VІ. Практичне застосування набутих знань.

Німецький учений Гумбольдт провів цікавий експеримент. Кілька років він наполегливо працював над перекладним словником, заучуючи англійське звучання слів. Він досяг у цій справі майже повної досконалості, бо знав близько 20 тисяч чужомовних слів. Яким же було його здивування, коли, приїхавши на Британські острови, він не зрозумів нічого з того, про що розмовляли його мешканці! Пояснення доволі просте: знання його були мертві”, як і одне з дитинчат на Соломоновому суді.

Як же можна ” оживити” знання? Теж, на перший погляд, дуже просто. Навчитися їх правильно вибирати для себе.

За кілька років перед вами постане серйозний вибір. Школа запропонує вам визначитися, який профіль більше до душі: чи то математика, чи то науки про природу, чи мови та література, а може, спорт чи мистецтво. Зробивши такий вибір, ви більше не будете вчити всього потроху, а заглибитися в ті науки, які знадобляться вам при вступі до навчального закладу або виборі майбутньої професії. Тоді здобуті вами знання ви зможете застосувати в роботі, у спілкуванні, а отже, вони будуть корисними і вам, і тим, хто вас оточує.

Досвід приходить до людини з роками. Мудрість приходить із досвідом.

Якщо дитинка, граючись сірниками, обпечеться, то наступного разу вона, безумовно, буде обережнішою. До неї прийшов перший досвід, а з ним і перша мудрість.

Бог наділяє людину мудрістю, щоб полегшити їй життя, допомогти зробити осмислений вибір між гріхом і праведним вчинком, між злом і добром. Сатана прагне засліпити людський розум, що дістався людині від Господа за образом Його і подобою. Бог, просвітлюючи розум, наділяє людину мудрістю.

Отже, щоб бути мудрим, не обов’язково закінчити два чи три інститути, начитатися великої кількості книжок, набратися найрізноманітнішої інформації.

Мудра людина живе по-Божому, тобто так, щоб не нашкодити своїми знаннями іншим.

Хіба мудро, наприклад, чинили вчені, що придумали атомну бомбу, а вона знищила сотні тисяч людей?

Хіба мудро чинить людина, яка, начитавшись довідників про лікарські рослини, безжально визбирує ці рослини повсюди?

Хіба мудрою є людина, котра хизується перед іншими своїми знаннями, висміює тих, хто не знає всього, що знає вона?

Історії відомо немало випадків, коли люди, які занадто захоплювалися пізнанням, роблячи собі неживого ідола, позбувалися розуму.

Мудрість – це знання, поєднані з любов’ю. Освіта допомагає людині здобути знання. Віра у Всевишнього допомагає людині пройнятися любов’ю. Наука і релігія разом прокладають шлях до мудрості, тому в жодному разі не можна нехтувати навчанням, але вчитися потрібно з Божого благословення. Так, як це робив Соломон.

VІІ. Підведення підсумків уроку.

 

Кожному із нас час від часу випадає нагода чи навіть потреба навчити когось іншого, порадити. Це велике мистецтво допомогти людині словом. Коли хочеш комусь щось порадити, мусиш знати: замало сказати іншому, робити або не робити, треба ще й пояснити причину (чому так можна або не можна). Повчати не означає зобов’язувати, адже навіть Господь дає людині право вибору. Бог ніколи не “нав’язує” нам Своєї науки, Він просто пропонує. Навчати дуже важко, адже не всі можуть і хочуть сприймати те, що ви їм радите. Тому, навчаючи інших, треба набратися терпіння ще більше, ніж навчаючись самому. Пам’ятаймо, що й Бог до нас довготерпеливий.

Але, мабуть, найголовніше у навчанні – це особистий приклад. Ісус Христос виконував сам усе, чого навчав людей, тому Його наука живе донині.

Добрий взірець навчання особистим прикладом залишив нащадкам український князь Володимир Мономах.

Його “Повчання” адресоване його дітям. Звертаючись до синів, батько закликає їх не посміятися з батькового послання, а прийняти його до серця, щиро трудитися, щоб виконати його заповіт. Як справжній християнин, готовий стримати гординю свою:” Паче всього – гордості не майте в серці й умі”. Мономах прославляє благочестиве смирення: “навчися очима управляти, язик здержувати, тіло упокорювати, гнів подавляти, помисел чистий мати; тебе позбавлять – не мсти, ненавидять – люби, гонять – терпи, хулять (ганьблять) – благай, умертви гріх…”

Князь розповідає про свій тернистий життєвий шлях, сповнений вічної боротьби, воєн, переїздів, незлагод, нестатків. Попри тому не втрачав він ніколи ні життєвої енергії, ні Богом даної любові. Він добровільно відпустив додому 100 половецьких ханів – своїх найлютіших ворогів. Не давав образити ні убогого, ні вдову, роздарував багато худоби й одягу.

Мусив бути сміливим і витривалим. Лось на полюванні притоптав Володимира, вепр на роги підняв, ведмідь у коліну вкусив, але все це мужньо переніс сміливець. Зазнавши багатьох небезпек, Мономах радить своїм синам остерігатися їх самим і берегтися іншим. Не лютувати ні словом, ні дією. Шкодувати хворих, шанувати стареньких. А головне – віддано любити Господа.

У цьому і є головний секрет життєвої мудрості!

 

Урок 9

Тема. Стійкість у відстоюванні правди. Пророк Ілля.

Мета уроку: ознайомити учнів із змістом пророчого служіння Іллі, довести, що є потреба людей в таких особистостях; показати різницю людей, яких призвав Господь на це покликання, від людей звичайних; вчити на прикладі служіння пророка Іллі показувати переваги таких людей - велетнів духу. Пояснити поняття віра і довіра.

Очікувані результати: учень/ учениця: -знає зміст пророчого служіння й потреби людей в таких особистостях;

- відрізняє людей, яких призвав Господь на це покликання, від людей звичайних;

- вміє на прикладі служіння пророка Іллі показати переваги для людей таких велетнів духу.

Обладнання: Закон Божий, робочі зошити, малюнки до теми.

Тип уроку: розширення знань, умінь і навичок.

Хід уроку.

І.Організаційний момент. Привітання.

- Діти, з чого почнемо урок?

- З посмішки.

- Чудово! Станемо в коло, посміхнемося і один одному скажемо приємні слова.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

- Розшифрувати вірш, розмістивши слова в порядку зростання чисел.

3 4 2 7 5 6 8 11 9 10

такі святі називаються за люди, які натхненням пророкували, Духа Святого

12 1 13 15 14 16 18 19

тобто пророками передрікали, особливо майбутнє, про майбутнього Спасителя світу.

- Яких ви знаєте пророків, які жили в Ізраїльському царстві? (Ілля, Єлисей та Іона)

- А з пророків, які жили в Іудейському царстві? (Ісая, Єремія, Єзекиїль, Даниїл)

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Учитель зачитує такі рядки:

«Догодити ж без віри не можна.

І той, хто до Бога приходить,

мусить вірити, що Він є, а тим,

хто шукає Його, Він дає нагороду»

(Послання святого апостола Павла до євреїв 11:6).

- Що означає вірити?

- Що таке віра?

Словникова робота. Запам’ятайте нові слова і поняття.

Віра – упевненість у чомусь, у здійсненні чого-небудь;

визнання існування Бога.

Довіра – ставлення до когось, що виникає на основі віри в чиюсь правоту,

чесність, щирість.

Вступне слово вчителя.

Кожна людина комусь і в щось вірить. Віра лежить в основі нашого життя. Ти віриш, що завтра буде новий день, що батьки будуть завжди з тобою, що на канікулах ти поїдеш на відпочинок. Віра означає упевненість у чомусь, у здійсненні чого-небудь; визнання існування Бога.

Близькою до віри є довіра. Довіра виникає на основі віри. Ми часто віримо словам, почутим від інших. Але коли нам хтось скаже неправду хоча б один раз, потім важко знову повірити цій людині. У християнському житті не можна обійтися без довіри до людей та до Бога.

Важливо мати віру в Бога, тобто переконання в тому, що Він є, ніколи про нас не забуває і чує наші молитви.

ІV. Вивчення нового матеріалу.

Читання і аналіз біблійної історії «Пророк Ілля».

Пророк Ілля

Пророк Ілля жив за найбільш нечестивого царя Ахава, який поклонявся ідолу Ваалу (сонцю) і змушував до того і народ. Ілля прийшов до Ахава і від імені Божого оголосив йому: "За твоє нечестя в ці роки не буде ні дощу, ні роси, хіба що за моєю молитвою". Так і сталося. Почалася страшна посуха; навіть трава вигоріла, і настав голод. Ілля, з волі Божої, оселився в пустелі біля одного струмка, куди ворони приносили йому хліб і м`ясо, а воду він пив із струмка. Коли струмок висох, Бог повелів пророкові йти в язичницьке місто Сарепту Сидонську до однієї бідної вдови і жити в неї. У цієї вдови, яка мешкала зі своїм сином, залишилося лише одна жменька борошна і трохи олії. Прийшовши в Сарепту, Ілля повелів їй спекти для нього корж і обіцяв, що борошно та олія не будуть зменшуватися, доки не дасть Господь дощу на землю. Жінка повірила пророкові Божому і зробила так, як він сказав їй. Борошно та олія у неї не зменшувалися. Невдовзі у цієї вдови син захворів і помер. Пророк Ілля тричі помолився над ним Богу, і хлопчик ожив. Три з половиною роки тривала посуха. Ілля, за велінням Божим, знову прийшов до Ахава і запропонував йому зібрати ізраїльський народ на горі Кармил. Коли Ахав зібрав народ, Ілля сказав: "Досить вам бути в нечесті. Пізнайте істинного Бога. Принесімо жертву: ви – Ваалу, а я – Господу Богу, але вогню не розводитимемо. Хто пошле з неба вогонь на жертву, Той і є істинний Бог". Усі погодилися. Першими стали приносити жертву жерці Ваалові. Вони приготували жертовник, поклали на нього тельця і цілий день біля нього стрибали і кричали: "Ваале, почуй нас!" Однак відповіді не було. Настав вечір. Тоді Ілля приготував жертовник, викопав навколо нього рів, поклав на жертовник дрова і тельця і повелів поливати жертву водою так, що нею наповнився рів. Потім Ілля звернувся з молитвою до Господа. І вмить зійшов з неба вогонь Господній, і попалив не лише дрова і жертву, але знищив і воду, що наповнювала рів, і камені, з яких було складено жертовник. Увесь народ у страху впав на землю і вигукнув: "Господь є істинний Бог, Господь є істинний Бог!" А Ілля знищив усіх пророків Ваалових. Після цього Ілля зійшов на вершину гори і став молитися про дощ. З моря подув вітер, на небі з`явилися великі хмари і пішла злива. Цариця ж Ієзавель, дружина Ахавова, незважаючи на чудеса, переслідувала і далі Іллю за те, що він піддав смерті усіх жерців Ваалових. Ілля сховався в пустелі. Йому здавалося, що він тільки один залишився вірним Богу, і тому його хочуть убити. І він зовсім занепав духом. Але Господь підбадьорив його, явившись йому, коли Ілля ночував у печері гори Хорив. Голос Божий сказав йому: "Іллє! Вийди і стань на горі перед лицем Господнім". І ось подув великий, сильний вітер, роздираючи гори і руйнуючи скелі. Але у цьому вітрі не було Господа. Згодом стався землетрус, але й у землетрусі також не було Господа. Згодом з`явився вогонь, але й у вогні не було Господа. Після всього повіяв тихенький вітрець, і там був Господь. Господь утішив Іллю і сказав, що серед ізраїльтян є ще сім тисяч чоловік, які не кланялись ідолам, і що Він висуне з-поміж них пророка Єлисея, якого і повелів помазати. Явлення Господа показало Іллі, що Господь не лише грізний Суддя, що карає, але й милостивий, добрий Отець. Це явлення також прообразувало собою пришестя на землю Ісуса Христа, що явився не для того, аби судити і карати, але й щоб милувати і спасти людей. Ілля, згідно з вказівкою Божою, помазав у пророки Єлисея, який згодом став його учнем. Якось, коли вони йшли разом, Ілля сказав Єлисеєві: "Поки я з тобою, проси в мене, що бажаєш". Єлисей відповів: "Дух, який у тобі, нехай буде на мені подвійно". Ілля сказав: "Багато ти просиш, та якщо побачиш, як мене буде забрано від тебе, то отримаєш". Вони пішли далі. Раптом з`явилася вогняна колісниця з вогненними конями, й Ілля понісся у вихорі на небо. Єлисей, бачачи це, вигукнув: "Отче мій, отче мій, колісниця Ізраїля і кіннота його!" Слова пророка Єлисея означали, що святий пророк Ілля своїми молитвами захищав царство Ізраїльське від ворогів краще, ніж усе воїнство ізраїльське – колісниці і кіннота його.

В цей час до ніг Єлисея впала милоть, тобто плащ, Іллі. Єлисей підняв його і з ним отримав подвійний дар пророчий. (Див.: 3 Цар. 16–19; 4 Цар. 1–2, 1–15).

Проблемне питання.

- Чому пророк Ілля не злякався царя Ахава і поєдинку з пророками Ваала?

Робота в зошитах. (Діти записують тему уроку, а також нові слова і поняття.)

Поміркуйте і дайте відповіді:

1. Яке лихо спіткало одного року Ізраїль?

2. Хто міг врятувати країну і народ від голоду?

3. Що пообіцяв Бог Іллі?

4. Для чого Ілля наказав народові зібратися на вершині гори?

5. Що говорив народ Ваалові?

6. Що говорив їм глузливо Ілля?

7. Про що молився Ілля?

8. Чому Ілля вірив Богові?

9. Чи можемо ми покладатись на Бога?

10. В чому особливість пророчого служіння Іллі?

11. Покажіть на прикладі служіння пророка Іллі переваги таких людей – велетнів духу.

Робота за малюнком «Вознесіння Іллі на колісниці»