Програма навчальної дисципліни ФІНАНСИ»

Фінанси

Навчально-методичний посібник

(частина І)

 

для студентів, які навчаються

за освітньо-кваліфікаційним рівнем «бакалавр» за галуззю знань 0305 “Економіка та підприємництво”

з напряму підготовки 6.030508 “Фінанси і кредит”

Дніпропетровськ – 2011

ББК 65.9(4)26я73

 

Ш – 31	Шевченко Н.І., Панасейко С.М., Даценко В.В.
Фінанси: Навчально-методичний посібник (частина І) для студентів денної форми навчання, які навчаються за галуззю знань 0305 “Економіка та підприємництво” з напряму підготовки 6.030508 “Фінанси і кредит” – Дніпропетровськ: Дніпропетровська державна фінансова академія, 2011. – 63 с.

 

Навчально-методичний посібник для студентів заочної форми навчання з дисципліни “Фінанси” складений відповідно до програми навчальної дисципліни, затвердженої Вченою радою ДДФА у 2011 р. Мета даної роботи – надання допомоги студентам у вивченні дисципліни.

Посібник містить методичні рекомендації для підготовки до семінарських занять, методичні рекомендації по виконанню самостійної роботи та індивідуальних завдань, контрольні заходи, а також рекомендовану літературу з кожної теми дисципліни.

 

Автори-укладачі:	Н.І. Шевченко	–	кандидат наук з державного управління, доцент кафедри фінансів та державного управління Дніпропетровської державної фінансової академії
	С.М. Панасейко	–	кандидат економічних наук, доцент кафедри фінансів та державного управління Дніпропетровської державної фінансової академії
	В.В. Даценко	–	старший викладач кафедри фінансів та державного управління Дніпропетровської державної фінансової академії
Рецензенти:	Т.М.Рева	–	кандидат економічних наук, доцент кафедри фінансів Академії митної служби України
	Т.О. Дулік	–	кандидат економічних наук, доцент кафедри податків Дніпропетровської державної фінансової академії
Відповідальний за випуск:	Л.В. Лисяк	–	доктор економічних наук. завідувач кафедри фінансів та державного управління Дніпропетровської державної фінансової академії

 

Розглянуто та схвалено

на засіданні Вченої ради

фінансового факультету

Протокол № 2 від 03.10. 2011 р.

 

Розглянуто та схвалено на

засіданні кафедри фінансів

Протокол № 2 від 12.09. 2011 р.

ЗМІСТ

 

Передмова..………………………………………………………
1. Програма навчальної дисципліни ………………………..………….
2. Методичні рекомендації до самостійної роботи..…………………...
3. Методичні рекомендації до семінарських занять…..…………….....
4. Методичні рекомендації до виконання індивідуальних завдань…...
5. Підсумковий контроль.………………………………………………..
6. Методичні рекомендації до виконання домашньої контрольної роботи
7. Список рекомендованої літератури…………………………………..

 

Передмова

 

Фінанси відіграють надзвичайно важливу роль у суспільстві. Вони формують його життєздатність, його потенціал, забезпечуючи при цьому реалізацію поставлених кожною людиною, кожним підприємством та державою в цілому завдань і цілей. Щодня ми вступаємо у безліч різноманітних відносин, важливе місце серед яких належить фінансам. Уже давно фінансова діяльність перестала бути привілеєм професіоналів, хоча вони і не втратили своєї провідної ролі у суспільстві. При цьому ефективність фінансової системи залежить від двох основних чинників: фінансової освіченості громадян та майстерності фінансистів-професіоналів. На тлі фінансової безграмотності населення діяльність фахівців втрачає міцну опору, без якої дуже важко досягти належної організації у функціонуванні фінансів. Без достатньої ж кількості висококваліфікованих професіоналів неможливо забезпечити відповідну результативність фінансової діяльності, надійність і стабільність фінансової системи. Цим обумовлюється значення фінансової освіти у суспільстві, необхідність донесення фінансових знань усім і кожному.

Фінанси являють собою досить складне багатопланове суспільне явище, яке характеризується різними сутнісними ознаками та формами прояву. Як і будь-яке явище, вони можуть розглядатись на різ­них рівнях узагальнення і деталізації. Звідси походить формування блоку фінансових дисциплін, який можна поділити на три рівні: загальна теорія фінансів; характеристика окремих сфер і ланок фінансових відносин (фінанси підприємств, страхова справа, державні фінанси, зокрема бюджетна та податкова системи, міжнародні фінанси, фінансовий ринок, гроші і кредит); характеристика форм фінансових відносин і методів фінансової діяльності (фінансовий менеджмент, страховий менеджмент, бюджетний менеджмент, податковий менеджмент, міжнародні кредитно-розрахункові операції, банківські операції, ринок фінансових послуг тощо).

Основою вивчення фінансової науки є засвоєння її фундаментальних засад. Саме це визначає місце навчальної дисципліни «Фінанси» у системі економічної освіти. Завданнями дисципліни є формування цілісної системи знань про сутність і форми прояву фінансів, оптимізацію фінансових відносин у суспільстві, механізм функціонування і впливу фінансів, склад і структуру фінансової системи, сукупність фінансових органів та інституцій, засади формування і функціонування окремих сфер і ланок фінансової системи.

Фінансова теорія являє собою узагальнення сутнісних ознак фінансових відносин. Фінанси можуть розглядатись як у відносно спрощеній, так і досить глобалізованій і водночас глибинній формах. Спрощене, побутове сприйняття фінансів пов’язане з грошовими відносинами та фінансовою діяльністю, що відображається у доходах і витратах окремих суб’єктів фінансових відносин. Глобалізація дає змогу створити цілісне уявлення про фінанси і фінансову систему як єдине ціле. Глибинне вивчення фінансів характеризує сутність відносин, що складаються у суспільстві в процесі руху вартості створеного ВВП. Цей рух відображається у грошових потоках, що циркулюють між окремими суб’єктами фінансових відносин і пов’язані з формуванням їхніх доходів та здійсненням видатків.

Завдання вивчення теорії фінансів полягає в тому, щоб, розглядаючи ту чи іншу форму вказаних відносин, зрозуміти їх сутність: що вони відображають, як впливають на поведінку їх суб’єктів та як позначаються на інтересах цих суб’єктів, як враховуються при цьому інтереси окремих фізичних і юридичних осіб та держави, яка результативність фінансового впливу на соціально-економічний розвиток країни в цілому та добробут її громадян і фінансовий стан підприємств, які фінансові протиріччя виникають у суспільстві і як вони вирішуються. Тільки на основі таких усебічних і ґрунтовних знань фінансової теорії можливе в подальшому успішне вивчення окремих сфер і ланок фінансової системи та форм і методів фінансової діяльності.

Цей посібник не є альтернативою підручникам і навчальним посібникам з фінансів для отримання фундаментальних знань, його призначення – допомогти студентам правильно організувати роботу із вивчення дисципліни.

Структурними складовими навчально-методичного посібника є:

- Програма навчальної дисципліни.

- Методичні рекомендації до самостійної роботи до кожної теми дисципліни. В цьому блоці в розрізі кожної теми наводяться план вивчення теми (вони спрямовують процес навчання та чітко визначають, про що саме студенти повинні дізнатися, вивчаючи тему), питання до самоконтролю (вони концентрують увагу студентів на найсуттєвіших питаннях, вказують на найважливіші аспекти теми, допомагають засвоїти матеріал), тести, за допомогою яких студент може перевірити рівень засвоєння теоретичного матеріалу.

- Методичні рекомендації до семінарських занять. В цьому блоці надаються план семінарського заняття, питання для обговорення та ситуації для аналізу.

- Методичні рекомендації до практичних занять. В цьому блоці надаються завдання та методика їх виконання.

- Методичні рекомендації до виконання індивідуальних завдань науково-дослідного характеру, що має на меті узагальнення і закріплення знань студентів і їх застосування для вирішення конкретного завдання.

- Підсумковий контроль. В цьому блоці надається порядок підсумкового контролю. Дисципліна «Фінанси» вивчається протягом трьох семестрів. Згідно навчального плану формами контролю є:

- III, IV семестри (II курс) - ПМК (поточний модульний контроль);

- V семестр (III курс) - іспит.

У V семестрі студенти виконують курсову роботу з даної дисципліни.

Формою підсумкового контролю є іспит.

Навчально-методичний посібник розроблений відповідно до навчального плану підготовки бакалаврів за галуззю знань 0305 «Економіка та підприємництво», програми навчальної дисципліни «Фінанси» та розрахований на студентів, які навчаються за навчальними планами підготовки бакалаврів з напряму підготовки 6.030508 «Фінанси і кредит» (варіант на 10 кредитів).

Навчально-методичний посібник складається з трьох частин, які розраховані відповідно для ІІІ, ІV і V семестрів навчання.

В частині І даного посібника висвітлюються теми з дисципліни «Фінанси», що вивчаються в ІІІ семестрі (ІІ курс). Ці теми охоплено І та ІІ модулями тематичного плану.

 

Інструментальні компетенції

- застосовувати норми чинного законодавства з питань фінансової та податкової політики;

- використовувати нові інформаційних технологій при виконанні функціональних обов’язків;

- аналізувати організаційну структуру фінансової служби підприємства з точки зору їх ефективності;

- застосовувати методи фінансового планування і використання централізованих фінансових ресурсів держави.

Міжособистісні компетенції

- поважне ставлення до зауважень керівника;

- вміння виправляти свої помилки;

- вміння працювати в команді;

- поважне ставлення до культурних цінностей оточуючих людей;

- знання і поважне ставлення до культури людей з інших країн, з якими ведеться співпраця.

Системні компетенції

- здатність застосовувати знання з питань фінансів у професійній діяльності;

- мотивація, знання вимог до написання наукових робіт з фінансів;

- вміння виконувати наукові роботи (проекти) з фінансів під науковим керівництвом викладача;

- вміння чітко виражати свої думки, мати свій погляд на проблему і вміти відстоювати свою точку зору з питань, що стосуються фінансів і фінансової політики держави;

- здатність ініціювати свої ідеї стосовно проведення занять з дисципліни фінанси (організація ділової гри).

Спеціальні компетенції

- здатність розуміти основні задачі, які вирішуються системою фінансового управління держави;

- вміння теоретично обґрунтовувати практику функціонування фінансового механізму при формуванні та використанні централізованих і децентралізованих фондів фінансових ресурсів суспільного призначення;

- здатність досліджувати внутрішню структуру фінансової системи держави;

- вміння визначати особливості становлення і розвитку фінансів країн з розвиненою ринковою економікою і фінансів Європейського Союзу.

- вміння аналізувати взаємодію структурних елементів цієї системи;

- вміння теоретично обґрунтовувати функціонування фінансового ринку і фінансового механізму зовнішньоекономічних відносин;

- вміння аналізувати функціонування страхового і фінансового ринку;

- здатність теоретично обґрунтовувати заходи антикризового управління підприємством.

Зміст дисципліни «Фінанси» тісно пов’язаний зі змістом таких дисциплін, як «Економічна теорія», «Макроекономіка», «Мікроекономіка», «Гроші та кредит»; «Фінанси підприємств»; «Бюджетна система», «Місцеві фінанси» та ін.

Дисципліна «Фінанси» найкращим чином об’єднує всі інші дисципліни, які вивчають студенти. Подібно бухгалтерії, фінанси, орієнтовані на вартість і грошові ресурси організацій; подібно маркетингу, фінанси пов’язані з управлінням і плануванням; подібно економічній теорії, фінанси базуються на теорії раціонального прийняття рішень; подібно наукам про управління, фінанси опираються на високорозвинені моделі та методи і орієнтовані на прийняття рішень у організаціях. Фінанси забезпечують інтегроване, широке розуміння діяльності підприємств.

Цей посібник не є альтернативою підручникам і навчальним посібникам з фінансів для отримання фундаментальних знань, його призначення – допомогти студентам правильно організувати роботу із вивчення дисципліни.

Структурними складовими навчально-методичного посібника є:

· Програма навчальної дисципліни.

· Методичні рекомендації до самостійної роботи до кожної теми дисципліни. В цьому блоці в розрізі кожної теми наводяться план вивчення теми (вони спрямовують процес навчання та чітко визначають, про що саме студенти повинні дізнатися, вивчаючи тему), питання до самоконтролю (вони концентрують увагу студентів на найсуттєвіших питаннях, вказують на найважливіші аспекти теми, допомагають засвоїти матеріал), тести, за допомогою яких студент може перевірити рівень засвоєння теоретичного матеріалу.

· Методичні рекомендації до семінарських занять. В цьому блоці надаються план семінарського заняття, питання для обговорення та ситуації для аналізу.

· Методичні рекомендації до виконання індивідуальних завдань науково-дослідного характеру, що має на меті узагальнення і закріплення знань студентів і їх застосування для вирішення конкретного завдання.

· Підсумковий контроль. В цьому блоці надається порядок підсумкового контролю. Дисципліна «Фінанси» вивчається протягом трьох семестрів. Згідно навчального плану формами контролю є:

- III, IV семестри (II курс) - ПМК (поточний модульний контроль);

- V семестр (III курс) - іспит.

Формою підсумкового контролю є іспит.

Навчально-методичний посібник розроблений відповідно до навчального плану підготовки бакалаврів за галуззю знань 0305 «Економіка та підприємництво», програми навчальної дисципліни «Фінанси» та розраховані на студентів, які навчаються за навчальними планами підготовки бакалаврів з напряму підготовки 6.030508 «Фінанси і кредит».

 

1.1. Тематичний план НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

Модуль І. Загальні засади теорії фінансів

Змістовий модуль 1. Основи фінансів

Тема 1. Предмет фінансової науки як пізнання сутності фінансів

Тема 2. Генезис і еволюція фінансів

Тема 3. Становлення та розвиток фінансової науки

Тема 4. Фінансова система

Тема 5. Фінансове право і фінансова політика

Модуль ІІ (Індивідуальне науково-дослідне завдання 1)

Модуль ІІІ. Державні фінанси

Змістовий модуль 2. Податкова система

Тема 6. Податки. Податкова система

Змістовий модуль 3. Теоретичні основи бюджетної системи

Тема 7. Бюджет. Бюджетна система

Тема 8. Бюджетний дефіцит

Тема 9. Державний кредит

Тема 10. Місцеві фінанси. Бюджетний федералізм і фінансове вирівнювання

Змістовий модуль 4. Соціальні позабюджетні фонди

Тема 11. Соціальні позабюджетні фонди

Модуль ІV (Індивідуальне науково-дослідне завдання 2)

Модуль V. Недержавні фінанси

Змістовий модуль 5. Фінанси домогосподарств та суб’єктів господарювання

Тема 12. Фінанси домогосподарств

Тема 13. Фінанси суб’єктів господарювання

Тема 14. Фінансовий менеджмент

Змістовий модуль 6. Фінансовий ринок та страхування

Тема 15. Фінансовий ринок

Тема 16. Страхування. Страховий ринок

Змістовий модуль 7. Міжнародні фінанси. Фінансова безпека держави

Тема 17. Міжнародні фінанси

Тема 18. Фінанси країн з розвиненою ринковою економікою

Тема 19. Фінанси Європейського Союзу

Тема 20. Фінансова безпека держави

Модуль VІ (Індивідуальне науково-дослідне завдання 3)

Підсумковий контроль: іспит

Модуль І

Змістовий модуль 1. Основи фінансів

Тема 1. Предмет фінансової науки як пізнання сутності фінансів

Тема 2. Генезис і еволюція фінансів

Тема 3. Становлення та розвиток фінансової науки

Тема 4. Фінансова система

Тема 5. Фінансове право і фінансова політика

Модуль ІІ (індивідуальне науково-дослідне завдання 1)

Модуль ІІІ

Змістовий модуль 2. Податкова система

Тема 6. Податки. Податкова система

Змістовий модуль 3. Теоретичні основи бюджетної системи

Тема 7. Бюджет. Бюджетна система.

Тема 8. Бюджетний дефіцит

Тема 9. Державний кредит

Тема 10. Місцеві фінанси. Бюджетний федералізм і фінансове вирівнювання

Змістовий модуль 4. Соціальні позабюджетні фонди

Тема 11. Соціальні позабюджетні фонди

Модуль ІV (індивідуальне науково-дослідне завдання 2)

Модуль V

Змістовий модуль 5. Фінанси домогосподарств та суб’єктів господарювання

Тема 12. Фінанси домогосподарств

Тема 13. Фінанси суб’єктів господарювання

Тема 14. Фінансовий менеджмент

Змістовий модуль 6. Фінансовий ринок та страхування

Тема 15. Фінансовий ринок

Тема 16. Страхування. Страховий ринок

Змістовий модуль 7. Міжнародні фінанси. Фінансова безпека держави

Тема 17. Міжнародні фінанси

Тема 18. Фінанси країн з розвиненою ринковою економікою

Тема 19. Фінанси Європейського Союзу

Тема 20. Фінансова безпека держави

Модуль VІ (індивідуальне науково-дослідне завдання 3)

Підсумковий контроль: іспит

 

1.2. ЗМІСТ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ "ФІНАНСИ"

Тема 4. Фінансова система

Поняття фінансової системи і теоретичні основи її побудови. Структура фінансової системи. Сфери та ланки фінансових відносин, їх характеристика. Взаємовідносини між окремими сферами та ланками фінансової системи.

Типологізація фінансової системи. Основоположні принципи внутрішньої побудови фінансової системи.

Правові та організаційні основи фінансової системи. Державне регулювання фінансових відносин. Оперативне управління фінансовою системою. Управлінські функції Міністерства фінансів і його регіональних управлінь і відділів, Контрольно-ревізійної служби, державної податкової адміністрації, Державного казначейства, Рахункової палати, Пенсійного фонду, Національного банку України, Міжбанківської валютної біржі, державної комісії з цінних паперів та фондового ринку. Розмежування функцій між управлінськими фінансовими установами.

Роль фінансової системи держави у забезпеченні умов економічного зростання.

 

Тема 8. Бюджетний дефіцит

 

Поняття стану бюджетного фонду та дефіциту бюджету. Показники стану бюджету. Баланс бюджету. Бюджетний профіцит. Бюджетний дефіцит. Залишок бюджетних коштів. Збалансування бюджету на щорічній основі. Концепція збалансування бюджету в ході економічного циклу. Збалансування бюджету на основі функціонування фінансів. Класифікація бюджетного дефіциту.

Соціально-економічні наслідки бюджетного дефіциту. Причинно-наслідкова діалектика бюджетних дефіцитів. Дефолт.

Джерела фінансування бюджету. Здійснення державних (місцевих) запозичень та управління борговими зобов’язаннями. Ознаки, що характеризують фінансування бюджету. Класифікація фінансування бюджету. Призначення фінансування бюджету.

Методи обмеження та шляхи скорочення дефіциту бюджету. Правила збалансованого бюджету. Правила запозичень. Боргові та резервні правила. Оптимальна модель фіскального правила. Механізм секвестру видатків бюджету. Стратегічні напрями боротьби з бюджетним дефіцитом.

Тема 9. Державний кредит

 

Економічна природа державного кредиту. Державний кредит як економічна категорія. Матеріально-речове втілення державного кредиту. Форми прояву державного кредиту. Юридично-правовий статус державного кредиту. Порівняння руху грошових потоків в умовах податкових відносин та державного кредиту. Функції державного кредиту.

Внутрішній державний кредит. Міжнародний державний кредит. Форми державного кредиту. Державні позики. Використання частини вкладів населення в ощадних установах. Грошово-речові лотереї. Використання коштів державного позичкового фонду. Зовнішні державні позики, забезпечені випуском цінних паперів. Позики, що надаються на підставі угод на двосторонній основі. Позики, що надаються на підставі угод на багатосторонній основі. Державні гарантії. Ознаки класифікації та види державних позик.

Сутність державного боргу. Соціально-економічні наслідки державного боргу. Борг та заборгованість. Поточний та капітальний державний борг.

Гарантії щодо виконання боргових зобов‘язань суб‘єктів господарювання. Граничні обсяги боргу та гарантій.

Управління державним боргом. Основні принципи управління державним боргом. Обслуговування державного боргу. Етапи управління державним богом. Оцінка боргової безпеки держави. Методи управління державним боргом. Погашення державного боргу. Реструктуризація боргу.

Тема 10. Місцеві фінанси. Бюджетний федералізм і фінансове вирівнювання

 

Основи теорії місцевих фінансів. Місцеві фінансів як система економічних відносин. Місцеві фінанси як економічна категорія. Характерні особливості місцевих фінансів. Розподільна функція місцевих фінансів. Контрольна функція місцевих фінансів. Стимулююча функція місцевих фінансів. Принципи організації місцевих фінансів.

Місцеві бюджети. Місцеві податки і збори. Цільові фонди органів місцевого самоврядування. Комунальний кредит. Місцеві позики.

Структура місцевих бюджетів. Доходи, що закріплюються за бюджетами місцевого самоврядування та враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів. Склад доходів АРК, обласних та районних бюджетів, що враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів. Доходи місцевих бюджетів, що не враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів. Видатки та кредитування місцевих бюджетів. Бюджет розвитку місцевих бюджетів. Особливості затвердження місцевого бюджету з дефіцитом або профіцитом. Позики місцевим бюджетам. Особливості здійснення місцевих запозичень. Складання, розгляд, затвердження, виконання та звітність місцевих бюджетів. Міжбюджетні відносини. Розмежування видатків між бюджетами. Міжбюджетні трансферти.

Роль місцевих фінансів в економічній системі держави.

Бюджетний федералізм. Бюджетна децентралізація. Фінансове вирівнювання.

 

Тема 15. Фінансовий ринок

 

Суть та механізм функціонування фінансового ринку. Фінансовий ринок як складова фінансової системи країни. Особливості державного регулювання фінансового ринку в Україні та його перспективи.

Поняття та окремі види цінних паперів. Ринок цінних паперів і особливості його регулювання в державі. Фондова біржа як вторинний ринок обігу цінних паперів.

Особливості розвитку ринку капіталу в сучасних умовах та його подальші перспективи.

Стан та тенденції розвитку грошового ринку.

Фінансові посередники та їх значення для ефективного функціонування фінансового ринку України.

Стратегічна модель розвитку фінансового ринку.

 

Тема 17. Міжнародні фінанси

 

Сутність, призначення і роль міжнародних фінансів. Світові фінансові потоки: валютні, кредитні, фінансові ринки. Міжнародна фінансова інтеграція та її вплив на фінансові інтереси країн і регіонів.

Міжнародні фінансові відносини та валютний ринок. Форми міжнародних розрахунків та системи валютного регулювання. Порядок проведення міжнародних розрахунків.

Фінансова діяльність міжнародних організацій. Фінанси Організації Об’єднаних Націй і Європейського Союзу.

Міжнародні фінансові інституції. Всесвітні та регіональні фінансові інституції. Міжнародний валютний фонд, основні напрямки його діяльності.

Міжнародні фінансові інституції: Міжнародний валютний банк, Група Світового банку (Міжнародний банк реконструкції і розвитку, Міжнародна асоціація розвитку, Міжнародна фінансова корпорація, агентство з гарантування багатосторонніх інвестицій). Банк міжнародних розрахунків. Європейський Інвестиційний банк. Європейський банк реконструкції і розвитку. ЇХ завдання, сфери діяльності, формування капіталів та ресурсів.

Співпраця України з міжнародними фінансовими інституціями.

Міжнародний фінансовий ринок.

План вивчення теми

1. Грошові відносини як відображення процесу розподілу і перерозподілу валового внутрішнього продукту

2. Специфічні ознаки фінансів, їх суспільне призначення.

3. Методи пізнання фінансового життя.

 

Методичні рекомендації до самостійної роботи

 

В процесі вивчення першого питання необхідно зосередити увагу на тому, що виникнення держави передбачає, крім усього іншого, встановлення певних взаємин по розподілу і перерозподілу створюваних економічних благ між державою в особі верховної влади та іншими суб’єктами відтворювальних стосунків. Власне, ці стосунки і визначалися поняттям «фінанси».

У суспільствах з переважанням натуральних стосунків перерозподільні процеси носили перш за все характер натуральних податків і різного роду особистих повинностей. Розвиток товарно-грошових стосунків привів до зміни форми перерозподільних стосунків, - вони стали носити переважно грошовий характер. Проте суть цих стосунків принципово не міняється.

Розподіл і перерозподіл валового внутрішнього продукту передбачає розмаїття грошових відносин, зокрема:

- внутрішньогосподарські відносини між окремими підрозділами суб’єктів господарювання;

- міжгосподарські відносини між різними суб'єктами господарювання;

- внутрішньогалузеві відносини між суб'єктами господарювання окремих галузей та галузевими органами управління;

- між суб’єктами господарювання та робітниками і службовцями;

- між суб’єктами господарювання та акціонерами, учасниками, співвласниками та іншими фізичними особами;

- між суб’єктами господарювання і державою;

- між суб’єктами господарювання та фінансово-кредитними установами;

- між суб’єктами господарювання та їхніми об'єднаннями;

- міжгалузеві відносини;

- міжтериторіальні відносини;

- відносини між державою і населенням;

- відносини між державою, галузевими органами управління та органами місцевого самоврядування;

- відносини між державою та іншими державами, міждержавними об’єднаннями, міжнародними організаціями, іноземними юридичними і фізичними особами.

Сукупність цих грошових відносин становить зміст фінансів як об’єктивної економічної категорії.

Однією з важливих ознак фінансів як економічної категорії є розподільний характер фінансових відносин. Учасниками таких відносин у межах національної держави є держава, підприємства, установи, організації, громадяни. Фінансові операції також можуть відбуватися між державами, національною державою та міжнародними фінансовими інституціями, між вітчизняними підприємствами та інофірмами.

У процесах вартісного розподілу валового внутрішнього продукту можуть брати участь різні вартісні інструменти, зокрема фінанси, кредит, ціни і тарифи, заробітна плата, кожен з яких має свої особливості та власну історію. Фінанси як інструмент вартісного розподілу виокремлюється серед інших масштабністю, всеохопним характером та можливостями активного впливу на всі складові суспільного життя.

Студенти мають врахувати, що сферою виникнення фінансових відносин є процеси первинного розподілу вартості суспільного продукту, тобто коли ця вартість розподіляється на зарплату, прибуток тощо і формуються грошові доходи. Виокремлення у складі виручки від реалізації продукції прибутку, відрахувань на соціальне страхування, амортизаційних відрахувань відбувається за допомогою фінансів і відображає процес розподілу вартості відповідно до цільових призначень кожної її частини.

Подальший перерозподіл вартості між суб’єктами господарювання (вилучення частини прибутку на користь держави, сплата податків громадянами тощо) і конкретизація цільового її використання (направлення прибутку на фінансування капітальних вкладень, економічне стимулювання, виплату дивідендів та ін.) теж відбувається на основі фінансів.

З огляду на те, що економіка передбачає існування різноманітних форм власності, а фонди коштів перебувають у власності або розпорядженні суб’єктів господарської діяльності, зазначимо, що фінансові відносини можуть супроводжуватися зміною власника чи розпорядника коштів, зміною форм власності, а можуть і не зазнавати подібних змін.

Розглядаючи специфічні ознаки фінансів, треба акцентувати увагу, на тому, що фінанси віддзеркалюють складну ієрархічну структуру із субординацією, взаємозалежністю категорій і понять, що їх виражають. Обслуговуючи відносини власності, систему економічних зв’язків як способу господарювання з характерними для нього відносинами, методами та формами впливу на виробництво, розподіл, обмін і споживання, фінанси є чинником і результатом економічних процесів як на національному (макро-, мікро-, субмікрорівні), так і на міжнародному рівнях.

Слід зазначити, що в фінансовій науці використовуються різні методи пізнання фінансового життя, основними з яких, як і в кожній науці, є методи iндукцiї і дедукції.

Індукція (від лат. inductio — наведення, спонукання) — метод пізнання, що ґрунтується на формально-логічному умовиводі, який дає можливість одержати загальний висновок на основі окремих фактів. Інакше кажучи, це є рух нашого мислення від часткового, окремого до загального.

Дедукція (від лат. deductio — виведення) — метод, який полягає в одержанні часткових висновків на основі знання якихось загальних положень. Інакше кажучи, це є рух нашого мислення від загального до часткового, окремого. При використанні методу дедукції спочатку висувається певна гіпотеза, а потім здійснюється її перевірка на фактичному матеріалі. Гіпотеза, як правило, народжується на основі спостережень або логічних висновків. Антропологічний підхід дослідження предмета фінансової науки забезпечує розкриття сутності поняття соціально орієнтованої економіки внаслідок дослідження соціальних змін у суспільстві, специфіки діяльності політичних і управлінських структур, виявлення характеру соціально-політичних перетворень, соціального, економічного осмислення постановки та реалізації завдання духовно-морального оздоровлення суспільства - виробленні, реалізації національної ідеї.При дослідженні із застосуванням будь-якого методу фінансова наука як економічна може використовувати спосіб абстрагування. Абстрагування це навмисне спрощення ситуації шляхом виключення із дослідження нетипових явиш або другорядних фактів.Фінансове життя як держави в цілому, так і окремих юридичних чи фізичних осіб дуже складе, тому при проведенні досліджень треба використовувати математичні методи й моделі, що дасть змогу зробити наукові висновки і пропозиції обґрунтованішими. На основі висновків фінансової науки встановлюється стійкість тих чи інших форм виявлення фінансів У цьому проявляється зв’язок фінансової науки з правовими. Фінансова наука - основа для відпрацювання принципів фінансової політики.

 

Питання для самоконтролю

 

1. Які ви знаєте інструменти вартісного розподілу та перерозподілу валового внутрішнього продукту?

2. Між ким виникають відносини в процесі розподілу і перерозподілу валового внутрішнього продукту?

2. Що є об’єктом вартісного розподілу та перерозподілу за допомогою фінансів?

3. Які методи пізнання фінансового життя Ви знаєте?

План вивчення теми

1. Фінансові відносини і фінансова діяльність.

2. Особливості оподаткування в постреволюційній Росії

Методичні рекомендації до самостійної роботи

 

В процесі вивчення першого питання необхідно зосередити увагу на тому, що фінансова діяльність держави – це планова діяльність у сфері мобілізації, розподілу та використання централізованих та децентралізованих фондів коштів з метою виконання завдань та функцій держави.

Слід врахувати, що фінансові відносини – це відносини, що відображають рух вартості від одного суб’єкта до іншого і характеризують розподільчі, перерозподільчі та обмінні процеси і матеріально проявляються у грошових потоках.

Особливостями фінансової діяльності держави є:

1. міжгалузевий характер;

2. суб’єкти фінансової діяльності держави – це органи державної влади та органи місцевого самоврядування;

3. поєднання імперативних та диспозитивних методів управління.

Фінансова діяльність держави значною мірою врегульована на законодавчому рівні. Зокрема, відповідно до п.1 ч.2 ст.92 Конституції України виключно законами України встановлюються:

- Державний бюджет України і бюджетна система України;

- система оподаткування, податки і збори;

- засади створення і функціонування фінансового, грошового, кредитного та інвестиційного ринків;

- статус національної валюти, а також статус іноземних валют на території України;

- порядок утворення і погашення державного внутрішнього і зовнішнього боргу;

- порядок випуску та обігу державних цінних паперів, їх види і типи.

Методи фінансової діяльності держави:

· мобілізація коштів – це система заходів, які здійснюються державою для планомірного формування фондів коштів.

· розподіл коштів - це система заходів щодо виділення коштів за призначенням.

Фінансові відносини підприємств відображаються в грошових потоках, які характеризують їх різноманітні й різнобічні взаємозв’язки.

До зовнішніх фінансових відносин підприємства входять:

а) відносини обміну: взаємовідносини між суб’єктами господарювання, у вигляді розрахунків з постачальниками і покупцями;

б) відносини розподілу: взаємовідносини з бюджетом: платежі та асигнування; взаємовідносини з фондами цільового призначення: внески і надходження; взаємовідносини зі страховими компаніями: страхові платежі й страхове відшкодування; взаємовідносини з банками: відкриття та ведення рахунків, зберігання коштів на депозитах, отримання і погашення кредитів, отримання і сплата процентів тощо; взаємовідносини з інституціями фінансового ринку: розміщення власних цінних паперів та інвестування тимчасово вільних коштів; взаємовідносини з галузевими і корпоративними органами: внески у централізовані фонди і надходження з них.

Внутрішні фінансові відносини підприємства мають розподільний характер і включають: розподіл доходу і формування прибутку; розподіл чистого прибутку та його використання; формування та використання амортизаційних відрахувань; утворення та використання фондів підприємств.