Становлення гуманістичної педагогіки.

4. Фольклор українського народу як джерело народної педагогіки.

 

Основні поняття і терміни: педагогіка, предмет педагогіки, виховання, навчання, освіта, розвиток особистості, функції педагогіки, методологія, методи педагогічного дослідження, галузі педагогічного знання (загальна, вікова, соціальна, професійна, спеціальна, етнопедагогіка).

Відповідаючи на перше питання, з`ясуйте специфіку даної науки, що визначається змістом самого поняття “педагогіка”, яке змінювалося протягом становлення педагогічної науки. Слід ґрунтовно зупинитися на характеристиці сучасного предмета педагогічного дослідження як процесу цілеспрямованого розвитку особистості в умовах навчання і виховання та визначити основні категорії науки: виховання (у широкому та вузькому значеннях), навчання (викладання, учіння), освіту та розвиток. Відповідь буде повною, якщо студент зупиниться на визначенні основних завдань педагогічної науки та проілюструє їх власними прикладами:

- теоретичне вивчення, опис, роз’яснення сутності процесу виховання, його закономірностей, причинно-наслідкових зв’язків;

- вивчення, аналіз, узагальнення, інтерпретація, оцінка педагогічної діяльності, досвіду її організації, що забезпечує самореалізацію особистості;

- прогнозування освіти, системи виховання;

- забезпечення ефективного управління освітньою політикою;

- розробка нових педагогічних технологій, основ інноваційної педагогічної діяльності.

Друге питання потребує розуміння і чіткого розмежування понять методологія та метод дослідження. Методологія – теорія, учення про науковий метод пізнання (вихідна концепція, основні теоретичні положення, що визначають хід і передбачають результат дослідження). Педагогічна діяльність організується на основі певних методологічних засад. Метод – спосіб вивчення різних сторін педагогічного процесу чи явища. Для повної відповіді на це питання доцільно охарактеризувати такі методологічні підходи: системний, особистісний, діяльнісний, аксіологічний, етнопедагогічний. Таблиця 1.1, складена на основі праці В.І. Смірнова „Общая педагогика в тезисах, дефинициях, иллюстрациях”, допоможе визначити основні методи педагогічного дослідження (див. табл. 1.1). Ґрунтовності відповіді додасть уміння студента наводити приклади можливих ситуацій щодо використання того чи іншого методу.

Третє питання передбачає характеристику основних галузей педагогічного знання та джерел їхнього розвитку:

- загальна (теорія виховання, дидактика, школознавство (управління школою));

- вікова (переддошкільна, дошкільна, шкільна, педагогіка дорослих);

- дефектологія (сурдопедагогіка, тифлопедагогіка, олігофренопедагогіка, логопедія);

- методика викладання;

- історія педагогіки;

- порівняльна педагогіка;

- професійна педагогіка (військова, інженерна, медична, сімейна);

- етнопедагогіка.

Таблиця 1.1 – Методи педагогічного дослідження

Загальнонаукові	Конкретно-наукові
Загальнотеоретичні: - абстракція і конкретизація; - аналіз і синтез; - порівняння; - протиставлення; - індукція і дедукція	Теоретичні	Емпіричні
- аналіз літератури, архівних матеріалів, документації, результатів діяльності; - аналіз понятійно-термінологічної системи; - побудова гіпотез, побудова уявного експерименту; - прогнозування; - моделювання	- спостереження (природне чи лабораторне, формалізоване чи неформалізоване, пряме й непряме); - бесіда; - педагогічний консиліум; - науково-педагогічна експедиція; - педагогічний експеримент
Соціологічні: - анкетування; - інтерв’ювання; - експертні опитування; - рейтинґ
Соціально-психологічні: - соціометрія; - тестування; - тренінґ
Математичні: - ранжування; - шкалування; - кореляція.

 

У четвертому питанні слід охарактеризувати етапи розвитку та становлення педагогічної науки. Відповідь буде ґрунтовною за умови визначення основних напрямів діяльності видатних педагогів, що відображено у їхніх фундаментальних працях. Умовно можна виділити:

1) донауковий (педагогічні знання систематизуються на основі узагальнення здобутого емпіричного досвіду виховання та навчання);

2) розвиток педагогіки у контексті філософського знання (Сократ, Арістотель, Квінтіліан, Ф. Аквінський та ін);

3) розвиток науки як системи (Я.А. Коменський, Ж.-Ж. Руссо, І. Песталоцці, А. Дістервег, К.Д. Ушинський, А.С. Макаренко, С.Т. Шацький, П.П. Блонський, В.О. Сухомлинський та ін).

Контрольні питання

1. Що вивчає педагогіка?

2. Які джерела педагогічного знання ви знаєте?

3. Охарактеризуйте предмет педагогічного дослідження?

4. Охарактеризуйте категорії педагогіки?

5. Які функції виконує педагогіка?

6. Які галузі педагогічної науки ви знаєте?

7. Охарактеризуйте основні етапи розвитку педагогіки.

Література: [1, 4, 9, 11, 12, 13, 16, 19, 20].

Самостійна робота № 1

Тема. Становлення освіти в Україні

1. Розвиток ідей про навчання і виховання за часів Київської Русі.

2. Роль Братських шкіл в освітньому процесі в Україні.

3. Виникнення Києво-Могилянської академії та її внесок у розвиток науки та освіти.

4. Педагогічні доробки С. Русової, М. Монтесорі, І.Я. Франка, А.С. Макаренка,

М.П. Драгоманова, Г.Ващенка, В.О. Сухомлинського, С.Т. Шацького та їх творче впровадження в сучасності.

Питання для самоперевірки

1. Скласти конспект з першого, другого і третього питань

2. Письмово заповнити таблицю „Напрями досліджень українських педагогів-науковців”.

№ пор.

Прізвище, ім’я педагога

Напрям дослідження з указанням фундаментальної праці

Запровадження в сучасному педагогічному процесі

 

Література: [1, 4, 9, 11, 12, 13, 19, 20].

 

Самостійна робота № 2

Тема. Методологія та методи педагогічного дослідження

1. Поняття методології та методу педагогічного дослідження.

2. Класифікація методів педагогічного дослідження.

3. Методика проведення педагогічного дослідження.

Завдання для самоперевірки

1. Знайдіть помилки у визначенні предмета та об’єкта педагогічного дослідження.

1) об’єкт: формування пізнавальної активності молодших школярів;

предмет: використання різнорівневих завдань у процесі пізнавальної діяльності молодших школярів;

2) об’єкт: процес самореалізації особистості під час навчання у ВНЗ

предмет: навчання у ВНЗ.

2. Розташуйте в логічній послідовності завдання дослідження „Проблеми та умови самореалізації студентів ВНЗ”:

1) визначити і перевірити умови самореалізації студентів під час експериментального дослідження;

2) визначити рівень самореалізації студентів;

3) розробити рекомендації щодо створення необхідних умов для самореалізації студентів у ВНЗ;

4) проаналізувати поняття „самореалізація” та основи теорії самореалізації;

5) визначити методологічні засади щодо експериментальної роботи.

3. Виберіть одну із запропонованих тем педагогічного дослідження та розробіть методологічний апарат:

1) „Вплив міжособистісної взаємодії на якість знань учнів 6-7 класів”;

2) „Роль комп’ютерних ігор в розвитку уваги молодших школярів”;

3) „Вплив стилю педагогічного спілкування на пізнавальну активність школярів-підлітків”.

Література: [1, 4, 9, 11, 12, 13, 16, 19, 20].

 

Семінарське заняття № 2-3

Тема. Теорія виховання

Мета: у свідомити цілісність виховного поцесу на основі розуміння взаємозв’язків між його складовими: принципи, мета, зміст, методи, прийоми, засоби.

План

1. Цілі виховання та їх еволюція.

2. Принципи виховання.

3. Основні аспекти змісту виховання

4. Методи виховання.

5. Методика самовиховання.

Теми рефератів

1. Роль самовиховання на шляху досягнення „акме”.

2. Критерії вихованості особистості.

3. Шляхи попередження явища „педагогічна занедбаність”.

4. Формування цінностей особистості як завдання виховання.

Основні поняття і терміни: виховання як соціокультурний процес, виховання як педагогічний процес (у широкому та вузькому розумінні), рушійні сили виховного процесу, мета виховання, принципи виховання, зміст виховання, методи виховання, засоби виховання, перевиховання, самовиховання, вихованість, самосвідомість, Я-концепція, самооцінка, самопізнання, самоаналіз, самоспостереження, вихованість, аутотренінґ, само-наказ.

Для цілісного бачення даної теми доцільно розглянути таблицю 2.1.

Таблиця 2.1 – Сутність процесу виховання

Ознаки	Характеристика ознак
Значення виховання	Процес, що веде до певних змін у структурі особистості; управління і керівництво розвитком особистості в процесі суб’єкт-суб’єктної взаємодії
Мета	Формування гармонійно розвиненої та суспільно активної особистості з науковим світоглядом, з високим моральним потенціалом, духовно багатої та фізично досконалої, яка бажає і вміє працювати
Рушійні сили	Внутрішні та зовнішні суперечності
Категорії	Виховання, самовиховання, перевиховання
Зміст виховання	Інтелектуальне, моральне, естетичне, правове, фізичне
Методи виховання	Формування свідомості, формування досвіду поведінки, методи стимулювання і корекції поведінки
Принципи виховання	Гуманізм, орієнтація на успіх, народність, системність, активність, природовідповідність, культуровідповідність

 

Відповідаючи на перше запитання, слід охарактеризувати основні етапи формування цілей виховання в історії людства. Так, наприклад, зміни цілей виховання відповідно до зміни суспільного ладу продемонстровано в таблиці 2.1.

Таблиця 2.2 – Суспільна зумовленість цілей виховання

Суспільний лад	Цілі виховання
Первісно-общинний лад	Передача життєвого досвіду
Рабовласницький лад	Для вільно народжених: виховання гідних громадян; самовдосконалення. Для рабів: виховання слухняності, покірності господарю
Феодальний лад	Для панів: служіння Богу і правителю; для слуг: покірність Богу і господарю
Капіталістичний лад	Створювати умови для розвитку особистості на основі індивідуалізму
Соціалістичний лад	Формувати гармонійно розвинену особистість на основі колективізму
Сучасність	Сприяти розвитку особистості; створювати умови для саморозвитку та самореалізації особистості; формувати гуманістичне підґрунтя взаємодії людини і суспільства

Відповідь на питання буде повною, ґрунтовною, якщо студент посилатиметься на праці провідних педагогів-мислителів відповідного історичного етапу („Повчання Володимира Мономаха”, „Домострой”, С. Полоцького „Обід душевний” і „Вечеря душевна”, Ж.-Ж. Руссо „Еміль, чи про виховання”, Дж. Локк „Думки про виховання”, О.В. Духновича „Народна педагогія про загальні правила наставляння”) та цитуватиме їх.

Принципи виховання – основні положення, що ґрунтуються на закономірностях виховання і сприяють успішній організації та здійсненню виховного процесу. Принципи виховання: гуманізму, орієнтації на успіх, урахування вікових та індивідуально-типологічних особливостей дітей, активності, народності, культоровідповідності, послідовності та системності, варіативності форм і методів виховання впливають на визначення змісту, методів, засобів та форм виховної роботи, тому в другому питанні необхідно розкрити сутність основних принципів та правила, що ними зумовлені.

Слід пам’ятати, що зміст виховання – єдність складових елементів, властивостей, зв’язків, протиріч та тенденцій виховання. Тому відповідь на третє питання плану потребує повної характеристики інтелектуального, морального, трудового, фізичного, естетичного, правового виховання. При цьому особливу увагу бажано звернути на критерії вибору змісту виховання: мета виховання; вікові та індивідуальні особливості суб’єктів виховання; тип навчального закладу та ін. Приклади, наведені студентами щодо можливих шляхів реалізації основних аспектів виховання на практиці, підсилять змістовність відповіді.

У четвертому питанні потрібно розкрити сутність основних методів та прийомів виховання:

1) методи формування свідомості: освічення (лекція, бесіда, пояснення), переконання (бесіда, розповідь, пояснення, наведення та аналіз педагогічних ситуацій), навіювання.

2) методи формування досвіду поведінки: вправи, привчання;

3) методи стимулювання та корекції поведінки: керування, привчання, заохочення (похвала, поглажування, матеріальне винагородження), покарання (різі види обмежень, моральне осудження), змагання.

Визначення критеріїв доцільного відбору методів виховання забезпечить повноту відповіді.

У п’ятому питанні семінарського заняття доцільно розкрити сутність процесу самовиховання, охарактеризувати умови, що його визначають, та динаміку цього процесу відповідно до вікових особливостей людини.

Основою самовиховання є самоусвідомлення, значення якого полягає у з’ясуванні мотивів і можливих результатів діяльності людини та її вчинків. Оскільки самоусвідомлення структурно складається з пізнавального, емоційно-оцінного і вольового компоненту, то доречною буде характеристика кожного з них та наведення власних прикладів.

Серед методів самовиховання називають аутотренінґ, самоосвіту, самоноказ, самообмеження, підбадьорення. При відповіді на запитання потрібно зупинитися на характеристиці існуючих методів, визначити критерії їхнього відбору та навести приклади ситуацій щодо використання певного методу.

Контрольні питання

1. Що таке виховання?

2. Які компоненти виділяють у структурі виховного процесу?

3. Що впливає на визначення мети виховання?

4. Які принципи виховання ви знаєте?

5. Охарактеризуйте правила організації виховного процесу, які зумовлені принципами виховання.

6. Які аспекти змісту виховання виділяє сучасна наука?

7. У чому полягає відмінність між поняттями „метод”, „прийом”, „засіб”?

8. Охарактеризуйте методи та прийоми виховання.

9. Що таке самовиховання?

10. Охарактеризуйте структуру самоусвідомлення.

11. Що таке програма самовиховання та які методики її складання ви знаєте?

12. Проведіть власний самоаналіз.

13. Назвіть методи самовиховання.

Література: [1, 4, 7, 9, 10, 15, 17, 18, 19, 20].

 

Самостійна робота № 3