1 мл молока та 2 краплі метиленового синього, у третю пробірку – 1 мл прокип'яченого молока, 1 – 2 краплі нейтралізованого альдегіду і 2 краплі розчину метиленового синього. Вміст усіх трьох пробірок перемішують і ставлять на водяну баню на 30 хв. при температурі 37 °С.

У першій пробірці розчин метиленового синього знебарвлюється. У другій і третій знебарвлення не спостерігають.

Пояснити отриманий результат. Зробити висновок.

 

Дослід 3. Дослідження дії пероксидази.

Принцип методу. Метод базується на здатності пероксидази за присутності гідрогену пероксиду каталізувати окиснення бензидину, яке супроводжується його наступним забарвленням у синьо-зелений колір.

Матеріальне забезпечення: витяжка з хрону, 3 % розчин гідрогену пероксиду, розчин бензидину в ацетатній кислоті, інгібітор пероксидази, штатив із пробірками, піпетки, газовий пальник.

Хід роботи. Готують 3 пронумеровані пробірки. У першу вливають 3 - 4 краплі розчину бензидину в ацетатній кислоті, 3 - 4 краплі 3 % розчину гідрогену пероксиду та 3 - 4 краплі витяжки з хрону. У другу пробірку вносять 3 – 4 краплі розчину бензидину в ацетатній кислоті, 3 – 4 краплі 3 % розчину гідрогену пероксиду та 3 – 4 краплі прокип’яченої витяжки з хрону. У третю пробірку до 3 – 4 крапель розчину бензидину додають інгібітор пероксидази, витяжку з хрону, після перемішування додають 3 – 4 краплі гідрогену пероксиду.

У першій пробірці спостерігають появу синього забарвлення, у другій та третій пробірках забарвлення відсутнє.

Пояснити отриманий результат. Зробити висновок.

 

Контроль виконання лабораторної роботи

Дослідження дії якого з перерахованих ферментів базується на знебарвленні бензидину при його окисненні?

А. Пероксидази

В. Цитохрому С

С. Альдегіддегідрогенази

D. Фенолоксидази

Е. Лактатдегідрогенази

2. Який інгібітор використовують для дослідження дії фенолоксидази?

А. Малонат

В. FeCl₃

С. Йодацетамід

D. Na₂S

Е. CuSO₄

3. За яких умов відбувається забарвлення пірокатехіну при окисненні його молекулярним киснем у присутності фенолоксидази:

А. За наявності Na₂S

В. Після кип’ятіння картопляного соку

С. За відсутності пірокатехіну

D. У присутності картопляного соку та пірокатехіну

Е. За відсутності пірокатехіну

 

4. У новонароджених, на відміну від дорослих є бурий жир. Поясніть таку особливість організму дитячого віку, якщо відомо, що бурий жир містить велику кількість мітохондрій, а вихід АТФ у ньому в перерахунку на атом поглинутого кисню становить менше одиниці.

 

5. У хворого гіперфункція щитоподібної залози. Чому порушується біологічне окиснення в клітинах?

Приклади тестів “Крок-1”

1. Ферменти дихального ланцюга здійснюють окиснення біологічних субстратів та транспортування відновлюваних еквівалентів на кисень з утворенням молекули води. Де вони локалізуються?

А. На плазматичній мембрані

В. У цитоплазмі

С. На зовнішній мембрані мітохондрій

D. У матриксі мітохондрій

Е. На внутрішній мембрані мітохондрій

2. Цитохроми – компоненти дихального ланцюга мітохондрій, що здійснюють перенесення електронів від убіхінону на молекулярний кисень. Яка частина молекули цитохрому бере участь в окисно-відновних реакціях?

А. Вінільний радикал

В. Пірольне кільце

С. Білкова частина

D. Атом заліза

Е. Метиновий мостик

3. Спряження тканинного дихання з окисним фосфорилуванням відбувається за наявності електрохімічного градіенту іонів Н⁺ між матриксом і міжмембранним простором. Яка з перерахованих речовин може роз’єднувати процеси дихання та фосфорилування?

A. Динітрофенол

B. Ціаніди

C. Глюкоза

D. Соматотропін

E. Ротенон

4. Пацієнт звернувся зі скаргами на напади утрудненого дихання, запаморочення. Працює на хімічному підприємстві з виробництва синильної кислоти. З порушенням функції якого ферменту можуть бути пов’язані вказані симптоми?

А. Цитохромоксидаза

В. Каталаза

С. Лактатдегідрогеназа

D. Піруватдегідрогеназа

Е. Сукцинатдегідрогеназа

5. Дослідженнями останніх десятиріч встановлено, що безпосередніми «виконавцями» апоптозу в клітині є особливі ферменти – каспази. В утворенні одного з них бере участь цитохром С. Вкажіть його функцію в нормальній клітині:

A. Фермент дихального ланцюга перенесення електронів

B. Фермент ЦТК

C. Компонент Н⁺-АТФазної системи

D. Компонент піруватдегідрогеназної системи

E. Фермент бета-окиснення жирних кислот

 

Індивідуальна самостійна робота студентів.

1. Універсальність хеміосмотичної теорії для живих систем.

2. Роз’єднувачі окисного фосфорилування і регуляція термогенезу.

Література

Основна:

1. Губський Ю. І. Біологічна хімія. – Київ-Тернопіль: Укрмедкнига, 2000. – 508 с.

2. Гонський Я.І., Максимчук Т.П., Калинський М.І. Біохімія людини. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2002. – 744 с.

3. Біохімічні показники в нормі і при патології / За ред. О.Я. Склярова – К.: Медицина, 2007. – 320 с.

4. Практикум з біологічної хімії / За ред. О.Я. Склярова. – К.: Здоров’я, 2002. – 298 с.

5. Біологічна хімія. Тести та ситуаційні задачі. / За ред. О.Я. Склярова. – Львів: Світ, 2006. – 271 с.

Додаткова:

1. Березов Т.Т., Коровкин Б.Ф, Биологическая химия. – Москва: Медицина, 1998. – 701 с.

2. Кольман Я., Рем К.-Г. Наглядная биохимия. – Москва: Мир, 2000. – 470 с.

3. Марри Р., Греннер Д., Мейес П., Родуэлл В. Биохимия человека. т. 1. – М.: Мир, 2004. – 381 с.

4. Хмелевский Ю.В, Губский Ю.И., Зайцева С.Д. и др. Биологическая химия: Практикум. – К.: Вища школа, 1985. – 212 с.