У якому рядку всі дієслова минулого часу доконаного виду?

А) завантажив, збудував, захищав, затягнув, доніс;

Б) закутав, наколотив, розкидав, знаходив, навіяв;

В) зашумів, розлюбив би, підклеїв, зібрало, оновив;

Г) здивував, привезла, відповіли, приніс, запалило.

У якому рядку всі дієслівні форми є незмінними?

А) милуватися, скопано, готуватися, знехтувати, принісши;

Б) сміятись, розгорнути, зростаючи, зростаючі, вимитий;

В) помити, помиті, здолавши, беручи, творити;

Г) рвати, зараховано, зараховані, перемігши, стерти.

У якому рядку всі дієслова мають однакове граматичне значення способу?

А) дзвонять, чуєш, здійснив би, повідомили, скаже;

Б) виготовив, розрахуємось, будеш творити, зраджу, бережемо;

В) зібралися, нашіптуєм, дорожчати, купатиметесь, замовив;

Г) розрізняються, заспіваймо, сниться, серджусь, порють.

У якому рядку всі дієслова перехідні?

А) читати книгу, дякувати матері, думати про батька, шити голкою, працювати з батьком;

Б) чекати сестру, зрозуміти мене, бігти з братом, зруйнувати фортецю, нарвати квітів;

В) оволодівати позицією, насипати борщу, прагнути миру, вимагати спокою, порівнятися з другом;

Г) визволити місто, налити молока, любити маму, не шити сукні, рятувати людину.

У якому рядку всі дієслова мають граматичне значення другої особи множини?

А) командуватиме, буде догоджати, зрозумійте, скачете, сполохаєте;

Б) переведете, будете чекати, вишивати, робите, подорожуйте;

В) донесете, донесіть, розтопчи, ходитимете, будете скакати;

Г) ворушіться, веліть, будете аукати, сполохаєте, замітатимете.

Практичне завдання

1. Виконати морфологічний аналіз дієслів із поданих речень.

Гей, удармо в струни, браття, золотії. Сказав би словечко, так вовк недалечко. 4. Не кивай на сусіда, коли сам спиш до обіда.

ІІ варіант

Тестові завдання

У якому рядку всі дієслова мають однакове граматичне значення виду?

А) вечеряти, білити, гойдати, пекти, каркати;

Б) забалакатися, висадити, викувати, закричати, цвісти;

В) внести, спати, чистити, готувати, гукнути;

Г) екзаменувати, афішувати, потребувати, знехтувати, піклуватись.

У якому рядку всі дієслова безособові?

А) зітхає, буде пахнути, освіжить, світає, щастить;

Б) таланило, не читається, сутеніє, розвиднілось, не спиться;

В) жилося б, твориться, помиляється, змолоти, вечоріло;

Г) смеркає, міркує, світало, світило, не спиться.

У якому рядку всі дієслова неперехідні?

А) вітати ювіляра, купатися у морі, сісти до столу, іти лугом, знати з досвіду;

Б) принести соломи, насипати борщу, надрукувати статтю, відкрити дужки, не підписати листа;

В) гримати у двері, врятуватися від повені, знесилитись від вітру, ходити лісом, працювати мовчки;

Г) не відчути болю, купити зошити, полетіти у прірву, готуватися до іспитів, рятувати людину.

У якому рядку всі дієслова мають однакове граматичне значення способу?

А) дзвонять, чуєш, здійснив би, повідомили, скаже;

Б) виготовив, розрахуємось, будеш творити, зраджу, бережемо;

В) зібралися, нашіптуєм, дорожчати, купатиметесь, замовив;

Г) розрізняються, заспіваймо, сниться, серджусь, порють.

У якому рядку всі дієслова мають граматичне значення часу?

А) згорів би, затихає, вечоріло, посаджу, завіз;

Б) писатимуть, схаменувся, сміються, спостерігаємо, досліджувати;

В) дякував, розумієш, думалося, будете радіти, згадуватиму;

Г) гукнув, крикну, шумить, допоможи, пришию.

Практичне завдання

1.Виконати морфологічний аналіз дієслів із поданих речень.

І риба співала б, коли б голос мала. Хоч би сова попід небом літала, та соколом не буде.

КОНТРОЛЬНА РОБОТА № 2

І варіант

1. Написати твір-мініатюру на тему „Перлина української культури”, використовуючи не менше 5-ти прислівників, 5-ти станівників та 5-ти модальників.

2.Виконайте морфологічний аналіз 1 прислівника, 1 станівника і 1 модальника з твору.

ІІ варіант

1. Написати твір-мініатюру на тему „Герой нашого часу”, використовуючи не менше 5-ти прислівників, 5-ти станівників та 5-ти модальників.

2.Виконайте морфологічний аналіз 1 прислівника, 1 станівника і 1 модальника з твору.

КОНТРОЛЬНА РОБОТА № 3

І варіант

Тестові завдання

Яка частина мови називається прийменником?

А) незмінні службові слова, які служать для вираження синтаксичних відношень між словами;

Б) службова частина мови, яка диференціює значення відмінкових форм;
В) частина мови, за допомогою якої виявляються відношення між предметами і діями;

Г) незмінна частина мови, за допомогою якої в реченні виражаються різні синтаксичні зв’язки між членами речення і словосполучення.

У якому рядку всі прийменники пишуться разом?

А) незалежно/від, на/перед, з/під, за/ради, з/за;

Б) по/між, згідно/з, під/час, в/продовж, з/поміж;

В) в/наслідок, до/вкола, в/здовж, на/вколо, що/до;

Г) за/для, відповідно/до, о/крім, по/за, з/метою.

У якому рядку всі сполучники сурядні?

А) аби, для того щоб, як, начебто, якщо;

Б) оскільки, що, щоб, й, та;

В) а, але, або, чи, зате;

Г) бо, однак, зате, проте, а.

У якому рядку всі частки модальні?

А) навіть, б, невже, наче, лишень;

Б) ні, ані, тільки, майже, чи;

В) так, хай, невже, бодай, мовби;

Г) як, годі, бодай, мовляв, егеж.

У якому рядку всі вигуки є спонукальними?

А)ох! біда! Гей! Ей!;

Б) досить! Гайда! Но! Геть!;

В) ба! Боже! Тсс! Ану!;

Г) жах! Ну!киш! марш!

Практичне завдання

Виконати морфологічний розбір службових слів та вигуків:

Ах, хочеться скупатися у тім

Отецькім слові, слові золотім!

І хочеться, і прагнеться без тями

До цього слова припадать устами.

 

Батьком-матір’ю не хвались, а хвались честю.

ІІ варіант

Тестові завдання

Яка частина мови називається сполучником?

А) службова частина мови, яка служить для оформлення сурядних і підрядних зв’язків у реченні;

Б) незмінна службова частина мови, що не має чітко вираженого значення, а її значення виявляється тільки в контексті;

В) службові слова, які служать для оформлення синтаксичних зв’язків між членами речення і цілими реченнями;

Г) незмінна службова частина мови, що служить для поєднання слів, словосполучень і компонентів складного речення.

У якому рядку допущено помилку в правописі прийменників?

А) не зважаючи на, з метою, задля, посеред, з-поміж;

Б) внаслідок, з-перед, з-поза, з-поміж, заради;

В) поміж, окрім, навкруги, поруч з, із-за;

Г) з-посеред, з-над, незалежно від, за винятком, з-попід.

У якому рядку всі сполучники підрядні?

А) бо, тому що, оскільки, якби, дарма що;

Б) бо, то, коли, зате, як;

В) мов, як, однак, начебто, ніби;

Г) хай, ні...ні, ледве, якщо, проте.

У якому рядку всі частки видільні?

А) еге, хіба, мабуть, так;

Б) навіть, атож, десь, бодай;

В) тільки, лише, уже, хоча б;

Г) ген, годі, уже, ну, не.

5.У якому рядку всі вигуки є емоційними?

А)ох! давай! Гей! Ей!;

Б) досить! Гайда! Но! Геть!;

В) ба! ух! жах! ой!;

Г) жах! Ну!киш! марш!

Практичне завдання

Виконати морфологічний розбір службових слів та вигуків:

„Ура! – гукнеш ти друзям неодмінно, -

Сьогодні з мови я дістав „відмінно”!”

 

Я дав би дві зими за одне літо.

То сніг, то завірюха, бо вже зима коло вуха.

СХЕМИ МОРФОЛОГІЧНОГО АНАЛІЗУ ІМЕННИХ ЧАСТИН МОВИ

Іменник

1. Словоформа в тексті.

2. Назва частини мови.

3. Початкова форма (називний відмінок однини).

4. Власна назва чи загальна.

5. Назва істоти чи неістоти.

6. Конкретний чи абстрактний іменник; збірний, речовинний чи одиничний.

7. Рід і показник.

8. Число і показник.

9. Відмінок, значення і показник.

10. Відміна і група.

11. Синтаксична роль.

Приклад аналізу

Утоптала стежечку через яр...(Т.Шевченко).

1. Стежечку. 2.Іменник. 3. Початкова форма-стежечка. 4. Загальна назва. 5. Назва неістоти. 6. Конкретний. 7. Жіночий рід, показник – флексія -а. 8. Однина, показник – флексія -у. 9. Знахідний відмінок, показник – флексія -у; значення прямого об’єкта. 10. І відміна, тверда група. 11. Функція прямого додатка.

Прикметник

1. Словоформа в тексті.

2. Назва частини мови.

3. Початкова форма (називний відмінок однини).

4. Узагальнююче лексичне значення.

5. Розряд за значенням (якісний, відносний чи присвійний).

6. Ступінь порівняння (звичайна форма, вищий, найвищий) та засоби його вираження.

7. Форма за флексією: повна (стягнена, нестягнена) чи коротка.

8. Рід і засоби його вираження.

9. Число і засоби його вираження.

10. Відмінок і засоби його вираження.

11. Група за кінцевим приголосним основи (тверда чи м’яка).

12. Синтаксична роль.

Приклад аналізу

Заступила чорна хмара та білую хмару (Т.Шевч.)

1. Білую. 2. Прикметник. 3. Початкова форма-білий. 4. Ознака за кольором. 5. Якісний. 6. Звичайна форма. 7. Повна нестягнена форма. 8. Жіночий рід, показник – флексія -ая. 9. Число – однина, показник – флексія -ую. 10. Знахідний відмінок, показник – флексія -ую. 11. Тверда група. 12. Виступає означенням.

Числівник

1. Словоформа в тексті.

2. Назва частини мови.

3. Початкова форма.

4. Розряд і група за значенням.

5. Група за будовою.

6. Рід, число (якщо наявні).

7. Відмінок і засіб його вираження.

8. Синтаксична роль.

Приклад аналізу

Ти щаслива і вродлива, будеш жити сімдесят років...(І.С.Нечуй-Лев.).

1.Сімдесят. 2. Числівник. 3. Початкова форма – сімдесят. 4. Кількісний, власне кількісний. 5. Складний. 6. Категорії роду і числа відсутні. 7. Знахідний відмінок, засіб вираження – нульове закінчення. 8. Виступає обставиною часу.

Займенник

1. Словоформа в тексті.

2. Назва частини мови.

3. Початкова форма.

4. Лексико-граматичний розряд.

5. Розряд за співвідносністю з іншими частинами мови (іменниковий, прикметниковий, числівниковий).

6. Рід, особа; число, відмінок і показники.

7. Синтаксична роль.

Приклад аналізу

В цьому саду я виросла...(Л.Кост.).

1. (В) цьому. 2. Займенник. 3. Початкова форма – цей. 4. Вказівний. 5. Прикметниковий. 6. Чоловічий рід, показник – флексія -ому; однина, місцевий відмінок; показники – флексія -ому. 7. Виступає означенням.

ДІЄСЛОВО

1.Словоформа в тексті.

2. Назва частини мови.

3. Початкова форма.

4. Узагальнююче лексичне значення.

5. Вид, значення і засоби вираження.

6. Перехідність/неперехідність.

7. Стан, засоби вираження.

8. Спосіб, засоби вираження.

9. Час, засоби вираження.

10. Особа чи рід, число; засоби їх вираження.

11. Основа інфінітива й основа теперішнього часу.

12. Клас дієслова.

13. Дієвідміна, її показник.

14. Синтаксична роль.

Приклад аналізу

Серед долини зеленіють розкішні густі та високі верби...(І.С.Нечуй-Левицький).

1. Зеленіють. 2. Дієслово. 3. Зеленіти. 4. Значення процесуальності. 5. Недоконаний вид: позначає незавершену дію, засіб творення – префіксація. 6. Неперехідне дієслово. 7. Стану немає. 8. Дійсний спосіб, засіб вираження – особове закінчення -уть. 9. Теперішній час, засіб вираження – особове закінчення -уть. 10. З-я особа, роду не має, множина, засоби вираження – особове закінчення -уть. 11. Основа інфінітива – зелені-; основа теперішнього часу – зеленій-. 12. ІУ клас. 13. І дієвідміна, показник – -і-/-ій; -уть. 14. Простий присудок.

ДІЄПРИКМЕТНИК

12. Словоформа в тексті.

13. Назва частини мови.

14. Початкова форма.

15. Вид.

16. Стан, засіб вираження.

17. Час, засіб вираження.

18. Рід і число, засоби вираження.

19. Відмінок, засіб вираження.

20. Синтаксична роль.

Приклад аналізу

Бринять берези. І блукають луни,

Людьми забуті звечора в лісах.

Л.Костенко

1. Забуті. 2. Дієприкметник. 3. Забутий. 4. Доконаний вид. 5. Пасивний стан, засіб вираження – суфікс -т-. 6. Минулий час, засіб вираження – суфікс -т-. 7. Рід відсутній; множина, засіб вираження – закінчення -і. 8. Називний відмінок, засіб вираження – закінчення -і. 9. Означення.

ДІЄПРИСЛІВНИК

1. Словоформа в тексті.

2. Назва частини мови.

3. Вид.

4. Перехідність/неперехідність.

5. Зворотна чи незворотна форма.

6. Час, засіб вираження.

7. Синтаксична роль.

Приклад аналізу

Я на гору круту крем’яную

Буду камінь важкий підіймать.

І, несучи вагу ту страшную,

Буду пісню веселу співать.

Леся Українка

1. Несучи. 2. Дієприслівник. 3. Недоконаний вид. 4. Перехідний. 5. Незворотна форма. 6. Теперішній час, засіб вираження – суфікс -учи. 7. Обставина у складі дієприслівникового звороту.

ПРИСЛІВНИК

1. Словоформа в тексті.

2. Назва частини мови.

3. Початкова форма (для означальних прислівників, якщо вони мають ступінь порівняння).

4. Розряд і група за значенням.

5. Ступінь порівняння, засіб вираження.

6. Синтаксична роль.

Приклад аналізу

Весняний вітер стиха віяв...(М.Коцюбинський)

1. Стиха. 2. Прислівник. 3.____ 4. Означальний прислівник способу дії. 5. Не утворює ступені порівняння. 6. Обставина способу дії.

ПРИЙМЕННИК

1. Словоформа в тексті.

2. Назва частини мови.

3. Значення в реченні (просторове, часове, причинове, мети, міри, межі, знаряддя, способу дії тощо).

4. Група за будовою (простий, складний, складений).

5. Група за походженням (первинний чи вторинний).

6. Значення якого відмінка уточнює в реченні.

7. Синтаксична роль у поєднанні з відмінковою формою.

Приклад аналізу

Над містом, над заводом, над усім Донбасом пролунали гудки (Ю.Смолич).

1. Над. 2. Прийменник. 3. Виражає просторове відношення. 4. Простий за будовою. 5. Первинний. 6. Уточнює значення орудного відмінка. 7. Обставина місця (у поєднанні з іменником).

СПОЛУЧНИК

1. Словоформа в тексті.

2. Назва частини мови.

3. За функцією в реченні.

4. За семантико-синтаксичною ознакою.

5. За способом уживання (одиничний, повторюваний, парний).

6. За будовою (простий, складний, складений).

7. За походженням (первинний чи похідний).

Приклад аналізу

Дід робив людям чи воза, чи сани, чи колеса, чи січкарню (М.Стельмах).

1. Чи. 2. Сполучник. 3. Вживається для утворення сурядних словосполучень. 4. Сурядний, розділовий. 5. Повторюваний. 6. Простий. 7. Первинний.

ЧАСТКА

1. Словоформа в тексті.

2. Назва частини мови.

3. Група за функцією і значенням: фразові (питальні, оклично-підсилювальні, модальні, стверджувальні, заперечні, означальні, спонукальні, кількісні, видільні, приєднувальні), словотворчі, формотворчі частки.

4. Група за будовою (прості чи складені).

5. Група за походженням (первинні чи похідні).

Приклад аналізу

Людей такого рідкісного дару хоч трохи, люди, треба берегти (Л.Костенко).

1. Хоч. 2. Частка. 3. Фразова видільна частка. 4. Проста. 5. Похідна – віддієслівна.

ВИГУК

1. Словоформа в тексті.

2. Назва частини мови.

3. Семантичний розряд (емоційні, спонукальні, апелятивні, етикетні вигуки).

4. Група за походженням: первинні чи похідні (з якою частиною мови співвідносні).

5. Синтаксична роль.

Приклад аналізу

- О, ви говорите не так, як інші дорослі! – вигукнула дівчина (В.Шевчук).

1. О. 2. Вигук. 3. Емоційний вигук. 4. Первинний. 5. Членом речення не виступає.