Визначення характеристик, налаштування

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

до лабораторних робіт з дисципліни “Релейний захист і автоматика”

 

для студентів за напрямом підготовки

6.050701 „Електротехніка та електротехнології”

 

Затверджено редакційно-видавничою

секцією науково-методичної ради ДДТУ

____________2010р., протокол № _____

 

Дніпродзержинськ

Розповсюдження і тиражування без офіційного дозволу Дніпродзержинського державного технічного університету заборонено

 

Методичні вказівки до лабораторних робіт з дисципліни “Релейний захист і автоматика” для студентів за напрямом підготовки 6.050701 „Електротехніка та електротехнології”/ укладач: к.т.н., доц. Сторожко С.П. – Дніпродзержинськ: ДДТУ, 2010. - 82 стор.

 

 

Укладачі: канд. техн. наук, доцент Сторожко С.П.

 

Відповідальний за випуск: зав. кафедрою ЕО, докт. техн. наук,

професор Садовой О. В.

 

Рецензент: канд. техн. наук, доцент Количев С.В.

 

 

Затверджено на засіданні кафедри ЕлМ

протокол № 8 від 12.03. 2010 р.

 

 

Коротка анотація видання. Методичні вказівки написані відповідно до навчальної програми з дисципліни «Релейний захист і автоматика» для підготовки фахівців|спеціалістів| напряму|направлення| 6.050701 «Електротехніка та електротехнології».

 

 

ЗМІСТ

 

ПРАВИЛА БЕЗПЕКИ……………………………………………… 4

ВСТУП……………………………………………………………… 5

ЧАСТИНА|частина| I

ВИЗНАЧЕННЯ ХАРАКТЕРИСТИК, НАЛАШТУВАННЯ

І ВИПРОБУВАННЯ ЕЛЕМЕНТІВ РЕЛЕЙНОГО ЗАХИСТУ

І СИСТЕМНОЇ АВТОМАТИКИ……………………………………. 7

1 ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 1 «ВИПРОБУВАННЯ

ЕЛЕКТРОМАГНІТНИХ РЕЛЕ СТРУМУ|току| І НАПРУГИ»… 7|напруження|

2 ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 2

ВИПРОБУВАННЯ ІНДУКЦІЙНИХ РЕЛЕ СТРУМУ|току|………. 17

3 ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 3

ВИПРОБУВАННЯ ТРАНСФОРМАТОРІВ СТРУМУ|току|………. 28

ЧАСТИНА|частина| II

ВИЗНАЧЕННЯ ОСНОВНИХ ПАРАМЕТРІВ, НАЛАДКА

І ВИПРОБУВАННЯ РЕЛЕЙНого захисту……………………… 36

4 ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 4

НАЛАДКА І ВИПРОБУВАННЯ МАКСИМАЛЬНОЇ

СТРУМОВОГО ЗАХИСТУ НА ПОСТІЙНОМУ

ОПЕРАТИВНОМУ струмі………………………………………. 36

5 ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 5

НАЛАДКА І ВИПРОБУВАННЯ МАКСИМАЛЬНОГО

СТРУМОВОГО ЗАХИСТУ НА ЗМІННОМУ ОПЕРАТИВНОМУ

струмі……………………………………………………………… 43

6 ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 6

НАЛАДКА І ВИПРОБУВАННЯ ПОДОВЖНЬОЇ

ДИФЕРЕНЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ………………………………. 49

7 ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 7

НАЛАДКА І ВИПРОБУВАННЯ НАПРАВЛЕНОГО|спрямованого| ЗАХИСТУ

НА ЗМІННОМУ ОПЕРАТИВНОМУ СТРУМІ…………………… 55

ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ…………………………………………………. 59

ПРАВИЛА БЕЗПЕКИ

 

1. При виконанні лабораторних робіт необхідно в першу чергу, додержуватися основних вимог техніки безпеки в електротехнічних установках.

2. Перед подачею струму на лабораторні стенди студенти повинні бути попередженні про появу напруги в схемах релейного захисту.

3. Будь-які комутаційні перемикання в схемах під напругою заборонені.

4. На першому лабораторному занятті повинен бути проведений інструктаж з правил безпеки.

5. Студенти повинні бути проінструктовані з правил надання першої допомоги при вражені електричним струмом.

6. Перше вмикання стенду в робочий стан – завжди під наглядом викладача або лаборанта.

7. Лабораторія з «Релейного захисту» повинна забезпечуватись відповідними вогнегасниками.

 

 

ВСТУП|вступ|

 

Основне призначення методичних вказівок визначається з|із| найменування його складових частин:

Частина I. Налаштування, випробування і визначення параметрів та характеристик елементів релейного захисту і системної автоматики (електромагнітних реле струму і напруги, індукційних реле струму, трансформаторів струму);

Частина II. Визначення основних параметрів, наладка і випробування релейного захисту (МСЗ на постійному оперативному струмі, МСЗ на змінному оперативному струмі, подовжній диференціальний захист, направлений захист на змінному оперативному струмі).

Кожна лабораторна робота включає розгорнену теоретичну частину|частину|, необхідну студентам для виконання її практичної частини|частини|, що закріплює і реалізує теоретичні відомості. Крім того, теоретична частина|частина| може бути використана для проведення практичних занять.

Виконання лабораторних робіт сприяє поглибленому вивченню студентами відповідного предмету, підкріпленню|підмозі| теоретичних положень|становищ| на практиці, розвитку практичних навичок|навичок| по збірці|збиранню| електричних схем для перевірки і налаштування реле, випробуванню схем релейного захисту, використанню приладів електровимірювань і проведенню дослідів, а також розвитку навичок |навичок| щодо оформлення технічної документації відповідно до вимог ДОСТ і ЄСКД.

Для досягнення поставлених цілей, підвищення ефективності виконання лабораторних робіт і активної участі в них кожен студент повинен заздалегідь|наперед| підготуватися до чергової роботи. Підготовка до роботи складається з|із| освоєння теоретичного матеріалу, що відноситься до роботи, вивчення мети|цілі|, завдань|задач| і змісту|вмісту| лабораторної роботи. Результати підготовки відображаються студентом в заздалегідь|наперед| отриманому|одержувати| бланку (звіт з лабораторної роботи), куди записуються|занотовують|: перелік необхідних вимірювальних приладів і апаратури, план виконання лабораторної роботи, розрахункові формули, зарисовуються|зарисовують| електричні схеми і таблиці для запису дослідних|досвідчених| і розрахункових даних. Всі записи і рисунки в бланку звіту, як при підготовці до роботи, так і в процесі її виконання, повинні вестися акуратно відповідно до діючих ДОСТ і ЄСКД.

Перевірити свою готовність в теоретичному відношенні|ставленні| можна згідно з контрольними питаннями, які пропонуються в кінці|наприкінці| кожної лабораторної роботи.

Лабораторні роботи виконуються за графіком бригадами, склад яких визначає викладач. У кожній бригаді один із студентів призначається старшим. Він відповідає за виконання бригадою лабораторних робіт, дбайливе відношення|ставлення| до устаткування|обладнання| робочого місця|місце-милі| і збереження|зберігання| його в справному стані|достатку|. В обов'язки старшого входить: керівництво бригадою при виконанні лабораторних робіт, розподіл обов'язків між його членами, спостереження за виконанням заходів електробезпеки, підтримка порядку|ладу| на робочому місці|місце-милі|, отримання|здобуття| необхідних приладів і апаратури, заміна несправних|непоправних| провідників, представлення викладачеві результатів роботи. Після закінчення роботи старший бригади зобов'язаний організувати наведення порядку на робочому місці|місце-милі| і здати|складати| робоче місце|місце-милю| лаборантові. Вимога старшого обов'язкова для всіх членів бригади.

На початку лабораторної роботи викладач шляхом досліду або іншого виду контролю і ознайомлення із|із| записами в робочому зошиті і в бланку звіту перевіряє підготовленість кожного студента.

Студенти, непідготовлені до заняття, до виконання лабораторної роботи не допускаються.

Весь комплекс лабораторних робіт виконується в лабораторії електричних підстанцій і релейного захисту на спеціально обладнаних робочих місцях|місце-милях|. Живлення|харчування| електричних схем може бути здійснене від двох різних схем джерел живлення|харчування|:

- від джерела трифазного змінного струму|току| з|із| частотою рівною 50 Гц і напругою|напруженням| 380/220 В;

- від джерела постійного струму|току| напругою|напруженням| 24 В.|ст.|

Збірку електричного кола проводить один з членів бригади. Інші вибирають параметри контрольно-вимірювальних приладів (вимірювану величину, рід струму, межі виміру) перевіряють зібране коло. Подальші електричні схеми збирають інші члени бригади. Готову схему старший бригади повинен пред'явити викладачеві або лаборантові і отримати дозвіл на її вмикання. Вмикання схеми під напругу без дозволу викладача або лаборанта ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ.

При вмиканні|приєднанні| схеми необхідно стежити за стрілками вимірювальних приладів. Якщо стрілки приладів встановлюються за верхньою межею шкали («зашкалюють»), то схему необхідно швидко відімкнути|відключати| від джерела живлення|харчування| і з'ясувати причину зашкалення. Після закінчення чергового досліду|досліду| студенти проводять|виробляють| необхідні обчислення|підрахунки|, аналізують отримані результати і пред'являють їх викладачеві, який при задовільному виконанні досліду|досліду| дає дозвіл на розбирання схеми. Після закінчення роботи студенти зобов'язані привести в порядок|лад| свої робочі місця|місце-милі|, акуратно склавши устаткування|обладнання| і сполучні провідники. В кінці|наприкінці| заняття порядок|лад| на робочих місцях|місце-милях| перевіряє лаборант.

За результатами|за наслідками| виконаної лабораторної роботи кожен студент самостійно повинен скласти звіт. Одним з основних і важливих|поважних| пунктів оформлення звіту є|з'являється| висновок з виконаної лабораторної роботи, який проводиться|виробляє| на підставі отриманих результатів і підкріплюється числовими значеннями, отриманими|одержувати| в ході роботи (знятими за свідченнями приладів або розрахунків|вичисляти|). Звіт по попередній роботі здається|задається| викладачеві на наступному|такому| занятті. Недбало оформлені звіти не приймаються.

Студент, відсутній на лабораторній роботі по хворобі чи іншим поважним причинам або не допущений до неї через непідготовленості, виконує її в позаурочний час.

Після|потім| закінчення циклу лабораторних робіт кожним студентом проводиться|виробляє| захист звітів по виконаних роботах. Форма заліку і порядок|лад| її проведення визначаються викладачем.

Студенти, що проявили|виявляли| старання при виконанні робіт, тверді теоретичні знання, що показали при цьому, і практичні навики|навички|, акуратно, без помилок оформили звіт, від захисту можуть бути звільнені|визволяти|.

 

ЧАСТИНА|частина| I

І СИСТЕМНОЇ АВТОМАТИКИ

1 ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 1 «ВИПРОБУВАННЯ

ЕЛЕКТРОМАГНІТНИХ РЕЛЕ СТРУМУ|току| І НАПРУГИ»|напруження|

 

1.1 Підготовка до лабораторної роботи

МЕТА|ціль| ВИКОНАННЯ РОБОТИ

Ознайомитися з|із| пристроями|устроями| реле, вивчити методику випробувань і набути практичних навичок по налаштуванню реле.

ТЕОРЕТИЧНА ПІДГОТОВКА

Принцип дії електромагнітних реле заснований на взаємодії магнітного поля обмотки, по якій протікає струм|тік|, з|із| рухливим|жвавим| сталевим якорем.

У реле РТ-40 і РН-50 використовується електромагнітна система з|із| поперечним рухом якоря. Момент, що обертає, впливає на вісь якоря:

де: К – коефіцієнт пропорційності; I – струм|тік| в обмотці реле; W – число витків в обмотці; δ – відстань від якоря до сердечника|осерді| (повітряний зазор).

Для зменшення зміни довжини повітряного зазору у міру переміщення якоря при спрацьовуванні реле, якір має г-подібний| профіль. Протидіючий момент створюється поворотною пружиною, яка закручується при тяжінні якоря до сердечника|осерді|. Для спрацьовування реле, тобто для тяжіння якоря до сердечника|осерді| необхідно, щоб|аби| обертовий момент реле був більше сумарного значення моментів протидіючої пружини і тертя на всьому шляху|дорозі| руху якоря:

М_об > М_п+м_т.

Умова, відповідна початку спрацьовування реле, визначається рівністю:

Найменший струм|тік|, при якому виконуватиметься дана умова і, отже, спрацьовувати реле, називається струмом|током| спрацьовування реле I_ср|.

Повернення якоря в початкове положення|становище| виконується за умови:

Понизити|знизити| момент реле можна тільки|лише| за рахунок зменшення струму|току| в обмотці реле.

Отже, величина струму|току|, при якому рухомий|жвавий| якір максимального реле повертається в початкове|вихідне| положення|становище|, менше величини струму|току| спрацьовування.

Найбільший струм|тік|, при якому рухомий|жвавий| якір реле повертається в початкове|вихідне| положення|становище|, називається струмом|током| повернення I_в|. Відношення|ставлення| К_в = I_в/I_ср отримало|одержувало| назву коефіцієнта повернення реле.

Коефіцієнт повернення для|в| максимальних реле менше одиниці і складає: К_в = 0,85–0,95, для|в| мінімальних – більше одиниці і складає: К_в = 1,15–1,18.

Контакти реле повинні чітко працювати на замикання і розмикання кола в схемі захисту і автоматики, забезпечуючи надійність кола і відсутність дуги між рухомим|жвавим| містком і нерухомими контактами. У реле РТ-40 і РН-50, обмотки| яких включаються безпосередньо в ланцюг|цеп| змінного струму|току|, електромагнітна сила тяжіння F_ел| якоря має по величині змінний характер, тоді як протидіюча сила пружини F_п| є|з'являється| величиною постійною (рис. 1). З|із| рис.1.1 видно|показний|, що протягом одного періоду якір прагне двічі притягнутися і двічі відпасти (100 коливань в секунду). Як пристрої|устрої|, що запобігають або знижують коливання контактної системи, використовуються різні механічні демпфери або випрямлячі змінного струму|току|. Так, в реле РТ-40 застосований механічний демпферний пристрій|устрій| (гасник механічних коливань), що складається з пластмасового барабанчика з|із| алюмінієвою кришкою. Барабанчик розділений на шість секцій, кожна з яких заповнена чистим кварцовим піском |просіває|. Дія цього пристрою|устрою| заснована на поглинанні енергії коливань, яка переходить в роботу тертя піщинок. Для|в| реле РН виконавчі органи яких включаються в ланцюг|цеп| через проміжні трансформатори, що насичуються|насищають|, для запобігання вібрації застосовується випрямна схема.

Принципова схема реле РН-50 з|із| двонапівперіодною мостовою схемою випрямлення|випрямляння| приведена на рис.1.2. Основна принципова відзнака|відмінність| реле напруги|напруження| від струмових реле полягає у виконанні обмоток|, які для|в| реле напруги|напруження| включаються не послідовно (як в реле РТ), а на міжфазну або фазну напругу|напруження| мережі|сіті| (паралельне вмикання|приєднання|).

Щоб|аби| підключення обмоток| реле напруги|напруження| не впливало на величину підведеної напруги|напруження| U_р|, опір обмотки має бути значно більше спільного|загального| опору мережі|сіті|, в яке реле включається.

Тому обмотка реле напруги|напруження| має велике число витків з|із| дроту|проводу| значно| меншого діаметру в порівнянні з обмотками| струмових реле. Величина струму|току| в обмотці реле залежить від напруги|напруження| U_р| і опору обмотки Z_р|:

Рисунок 1.1 – Криві зміни магнітного потоку,

сили тяжіння якоря і протидіючого зусилля пружини

 

 

Рисунок 1.2 - Принципова схема

виконання реле РН-50

 

де: Z_р| – повний|цілковитий| опір обмотки реле, що складається з індуктивної частини |частини|Х_р і активної|частині| R_р|.

При підведенні змінної напруги|напруження|, в повному|цілковитому| опорі котушки|катушки| Z_р| з|із| великим числом витків, переважає індуктивний опір Х_р.

Якби|аби| для|в| реле напруги|напруження| ланцюг|цеп| обмотки складався тільки|лише| з багатовиткових котушок|катушок|, то його поведінка в умовах спрацьовування характеризувалася б наступною|слідуючою|: у момент спрацьовування із-за зменшення повітряного зазору d і відповідного зменшення магнітного опору реле збільшився б індуктивний опір обмотки Х_р. Це привело б до зниження струму|току| I_р| при незмінній напрузі|напруженні| і, як наслідок, до зменшення М_об. В результаті при втягуванні якоря не вийшло б достатнього для надійного замикання контактів надлишкового|надмірного| моменту. Тому для отримання|здобуття| необхідного надлишкового|надмірного| моменту в реле напруги|напруження| послідовно з|із| обмоткою вмикається додатковий активний опір R_Д|, величина якого у декілька разів більше опору обмотки. При цій зміні, індуктивний опір вже не має помітного впливу на I_р| у момент спрацьовування або повернення реле. Крім того, R_Д| виключає вплив на уставку| реле змін температури обмотки і частоти мережі|сіті| f_м|.

Шкали електромагнітних реле, окрім|крім| величин уставок|, містять|утримують| позначення типів реле. Число, що знаходиться|перебуває| під дробом в позначенні типа|типу| реле, вказує|вказує| на максимально можливий струм|тік| спрацьовування при паралельно-сполучених|з'єднаних| котушках|катушках| реле РТ-40 (рис.1.3,а). Максимально можлива напруга|напруження| спрацьовування для реле РН-50 (рис.1.3,б) можна визначити за числом для|в| правої крайньої відмітки на шкалі установок. Шкала реле РТ-40 проградуйована при послідовному з'єднанні|сполуці| котушок|катушок|. Шкала РН-50 проградуйована при включенні|приєднанні| в ланцюг|цеп| котушок|катушок| (сполучених|з'єднаних| між собою послідовно) тільки|лише| одного додаткового опору (при подачі напруги|напруження| на затиски 8, 12) (див. рис.1.3,а). Для того, щоб отримати|одержувати| шкалу уставок|, збільшену удвічі|вдвічі|, необхідно встановити перемички на затисках РТ-40 так, як це вказано на рис. 3, а, а для реле РН-50 необхідна напруга|напруження| підвести до затисків 6, 12 (див. рис.1.3,б).

 

 

а) РТ-40; б) РН-50

Рисунок 1.3 – Схеми внутрішніх з'єднань|сполук| реле

РТ-40 і РН-50 (вигляд|вид| спереду)

 

1.2 ПОРЯДОК|лад| ВИКОНАННЯ ЛАБОРАТОРНОЇ РОБОТИ

1.2.1 ПРОГРАМА РОБОТИ

1. Ознайомитися з|із| пристроєм|устроєм| реле РТ-40, РН-50.

2. Провести огляд реле і перевірити його механічну частку|частину|.

3. Перевірити шкалу уставок| струму|току| спрацьовування.

4. Перевірити коефіцієнт повернення реле.

5. Визначити власний час спрацьовування реле.

 

1.2.2 ОГЛЯД РЕЛЕ І ПЕРЕВІРКА МЕХАНІЧНОЇ ЧАСТКИ

Всі деталі ретельно очищають|очищують| від грязі|бруду| і пилу за допомогою жорстких щіточок і м'якої чистої тканини. Перевіряють надійність затягування гвинтів і гайок, що кріплять|зміцнюють| провідники, спіральну пружину, контактний місток, нерухомі контакти, підп'ятники. Ретельно оглядають всі паяння, перевіряють їх надійність. Обов'язково перевіряють так само надійність контактів між провідниками внутрішнього монтажу і прохідними втулками. Якщо шпильки для заднього приєднання (або гвинти, що кріплять|зміцнюють| пластини переднього приєднання) укручені дуже|занадто| глибоко, то гвинти, провідники, що кріплять|зміцнюють|, з внутрішньої сторони|з спіднього боку| реле можуть упиратися в торці цих шпильок і гвинтів. При цьому надійного контакту між внутрішніми провідниками і зовнішнім контактом не буде, хоча гвинти з внутрішньої сторони|з спіднього боку| цоколя підтяжці вже не піддаються.

Установку шпильок проводять|виробляють| на знятому з панелі реле в такій послідовності:

– з внутрішньої сторони|з спіднього боку| цоколя під гвинти встановлюють кільця або нако-|

нечники| провідників внутрішнього монтажу з|із| тими, що необхідними пружинять шайбами;

– гвинти до межі угвинчують|вгвинчують| в прохідні втулки цоколя;

– потім із зовнішнього боку цоколя до упору угвинчують|вгвинчують| шпильки з|із| ослаб-|

ленними контргайками;

– роблять|чинять| півтора, два оберти|звороти| назад;

– у цьому положенні|становищі| закріплюють шпильки контргайками.

Перевіряють надійність кріплення упорів в стійці|стойці|. Для визначення надійної фіксації лівого упору запам'ятовують положення|становище| шліца, після чого повільно|поволі| обертаючи гвинт спочатку за годинниковою стрілкою на 1–2 обороти|звороти|, а потім проти|супроти| годинникової стрілки визначають достатність тертя, з|із| яким упор повертається|обертається| в різьбленні. Після|потім| такої перевірки упор встановлюють в колишнє положення|становище|. В разі|у разі| вільного обертання в різьбленні (без тертя) упор вивертають і знімають бронзову пружинячу пластинку|платівку|. Додавши|надавати| необхідний вигин|згин| бронзовій пластинці|платівці| і притиснувши її до підстави|заснування| так, щоб вона прогнулася, вкручують упор. Правильну установку лівого упору визначають за струмом|току| спрацьовування на кінцевій|скінченній| уставці| реле при електричній перевірці. При перевірці фіксації правого упору підтяжку контргайки проводять|виробляють| одночасно з притримуванням упору викруткою.

Перевіряють осьовий люфт рухливої|жвавої| системи, який повинен знаходитися|перебувати| в межах 0,2–0,3 мм. Якір повинен повертатися|обертатися| на верхню піввісь без значного тертя. Якщо необхідно підрегулювати поздовжній люфт, ослабляють|послаблюють| гвинт, що кріпить|зміцнює| верхню піввісь, і акуратно пінцетом або піднімають|підіймають| її (і тоді люфт збільшується), або опускають (тоді люфт зменшується). При опусканні верхньої піввісі стежать за зазором між стійкою|стойкою| і п-подібною скобою. Цей зазор не має бути менше 1 мм. Поперечний люфт рухливої|жвавої| системи не регулюється і складає 0,10–0,15 мм.

Перевіряють наявність рівномірного зазору між плоскістю|площиною| полиці якоря і полюсів магнітопровода. При втягнутому якорі зазор повинен знаходитися|перебувати| в межах 0,6–0,7 мм. Рівномірність зазору визначають положенням|становищем| магнітопровода і правильним вигином|згином| полиці якоря.

Перевіряють стан|достаток| спіральної пружини. Пружина не повинна мати слідів окислення|окислений|, плоскість|площина| пружини має бути паралельна плоскості|площині| стійкі, між витками повинен зберігатися рівномірний зазор при зміні уставки| від початкової до кінцевої|скінченної|. Паралельність плоскості|площини| пружини і стійки|стойки| досягається правильним припаюванням зовнішнього кінця пружини до хвостовика якоря, а рівномірність зазору між витками – вигином|згином| зовнішнього кінця пружини для|в| місця|місце-милі| його кріплення до хвостовика. Регулювання пружини слід виконувати обережно за допомогою пінцета. Перевіряють надійність затягування гайки, що забезпечує необхідне тертя при переміщенні покажчика за шкалою.

Оглядають і підрегульовують контакти. Нерухомі контакти мають бути закріплені в контактній колодочці| так, щоб бронзова контактна пластинка|платівка| з|із| навареною срібною смужкою торкалася переднього упору. Передній жорсткий упор, що обмежує вібрацію нерухомого контакту, не повинен створювати попереднього натягнення|натягу| контактної пластинки|платівки|. При розімкнених контактах, коли пересувний|рухомий| місток не створює тиску|тиснення| на нерухомі контакти, які повинні касатися передніх упорів без тиску|тиснення|. Відсутність тиску|тиснення| перевіряють незначним відведенням|відводом| (на 1–2 мм) переднього упору від контактної пластинки|платівки|, яка при цьому повинна залишатися нерухомою. Якщо контактна пластина чинить тиск на упор, її виправляють, згинаючи в місці|місце-милі| обтиску всього контактного вузла. Зазор між контактною пластинкою|платівкою| і заднім, гнучким упором повинен складати 0,2–0,3 мм, нерухомі контакти повинні лежати в одній площині|площині|. Якщо на срібних смужках нерухомих контактів виявляють незначний наліт оксиду, підгари| або вибоїни, ці смужки чистять плоскою дерев'яною цуркою нехвойних порід, притримуючи контактну пластинку|платівку| з тильного боку лезом годинникової|вартової| викрутки. Вибоїни, що підгоріли, зачищають і полірують воронином|. Воронин є сталевою пластинкою|платівкою| із|із| слабо рифленою|, майже гладкою, поверхнею. Користуватися для чищення|чистки| контактів надфілями не можна, оскільки|тому що| вони залишають на поверхні срібних смужок глибокі подряпини. Промивання|промивка| контактів бензином, ацетоном і іншими складами недопустиме, оскільки від них утворюється погано провідний наліт (промивати контакти слід спиртом).

Пластмасова контактна колодочка| має бути встановлена|установлена| так, щоб зазор в замикаючих контактах складав 1,8–2,0 мм, а прогин в розмикаючих контактах був не менше 0,5 мм на початковій уставці| шкали. Відстань між замикаючими контактами, спільний|сумісний| хід яких визначається упорами початкового і кінцевого|скінченного| положення|становища| якоря і положенням|становищем| нерухомих контактів.

Для забезпечення надійної роботи замикаючих контактів їх спільний|сумісний| хід має бути менше 1,8–2,0 мм. Неприпустимо|недопустимий| одночасне замикання розмикаючих і замикаючих контактів при втягуванні якоря. Щоб уникнути заскакування рухливого|жвавого| контактного містка за срібні смужки контактної пластинки|платівки|, ковзання рухливого|жвавого| контакту повинне відбуватися|походити| лише в межах центральної частки|частини| і так, щоб|аби| від її початку і до кінця залишалася відстань не менше 1 мм. Досягається це зсувом|зміщенням| нерухомих контактів в пазах контактної колодки.

Поверхню срібного містка рухливого|жвавого| контакту зачищають і полірують воронином|. Срібний місток повинен вільно обертатися|обертатися| на своїй осі на кут|куток| 5–80. Осьовий люфт містка повинен знаходитися|перебувати| в межах 0,10–0,15 мм. Якщо немає осьового люфта, то при струмах|токах|, що трохи перевищують струм|тік| спрацьовування, і різній пружності пружин нерухомих контактів місток може зупинитися|зупинятися|, торкнувшись тільки|лише| одній пружини нерухомого контакту. Замикання ланцюга|цепу| на контактах реле при цьому не станеться.

Перевіряють кут|куток| повороту якоря, який має бути таким, щоб|аби| полиця якоря заходила під полюси магнітопровода на 2/3 їх ширини для реле РН-50 і до початку пластини, що стягує сердечник|осердя|, - для реле РТ-40.

 

1.2.3 ПЕРЕВІРКА І НАЛАШТУВАННЯ ЕЛЕКТРИЧНИХ

ХАРАКТЕРИСТИК РЕЛЕ

 

1.2.3.1 Перевірка і регулювання струму|току| (напруга|напруження|) спрацьовування і

повернення (перевірка шкали уставок|)

Для перевірки шкали уставок| збирають схему по рис.1.4 для реле РТ-40, по рис.1.5 – для реле РН-50.

Рисунок 1.4 – Схема випробування струмового реле

 

Рисунок 1.5 – Схема випробування реле напруги|напруження|

 

1.2.3.2 Порядок|лад| перевірки струмового реле НО:

– встановити одну з крайніх уставок| реле;

– встановити ЛАТР в нульове положення|становище|, реостат в положення|становище| найбільшого опору, включити автомат QF|;

- за допомогою Латра Т1 і реостата R плавно збільшувати струм|тік| в реле до тих пір, поки останнє не спрацьовує і не замкне свої контакти. Замикання контактів реле фіксують загорянням сигнальної лампи; найменший| для максимальних реле струм|тік|, при якому реле спрацьовує, і буде струмом|током| спрацьовування I_ср| для даної уставки|;

– після того, як реле спрацює, реостатом плавно зменшують струм|тік| до тих пір, поки рухлива|жвава| система не повернеться в початкове|вихідне| положення|становище| (згасання|погасати| лампи).

Найбільший струм для максимальних реле і найменший струм для мінімальних реле, при якому реле повертається в початкове положення, буде струмом повернення Iв Струм спрацьовування і повернення визначають як середнє арифметичне за даними трьох вимірів. Якщо струми спрацьовування відрізняються від уставок більш ніж на ±5 % (абсолютна похибка), то проводять відповідне регулювання. При неспівпаданні струму спрацьовування з уставкою на кінцевому положенні покажчика здійснюють регулювання положення якоря. При Iср>Iу необхідно ввести якір під полюси (укрутити лівий упор на 1–2 обороти), при Iср<Iу – вивести якір з-під полюсів (вивернути лівий упор на 1–2 обороти).

У тому випадку, коли струм|тік| спрацьовування не збігається з|із| уставкой| на початковому положенні|становищі| покажчика, проводять|виробляють| регулювання затягування спіральної пружини або змінюють|зраджують| положення|становище| правих пружин нерухомих контактів. Якщо при початковому положенні|становищі| покажчика струм|тік| спрацьовування більше уставки|, то пружини слід ослабити, якщо менше – затягнути:

– після|потім| регулювання реле на початковому і кінцевому|скінченному| положеннях|становищах| покажчика перевіряють величини спрацьовування і повернення на проміжних уставках| шкали;

– результати випробувань і регулювань заносять в таблиці 1.1.

Для початкового і кінцевого|скінченного| положення|становища| покажчика дані записують|занотовують| до регулювання і після|потім| нього.

 

Таблиця 1.1 – Визначення відносної струмової погрішності реле

 

Iу, А	Iср, А	Iв, А	Кв	Iср.середн	D/%	Примітка

Регулювання коефіцієнта повернення Кв здійснюють головним чином шляхом зміни початкового і кінцевого положення якоря. Для підвищення Кв повітряний зазор в кінцевому положенні якоря необхідно збільшити, для зниження – зменшити. При збільшенні повітряного зазору в початковому положенні якоря Кв зменшується, при зменшенні зазору – збільшується. Порядок перевірки реле напруги аналогічний. Коефіцієнти повернення повинні знаходитися в межах: для реле РТ-40 – Кв = 0,85–0,92, для мінімального реле напруги РН-50 – Кв = 1,18–1,12.

 

1.2.3.3 Визначення власного часу спрацьовування

Власний час спрацьовування реле визначають з|із| досліду|досліду| на одній з уставок| за двома значеннями струму|току| в реле: I_р| = I_у| і I_р| =4I_у (рис.1.6). При відключеному рубильнику Q включають автомат QF| і автотран-сформатором T1| встановлюють необхідні значення струму|току| в реле. Потім відключають автомат QF| і включають рубильник Q. Подальше|наступне| вмикання |приєднання| автомата QF| приводить|наводить| в дію електричний секундомір і реле. При спрацьовуванні реле його контакти замикаються і шунтують якір електромагніта секундоміра, унаслідок|внаслідок| чого він зупиняється. Показник секундоміра дає власний час спрацьовування реле.

 

Рисунок 1.6 –Схема| для визначення власного

часу спрацьовування струмового реле

 

ОФОРМЛЕННЯ ЗВІТУ

Звіт повинен містити|утримувати|:

1. Електричні схеми випробувань.

2. Паспортні дані випробовуваних реле, приладів електро-вимірювання і іншої апаратури.

3. Таблиці з|із| результатами досліду|досліду| перевірки шкали уставок| реле.

4. Висновки|ув'язнення| по роботі.

 

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ

1. Що таке реле прямої і непрямої дії?

2. Що таке коефіцієнт повернення?

3. Чому для|в| реле типа|типу| РТ-40 при паралельному з'єднанні|сполуці| секцій обмотки, струм|тік| спрацьовування збільшується в 2 рази?

4. Причини появи вібрації контактів електромагнітних реле змінного струму|току|. Способи зменшення величини вібрацій, застосованих для реле РТ-40 і РН-50.

5. У яких межах можна змінити|зраджувати| струм|тік| спрацьовування реле РТ-40, змінюючи|зраджувати| натягнення|натяг| протидіючої пружини?

 

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 2

ВИПРОБУВАННЯ ІНДУКЦІЙНИХ РЕЛЕ СТРУМУ|току|

ОФОРМЛЕННЯ ЗВІТУ

Звіт повинен містити|утримувати|:

1. Електричні схеми випробувань.

2. Паспортні дані випробовуваного реле, електровимірювальної і іншої апаратури.

3. Дані досліду |досліду| за визначенням вільного обертання диска, струму|току| і часу спрацьовування електромагнітного елемента (відсічення|відсічки|).

4. Дослідні|досвідчені| і паспортні характеристики.

5. Виводи|виведення| і висновки|ув'язнення| по роботі.

 

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ

1. Яке призначення індукційних реле?

2. Переваги і недоліки|нестачі| індукційних струмових реле в порівнянні з електромагнітними?

3. Як регулюється струм|тік| спрацьовування залежного елемента?

4. Як регулюється струм|тік| спрацьовування незалежного елемента?

5. Чому залежність часу спрацьовування від струму|току| обмежена?

6. Чому характеристики реле РТ-80 зберігаються незмінними при одній і тій же кратності струму|току| в ланцюзі|цепі| обмотки для різних уставок| за струмом спрацьовування?

 

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 3

ВИПРОБУВАННЯ ТРАНСФОРМАТОРІВ СТРУМУ|току|

ОФОРМЛЕННЯ ЗВІТУ

Звіт по роботі повинен містити|утримувати|:

1) технічні дані випробовуваних трансформаторів струму|току| (табл.3.2);

2) електричні схеми випробування (3 схеми);

3) криві намагнічення сердечників|осерді| випробовуваних трансформаторів струму|току|

на міліметрівці 3, 4 кривих в одних осях;

4) результати аналізу кривих.

За отриманими|одержувати| даними і графіками кривих визначити:

а) значення Е2, при якому настає|наступає| насичення;

б) відсутність виткових| коротких замикань;

в) можливість|спроможність| використовувати трансформатори струму|току| для диференціального захисту;

г) допустиме навантаження на трансформатор струму|току| при заданому струмі|току| короткого замикання.

 

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ

1. Для чого служать вимірювальні трансформатори струму|току|?

2. Які види похибок існують для|в| трансформаторів струму|току|?

3. Який електричний параметр враховує навантаження тран-сформаторів струму?

4. Від чого залежать погрішності трансформаторів струму|току|?

5. Скільки класів точності трансформаторів струму|току| Вам відомо?

6. Як правильно вибрати трансформатор струму|току| для вимірювальних приладів?

7. Як правильно вибрати трансформатор струму|току| для релейного захисту?

8. Що станеться при розриві вторинного|повторного| ланцюга|цепу| трансформатора струму|току|, якщо по первинній обмотці протікає номінальний струм|тік|?

9. Як розшифрувати наступні|слідуючих| типи|типи| трансформаторів струму|току|: ТПЛУ-10-0,5/Р; ТКЛ-3-0,5; ТПОЛМ-10-Р/Р; ТФНД-35-Д/Д/0,5; ТЗЛ; ТВОЛ-10-0,5/3; ТПФМ-10-3/0,5; ТНП-4.

 

ЧАСТИНА|частина| II

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 4

ОПЕРАТИВНОМУ струмі

ОФОРМЛЕННЯ ЗВІТУ

Звіт по лабораторній роботі повинен містити|утримувати|:

1. Паспортні дані реле захисту всіх ділянок;

2. Принципову схему МСЗ лінії;

3. Таблиці з|із| дослідними|досвідченими| і розрахунковими даними;

4. Виводи|виведення| по роботі і відповіді на питання;

5. Замальовану в конспекті схему МСЗ з|із| блокуванням мінімальної напруги|напруження|.

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ

1. Вимоги до уставкам| струму|току| спрацьовування МСЗ;

2. Яка принципова різниця між струмовим відсіченням|відсічкою| і максимальним струмовим захистом?

3. Коли застосовуються захисту з|із| двома і трьома трансформаторами струму|току|?

4. Як проводиться|виробляє| вибір уставок| МСЗ?

5. Призначення в схемах МСЗ блокування по напрузі|напруженню|?

 

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 5

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ

1. Призначення реле типа|типу| РВМ, його переваги перед іншими типами?

2. Призначення проміжних трансформаторів, що насичуються|насищають|, в реле РВМ і РП-341?

3. Як налаштувати реле РВМ-12 на заданий струм|тік| і час спрацьовування?

4. Призначення і робота перемикальних контактів проміжних реле РП-341?